Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/12522/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Зловживання впливом.
Надіслано для оприлюднення: 12.07.2022. Зареєстровано: 13.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2022.
Дата набрання законної сили: 07.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/991/52/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52017000000000736

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 161/12522/18
		Провадження №11-кп/991/52/22
		 
		 
		У Х В А Л А
		 
		07 липня 2022 року                                         м. Київ
		 
		Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
		 
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 
		прокурора ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з Волинським апеляційним судом)
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52017000000000736 від 27.10.2017 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.369-2 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И Л А: 
		 
		На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21 квітня 2022 року постановлено здійснити привід обвинуваченого для участі у розгляді кримінального провадження, призначеного на 26 квітня 2022 року, у зв`язку з неодноразовою неявкою його в судові засідання. 
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2022 року кримінальне провадження зупинене та оголошено обвинуваченого у розшук. 
		Прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень тапокладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Враховуючи процесуальну поведінку обвинуваченого, вважає, що наявні ризики переховування його від суду та перешкоджання кримінальному провадженню.
		 
		Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2022 року клопотання прокурора задоволено. Застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Визначено ОСОБА_6 заставу у розмірідвадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, з покладенням на обвинуваченогообов`язків, передбачених ч.5ст.194 КПК України, зокрема: прибувати до прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Луцька Волинської області без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та іншими допитаними у кримінальному провадженні свідками сторони обвинувачення; носити електронний засіб контролю. 
		За висновком суду, прокурор у судовому засіданні довів ризик переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з огляду на обвинувачення у корупційному злочині, тяжкість покарання за нього у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, систематичні неявки в судові засідання без поважних причин. 
		Враховуючи обставини кримінального провадження, ситуацію в державі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, застосування більш м`якого запобіжного заходу було б недостатнім для контролю за поведінкою обвинуваченого.
		Визначаючи розмір застави, суд врахував майновий стан обвинуваченого, який тривалий час працював на посаді судді та визначив її у розмірі20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень.
		На вказану ухвалу суду захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову, якою змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.
		Зазначає, що наведені прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені, обвинуваченому не має сенсу переховуватись від суду.
		Враховуючи, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, не має наміру ухилятися від суду, причиною його неприбуття в судові засідання є проходження служби у складі підрозділу територіальної оборони, сторона захисту вважає, що судом необґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. 
		Захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , будучи належним чином повідомленими про час та місце апеляційного розгляду в судове засідання не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Захисник ОСОБА_7 надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, у зв`язку з перебуванням у відрядженні. 
		Заслухавши думку обвинуваченого та прокурора, колегія суддів постановила розглянути скаргу у відсутність захисників.
		У судовому засіданні обвинувачений підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. 
		 
		За результатами її розгляду колегія суддів дійшла таких висновків.
		Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При застосуванні запобіжного заходу необхідно врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, а також обґрунтувати неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. 
		Задовольняючи клопотання прокурора та застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, суд виходив з того, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та наявні ризики переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню. При цьому, суд врахував, що обставини кримінального правопорушення, процесуальна поведінка обвинуваченого виключає можливість застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу, оскільки він не зможе в достатній мірі запобігти встановленим ризикам.
		Зазначені висновки суд належно обґрунтував матеріалами клопотання.
		Відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Термін давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності закінчується у березні 2023 року. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_6 у судові засідання призначені на 05, 21 та 26 квітня 2022 року не з`явився, ухвала суду від 21.04.2022 про привід обвинуваченого не виконана, оскільки за місцем реєстрації він був відсутній. Місцезнаходження обвинуваченого було невідомо, контактів за абонентськими номерами операторів стільникового зв`язку, що перебувають у його користуванні він уникав. 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про існування ризику переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки його процесуальна поведінка унеможливлює здійснення судового розгляду кримінальної справи та призводить до відкладення судових засідань. Зазначені обставини дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений і в подальшому може без поважних причин не з`являтись у судові засідання, чим перешкоджатиме судовому розгляду, з огляду на його обов`язкову участь у ньому.
		Доводи апеляційної скарги про наявність у обвинуваченогопостійного місцяпроживання,позитивних характеристик,відсутність судимостей,проходження службиу складіпідрозділу добровольчогоформування не спростовують висновку суду про наявність ризиків кримінального провадження.
		Пояснення ОСОБА_6 в ході апеляційного розгляду про те, що його неявка в судові засідання пов`язана з перебуванням на службі в підрозділі добровольчого формування територіальної оборони не може бути підставою для відмови у застосуванні запобіжного заходу, оскільки обвинуваченим не заперечувався факт призначення судом більше десяти судових засідань у даному кримінальному провадженні, у жодне із яких він не з`явився, про причини неявки у більшість із них не повідомив. Не дивлячись на повагу колегії суддів до будь-якої участі громадян України у захисті країни, доводи обвинуваченого про поважність причин неприбуття в судові засідання видалися не переконливими.
		За наявності встановлених ризиків, які виправдовують обмеження праваобвинуваченого перебувати на волі, враховуючи стадію судового розгляду,колегія суддів погоджується з висновками суду в частині обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_6 та необхідності застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. 
		Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Як вбачається з матеріалів провадження, суд, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, який раніше працював на посаді судді, наявність ризиків, передбачених ч. 1ст.177 КПК України, визначив ОСОБА_6 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень. Колегія суддів вважає, що такий розмір застави є помірним для обвинуваченого та достатнім для запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Також судпоклав наобвинуваченого обов`язки,передбачені ч.5ст.194 КПК України, серед яких, не відлучатися із м. Луцька Волинської області без дозволу суду та носити електронний засіб контролю.
		Під час апеляційного розгляду обвинувачений просив скасувати накладення на нього вказаних обов`язків, якщо колегія не знайде підстав для задоволення апеляційної скарги в іншій частині. Пояснював тим, що на території Волинської області за межами міста Луцька проживають його батьки, систематичне відвідування яких для нього є вкрай необхідним і воно не зашкодить кримінальному провадженню. Крім того, обов`язок не відлучатися з міста Луцька та носіння електронного засобу контролю перешкоджають службі у підрозділі територіальної оборони, проходження якої може відбуватися у різних населених пунктах Волинської області. 
		Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти бажання і інтересів обвинуваченого відвідувати батьків, але вважав, що таке відвідування можливе за окремим дозволом суду. 
		Колегія суддів дійшла висновку, що доводи обвинуваченого слід частково врахувати, ухвалу суду в частині покладення на ОСОБА_6 обов`язку не відлучатися з міста Луцька без дозволу суду змінити на обов`язок не відлучатися з Волинської області без дозволу суду.
		Керуючись статтями 177, 178, 182, 407, 418 КПК України, колегія суддів
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу задовольнити частково.
		Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 14 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_6 в частині обов`язку не відлучатися із міста Луцька без дозволу суду змінити на обов`язок не відлучатися з Волинської області без дозволу суду.
		В іншій частині ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника  без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
		 
		   Головуючий                                          ОСОБА_1 
		 
		       Судді                                                  ОСОБА_2 
		 
		                                                 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...