Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 501/2443/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 13.07.2022.
Дата набрання законної сили: 06.07.2022
Номер судового провадження: 61-20773ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                           
		06 липня 2022 року                                              
		м. Київ
		справа № 501/2443/15-ц
		провадження № 61-20773св21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,            Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
		відповідачі (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 грудня 2019 року у складі судді Смирнові В. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Гірняк Л. А., Сегеди С. М.,
		ВСТАНОВИВ:
		1.     Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство (далі -                                 ПАТ «УкрСиббанк», банк), найменування якого змінено на Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
		Позов мотивовано тим, що 13 червня 2005 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі -                                    АКІБ «УкрСиббанк», банк), найменування якого змінена на 
		ПАТ «УкрСиббанк», а пізніше на АТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит 
		у розмірі 30 000,00 дол. США зі сплатою 11,50 % річних, строком повернення - не пізніше 13 червня 2026 року. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
		18 грудня 2006 року між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду, якою сторони досягли згоди, що за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій, позичальник сплачує позивачу за первинним позовом додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валютної заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
		09 лютого 2009 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, а саме № 10607787000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 10607787001, а також про зміну схеми погашення кредиту, зокрема обумовлено, що позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 251,80 дол. США. День сплати ануїтетного платежу - 09 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору. Сторони домовились про перенесення кінцевого терміну повернення кредиту та обумовили, що позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі у термін не пізніше 13 червня 2035 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
		На забезпечення своєчасного і повного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_2 13 червня 2005 року був укладений договір поруки.
		09 лютого 2009 року між банком та поручителем укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою ОСОБА_2 надала згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором.
		23 травня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11158560000, за умовами якого остання отримала кредит в іноземній валюті у сумі 20 000,00 дол. США зі сплатою 13,50 % річних та зобов`язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 23 травня 2017 року. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
		17 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 23 травня 2007 року, якою сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, а саме № 111158560000, 
		так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме                                № 111158560001. Домовилися про зміну схеми погашення кредиту, зокрема обумовили, що позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати плату за кредитом шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу - 297,58 дол. США. Також сторони перенесли кінцевий термін повернення кредиту, а саме позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі 
		у термін не пізніше 23 травня 2027 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
		На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за цим кредитним договором, 23 травня 2007 року між банком та відповідачами укладено договір поруки.
		17 лютого 2009 року між банком та поручителем було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою ОСОБА_2 надала згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором                      від 23 травня 2007 року.
		Відповідно до договорів поруки ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати 
		у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли  з кредитних договорів.
		Всупереч умовам кредитних договорів від 13 червня 2005 року та 
		від 23 травня 2007 року, ОСОБА_1 з липня 2014 року не здійснює платежів для погашення суми заборгованості за кредитами у встановлені договорами строки та розміри, також має заборгованість зі сплати нарахованих процентів, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
		Станом на 14 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договору від 13 червня 2005 року з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, становить                             26 624,10 дол. США, з яких: 23 864,73 дол. США - кредитна заборгованість,            2 759, 37 дол. США - заборгованість за процентами. Заборгованість зі сплати пені за порушення термінів повернення кредиту становить 
		10 234,36 грн, з яких: 964,56 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 
		9 269,80 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
		Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 травня 2007 року, станом 14 травня 2015 року, становить 12 254,95 дол. США, 
		з яких: 10 625,81 дол. США - кредитна заборгованість, 1 629,14 дол. США - заборгованість за процентами. Заборгованість ОСОБА_1 за пенею за порушення термінів повернення кредиту за кредитом від 23 травня                2007 року становить 12 195,39 грн, з яких: 6 593,56 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 5 601,83 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
		Посилаючись на наведене, банк просив стягнути солідарно з відповідачів вказану заборгованість за обома кредитними договорами.
		У червні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явили зустрічний позов до АКІБ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійсними.
		Зустрічний позов мотивовано тим, що істотна умова договорів (порядок видачі та погашення кредиту) не відповідає вимогам законодавства України та Інструкції про касові операції в банках України.
		Так, пункти 1.2.2., 3.1, 3.3 кредитних договорів суперечать встановленому чинним законодавством порядку повернення отриманих кредитів, порядку здійснення касових операцій з готівкою в іноземній валюті, порядку відображення операцій з готівкою в іноземній валюті в бухгалтерському  обліку банку, Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Декрету Кабінету Міністрів України «Про валютне регулювання та валютний контроль» і є недійсними, оскільки не відповідають вимогам статті 203 ЦК України. 
