Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/7077/20 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2022.
Дата набрання законної сили: 05.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  904/7077/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
		секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
		за участю представників:
		позивача - не з`явилися,
		відповідача - не з`явилися,
		розглянув касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 (суддя   Золотарьова   Я. С.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від   08.12.2021 (головуючий - Білецька Л. М., судді   Коваль   Л.   А., Парусніков   Ю.   Б.) у справі
		за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях
		до   Приватного підприємства "Крос-Принт"
		про   стягнення заборгованості у розмірі 249654,18 грн.
		Короткий зміст і підстави позовних вимог
		1. У грудні 2020 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Відділення, Орендодавець, позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Крос-Принт" (далі - ПП "Крос-Принт", Підприємство, Орендар, відповідач) про: 
		1) стягнення з відповідача на користь позивача до Державного бюджету України 6178,32 грн заборгованості з орендної плати, 40272,56 грн заборгованості з орендної плати в позадоговірний період (з   16.01.2020 по 30.10.2020), 181090,13 грн неустойки за період з   16.01.2020 по 30.11.2020, 22113,17 грн пені за період з   16.01.2020 по 22.09.2010; 
		2) виселення Підприємства з державного окремого нерухомого майна - приміщення в будівлі майстерні учбового корпусу площею 305,5 м2, розміщеного за адресою: м. Дніпро, вул.   Бердянська, 5 (далі - приміщення, об`єкт оренди), з посиланням на положення статей 193, 202, 285- 287 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 610, 612, 598, 629, 762, 785 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", статей 5, 18, 19, 27 Закону України   "Про оренду державного та комунального майна" від   10.04.1992 №   2269-ХІІ, чинного до 31.01.2020 (далі - Закон України №   2269-ХІІ), статті 4 Закону України   "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".
		2. Позовна заява обґрунтовується тим, що Підприємство порушило зобов`язання своєчасної оплати орендної плати за договором оренди від   01.12.2009 № 12/02-3721-ОД (далі - договір №   12/02-3721-ОД), укладеним між сторонами, у зв`язку з чим 11.01.2020 Відділення направило на адресу Орендаря лист-повідомлення від   03.12.2019 № 11-02-07098 про односторонню відмову від договору №   12/02-3721-ОД, а також видало наказ про розірвання цього договору з   15.01.2020, тобто з моменту одержання відповідачем листа позивача про відмову від договору оренди.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги частково, а саме: заборгованість з орендної плати в сумі 18183,43 грн, неустойку в сумі   8702,86   грн та пеню в сумі 2216,74 грн.
		Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від   08.12.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Крос-Принт" на користь РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 18183,43   грн заборгованості з орендної плати, 8702,86 грн неустойки та   2216,74 грн пені. В   іншій частині позову відмовлено.
		4. Рішення та постанова мотивовані посиланням на положення статей 188, 232 ГК України, статей   258, 267, 549, 610- 612, 627, 629, 762, 763, 785 ЦК України, статей 2, 27 Закону України №   2269-ХІІ, пункту 2   додатку 1 до    постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (далі - постанова КМУ № 611), статей 73, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що: 1) договір № 12/02-3721-ОД не передбачає можливості його розірвання в односторонньому порядку, навпаки, пунктом 10.3 вказаного договору передбачено, що його розірвання допускається за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковими угодами, а оскільки матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткової угоди про розірвання договору № 12/02-3721-ОД, то договір оренди   був чинним до 30.10.2020, як передбачено пунктом 10.1 договору, а не до 15.01.2020, як стверджував позивач; 2)   строк дії договору № 12/02-3721-ОД закінчився 30.10.2020, тому з урахуванням правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19, необґрунтованою є вимога позивача про стягнення неустойки за період з   16.01.2020 по 30.10.2020, а стягненню з відповідача підлягає неустойка в сумі 8702,86 грн, нарахована за період з 31.10.2020 по 30.11.2020; 3)   постановою   КМУ   №   611 звільнено від орендної плати за користування нерухомим державним майном тих орендарів, які орендують приміщення для розміщення видавництв друкованих засобів масової інформації, та видавничої продукції, що видаються українською мовою, тому зважаючи на належність ПП "Крос-Принт" до кола таких орендарів та обставини запровадження карантину в Україні з   12.03.2020 і неодноразового продовження дії карантину згідно з постановами Кабінету Міністрів України, безпідставним є як нарахування позивачем орендної плати за період з   12.03.2020 по   30.10.2020, так і нарахування 32294,94 грн орендної плати в позадоговірний період; 4) у зв`язку з тим, що відповідачем заявлено про застосування строку спеціальної (скороченої) позовної давності та позов подано 28.12.2020, можливим є стягнення пені, нарахованої за період з 28.12.2019, відтак сума пені за вказаний період (у межах строку позовної давності) та в межах граничного (шестимісячного) строку її нарахування, яка підлягає стягненню, становить 2216,74 грн; 5)   30.11.2020 Підприємство повернуло Орендодавцю об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.11.2020, тому немає підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача з приміщення. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погоджуючись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		6. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а саме статті 193 ГК України, статей 11, 14, 526, 629, 782, 785 ЦК України, статей 18, 19, 27 Закону України № 2269-ХІІ, положень постанови КМУ   №   611, статті 86 ГПК України, наголошуючи, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 11, 629, 782 ЦК України та статей 18, 19 Закону України № 2269-ХІІ у подібних правовідносинах, а саме щодо відмови орендодавця від договору оренди в зв`язку з його невиконанням орендарем.
