Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/11904/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано судом: 13.07.2022. Зареєстровано: 14.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2022.
Дата набрання законної сили: 30.09.2022
Номер судового провадження: 1-кп/761/2654/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000343

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 761/11904/22
		Провадження №1-кп/761/2654/2022 
		 
		В И Р О К 
		іменем України
		 
		13 липня 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого судді             ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря с/з      ОСОБА_2 ,
		провівши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, із застосуванням відеоконференції за допомогою програми EasyCon, судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22022000000000343 від 29 червня 2022 року, щодо:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луганська, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2015 року, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року за ч. 2 ст. 110, ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст. 70 КК України та засудженого до покарання у виді десяти років позбавлення волі без конфіскації майна, на даний час перебуваючого в ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід1», 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 (вредакції Закону № 1183-VІІІ від 08 квітня 2014 року), ч.1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 1194- VІІ від 17 травня 2014 року),
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора                 ОСОБА_4 , 
		захисника      ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого             ОСОБА_3 , 
		 
		                У С Т А Н О В И В:
		 
		Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24 серпня 1991 року схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року зазначено, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі  АР Крим), області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Російська Федерація (далі російська федерація) чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		У березні  квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 27 квітня 2014 року оголошено «Декларацію про суверенітет Луганської народної республіки» та 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Донецької народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі  «ЛНР»).
		Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання російської федерації державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, Верховною Радою України визнано російську федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а «ЛНР» і «Донецька народна республіка» (далі  «ДНР») терористичними організаціями.
		Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 2015 року № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
		Визнання Верховною Радою України та званої самопроголошеної організації «ЛНР» терористичною, а численні злочини вичинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 року № 1596-VIІ, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного російською федерацією міжнародного тероризму», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22 липня 2014 № 1597-VIІ, Зверненні Верховної Ради України до Європейського парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховною Ради України від 14 січня 2015 року № 106- VIІІ, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337- VIІІ. 
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ЛНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації. 
		Враховуючи викладене, так звана організація «ЛНР» містить всі необхідні ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. 
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Вказана терористична організація «ЛНР» має організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність й дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронним органам України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та мають загальну координацію керівництва.
		З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ЛНР», 07 жовтня 2014 року її самопроголошеним головою видано указ відповідно до якого, для захисту інтересів «ЛНР» та її громадян, створено воєнну структуру «Народна міліція «ЛНР» (далі  «НМ «ЛНР»), яка дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та має загальну координацію та кураторів російської федерації.
		Встановлено, що до складу «НМ «ЛНР» входить структурний підрозділ  «батальйон патрульної поліції «МВД «ЛНР» та «4 окрема мотострілкова бригада», які складаються з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення. 
		Проте, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту.
		Крім того, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив дії спрямовані на вступ до терористичної організації «ЛНР». 
		Так, ОСОБА_3 , на початку червня 2014 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області  у м. Луганськ, добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування-«батальйон» патрульної поліції «МВД «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації на посаду «патрульного інспектора» з присвоєнням звання «молодший сержант». 
		Крім того, 16 жовтня 2015 року громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області  у м. Луганськ, повторно добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу терористичної організації - «1 взвод 4 роти 2 МСБ 4 ОМБр «НМ «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації (в/ч № НОМЕР_1 ) на посаду «кулеметник».
		Також, в листопаді 2016 року громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області - у м. Луганськ, повторно добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу терористичної організації - «1 відділення 3 взводу 5 роти 2 МСБ 4 ОМБр «НМ «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації (в/ч № НОМЕР_1 ) на посаду «командир відділення» та останньому присвоєно звання «сержант».
		Крім того, 22 травня 2018 року громадянин України ОСОБА_3 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області  у м. Луганськ, повторно добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - «1 взвод 5 роти 2 МСБ 40МБр «НМ «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації (в/ч № НОМЕР_1 ) на посаду «заступник командира взводу» та присвоєно звання «старший сержант».
		Також в грудні 2021 року громадянин України ОСОБА_3 був зарахований до списків особового складу непередбаченого законом збройного формування - «1 взвод 5 роти 2 МСБ 40МБр «НМ «ЛНР» окупаційної адміністрації російської федерації (в/ч № НОМЕР_1 ) на посаду «командир взводу» та йому присвоєно звання «лейтенант».
		У період з червня 2014 року по 24 лютого 2022 року ОСОБА_3 забезпечував виконання обов`язків військової служби у незаконних збройних формувань окупаційної адміністрації російської федерації, а саме:
		-    бути вірним військовій присязі, дотримуватися конституції і законів «ЛНР»;
		-     проходити військову службу по контракту в період установленим дійсним контрактом терміном в «Народній міліції «ЛНР»;
		-    строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
		-    в період проходження військової служби по контракту добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством і другими нормативно-правовими актами «ЛНР», виконувати вимоги військової присяги, законодавства про службу в «Народній міліції» і других нормативно-правових актів «ЛНР»;
		-    при скоєнні правопорушень, нести всі види юридичної відповідальності відповідно до законодавства «ЛНР»;
		-    дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
		-    дотримуватися установлений порядок користування секретними документами і військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості отримані в ході проходження військової служби.
