Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/5249/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2022. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2022.
Дата набрання законної сили: 18.07.2022
Номер судового провадження: 1-кп/554/579/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021220000001670

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 12.07.2022 Справа № 554/5249/22 
		Провадження № 1-кп/554/579/2022
		 
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		   11 липня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		 
		       головуючого  судді                 ОСОБА_1 
		       за участю:
		       секретаря судового засідання         ОСОБА_2 
		       прокурора                     ОСОБА_3 
		       захисника                     ОСОБА_4 
		       обвинуваченого                 ОСОБА_5 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000001670 по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, не судимого
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
		 
		Згідно обвинувального акта обвинувачений ОСОБА_5 вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення за таких обставин.
		 
		Е п і з о д № 1. В вересні  жовтні 2021 року, обвинувачений ОСОБА_5 , володіючи знаннями в сфері ІТ-технологій та досвідом програмування, діючи умисно, розробив застосунок для мобільних телефонів, ззовні схожий на офіційний мобільний застосунок «ДІЯ» - сервіс з надання державний послуг онлайн із можливістю відобразити в ній хибну інформацію про е-паспорт громадянина України та 06 червня 2021 року, о 22 год 18 хв, передав ОСОБА_6 мобільний застосунок «Фейк-ДІЇ» та підроблений е-паспорт, QR-код, штрих-код та цифровий код, що є обов`язковими складовими е-паспорту, ОСОБА_6 із зміненою датою народження на ІНФОРМАЦІЯ_2 , який надає права  підтверджує особу і громадянство України його власника, перевірка якого здійснюється в обхід офіційного порталу «ДІЯ». В свою чергу, ОСОБА_6 в якості оплати за отримані документи, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 155 грн.
		 
		Е п і з о д № 2. 10 жовтня 2021 року, він же, діючи умисно, повторно, передав ОСОБА_7 мобільний застосунок «Фейк-ДІЇ» та підроблений е-паспорт, QR-код, штрих-код та цифровий код, що є обов`язковими складовими е-паспорту, ОСОБА_7 із зміненою датою народження на ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надає права  підтверджує особу і громадянство України його власника, перевірка якого здійснюється в обхід офіційного порталу «ДІЯ». В свою чергу, ОСОБА_6 в якості оплати за отримані документи, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 205 грн.
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого органом досудового розслідування
		 
		   Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 по епізоду № 1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, як підробка документів, а також збут підроблених документів; по епізоду № 2 за ч. 3 ст. 358 КК України, як підробка документів, а також збут підроблених документів, вчинені повторно.
		 
		   Позиції сторін
		 
		   07 липня 2022 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 із застосуванням до нього заходу примусового характеру у виді застереження. 
		 
		   Обвинувачений ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та щиро розкаявся в скоєному, просив звільнити його від кримінальної відповідальності у відповідності до клопотання захисника.
		 
		   Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання захисника про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у виді застереження.
		 
		Мотиви суду
		   
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 97 КК України неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені ч. 2 ст. 105 цього Кодексу.
		 
		Згідно з положеннями ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
		 
		У цьомуразі судзастосовує донеповнолітнього такіпримусові заходивиховного характеру: 1)застереження; 2)обмеження дозвілляі встановленняособливих вимогдо поведінкинеповнолітнього; 3)передача неповнолітньогопід наглядбатьків чиосіб,які їхзаміняють,чи піднагляд педагогічногоабо трудовогоколективу зайого згодою,а такожокремих громадянна їхнєпрохання; 4)покладення нанеповнолітнього,який досягп`ятнадцятирічноговіку імає майно,кошти абозаробіток,обов`язкувідшкодування заподіянихмайнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
		 
		Відповідно до роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» від 15 травня 2006 року, метою застосування таких заходів має бути забезпечення інтересів неповнолітнього, які полягають в одержанні не тільки належного виховання, а й освіти, лікування, соціальної, психологічної допомоги,захисту від жорстокого поводження, насильства та експлуатації, а також у наявності можливості адаптуватися до реалій суспільного життя, підвищити загальноосвітній і культурний рівень, набути професії та працевлаштуватись.
		 
