Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/845/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2022.
Дата набрання законної сили: 11.08.2022
Номер судового провадження: П/520/920/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 Харків  
		 11 липня 2022 року                                                                         Справа № 520/845/22  
		Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ,   до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України  (АДРЕСА_2,  код НОМЕР_2) , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
		- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2021 роки;
		- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020- 2021 роки.
		Відповідач надав до суду відзив, просив суд відмовити в задоволенні позову.
		Згідно ч. 5   ст. 262 КАС України  суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
		Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. 
		Позивач вважає, що станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу відповідач не провів з ним розрахунків щодо матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за спірний період, та  звернувся до суду з цим позовом.
		По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.
		Суд застосовує при розгляді зазначеної справи висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 10.11.2021 року у зразковій справі № 825/997/17.
		Положеннями Закону №2011-XII визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
		Частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ  установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
		Відповідно до частин другої та третьої цієї статті до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		За приписами частини четвертої вказаної статті грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		Відповідно до частини першої статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
		Слід зауважити, що грошова допомоги на оздоровлення надається у розмірі місячного грошового забезпечення, складові якого не є тотожними складовим грошового забезпечення, встановленого частиною 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ.
		При цьому, вказані норми Закону №2011-ХІІ не містять визначення складових, які повинні входити до складу саме щомісячного грошового забезпечення при грошової допомоги на оздоровлення.
		Відповідно до частини 3 статті 15 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
		Суд ураховує теоретико-методологічне значення Рішення Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. 
		Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги регламентовано постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294 (далі - Постанова №1294) та Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260 (далі - Інструкція №260, чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
		Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції №260).
		Виплата щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям здійснювалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22 вересня 2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (надалі - Постанова №889), підпунктами 1, 2 пункту 1 якої встановлено, що така винагорода виплачується: 1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення; 2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 року - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
		Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 постанови №889).
		На виконання постанови №889 наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 №595, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2012 р. за № 1540/21852, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі Інструкція № 595), п.п. 1, 8 якої було передбачено, що ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода). Винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Наказом Міністра оборони України "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України" від 24.10.2016 № 550, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 р. за № 1470/29600 (набрав чинності з 16.12.2016), затверджено нову Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі Інструкції № 550) та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 15 листопада 2010 року № 595 Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2010 року за №1194/18489.
		За приписами пункту 1 цієї  Інструкції, вона визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі -винагорода).
		Одночасно пунктом 8 Інструкції №550 встановлено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що саме до повноважень Кабінету Міністрів України та Міністра оборони України віднесено встановлення складових щомісячного грошового забезпечення, з якого повинна бути обчислена грошова допомога на оздоровлення.
		Враховуючи, що постанова №1294 та Інструкції №595, №550, №260 прийняті саме на виконання вищевказаних повноважень, при обчисленні грошової допомоги на оздоровлення слід застосовувати вищевказані нормативно-правові акти, якими встановлено базу щодо обраховування щомісячного грошового забезпечення для нарахування та виплати, зокрема, одноразової грошової допомоги на оздоровлення, а тому відповідач, який керувався ними у спірних відносинах, діяв правомірно.
		Положення Інструкції № 595 (пункт 8) та Інструкції №550 (пункт 8) у системному зв`язку з нормами Інструкції № 260 (пункт 30.4) містять застереження саме щодо щомісячної додаткової грошової винагороди, яка має щомісячний характер, однак не враховуються при обчисленні розміру щомісячного грошового забезпечення. 
		Це означає, що законодавець запроваджуючи таку виплату, як щомісячна додаткова грошова винагорода, окремими нормативними актами визначив цю виплату такою, що може виплачуватись щомісячно, проте її особливістю є те, що вона не включається до складових щомісячного грошового забезпечення, з яких обчислюється одноразова грошова допомога на оздоровлення, передбачена нормами  Закону №2011-XII для військовослужбовців.
		Вищенаведена правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 щодо правил обчислення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки обрахунок сум грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні, хоча й регулюються різними нормами права, однак мають однакову базу обчислення.
		Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У межах спірних правовідносин підлягає застосуванню правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду  від 16 липня 2020 року по справі №820/5473/17 як така, що є останньою у часі.
		Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші  проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює,  що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у  рішеннях  судів  та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави,  на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт   1   статті   6  Конвенції  зобов`язує  суди обґрунтовувати свої рішення,  його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.  Міра,  до якої суд має виконати  обов`язок  щодо  обґрунтування  рішення,  може  бути різною  в залежності від характеру рішення (див.  рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.  Spain) від  9  грудня 1994 року,  серія A,  N 303-A,  п.  29). 
		З огляду на таке суд вважає інші аргументи учасників справи такими, що не вимагають детального аналізу, оскільки вони не спростовують висновків суду, зроблених у цій справі.
		Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297  КАС України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1 ,   до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України  (АДРЕСА_2,  код НОМЕР_2) , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
		В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 11 липня 2022 року.
		 
		 
		Суддя                                                                       Сагайдак В.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...