		В подальшому, політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05 грудня 1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09 грудня 1981 року № 36/103, від 16 грудня 1970 року № 2734 (XXV) від 21 грудня 1965 року № 2131 (XX), від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		22 лютого 2022 року Президент російської федерації (далі  президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі  ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24 лютого 2022 року приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24 лютого 2022 року, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24 лютого 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24лютого 2022 року.
		В свою чергу, громадянин України ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі 1 взводу 5 роти 2 МСБ 40МБр «НМ «ЛНР», у період з 24 лютого 2022 року до 15 березня 2022 року, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою зброю (автомат Калашникова, пістолет Макарова) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «НМ «ЛНР», виконував обов`язки «командира взводу» в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевірку документів мешканців населених пунктів, які захоплені збройними силами російської федерації під час повномасштабного вторгнення, на предмет виявлення військовослужбовців Збройних Сил України.
		Злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена 15 березня 2022 року військовослужбовцями Збройних Сил України в с. Боровеньки Сєвєродонецького району Луганської області.
		Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Допитаний усудовому засіданні ОСОБА_3 свою винуу вчиненніінкримінованих йомукримінальних правопорушень,кваліфікованих зач.1ст.111,ч.1ст.258-3КК України,визнав уповному обсязіта показав,що дійсно,за вказанихв обвинувальномуакті обставин,він вчинивдані кримінальнокарані діяння. ОСОБА_3 зокрема заявив,що віннародився тавиріс натериторії Луганськоїобласті тає громадяниномУкраїни.У червні2014року,після створення псевдодержавногоутворення «Луганськанародна республіка»,вирішив вступитина службудо патрульноїполіції «ЛНР»та йомубуло присвоєнозвання «молодшийсержант».У подальшому,а самев жовтні2015року йогобуло зарахованодо в/ч№ НОМЕР_1 на посаду«кулеметник» тапротягом 2016 2021років запроходження службив «народнійміліції» «ЛНР»отримував військовізвання.Згодом,23лютого 2022року,будучи командиром«народної міліції»«ЛНР»,отримав відособи вищоговійськового керівництва,який найого думу,є громадяниномросійської федераціїта підпорядкованоюособою збройнимсилам російськоїфедерації,наказ щодозахоплення територіїУкраїни.Отримавши зброю,в томучислі автоматКалашникова,пістолет Макарова,ручні протитанковігранатомети,кулемети,зробивши навійськовій техніцімаркування у виді латинської букви Z, по понтонній переправі через річку Сіверський Донець разом зі своїми підлеглими виїхав на підконтрольну територію України в Луганській області, де 15 березня 2022 року поблизу с. Боровеньки Луганської області потрапив у полон. 
		Слід зазначити, що показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
		Після роз`яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		За згодою учасників судового провадження суд, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		На підставі викладеного, пред`явлене ОСОБА_3 обвинувачення, визнане судом повністю доведеним, воно ніким не оспорюється.
		Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразились у державній зраді, тобто діянні, вчиненому умисно громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (вредакції Закону № 1183-VІІІ від 08 квітня 2014 року).
		Крім того, своїми умисними протиправними діями, які виразились в участі в терористичній організації, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 1194- VІІ від 17 травня 2014 року).
		Особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нового кримінального правопорушення. 
		Обираючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та розмір покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які віднесені до особливо тяжких та тяжких злочинів, обставини їх вчинення, характер діянь, форму й ступінь вини, мотив вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Зокрема, судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, неодружений, має на утриманні малолітню дитину 2015 року народження, за теперішнім місцем перебування в ДУ «Табір для військовополонених «Захід1» характеризується позитивно, висловлює жаль щодо вчинених інкримінованих кримінальних правопорушень. 
		Обставиною, яка, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом`якшує покарання ОСОБА_3 є щире каяття.
		Обставин, які б, відповідно до вимог ст. 67 КК України, обтяжували покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєних ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, а саме те що ОСОБА_3 , маючи правовий зв`язок з Україною, що знаходить свій вияв у взаємних правах та обов`язках, будучи зобов`язаним здійснювати захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в порушення зазначених зобов`язань здійснив державну зраду та брав участь в діяльності терористичної організації, особу обвинуваченого, який раніше судимий, неодружений, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим, у виді позбавлення волі.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечних кримінальних правопорушень у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України та у сфері злочинів проти громадської безпеки, а також відсутність кількох обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, суд, при призначенні покарання ОСОБА_3 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України. 
		В той же час, враховуючи що кримінальні правопорушення у даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено до постановлення вироку Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року, остаточне покарання обвинуваченому слід визначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип часткового складання покарань, призначених за даним вироком та за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року.
		Таке покарання стосовно ОСОБА_3 , на переконання суду, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним, так і іншими особами кримінальних правопорушень.
		Строк покарання призначеного ОСОБА_3 за даним вироком слід відраховувати з моменту початку строку відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 червня 2022 року, тобто з 15 березня 2022 року. 
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати. 
		Даних щодо наявності речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні прокурором не надано.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
		                   
		У Х В А Л И В:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (вредакції Закону № 1183-VІІІ від 08 квітня 2014 року) та призначити йому покарання у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 1194- VІІ від 17 травня 2014 року) та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити у виді 13 (тринадцяти) років позбавлення волі.
		На підставіч.4ст.70КК Україниза сукупністюзлочинів,шляхом частковогоскладання покарань,призначених заданим вирокомта вирокомПетропавлівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від09червня 2022року,остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 13 (тринадцяти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 15 березня 2022 року.
		До набрання вироком законної сили, запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирати. 
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії, з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		 
		Суддя Шевченківського
		районного суду м. Києва ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...