Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/4772/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
Надіслано для оприлюднення: 11.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2022.
Дата набрання законної сили: 17.01.2023
Результат оскарження 17.01.2023 Івано-Франківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/344/313/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022090000000030

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/4772/22 
		       Провадження № 1-кп/344/313/22 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
		    
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		 
		головуючої судді ОСОБА_1 , 
		з участю:
		секретаря     ОСОБА_2 , 
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		захисника ОСОБА_5 , 
		обвинуваченої ОСОБА_6 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Оренбург Російської Федерації, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженої, офіційно непрацюючої, громадянки України, раніше не судимої,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.436-1, ч.2 ст. 436-1 КК України,- 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		ОСОБА_6 поширювала, а також публічно використовувала символіку комуністичного тоталітарного режиму, та поширювала, а також публічно використовувала символіку комуністичного тоталітарного режиму, повторно. 
		Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
		Так, 04.02.2015 ОСОБА_6 набула громадянство України та була зареєстрована і фактично проживала, за адресою: АДРЕСА_1 . 
		У невстановлений час ОСОБА_6 у соціальній мережі «Вконтакте» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) створила обліковий запис з ідентифікатором користувача « ОСОБА_7 », зі створенням відповідної сторінки за посиланнями « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яку у подальшому особисто використовувала для приватного та публічного спілкування з іншими користувачами соціальної мережі. 
		Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 щодо ТОВ «Вконтакте» було застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), серед яких: обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування; заборона Інтернет - провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до соціально-орієнтованого ресурсу «Вконтакте» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		Однак, незважаючи на вказані обмежувальні заходи щодо соціальної мережі «Вконтакте», ОСОБА_6 використовуючи VPN  сервіси, які дозволяють відвідувати веб-сайти, доступ до яких заблоковано, за невстановлених обставин долучилась до групи « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », стала редактором вказаної групи. У її функції як редактора входило поширення, видалення, коментування матеріалу, долучення учасників. Вказана група є публічно доступною, а саме, кожний бажаючий користувач соціальної мережі може до неї долучитись та прочитати вміст матеріалу, що поширюється. Станом на 20.03.2022 у групі наявні 652 користувачі, в тому числі і жителі України. 
		09 квітня 2015 року Верховна Рада України від імені Українського народу, керуючись положеннями Загальної декларації прав людини, дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнучи розвивати та зміцнювати незалежну демократичну, правову державу прийняла Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів в Україні на заборону пропаганди їхньої символіки» (далі  Закон), яким засудила комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначила правові основи заборони пропаганди їх символіки.
		У відповідності до ст. 2 Закону комуністичний та націоналсоціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні визнано злочинними і такими, що здійснювали політику державного терору, яка характеризувалась численними порушеннями прав людини у формі індивідуальних та масових вбивств, страт, смертей, депортацій, катувань, використання примусової праці та інших форм масового фізичного терору, переслідувань з етнічних, національних, релігійних, політичних, класових, соціальних та інших мотивів, та у зв`язку з цим засуджено як несумісний з основними правами і свободами людини і громадянина. 
		Згідно ч. 1 ст. 4 Закону виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму на всій території України заборонено.
		Упроваджуючи ідеї припинення існування України як держави та відновлення колишнього СРСР ОСОБА_6 , знаючи, що публікації в соціально-орієнтованих ресурсах сприяють формуванню суспільної думки на користь певної громадської позиції, стала популяризувати ідеї відродження Радянського Союзу, відновлення УРСР в його складі, публічно використовуючи заборонену законом символіку комуністичного тоталітарного режиму, заперечуючи через засоби соціальні мережі злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму.
		30 липня 2019 року ОСОБА_6 , знаючи, що інформація в соціальних мережах є публічною, призначеною для широкого користування та ознайомлення, у соціальній мережі «Вконтакте», а саме у групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій є користувачі із території різних областей України, використовуючи власний обліковий запис, умисно, особисто розмістила та у такий спосіб поширила допис за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 у якому возвеличується 
		ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Сталін - особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади, публічного заперечення/виправдання злочинного характеру діяльності комуністичного тоталітарного режиму.
		Згідно висновку судово-лінгвістичної експертизи № 54/15/6-145 від 20.03.2022, у використаному та поширеному ОСОБА_6 дописі від 30.07.2019 є пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.
		Мотивом ОСОБА_6 , що досліджувався, є наявність стійких ідеологічних переконань, прагнення популяризації комуністичної ідеології, відродження СРСР шляхом долучення України та Білорусії до складу Російської Федерації.
		Матеріали, що досліджувались, є однобічними, упередженими, носять деструктивний для України характер, інформаційно, тобто силою слова загрожують її суверенітету та територіальній цілісності, миру і безпеці України та її громадян.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , діючи повторно, знаючи, що інформація в соціальних мережах є публічною, призначеною для широкого користування та ознайомлення, у соціальній мережі «ВКонтакте», а саме, у групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій є користувачі із території різних областей України, використовуючи власний обліковий запис, умисно, особисто розмістила та у такий спосіб поширила наступні дописи за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 від ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ІНФОРМАЦІЯ_6 від ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ІНФОРМАЦІЯ_9 29.01.2020, ІНФОРМАЦІЯ_9 від 30.03.2020, ІНФОРМАЦІЯ_10 від 27.02.2022, із різними текстами, цитатами ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_9 . Сталіна  осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, у комуністичній партії СРСР, організаторів «червоного терору».
		Також, 15.02.2020, ОСОБА_6 , діючи повторно, знаючи, що інформація в соціальних мережах є публічною, призначеною для широкого користування та ознайомлення, у соціальній мережі «ВКонтакте», а саме, у групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій є користувачі із території різних областей України, використовуючи власний обліковий запис, умисно, особисто розмістила та у такий спосіб поширила відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 у яких містяться фрагменти гімну СРСР та популяризація відродження СРСР. 