		Також посилаються на підписання кредитних договорів під впливом обману, оскільки банк перед укладенням кредитних договорів у належний спосіб не повідомив і не надав інформації щодо усіх істотних умов цих договорів, в тому числі щодо реальної процентної ставки. 
		Крім того, у банку була відсутня ліцензія для надання кредиту в іноземній валюті.
		Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати недійсними з моменту укладення кредитні договори від 13 червня 2005 року та від 23 травня 2007 року, а також договори поруки, укладені на забезпечення виконання зобов`язань за цими основними договорами.
		Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 23 червня           2015 року, занесеною в журнал судового засідання первісний позов              ПАТ «УкрСиббанк» та зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження для спільного розгляду.  
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 13 грудня              2019 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2   на користь 
		ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 13 червня  2005 року у розмірі 1 093,13 дол. США - відсотки за користування кредитом. 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.
		У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до  АКІБ «УкрСиббанк» про захист прав споживачів, визнання кредитних договорів та договорів іпотеки недійснимивідмовлено. 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі повернули частину коштів відповідно до висновків судових економічних експертиз, тому є підстави для стягнення з відповідачів несплаченої суми заборгованості за договором споживчого кредиту від 13 червня 2005 року          у розмірі 1 093,13 дол. США.
		АТ «УкрСиббанк» не погодилось із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог банку та оскаржило це судове рішення в апеляційному порядку. 
		Постановою Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» залишено без задоволення. 
		Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 грудня 
		2019 року залишено без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що обґрунтованими                        є висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення                  з відповідачів несплаченої суми заборгованості за договором споживчого кредиту від 13 червня 2005 року у розмірі 1 093,13 дол. США, оскільки висновком судової економічної експертизи установлено повернення частини коштів за кредитними договорами, що банком не спростовано та не доведено наявність заборгованості у більшому розмірі. 
		АТ «УкрСиббанк» було обізнано із результатами судових експертиз 
		від 28 липня 2017 року та від 29 листопада 2018 року і у випадку сумнівів                              у їх правильності мав можливість звернутися із клопотанням про призначення повторної експертизи під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, однак не скористався таким правом і обмежився письмовим запереченням.
		Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 13 грудня 
		2019 року оскаржувалось АТ «УкрСиббанк» лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ «УкрСиббанк», тому в іншій його частині,                відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України, апеляційним судом в апеляційному порядку не переглядалося.
		В частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У касаційній скарзі, поданій у грудні 2021 року до Верховного Суду                АТ «УкрСиббанк», не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в зазначеній частині та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
		Судові рішення в іншій частині (в частині зустрічного позову) не оскаржуються, тому Верховним Судом у касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), 
		Петрова Є. В., Ткачука О. С., від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції. 
		11 травня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
		18 травня 2022 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку з увільненням від роботи на період мобілізації до Збройних Сил України в Сили територіальної оборони судді Калараша А. А.
		Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18 травня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві               Воробйовій І. А., суддів Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. визначено членами колегії.
		19 травня 2022 року справу передано раніше визначеному складу суду.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), 
		Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., від 15 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		Аргументи учасників справи
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи спір в частині стягнення кредитної заборгованості, суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 листопада 2019 року у справі                                  № 585/3386/15 (провадження № 61-І5143св18), від 03 листопада 2021 року у справі № 755/15457/14 (провадження № 61-6682св21), від 25 квітня          2018 року у справі № 401/9687/12 (провадження № 61-14084св18).
		Судами не враховано, що заборгованість (наявність чи її відсутність) визначається умовами кредитного договору та вимогами закону,                            а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності.
		АТ «УкрСиббанк» на обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості надало довідку-розрахунок, яка відображає всі нарахування за кредитним договором в розрізі виду платежу (основний борг, відсотки, пеня) та дані про погашення платежів. Розрахунок сформовано в хронологічному порядку за кожним видом платежу, вказано дату нарахування та розмір платежу. При обчисленні відсотків вказано дату нарахування, відсоткову ставку та дату погашення. 
		Документів на спростування розрахунку матеріали справи не містять.
		Таким чином, надана заявником на підтвердження своїх вимог довідка-розрахунок заборгованості та виписка по рахунку позичальника 
		є роздруківкою даних всіх операцій за кредитним договором і підтверджує факт здійснення таких операцій. Розрахунок заборгованості складено відповідно до умов договору.
