Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/3127/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано судом: 12.07.2022. Зареєстровано: 13.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2022.
Дата набрання законної сили: 27.10.2022
Результат оскарження 27.10.2022 П'ятий апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: П/420/3157/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 420/3127/22 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 липня 2022 року                                                                                          м. Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі
		головуючого судді:                                  Юхтенко Л.Р.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ08199969, місцезнаходження:65044, АДРЕСА_3), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, АДРЕСА_3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду 10 лютого 2022 року надійшла      позовна заява ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ08199969, місцезнаходження:АДРЕСА_3), в якій позивач просив:
		визнати протиправними дії щодо застосування червня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року;
		зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018  року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 66155, 44 грн. із одночасною компенсацією сум 1 податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
		визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4076,38 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
		зобов`язати нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4076,38 грн. за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року включно в сумі 49325, 43 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
		Також позивач просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
		Ухвалою суду від 15 лютого 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 28.06.2016 року по 04.03.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та був зарахований на грошове забезпечення до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону.
		В період проходження військової служби відповідачем нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення не в повному обсязі. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову.
		Позивач зазначив, що ним надіслано на адресу відповідача заяву з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, яка отримана відповідачем 27.04.2020 року, проте відповіді на вказану заяву не було надано.
		Позивач звернувся до суду для вирішення спору та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 420/7619/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення.
		Але при розгляді справи № 420/7619/20 питання правильності встановлення місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року та щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 року, не досліджувалось.
		Відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) червень 2016 року в сумі 3021, 44 грн.
		Проте позивач вважає, що відповідачем визначено неправильно базові місяці та виплачено індексацію грошового забезпечення в значно меншому розмірі, а саме: 3021, 44 грн. замість 69176, 88грн.
		На думку позивача, за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року базовий місяць має бути січень 2008 року, що підтверджено судового практикою Верховного Суду та листами Міністерства оборони України.
		За період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 347,71 грн.
		Проте відповідачем в порушення абзаців 4,5,6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 4076, 38 грн. в місяць.
		Таким чином, на думку позивача, відповідачем за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року не було виплачено позивачу щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення на загальну суму 49325, 43 грн.  
		Так, на думку позивача, єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, яка належна позивачу до виплати із застосуванням базового місяця «січень 2008» за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року.
		Так, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253, 30 %, та відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
		1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
		Відповідно до абз.4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463, 15 грн. - 386, 77 грн. = 4076,38 грн.
		Також позивач звернув увагу, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
		Також позивач просив встановити судовий контроль, оскільки посадові особи умисно не виконують законні рішення суду в разі відсутності контролю зі сторони суду.
		Ухвалою суду від 15 квітня 2022 року зупинено провадження у справі до припинення чи скасування воєнного стану в України.
		Ухвалою суду від 13 травня 2022 року поновлено провадження у справі, зі стадії, в якій воно було зупинено у зв`язку з отриманням відзиву на позовну заяву, що надає можливість розглянути та вирішити справу в ході воєнного стану в Україні. 
		До суду  04 травня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року по справі № 420/7619/20 на користь ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 29.06.2016 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась на протязі проходження служби встановленим порядком.
		Тому відповідач вважає, що позивач вже звертався до суду з тим самим предметом та з тих самих підстав позовом, та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України у такому випадку суддя відмовляє у відкритті провадження.
		Таким чином, відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен був застосувати вимоги п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
		Окрім того, відповідач звернув увагу, що військова частина НОМЕР_2 не є структурним підрозділом ВМКЦ ПР, більш того,  військова частина НОМЕР_2 є самостійною військовою типовою організаційною одиницею, що утримається на окремому штаті (№ 27/217 затверджено НГШ ЗСУ 01.06.2007) і призначається для виконання визначених завдань самостійно, зокрема з травня 2014 року зі зміною дислокації була введена в склад сил та засобів забезпечення проведення антитерористичної операції в окремих регіонах Донецької та Луганської областей, з підпорядкуванням Командувачу сил Антитерористичного центру при СБУ, з 30 квітня 2018 року - Командувачу операції об`єднаних сил, в 2020 році  повернулась до постійного місця дислокації (м. Одеса).
		Також відповідач зазначив, що в штаті військової частини на час проходження служби позивачем була передбачена фінансово-економічна служба, посадові особи якої безпосередньо нараховували для виплати грошове забезпечення та передавали для виплат до ВМКЦ ПР.
		Тому відповідач вважає, що підставою для виплат грошового забезпечення позивачу в т.ч. індексації грошового забезпечення є розрахунки (відомості нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2) фінансового органу військової частини НОМЕР_2, та для позивача суб`єктом владних повноважень є військова частина НОМЕР_2 в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
		Стосовно позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідач зазначив, що відповідно до роз`яснення Міністерства соціальної політики України викладеного у листі від 15.08.2014 року № 182/10/136-14 військовослужбовцям обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця встановлення грошового забезпечення. 