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		7. ПП "Крос-Принт" не скористалося правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
		Розгляд справи Верховним Судом 
		8. Ухвалою Верховного Суду від 26.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від   08.12.2021 у справі №   904/7077/20 і призначено розгляд цієї справи у судовому засіданні на 05.07.2022.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		9. 01.12.2009 між Регіональним відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є   РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (Орендодавець) та ПП   "Крос-Принт" (Орендар) було укладено договір №   12/02-3721-ОД оренди нерухомого майна, що належить до держаної власності, за умовами пунктів 1.1, 1.2, 2.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - приміщення в будівлі майстерні учбового корпусу площею 305,5 м2, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Бердянська, 5, на 1-му поверсі 1-поверхового будинку, що перебуває на балансі Машинобудівельного коледжу Дніпровського національного університету ім.   О. Гончара (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 20.11.2009 і становить за незалежною оцінкою   937223 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою. Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
		10. Відповідно до пункту 2.2 Статуту ПП   "Крос-Принт" предметом діяльності Підприємства є, зокрема, видавницька та поліграфічна діяльність.
		11. У пунктах 3.1- 3.3, 3.6 договору № 12/02-3721-ОД сторони домовилися, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786   (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2009 року - 3158,78 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії договору: 50 % - до державного бюджету по місцю реєстрації Орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділеннями казначейства у розмірі 1579,39 грн; 50 % - балансоутримувачу в розмірі 1579,39   грн.
		12. Відповідно до пункту 3.12 договору № 12/02-3721-ОД у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.
		13. Пунктом 5.10 договору № 12/02-3721-ОД передбачено, що у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
		14. Згідно з пунктами 10.1, 10.9, 10.10 договору № 12/02-3721-ОД (в редакції додаткової угоди від   14.03.2018) цей договір є пролонгованим до 30.10.2020 включно. У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передавання між Орендарем та балансоутримувачем, один примірник якого надається Орендарем Орендодавцю у двотижневий термін з моменту його підписання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.
		15. 11.01.2020 позивач направив на адресу відповідача лист від 03.12.2019 № 11-02-07098, в якому повідомив про односторонню відмову від договору № 12/02-3721-ОД у звязку з невиконанням Підприємством умов договору щодо оплати орендної плати.
		16. 25.02.2020 РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях видало наказ № 12/02-23-ПО, в якому зазначено, що договір № 12/03-3721-ОД вважається припиненим з   15.01.2020.
		17. Відділення надіслало на адресу ПП   "Крос-Принт" претензію від 06.08.2020 № 11-11-04199, в якій просило сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 24800,71, пеню в розмірі   22113,17 та неустойку в розмірі 94489,50 грн.
		18. Підприємство направило на адресу Орендодавця звернення від 28.09.2020 №   12, в якому повідомило про те, що згідно з додатком № 1 до постанови КМУ №   611   відповідач звільняється від сплати орендної плати та просило здійснити перерахунок.
		19. Згідно з актом приймання-передачі від 30.11.2020 відповідач повернув об`єкт оренди балансоутримувачу.
		Позиція Верховного Суду
		20. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		21. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
		22. В основу оскаржуваних рішення і постанови покладено висновок місцевого та апеляційного господарських судів про недоведеність припинення з   15.01.2020 договору № 12/02-3721-ОД у зв`язку з односторонньою відмовою Орендодавця від цього договору згідно з листом-повідомленням від   03.12.2019 №   11-02-07098, оскільки договором оренди не передбачено можливості його розірвання в односторонньому порядку, що зумовлює чинність договору оренди до   30.10.2020 та необґрунтованість позовних вимог про стягнення 172387,27 грн неустойки (в розмірі подвійної орендної плати), помилково нарахованої позивачем на підставі частини 2 статті 785 ЦК України як за період позадоговірного користування державним майном (з   16.01.2020 по 30.10.2020).
		23. Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком судів попередніх інстанцій та водночас відхиляє передчасне твердження скаржника про необхідність формування Верховним Судом висновку щодо комплексного застосування норм статей 11, 629, 782 ЦК України та статей 18, 19 Закону України №   2269-ХІІ у подібних правовідносинах, з огляду на таке.