		Розмір заборгованості може бути доведено письмовими доказами 
		(в даному випадку розрахунком заборгованості), який перевіряється судом на предмет відповідності умовам договору та співставляється з наявними 
		у справі доказами щодо виконання зобов`язань (доказів на спростування заявлених вимог).
		Також, відповідно умов кредитного договору, банк надає позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, що підтверджується випискою за кредитним договором (належним чином оформленою та засвідченою позивачем).
		Однак суди попередніх інстанцій на ці обставини уваги не звернули і належної оцінки їм не дали та не прийняли вказану довідку-розрахунок та виписку за кредитним договором як доказ наявності грошової заборгованості та її розміру. Натомість саме існування заборгованості за кредитним договором і підтверджується даним розрахунком, який                        і є належним і допустимим доказом. Також не враховано виписку за кредитним договором, завірену печаткою банку, та виписку руху коштів по рахунку.
		Посилання судів на висновки судового експерта від 28 липня 2017 року              № 2636 та від 29 листопада 2018 року № 134 є помилковими, оскільки експерт при вирішенні поставлених йому питань посилався на постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», яка набрала чинності              05 червня 2007 року, тобто після дати укладення кредитного договору               від 23 травня 2007 року. При цьому реальна відсоткова ставка та абсолютне значення здорожчання кредиту не є умовами кредитного договору.
		Фактично експерт підмінює різні поняття, «реальна відсоткова ставка» як значення всіх затрат (у тому числі на користь третіх осіб - страхування, нотаріальні витрати і ін.), з поняттям «процентна ставка» (як умова кредитного договору - розмір плати за кредит, що входить до змісту грошового зобов`язання перед кредитором). Зміст зобов`язання (розмір коштів, що підлягає сплаті кредитору) не стосується застосування інших ставок окрім процентної.
		Заявник вважає висновок експерта необґрунтованим, а тому відповідачі не довели, що нарахування суми щомісячних платежів за кредитним договором проведено неправильно. Також експерт взяв до уваги пункт 1.6 кредитного договору, який передбачає порядок зарахування коштів у рахунок погашення кредитної заборгованості, визначений умовами договору, які банк виконував належним чином. Усі кошти, що надходили від позичальника, експерт зарахував на тіло кредиту. Отже, висновок експерта містить неточності, є неповним та необ`єктивним. 
		Неврахування судами наданого банком розрахунку, недослідження його змісту та відсутність інших доказів виконання грошового зобов`язання свідчить про порушення судами положень процесуального закону щодо дослідження і оцінки доказів. Без встановлення таких обставин оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а отже, підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд. 
		Відзив на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали          
		Фактичні обставини, встановлені судами
		13 червня 2005 року між АКІБ «УкрСиббанк», найменування якого змінено на            ПАТ «УкрСиббанк», а згодом на АТ «УкрСіббанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 30 000,00 дол. США зі сплатою 11,50 % річних, зі строком повернення - не пізніше 13 червня 2026 року. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
		18 грудня 2006 року між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду, якою сторони досягли згоди, що за порушення термінів повернення кредиту, та/або процентів за кредит, та/або комісій, позичальник сплачує позивачу за первинним позовом, додатково 
		до встановленої процентної ставки за кредитом, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валютної заборгованості станом на дату нарахування такої пені.
		09 лютого 2009 року між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, якою сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, а саме № 10607787000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме № 10607787001, а також про зміну схеми погашення кредиту, зокрема обумовлено, що позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати плату за кредитом шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає 251,80 дол. США. День сплати ануїтетного платежу - 09 число кожного календарного місяця строку кредитування, розмір ануїтетного платежу може змінитися у випадку зміни процентної ставки відповідно до умов договору. Сторони домовились про перенесення кінцевого терміну повернення кредиту та обумовили, що позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі у термін не пізніше 13 червня 2035 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
		На забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань              ОСОБА_1 за кредитним договором, 13 червня 2005 року між банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
		09 лютого 2009 року між банком та поручителем укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою ОСОБА_2 надала згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором.
		23 травня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11158560000, за умовами якого остання отримала кредит в іноземній валюті у сумі 20 000,00 дол. США зі сплатою 13,50 % річних та зобов`язалась повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 23 травня 2017 року. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно, не пізніше визначеного числа кожного календарного місяця протягом всього строку дії договору. Погашення нарахованих процентів відбувається з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти.