		Відповідач звернув увагу, що позивач почав проходити військову службу в Збройних Силах України тільки з червня 2016 року, грошове забезпечення почав отримувати тільки у липні 2016 року, тому позивачу необхідно рахувати базовий місяць - червень 2016 року.
		Відповідач вважає, що ретроспективне поширення дії п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови № 1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100 % (фактичного базового місяця) із прив`язкою до встановлення посадових окладів постановою № 1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі.
		Стосовно позовної вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити  позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 з урахуванням фіксованої  суми в розмірі 49325, 43 грн., відповідач зазначив, що починаючи з 01.03.2018 року позивачу здійснювалось нарахування та виплата індексації грошового забезпечення та підстави для нарахування і виплати індексації з відповідним коефіцієнтом з`явились тільки у грудні 2018 року, яка була виплачена позивачу.
		Позивачем не надано до суду відповідь на відзив.
		Ухвалою суду від 13 травня 2022 року залучено до  участі у справі як другого відповідача - Військову частину НОМЕР_2. Розгляд справи розпочато спочатку. Військовій частині НОМЕР_2 запропоновано надати відзив на позовну заяву.
		Копію ухвали надіслано сторонам електронною поштою та здійснено оголошення на сайті Судова влада про розгляд справи.
		Від Військової частини НОМЕР_2 відзив на позовну заяву не надходив.
		Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України.
		Матеріалами справи підтверджено, а саме: записами у військовому квитку, що позивач з 28.06.2016 року по 04.03.2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2.
		Так, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 04 березня 2019 року № 63, старшого солдата   ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у запас, з 04.03.2019 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
		Суд встановив, що у період військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивач був зарахований на грошове забезпечення до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону,  тобто виплати нарахованої суми військовою частиною здійснювались ВМКЦ ПР, що не заперечується відповідачем.
		Також суд встановив, що позивач надіслав на адресу відповідача заяву від 15.04.2020 року з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення, яка була отримана відповідачем 27.04.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
		Проте відповіді на вказану заяву позивач не отримав, що стало підставою звернення до суду.
		Суд встановив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 420/7619/20 зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 29.06.2016 по 04.03.2019 включно індексацію грошового забезпечення.
		В решті позовних вимог, - відмовлено.
		Щодо зобов`язання відповідача нарахувати на виплатити індексацію грошового забезпечення, враховуючи базовий місяць - січень 2008 року та березень 2018 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що в цій частині позовні вимоги є передчасними.
		Відповідно до розрахунку нарахованої та виплаченої індексації згідно з постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 420/7619/20, складеного військовою частиною НОМЕР_2, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по лютий 2018 року при умові базового місяця червень 2016 року в сумі 3021, 44 грн.
		Також відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення з грудня 2018 року по березень 2019 року в сумі 347, 71 грн.
		Позивач не погодившись з наведеним нарахуванням індексації грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року, звернувся до суду.
		Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.    
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		          За правилами частини першої  ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
		Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
		У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
		Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення»  (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
		Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
		Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього  Закону.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону,  грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
		Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
		У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
		Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
		До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
		Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
		Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
		Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.
		Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі  №825/1987/17.
		Матеріалами справи підтверджено, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2021 року у справі № 420/7619/20, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 року по лютий 2018 року при умові базового місяця червень 2016 року в сумі 3021, 44 грн.
		Також відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення з грудня 2018 року по березень 2019 року в сумі 347, 71 грн., базовий місяць - березень 2018 року.
		Надаючи оцінку доводам позивача та запереченням відповідача щодо застосування червня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації  грошового забезпечення в період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року суд зазначає таке.
		Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.  
		За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов`язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
		При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
		Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
		Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078, місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
		Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення. 
		Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
		Судом відхиляються доводи відповідача, що позивач почав проходити військову службу в Збройних Силах України тільки з червня 2016 року, грошове забезпечення почав отримувати тільки у липні 2016 року, тому позивачу необхідно рахувати базовий місяць - червень 2016 року, та ретроспективне поширення дії п. 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови № 1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100 % (фактичного базового місяця) із прив`язкою до встановлення посадових окладів постановою № 1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі, з таких підстав.
		Як зазналось вище, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015 внесені зміни до Порядку № 1078, зокрема викладений в новій редакції пункт 5, яким передбачено інший порядок обчислення індексації доходів, а саме: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року.
		Таким чином, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).
		За таких обставин, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
		Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).
		Тарифна ставка, оклад за посадами, які займав позивач протягом зазначеного періоду, не змінювалися з січня 2008 року.