		Крім того, 26.02.2021, ОСОБА_6 , діючи повторно, знаючи, що інформація в соціальних мережах є публічною, призначеною для широкого користування та ознайомлення, у соціальній мережі «ВКонтакте», а саме, у групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій є користувачі із території різних областей України, використовуючи власний обліковий запис, умисно, особисто розмістила та у такий спосіб поширила відео за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою «Дзержинского вернут, катастрофа в Техасе, План спасения АДРЕСА_2 . Реальные итоги 24 февраля», у фрагменті якого в часовому проміжку з 00:00:00 до 00:04:00 проводиться вшанування постаті Фелікса Держинського, радянського та державного діяча, одного із організаторів «червоного терору».
		Надалі, 27.04.2021, ОСОБА_6 , діючи повторно, знаючи, що інформація в соціальних мережах є публічною, призначеною для широкого користування та ознайомлення, у соціальній мережі «ВКонтакте», а саме, у групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 », у якій є користувачі із території різних областей України, використовуючи власний обліковий запис, умисно, особисто розмістила та у такий спосіб поширила зображення за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 із написами гасел комуністичної партії.
		Згідно висновку судово-лінгвістичної експертизи № 54/15/6-145 від 20.03.2022, у використаних та поширених ОСОБА_6 дописах, фрагментах відеоматеріалів та публікаціях від 14.11.2019, 10.12.2019, 29.01.2020, 15.02.2020, 30.03.2020, 26.02.2021, 27.04.2021, 27.02.2022 є пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.
		Мотивом ОСОБА_6 , що досліджувався, є прагнення популяризації комуністичної ідеології, відродження СРСР шляхом долучення України та Білорусії до складу Російської Федерації.
		Матеріали, що досліджувались, є однобічними, упередженими, носять деструктивний для України характер, інформаційно, тобто силою слова загрожують її суверенітету та територіальній цілісності, миру і безпеці України та її громадян.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненому визнала повністю та в повній мірі підтвердила обставини вчинених нею злочинів. Зокрема, суду пояснила, що розповсюджувала на своїх інтернет-сторінках «В контакті» різні пропагандистські дописи, щоб популяризувати комуністичний лад, не вважаючи це небезпечним для людей. Хотіла, щоб більше людей дізналося про комумістичний лад та про СРСР, який колись існував. Зрозуміла хибність своїх дій та щиро кається у вчиненому, просить суд суворо її не карати. 
		З матеріалами досудового розслідування ознайомлена, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися її допитом.
		Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченої ОСОБА_6 та її захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання ОСОБА_6 не викликають сумнівів у правильності розуміння нею змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності її позиції.
		А тому, відповідно до вимог ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу, в тому числі обвинуваченим, не оспорюються. При цьому судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст згаданих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також судом було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.1 ст.436-1, ч.2 ст. 436-1 КК України, оскільки вона вчинила поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, та поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинене повторно. 
		Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
		Визначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст.12 КК України, є в тому числі тяжким злочином (ч.2 ст. 436-1 КК України), дані про особу винної, зокрема те, що обвинувачена раніше несудима, офіційно не працює, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває; під час судового засідання засвідчила критичне ставлення до вчиненого; щире каяття, як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Як вбачається з досудової доповіді, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб
		З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченої, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, враховуючи позицію прокурора, що просив призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі 6 років із конфіскацією майна, позицію обвинуваченої та її захисника, що просили обрати покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає за неможливе виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне призначити їй мінімальне покарання в межах санкцій ч.1 ст.436-1, ч.2 ст. 436-1 КК України у виді позбавленні волі без конфіскації майна, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як нею, так і іншими особами.
		Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
		Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
		Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
		Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, таке покарання на переконання суду буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів; відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи); перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину. 
		До обставин, що пом`якшують обвинуваченій покарання суд відносить повне визнання вини, щире каяття у вчиненому.
		Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.
		За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.1 ст.436-1, ч.2 ст. 436-1 КК України, у виді позбавлення волі без конфіскації майна, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
		На підставі ч.1, 3 ст.70 КК України слід призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченої, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Процесуальні витрати покласти на обвинувачену. 
		Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		Підстав для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_6 суд не вбачає.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 124, 129, 368, 370, 374, 375 КПК України, суд, - 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_6  визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.436-1, ч.2 ст.436-1 КК України, та призначити покарання:
		- за ч.1 ст.436-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна;
		- за ч.2 ст.436-1 КК України - у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.
		Відповідно до ст.70 КК України призначитиОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
		Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.
		Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_6 обчислювати з моменту взяття під варту, а саме з 25.03.2022 року.
		Відповідно до ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_6  в строк відбуття покарання термін її попереднього ув`язнення з 25.03.2022 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 5 257 гривень 56 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертизи.
		 
		Речові докази: 
		- ноутбук марки «НР»S/N: CND84564PK із зарядним пристроєм, 4 флеш накопичувачі інформації, жорсткий диск «Seagate Barracuda», мобільний телефон марки «Motorola» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 із сім-картою з номером НОМЕР_3 (постанова від 18.04.2022 року)  конфіскувати в дохід держави.
		 
		Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.
		Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч.2ст.394 КПК Українишляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		 
		 
		Головуюча суддя ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...