		17 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 23 травня 2007 року, якою сторони домовилися, що для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, а саме № 111158560000, 
		так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме 
		№ 111158560001. Домовилися про зміну схеми погашення кредиту, зокрема обумовили, що позичальник зобов`язався повертати кредит та сплачувати плату за кредит шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів у день сплати ануїтетного платежу. Розмір ануїтетного платежу складає                      297,58 дол. США. Також сторони перенесли кінцевий термін повернення кредиту, а саме позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі у термін не пізніше 23 травня 2027 року, якщо тільки не буде застосовано інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору.
		На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за цим кредитним договором, 23 травня 2007 року між банком та відповідачами укладено договір поруки.
		17 лютого 2009 року між банком та поручителем ( ОСОБА_2 ) укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, якою ОСОБА_2 надала згоду забезпечувати порукою змінене основне зобов`язання за кредитним договором від 23 травня 2007 року.
		Відповідно до договорів поруки ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати 
		у повному обсязі за виконання позичальником усіх зобов`язань, що виникли з кредитних договорів.
		Звертаючись до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, банк посилався на те, що з липня 2014 року ОСОБА_1 не здійснює платежів для погашення суми заборгованості за кредитами у встановлені договорами строки та розмірі, також має заборгованість зі сплати нарахованих процентів, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання.
		Згідно із розрахунком, наданим банком, станом на 14 травня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 13 червня 2005 року з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом становить 26 624,10 дол. США, з яких: 
		23 864,73 дол. США - кредитна заборгованість, 2 759, 37 дол. США - заборгованість за процентам. Заборгованість зі сплати пені за порушення термінів повернення кредиту становить 10 234,36 грн, з яких: 964,56 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 9 269,80 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
		Заборгованість ОСОБА_1 , станом на 14 травня 2015 року, 
		з повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом від 23 травня 2007 року, становить 12 254,95 дол. США, з яких:                             10 625,81 дол. США - кредитна заборгованість, 1 629,14 дол. США - заборгованість за процентами. Заборгованість ОСОБА_1 за пенею за порушення термінів повернення кредиту за кредитом від 23 травня              2007 року становить 12 195,39 грн, з яких: 6 593,56 грн - пеня за прострочення сплати кредиту, 5 601,83 грн - пеня за прострочення сплати процентів.
		Під час розгляду справи, ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 02 вересня 2015 року, за клопотанням ОСОБА_2 , призначено судову економічну експертизу розрахунків за договорами про надання кредиту від 13 червня 2005 року та від 23 травня 2007 року (т. 1 
		а.с. 217-219). 
		Відповідно до висновку експерта № 2636 судово-економічної експертизи за матеріалам справи № 501/2443/15-ц, складеного 28 липня 2017 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз (т. 4 
		а.с. 164-218), встановлено таке.
		Розмір реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту від 23 травня 2007 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , складає 24,92 % річних.
		Розмір реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту від 13 червня 2005 року, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , станом на 09 лютого 2009 року складає 12,35 % річних.
		Проведеними дослідженнями встановлено невідповідність даних виписок за кредитним договором від 23 травня 2007 року, з 23 травня 2007 року до 24 жовтня 2016 року, по клієнту ОСОБА_1 первинним касовим документам банку (заяви на переказ готівки) за період з 11 січня 2010 року до 19 березня 2014 року та первинним касовим документам позичальника (квитанції) за період 10 серпня 2007 року до 19 березня 2014 року в частині невідображення банком у виписках операцій з внесення від імені позичальника грошових коштів на транзитні рахунки № НОМЕР_1 ,                       № НОМЕР_2 .
		Проведеними дослідженнями встановлено невідповідність даних виписок за кредитним договором від 13 червня 2005 року з 13 червня 2005 року до 24 жовтня 2016 року по клієнту ОСОБА_1 первинним касовим документам банку (заяви на переказ готівки) за період з 11 січня 2010 року до 19 березня 2014 року та первинним касовим документам позичальника (квитанції) за період з 10 серпня 2007 року до 19 березня 2014 року в частині невідображення банком у виписках операцій з внесення від імені позичальника грошових коштів на транзитні рахунки № НОМЕР_1 ,                     № НОМЕР_3 .
		Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 28 листопада  2017 року, за клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , у справі призначено додаткову судову економічну експертизу.