		Відтак, останнє підвищення окладу за посадами позивача відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704, якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
		Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а не червень 2016 року чи інший базовий місяць.
		Такий правовий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладений у постанові від 28 червня 2022 року по справі № 420/4841/21.
		Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги визнання протиправними дії щодо застосування червня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року є правомірними.
		З огляду на те, що в ході розгляду справи встановлено, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2, яка є самостійною військовою типовою організаційною одиницею, що утримається на окремому штаті (№ 27/217 затверджено НГШ ЗСУ 01.06.2007) і призначається для виконання визначених завдань самостійно, а до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону позивач зарахований на грошове забезпечення, суд доходить висновку, що належним відповідачем за вказану позовну вимогу є Військова частина НОМЕР_2, дії якої мають бути визнані протиправними щодо застосування червня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року.
		Стосовно позовної вимоги про зобов`язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 66155, 44 грн. із одночасною компенсацією сум 1 податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що з огляду на встановлення судом протиправних дій, вказані позовні вимоги належать задоволенню шляхом зобов`язання Військової частини НОМЕР_2 та Військово-медичного клінічного центру Південного регіону нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018  року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
		Щодо цих позовних вимог в частині виплати  суми 66155, 44 грн. із одночасною компенсацією сум 1 податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає, що в цій частині позовні вимоги не належать задоволенню, оскільки нарахування індексації грошового забезпечення та здійснення відповідної компенсації обов`язкових платежів входить до дискреційних повноважень відповідача та є втручанням у діяльність суб`єкта владних повноважень.
		Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. У даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було. 
		Отже, нарахування індексації грошового забезпечення, та визначення суми такого нарахування належить до повноважень відповідача, які є дискреційними.
		Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4076,38 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; зобов`язання нарахувати та виплатити щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4076,38 грн. за період з 01.03.2018 року по 04.03.2019 року включно в сумі 49325, 43 грн. відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що таки вимоги є безпідставними та не належать задоволенню, з огляду на таке.
		Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги положенням абз.4 п. 5 Порядку № 1078, відповідно до якого, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Так, позивач зазначив, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253, 30 %, та відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
		1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
		Відповідно до абз.4 п. 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463, 15 грн. - 386, 77 грн. = 4076,38 грн.
		Оцінюючи надані доводи позивачем, суд зазначає, що слід виходити з сукупного аналізу положення Порядку № 1078, а не його окремих частин.
		Так, відповідно до п. 4 Порядку № 1078, сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
		У свою чергу питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано пунктом 5 Порядку № 1078, згідно з якого у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		Суд зазначає, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності      постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу Позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям      Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів Позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
		Згідно із абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
		Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
		Таким чином, суд дійшов висновку, що були відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року, оскільки поріг індексації не перевищував 103 %, та індексація грошового забезпечення після підвищення доходу належить нарахуванню та виплаті тільки з грудня 2018 року.
		Відповідно до довідки про суми нарахованої та виплаченої індексації, суд  встановив, що позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення  з грудня 2018 року по березень 2019 року.
		Відповідно до абз. 4 п. 5 Порядку № 1078, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Однак, суд зазначає, що відповідачем не нараховано суму індексації за лютий 2018 року відповідно до висновків суду викладених у цьому рішенні, відповідно, відсутні можливості на час розгляду справи щодо визначення чи розмір підвищення грошового доходу перевищує чи не перевищує суму індексації.
		Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини, з урахуванням того, що відповідачем була нарахована та визначена індексація грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по березень 2019 року та не підтверджена правомірність застосування абз. 4 п. 5 Порядку № 1078 на час розгляду справи, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими та не підтвердженими відповідними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
		Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  належать задоволенню частково.
		Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, та відсутні витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні судові витрати не компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
		Також у позовній заяві позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення.
		Розглянувши вказане клопотання, суд вважає, що воно не належить задоволенню, з таких підстав.
		Частиною 2 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами          та їх об`єднаннями на всій території України. 
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Враховуючи те, що зазначена норма не є імперативною та позивачем не надано  доказів того, що рішення не буде виконане відповідачем добровільно, суд вважає, що клопотання не належить задоволенню.
		 
		Керуючись    ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (код ЄДРПОУ08199969, місцезнаходження:АДРЕСА_3), Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, АДРЕСА_3) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, АДРЕСА_3) щодо застосування червня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) в період з 28.06.2016 року по 28.02.2018 року.
		Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3, АДРЕСА_3) та Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (код ЄДРПОУ08199969, місцезнаходження:АДРЕСА_3) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце перебування: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 28.06.2016 року по 28.02.2018  року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
		В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
		Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України, з урахування п. 3 Розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.                      
		Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
		 
		Суддя                                                                                                                                                        Л.Р. Юхтенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...