		24. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		25. Згідно з частиною 3 статті 18 та частиною 1 статті 19 Закону України №   2269-ХІІ орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
		26. Відповідно до статті 782 ЦК України, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування якої посилається скаржник на обґрунтування підстави касаційного оскарження, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
		27. Разом з тим згідно з частиною 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
		28. Відповідно до частини 2 статті 4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
		29. Статтею 3 Закону України №   2269-ХІІ передбачено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
		30. Відповідно до імперативних положень частини 1 статті 291 ГК України та частини 1 статті 26 Закону України №   2269-ХІІ одностороння відмова від договору оренди не допускається.
		При цьому, вказані норми законодавства не містять жодних нормативних чи договірних застережень щодо можливості надання одній із сторін договору оренди права на таку односторонню відмову ("якщо інше не передбачено законом чи договором") тощо.
		31. Зазначені імперативні норми господарського законодавства цілком узгоджуються з положенням частини 3 статті 651 ЦК України, відповідно до якої у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
		32. Отже, на відміну від положень частини 1 статті 291 ГК України та частини 1 статті 26 Закону України №   2269-ХІІ, які забороняють односторонню відмову орендодавця або орендаря від договору оренди державного та комунального майна, загальна норма статті 782 ЦК України надає орендодавцю право на таку відмову за наявності певних умов, як-от, невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд, правовідносини оренди не стосуються державного або комунального майна.
		33. Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 
		34. Згідно з підпунктом "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.
		35. Судами попередніх інстанцій на підставі належної оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності достеменно встановлено та скаржником не спростовано факт припинення 30.11.2020 договору №   12/02-3721-ОД саме у зв`язку із закінченням строку його дії, а не його дострокового припинення з 15.01.2020 з огляду на односторонню відмову Орендодавця від цього договору згідно з листом-повідомленням від   03.12.2019 №   11-02-07098.
		36. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori); "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali)" "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
		37. Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що в силу приписів частини 2 статті 4 ГК України та частини 3 статті 651 ЦК України імперативні норми частини   1 статті 291 ГК України та частини 1 статті 26 Закону України №   2269-ХІІ як такі, що встановлюють особливості регулювання майнових (в даному випадку орендних) відносин оренди державного та комунального майна, підлягають переважному застосуванню перед нормою статтю 782 ЦК України, які містить відповідне загальне регулювання.
		38. Оскільки у спірних правовідносинах припинення договору оренди державного майна у співвідношенні із загальним законом (стаття 782 ЦК України) спеціальним законом є чинний на той час Закон України №   2269-ХІІ, статтею 26 якого одностороння відмова від договору оренди не допускається, а умовами договору №   12/02-3721-ОД відповідне право (на односторонню відмову від договору) також Орендодавцю не надано та лише передбачено право на розірвання договору оренди за взаємною згодою сторін (пункт 10.3 договору №   12/02-3721-ОД), то саме вказаний спеціальний закон підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, та, як наслідок, колегія суддів погоджується з покладеним в основу оскаржуваних судових рішень висновком судів попередніх інстанцій про недоведеність дострокового припинення договору №   12/02-3721-ОД з 15.01.2020 у зв`язку з односторонньою відмовою позивача від цього договору згідно з листом-повідомленням від   03.12.2019 №   11-02-07098.
		39. Наведеним спростовується покладене в основу заперечень скаржника посилання на необхідність врегулювання спірних правовідносин оренди державного майна загальною нормою статті 782 ЦК України, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме щодо односторонньої відмови орендодавця від договору оренди в зв`язку з його невиконанням орендарем.
		40. Зазначені вище обставини переконливо свідчать про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведених скаржником норм матеріального права (статей 11, 629, 782 ЦК України та статей 18, 19 Закону України №   2269-ХІІ) у подібних правовідносинах, позаяк колегія суддів дійшла висновку про непоширення дії статті 782 ЦК України на спірні правовідносини оренди державного майна з огляду на їх регулювання імперативними нормами частини 1 статті 291 ГК України та частини 1 статті 26 Закону України №   2269-ХІІ.
		41. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із зазначеної підстави (схожий висновок про відсутність у Верховного Суду підстав для формування висновку щодо питання застосування наведеної скаржником норми викладено у пунктах 5.14- 5.15 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021, від 31.08.2021 у справі №   916/1852/20 у справі № 917/677/20, від 11.01.2022 у справі № 924/1263/19).
		42. Таким чином, колегія суддів погоджується із законним та обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 18183,43   грн заборгованості з орендної плати, 8702,86 грн неустойки та 2216,74 грн пені.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		43. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		44. За наведених обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову відповідає вимогам статей   86, 236, 269 ГПК України.
		45. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		46. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли правильного висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог.
		47. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, а інші доводи скаржника не спростовують висновку судів про часткове задоволення позову, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень.
		Розподіл судових витрат
		48. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
		Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від   08.12.2021 у справі №   904/7077/20 залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                              Ю. Я. Чумак
		 
		 
		 
		 
		Судді                                                                                                      Т. Б. Дроботова 
		 
		 
		 
		                                                              
		                                                                                                               Н. О. Багай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...