		Висновком судового експерта № 134 судової економічної експертизи за матеріалами цивільної справи № 501/2443/15-ц, складеного 29 листопада 2018 року (т.5 а.с. 60-115), встановлено таке. 
		Визначений розмір реальної процентної ставки - 25,22 % у додатку № 2 Графіка платежів, визначення сукупної вартості кредиту до договору 
		від 17 лютого 2009 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та 
		ОСОБА_1 , за наданими на дослідження документами за матеріалами справи встановити не можливо, оскільки в матеріалах справи та додатково наданих документах не визначається формула та метод нарахування процентів, а в інших документах, наданих на дослідження, за матеріалами справи відсутні відомості про здійснення додаткових витрат на обслуговування кредиту, відповідно до положень, наданих на дослідження документів, не визначається документального підтвердження витрат на обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, комісії за надання кредиту, страхування, послуг нотаріуса.
		За аналізом даних облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором № 11158560000 відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 23 травня 2007 року до 14 травня 2015 року, визначається, 
		що банком за кредитним договором нараховувалась сума відсотків за користування кредитними коштами із застосуванням розміру процентів річних до визначеної суми заборгованості за кредитом в позивних вимогах у розмірі 21,6 % річних, що є більшою ніж визначено умовами договору.
		Наданими на дослідження документами за матеріалами справи документально не визначено розмір реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту від 13 червня 2005 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
		За наданими на дослідження документами за матеріалами справи встановити розмір реальної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту від 13 червня 2005 року, укладеного між                     АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , не можливо, оскільки в матеріалах справи та додатково наданих документах не визначається формула та метод нарахування процентів, а в інших документах, наданих на дослідження за матеріалами справи, відсутні відомості про здійснення додаткових витрат на обслуговування кредиту, не визначається документального підтвердження витрат на обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, комісії за надання кредиту, страхування, послуг нотаріуса.
		За аналізом даних облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором від 13 червня 2005 року (№ 10607788000,                              № 10607788001) відділення № 730 АТ «УкрСиббанк»,за період з 13 червня 2005 року до 14 травня 2015 року, визначається, що банком за кредитними договорами нараховувалась сума відсотків за користування кредитними коштами із застосуванням розміру процентів річних до визначеної суми заборгованості за кредитом у позовних вимогах у розмірі 10,8 % річних, 
		що є меншою ніж визначено умовами договору.
		Відповідно до даних облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором № 11158560000, відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 23 травня 2007 року до 14 травня 2015 року, визначається, що банком за кредитним договором здійснювались фінансові операції з зарахування коштів на погашення відсотків у розмірі 18 537,83 дол. США.
		Згідно з даними облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором від 13 червня 2005 року (№ 10607788000,                               № 10607788001), відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 13 червня 2005 року до 14 травня 2015 року, визначається, що банком за кредитним договором здійснювались фінансові операції із зарахування коштів на погашення відсотків у розмірі 26 199,17 дол. США.
		Відповідно до даних облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором № 11158560000, відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 23 травня 2007 року до 14 травня 2015 року, визначається, 
		що банком за кредитним договором здійснювались фінансові операції з зарахування коштів в рахунок погашення зобов`язань в більшій сумі ніж визначено за обліковими регістрами суми зобов`язань за даним кредитним договором у розмірі 5031,49 дол. США (20 000 дол. США сума кредиту +               19 561,63 дол. США сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами - 26 055,29 дол. США сума зарахованих коштів на погашення кредиту - 18 537,83 дол. США сума зарахованих коштів на погашення нарахованих процентів).
		Згідно з даними облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором від 13 червня 2005 року (№ 10607788000,                             № 10607788001), відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 13 червня 2005 року до 14 травня 2015 року, визначається, що банком за кредитним договором здійснювались фінансові операції з зарахування коштів в рахунок погашення зобов`язань в меншій сумі ніж визначено за обліковими регістрами суми зобов`язань за даним кредитним договором у розмірі 1093,13 дол. США (30 000 дол. США сума кредиту + 29 243,44 дол. США сума нарахованих процентів за користування кредитними коштами -                           31 951,14 дол. США сума зарахованих коштів на погашення кредиту -                26 199,17 дол. США сума зарахованих коштів на погашення нарахованих процентів).