		Вина ОСОБА_5 в скоєнні суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України, ніким з учасників кримінального провадження не оспорювалась, тому вважається доведеною в повному обсязі.
		 
		   Судом встановлено, що ОСОБА_5 , будучи неповнолітнім, вчинив кримінальні правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України віднесені до кримінального проступку та нетяжкого злочину. У вчиненому щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, його поведінка після скоєних правопорушень була бездоганною, він свідомо та добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття, навчається та під час воєнного стану в силу своїх можливостей займається волонтерською діяльністю. Крім того, до кримінальної відповідальності притягується вперше.
		 
		   Відтак, на думку суду, наявні достатні підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності із застосування заходів виховного характеру.
		 
		Вирішуючи питання щодо застосування до неповнолітнього ОСОБА_5 конкретного виду із заходів виховного характеру, суд виходить з наступного.
		 
		За загальними правилами та особливостями, визначеними нормами кримінального права, метою застосування заходів виховного характеру щодо неповнолітніх, перш за все, має бути забезпечення інтересів самого неповнолітнього.
		 
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		 
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 484 КПК України під час кримінального провадження щодо неповнолітнього, в тому числі під час провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, суд та всі інші особи, що беруть у ньому участь, зобов`язані здійснювати процесуальні дії в порядку, що найменше порушує звичайний уклад життя неповнолітнього та відповідає його віковим та психологічним особливостям, роз`яснювати суть процесуальних дій, рішень та їх значення, вислуховувати його аргументи при прийнятті процесуальних рішень та вживати всіх інших заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього.
		 
		Таким чином, при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_5 , суд із врахуванням думки учасників кримінального провадження, характеристики особи неповнолітнього, який на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває та за місцем проживання характеризується позитивно, приходиться до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 примусового заходу виховного характеру у виді застереження, вважаючи, що саме такий примусовий захід буде необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а також соціальної реабілітації.
		 
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Висновок суду про відповідність клопотання вимогам закону
		 
		   Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України на підставі ч. 1 ст. 105 КК України, із застосуванням до нього примусового заходу виховного характеру у виді застереження, у зв`язку з чим кримінальне провадження підлягає закриттю з цих підстав.
		 
		   Вирішення цивільного позову
		   
		   Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлено.
		 
		   Мотиви інших рішень
		 
		   Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирався та підстав для обрання такого до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
		 
		   Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року, підлягає скасуванню.
		 
		   Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.
		 
		   Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		 
		   Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, ст. ст. 97, 105 КК України, суд, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		Клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності із застосування заходів виховного характеру - задовольнити.
		 
		Закрити кримінальне провадження № 12021220000001670 від 29 жовтня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 358 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, застосувавши до нього примусовий захід виховного характеру у виді застереження.
		 
		Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року на мобільний телефон IPhone Xr з IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон IPhone 12 з IMEI: НОМЕР_2 ; банківську картку з номером НОМЕР_3 ; банківську картку з номером НОМЕР_4 ; накопичувач (жорсткий диск) - SSD «Kingston» № SA 400S37/240G, - скасувати.
		 
		   Речові докази, які були визнані такими відповідно до постанови старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області від 02 листопада 2021 року, а саме мобільний телефон IPhone Xr з IMEI: НОМЕР_1 ; мобільний телефон IPhone 12 з IMEI: НОМЕР_2 ; банківська картка з номером НОМЕР_3 ; банківська картка з номером НОМЕР_4 ; накопичувач (жорсткий диск) - SSD «Kingston» № SA 400S37/240G; грошові кошти в загальній сумі 400 доларів США, номіналом по 100 доларів в кількості 4 шт.; грошові кошти в загальній сумі 53600 грн, номіналом по 100 грн в кількості 66 шт., номіналом по 500 грн в кількості 48 шт., номіналом по 200 грн в кількості 100 шт., номіналом по 1000 грн в кількості 3 шт., - повернути за належністю.
		 
		   Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом семи днів з моменту її оголошення.
		 
		   Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження.
		 
		   Повний текст ухвали складено та оголошено 12 липня 2022 року о 10 годині.
		 
		   Суддя                                  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...