Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 626/1069/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано судом: 12.07.2022. Зареєстровано: 13.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.07.2022.
Дата набрання законної сили: 12.09.2022 (частково)
Результат оскарження 12.09.2022 Харківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/626/148/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000001245

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 626/1069/22
		Провадження № 1-кп/626/148/2022 
		 
		 
		Красноградський районний суд Харківської області
		 
		В И Р О К
		Іменем України 
		       
		   12 липня 2022 року                            м.Красноград
		 
		Красноградський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:головуючого судді: ОСОБА_1 ,при секретарі:           ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження за №22022220000001245 від 12.05.2022 року, за обвинуваченням:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт.Сахновщина Харківської області, громадянин України, має професійно-технічну освіту, одружений, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
		- у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди. 
		Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією України та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		Всупереч вказаним нормам Президент Російської Федерації (далі  РФ) ОСОБА_4 , а також інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам пунктам 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV), від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ (далі  ЗС РФ) на територію України.
		 
		Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці ЗС РФ із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в АР Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Хер-сонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підпри-ємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важ-ливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об`єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в України», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Згідно Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», затвердженого Законом України №2119-ІХ від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Згідно Указу Президента України №259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», затвердженого Законом України №2212-ІХ від 21.04.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України №7389-ІХ від 18.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022 року).
		В ході дізнання встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 , протягом березня-квітня 2022 року, більш точного часу в ході дізнання не встановлено, проте не раніше 24.02.2022, перебуваючи у невстановлених досудовим розслідуванням місцях на території Красноградського району Харківської області, з використанням належного останньому мобільного телефону ТМ «Xiaomi Poco М3» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), за допомогою своєї сторінки у соціальній мережі «Одноклассники», публічно розміщував та поширював фото-відеоматеріали до невизначеного кола осіб у мережі Інтернет, які містять ілюстрації підтримки рішень та дій держави агресора РФ та її збройних формувань.
		Зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_2 на своїй сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» ОСОБА_3 розмістив фотозображення з латинською літерою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та написом на російській мові наступного змісту: «Россию не остановить…Бандеровщина будет уничтожена».
		ІНФОРМАЦІЯ_4 на своїй сторінці у соціальній мережі «Одноклассники» ОСОБА_3 розмістив фотозображення з групою полонених чоловіків у військовій формі та написом на російській мові наступного змісту: «Только так или ад…Никогда не воюйте с русскими». Нижче вказаного зображення розміщувався текст на російській мові: «На Донбассе пленных уже более трех тысяч, и это только начало, ждем новых поступлений, работы тяжелой очень много, да и денацификация пройдет быстрей, тем самым и мир полный, придет скорей».
		Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1ст.111-1 КК України,як колабораційна діяльність, яка виразилися у публічних закликах до підтримки рішень та дій держави-агресора Російської Федерації та її збройних формувань,
		Частинами 2, 3ст.381 КПК Українивизначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
		До обвинувального акту прокурором ОСОБА_5 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч.1ст.302 КПК Українипросить суд розглянути кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст.111-1 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
		Обвинувачений  ОСОБА_3  надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
		Також, у вказаній заяві зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
		Крім того,в заяві ОСОБА_3  вказав, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
		Добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваного, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутністю підтверджено підписом в заяві обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 з яким він уклав договір.
		Відповідно до ч.ч.2, 3ст.382 КПК Українивирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеномуКПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
		Враховуючи викладене,та те,що ОСОБА_3  обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, а також приймаючи до уваги його заяву, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, який надав свою згоду в присутності захисника, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеномустаттями 381-382 КПК України. 
		При цьому, у відповідності до ч.4ст.107 КПК Українив разі, судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
		Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1ст.111-1 КК України.
		Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
		ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
		Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Також ст.65 КК України передбачає, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де характеризується посередньо.
		Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому. 
		Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно дост.67 КК України, судом не встановлені.
		Враховуючи обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують його, особу винного, які викладені вище, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення кримінального проступку, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції ч.1 ст.111-1 КК України у виді позбавлення права обіймати певні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування або органах, що надають публічні послуги. 
		Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
		Підстав для застосування ст.69 КК України, судом не встановлено.
		Речові докази та судові витрати  відсутні. Цивільний позов, не заявлено.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.381-382,368-371,373-374,376 КПК України, суд, -
		З А С У Д И В:
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, і призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи з надання публічних послуг.
		Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення. 
		У відповідності до частини 1статті 394 КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями381та382цьогоКодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...