		Відповідно до даних облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором № 11158560000, відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 23 травня 2007 року до 14 травня 2015 року, визначається,                 що банком за кредитним договором здійснювались зарахування коштів за платежами, а саме: 
		- зараховано коштів на рахунок 2203 в сумі 26 055,29 дол. США,                           що в еквіваленті становить 195 109,51 грн, у тому числі з рахунку 2909 з призначенням «за рахунок переплати» в сумі 19 317,17 дол. США, що в еквіваленті - 144 719,60 грн, з рахунку 2909 з призначенням «погашення кредиту» в сумі 105,17 дол. США, що в еквіваленті - 838,31 грн, з рахунку 1002 з призначенням «погашення кредиту» в сумі 1419,61 дол. США, що в еквіваленті - 7 631,09 грн, з рахунку 1002 з призначенням «надходження коштів» в сумі 5 213,34 дол. США, що в еквіваленті - 41 920,51 грн;
		- зараховано коштів на рахунок 2208 в сумі 18 537,83 дол. США,                        що в еквіваленті становить 136 718,60 грн, у тому числі з рахунку 2909 
		з призначенням «за рахунок переплати» в сумі 226,82 дол. США, 
		що в еквіваленті - 1 802,43 грн, з рахунку 2909 з призначенням «погашення процентів» в сумі 1 251,93 дол. США, що в еквіваленті - 9 790,92 грн, з рахунку 2909 з призначенням «погашення кредит» в сумі 194,83 дол. США, що в еквіваленті - 1 553,01 грн, з рахунку 3739 з призначенням «погашення процентів» в сумі 7,77 дол. США, що в еквіваленті - 59,83 грн, з рахунку 2625 з призначенням «списання на погашення кредиту» в сумі 599,41 дол. США, що в еквіваленті - 6 886,51 грн, з рахунку 1002 з призначенням «погашення процентів» в сумі 16 257,07 дол. США, що в еквіваленті - 116 625,90 грн.
		Згідно із даними облікового регістру ПАТ «УкрСиббанк», виписка за кредитним договором від 13 червня 2005 року (№ 10607788000,                               № 10607788001), відділення № 730 АТ «УкрСиббанк», за період з 13 червня 2005 року до 14 травня 2015 року, визначається, що банком за кредитним договором здійснювались зарахування коштів за платежами, а саме:
		- зараховано коштів на рахунок 2203 в сумі 31 951,14 дол. США, 
		що в еквіваленті становить 233 603,72 грн, у тому числі з рахунку 2909 
		з призначенням «за рахунок переплати» в сумі 26 161,57 дол. США, 
		що в еквіваленті - 199 409,10 грн, з призначенням «погашення кредиту» 
		в сумі 4 215,17 дол. США, що в еквіваленті 21 581,65 грн, з рахунку 1002 
		з призначенням «надходження коштів» в сумі 954,19 дол. США, що 
		в еквіваленті - 7 606,23 грн, з рахунку 2625 з призначенням «списання на погашення заборгованості» в сумі 64,65 дол. США, що в еквіваленті - 
		707,52 грн;
		- зараховано коштів з призначенням «погашення процентів» на рахунок 2208 в сумі 26 199,17 дол. США, що в еквіваленті становить 177 742,29 грн, 
		у тому числі з рахунку 2909 в сумі 699,26 дол. США, що в еквіваленті - 
		5 500,44 грн з призначенням погашення процентів, з рахунку 2909 в сумі 555,56 дол. США, що в еквіваленті - 4 299,22 грн з призначенням 
		«за рахунок переплати», з рахунку 3739 в сумі 4 966,70 дол. США, 
		що в еквіваленті - 2 5087,27 грн, з рахунку 2625 з призначенням «списання на погашення кредиту» в сумі 687,42 дол. США, що в еквіваленті - 
		7 427,29 грн, з рахунку 1002 в сумі 19 845,79 дол. США, що в еквіваленті - 139 727,30 грн.
		За даними наданої на дослідження заяви на видачу готівки від 13 червня 2005 року визначено, що ПАТ «УкрСиббанк» здійснена фінансова операція з надання кредитних коштів за договором від 13 червня 2005 року, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 в сумі 30 000 дол. США, що в еквіваленті становить 151 650 грн.
		За даними наданої на дослідження заяви на видачу готівки від 23 травня 2007 року № 24 визначено, що ПАТ «УкрСиббанк» за договором про надання споживчого кредиту від 23 травня 2007 року, укладеним між                             АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 здійснена фінансова операція з надання кредитних коштів в сумі 20 000 дол. США, що в еквіваленті становить 101 000 грн.
