Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/4518/16 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2022.
Дата набрання законної сили: 29.06.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		29 червня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  910/4518/16 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.,
		за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.
		за участю представників: 
		Скаржника - Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") - Разумова М.А.;
		Скаржника - Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Пасацької В.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції матеріали касаційних скарг    Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
		 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021
		у справі
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
		до Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" 
		про банкрутство, -
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2021, серед іншого, визнано кредиторами Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь": 
		АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн: 614.287.326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн. - вимоги першої черги; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн: 159.108.060, 31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги; АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн: 1.397.697.663,67 грн - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги. Затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 21.074.616.860,75 грн. Відмовлено у визнанні конкурсними кредиторами до Приватного акціонерного товариства " Азовелектросталь": ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 288.697.631,00 грн; АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 573.462.235,36 грн.
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 апеляційну скаргу ПАТ "Азовелектросталь" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн; 
		АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн у справі №910/4518/16 задоволено; ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 у справі №910/4518/16 в частині визнання вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 5.298.129.240,93 грн: 614.287.326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4.683.838.714,93 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00грн - вимоги першої черги; АТ "Сбербанк" на суму 3.213.642.017,92 грн: 159.108.060, 31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 3.054.530.757,61 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги; АК "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.398.066.618,56 грн: 1.397.697.663,67 грн - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн - вимоги шостої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги скасовано та прийнято в цій частині нове рішення; визнано вимоги АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 4.773.434.890,06 грн: 614.287.326,00 грн - як такі, що забезпечені заставою, 4.159.144.364,06 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги; 
		АК "Сбербанк" на суму 2.921.245.282,39 грн: 159.108.060, 31 грн - як такі, що забезпечені заставою, 2.762.134.022,08 грн - вимоги четвертої черги, 3.200, 00 грн - вимоги першої черги; АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1.110.330.968,55 грн: 1.109.962.013,66 грн - вимоги четвертої черги, 365.754,89 грн - вимоги шостої черги, 3.200,00 грн - вимоги першої черги.
		До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли касаційні скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 по справі №   910/4518/16.
		У касаційній скарзі Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заявлено вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
		У касаційній скарзі Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") заявлено вимогу про скасування постанови суду апеляційної інстанції та про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4518/16 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" на      23 лютого 2022 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від      15.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/4518/16 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у даній справі; об`єднано касаційні скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у справі № 910/4518/16 в одне касаційне провадження; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на 23 лютого 2022 року о  12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		23 лютого 2022 року було оголошено перерву у відкритому судовому засіданні щодо розгляду касаційних скарг Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до 16 березня 2022 року о 12:45 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		У зв`язку з військовою агресією російської федерації та введенням воєнного стану в Україні судове засідання по справі № 910/4518/16 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 не відбулося 16 березня 2022 року о 12:45 год у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від  28.04.2022 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у справі №           910/4518/16 на      15 червня 2022 року о      12:30 у приміщенні суду за адресою: м.    Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал №     330.
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2022 оголошено перерву в судовому засіданні у справі № 910/4518/16 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до   29 червня 2022 року о  12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
		У відкритому судовому засіданні колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 910/4518/16 за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у вказаній справі з наступних підстав.
		В оскаржуваній постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 по справі № 910/4518/16    суд апеляційної інстанції скасував частково ухвалу    Господарського суду м. Києва від 19.01.2021 в частині визнання кредиторських вимог АТ "Державний експортно-імпортний банк України" та АТ "Сбербанк"    з підстав того, що:
		- Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.
		- Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
		- Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за ч. 1 ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
		- Надавши    оцінку наявним у справі доказам та доводам сторін,    встановивши, що строк дії кредитних договорів, на підставі яких банками були нараховані боржнику проценти за користування кредитними коштами, є таким, що закінчився до дня порушення провадження у даній справі про банкрутство, як і право    боржника законно користуватися позиченими коштами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені АТ "Сбербанк", ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України"  до визнання у справі про банкрутство проценти були нараховані поза межами строку кредитування, а відтак вони не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в силу норм чинного законодавства.
		Наведена позиція суду апеляційної інстанції, яка викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 по справі № 910/4518/16, була сформована з посиланням на наступні висновки Верховного Суду про застосування норм права:
		-          Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №   444/9519/12 де викладено висновок про застосування норм права про те, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
		-          Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №   912/1120/16 де викладений висновок про застосування норм права відповідно до якого, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні, проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. При цьому, у вказаній постанові зазначено, що така правова позиція щодо правильного застосування норм права підлягає врахуванню у справі про банкрутство в разі подання заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, як на стадії розпорядження майном боржника, так і на стадії ліквідаційної процедури, з урахуванням перебування в цей час боржника в особливому правовому становищі, зокрема і щодо дії мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
		Згідно пунктів 6.32 - 6.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №   912/1120/16, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного   Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18 щодо того, що сторонами у пункті 2.7.2 кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (статей 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацом другим частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості, а тому ураховуючи умови договору, суд апеляційної інстанції помилково застосував до правовідносин сторін цього спору правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, та відмовив у частині позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати процентів за кредитом, трьох процентів річних за прострочення сплати процентів за кредитом та інфляційних втрат за таке прострочення.
		Разом з тим у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 по справі №   910/17048/17, а саме у пунктах 121-124 вказаної постанови зазначено наступне:
		- У кредитних договорах сторони унормували питання сплати процентів за користування кредитом.
		- Відповідно до пункту 6.2 договору про відкриття кредитної лінії № 119 та аналогічного пункту у договорі № 120 нарахування процентів здійснюється щоденно протягом дії цих договорів із розрахунку 360 днів у році, їх нарахування починається з дня надання кредиту (включно). Нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі. День повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
		- Тобто нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
		-   Підстав для неврахування зазначеного, що стало наслідком узгодження сторонами договірних умов, не вбачається, про що судами зроблено правомірний висновок.
		Колегія суддів суду касаційної інстанції проаналізувавши вищенаведені висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 04.02.2020 у справі №   912/1120/16 та у постанові від 18.01.2022 по справі №   910/17048/17 зазначає про наявність не вирішеної на даний момент виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.
		Так у справі №   912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо того, що коли сторонами кредитного договору узгоджено в кредитному договорі строк нарахування процентів за користування кредитом, то до таких відносин не застосовується правило виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
		Натомість у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду визнала правомірним нарахування  процентів за користування кредитом по день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів.
		Додатково, підтвердженням  виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом є те, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 у справі № 3-188/2020(455/20)  перевірявся на відповідність Конституції України припис першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, згідно з яким якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до   статті 625   цього Кодексу.
		Під час перевірки на відповідність Конституції України припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, в наведеному рішенні Конституційного Суду України вказано, що приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		З урахуванням різного підходу щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, які виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, що за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, свідченням чого є висновки про застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №   912/1120/16 та у постанові від 18.01.2022 по справі №   910/17048/17, а також беручи до уваги тлумачення Конституційним Судом України припису першого речення частини першої статті 1050 Цивільного Кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про передачу справи № 910/4518/16    на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав визначених положеннями ч. 5 ст. 302 ГПК України.
		Керуючись ст. ст. 234, 235, 302, 303 ГПК України, Суд, -
		УХВАЛИВ:
		 
		1.  Справу № 910/4518/16     разом з касаційними скаргами    Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" (що є правонаступником Акціонерного товариства "Сбербанк") та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2021 у вказаній справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                          С.В. Жуков
		Судді                                                                                                    К.М. Огороднік
		                                                                                                      Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...