		2.     Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Згідно із положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,                            є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
		2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення           від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
		3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
		4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Ухвалені у справі судові рішення оскаржуються заявником виключно в частині відмови у задоволені первісного позову банку про стягнення кредитної заборгованості, у зв`язку з чим Верховний Суд переглядає зазначені судові рішення в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, викладених                         у касаційній скарзі. 
		Касаційна скарга АТ «УкрСиббанк» підлягає частковому задоволенню.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
		Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню                у цей строк (термін).
		Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша           статті 611 ЦК України).
		Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
		Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
		Частково задовольняючи позов АТ «УкрСиббанк» та стягуючи з солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 13 червня                  2005 року у розмірі 1 093,13 дол. США, суд першої інстанції поклав в основу такого рішення висновок судової економічної експертизи від 29 листопада 2018 року, а також висновок судової економічної експертизи від 28 липня 2017 року. 
		Суд першої інстанції констатував, що висновком судової економічної експертизи підтверджується повернення відповідачами частини коштів та є підстави для стягнення несплаченої суми за кредитним договором 
		від 13 червня  2005 року у розмірі 1 093,13 дол. США.
		Саме з такими висновками погодився апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції. 
		Встановивши факт існування між сторонами кредитних зобов`язань, суд апеляційної інстанції належним чином не встановив усіх необхідних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не забезпечив повного та всебічного її розгляду, не надав належної оцінки поданим сторонами доказам, не сприяв сторонам здійсненню їхніх процесуальних прав, що призвело до передчасного висновку про відмову у стягненні заборгованості за кредитним договорам у заявленому банком розмірі.
		Апеляційний суд не врахував, що факт отримання коштів позичальником не оспорювався, договори ним частково виконувались, недійсними ці договори або їх окремі умови у судовому порядку не визнавались, питання нікчемності конкретних умов відповідачами не заявлялось, а згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Розрахунок заборгованості, наданий банком, апеляційним судом взагалі не досліджувався та не спростований.
		Апеляційний суд не врахував, що заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а не висновком експертизи, який оцінюється на рівні з іншими доказами та не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		З таких же висновків виходив Верховний Суд у постанові від 25 квітня           2018 року у справі № 401/9687/12 (провадження № 61-14084св18).
		Пославшись на те, що відповідно до висновку експерта відповідачі повернули частину коштів за кредитами, суд апеляційної інстанції фактично установив обставини виконання зобов`язання за кредитним договором, без урахування умов кредитних договорів щодо строків повернення коштів, сплати процентів, розмірів процентних ставок за договорами. Не встановив, яка сума була повернута, за яким конкретно договором.
		У мотивувальній частині судового рішення мають бути наведені дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Отже, належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди                   з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.
		Суд апеляційної інстанції взагалі не дослідив графік погашення кредиту, не перевірив обґрунтованість розрахунку загальної суми боргу, не встановив дійсного розміру кредитної заборгованості та не визначив обсягу відповідальності боржника.
		Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності                                і обґрунтованості, апеляційний суд, пославшись на часткове повернення позичальником коштів, формально відмовив у перевірці обставин, на які посилався банк на підтвердження своїх вимог, а відповідачі обґрунтовували свої заперечення проти наявності заборгованості.
		За таких обставин суд дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості у визначеному                   у позові розмірі. 
		Відповідно до наведених положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення у цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.
		Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411                ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		Враховуючи, що внаслідок неналежного дослідження та оцінки зібраних доказів апеляційним судом не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалене ним судове рішення в частині вирішення первісного позову банку про стягнення кредитної заборгованості не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд.
		Верховним Судом враховано тривалий час розгляду судами вказаної справи, однак з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3  ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.
		Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити надані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Якщо суд касаційної інстанції скасував судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції (стаття 411                         ЦПК України) або постановлено будь-яке інше судове рішення, крім передбаченого статтею 412 ЦПК України, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Оскільки справа направляється до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює. 
		Керуючись статтями 409, 410, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
		Постанову Одеського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року в частині вирішення позову Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до  ОСОБА_1 , ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договоромскасувати.
		Справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту                     її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник
		Судді:                                                                                               І. А. Воробйова 
		                                                                                                            Г. В. Коломієць
		                                                                                                            Р. А. Лідовець
		                                                                                                             Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...