Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/7639/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 13.07.2022. Зареєстровано: 14.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2022.
Дата набрання законної сили: 21.07.2022
Номер судового провадження: 2/336/988/2022

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		336/7639/22
		Пр.2/336/988/2022
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		20 червня 2022 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		у вересні 2021 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений 03.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною та зареєстрований в реєстрі за № 900 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2007-001440ФО040С від 03.02.2007 року в розмірі 22 227,31 грн., таким що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача судові витрати на правову допомогу в розмірі 7445,00 гривень, а також витрати зі сплати судового збору.
		В позові зазначає, що 03.02.2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПАТ «Родовід Банк» було укладено кредитний договір № 2007-001440ФО040С, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 10996,56 гривень строком на 24 місяці. Правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на підставі договору відступлення за кредитними договорами 23 від 04.07.2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».
		З сайту «Автоматизована система виконавчого провадження» позивачу стало відомо про внесення приватним виконавцем Клименко Романом Васильовичем до реєстру боржників інформації щодо позивача у зв`язку з виконанням виконавчого провадження № 61658244.
		Так, 03.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. було вчинено виконавчий напис № 900 про стягнення на користь стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» з боржника заборгованість за кредитним договором від 03.02.2007 року № 2007-001440ФО040С в розмірі 22227,31 гривень.
		Позивач вважає, що вищевказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства та є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав. 
		На обґрунтування позову вказує, що виконавчий напис, який оскаржується, було вчинено на підставі договору, котрий нотаріально не посвідчувався; його було вчинено після спливу строку позовної давності; відповідач не направляв позивачу жодних вимог про усунення порушень кредитного договору, надані нотаріусу документи не свідчать про безспірність заборгованості.
		Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.09.2022 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Богомолової Дар`ї Ігорівни належним чином завірену копію виконавчого напису вчиненого 03.03.2020, зареєстрованого за № 900 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 2007-001440ФО040С від 03.02.2007 року в розмірі 21577,31 гривень та копії документів та матеріалів на підставі яких він був вчинений; від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Романа Васильовича належним чином завірену копію виконавчого провадження № 61658244 відкрите на підставі виконавчого напису вчиненого 03.03.2020 року, зареєстрованого за № 900, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною.
		Від представника відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що оспорюваний виконавчий напис вчинено згідно діючого законодавства, нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. 
		Також, від ТОВ «Вердикт Капітал» надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, яке обґрунтоване тим, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу є неспівмірними по відношенню до складності справи, ціни позову, обсягу роботи адвоката та витраченому ним часу. Крім того, заявлена позивачем сума вартості послуг адвоката за представництво в суді в розмірі 7445 гривень є необґрунтованою, оскільки згідно ухвали суду справу було вирішено розглядати за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
		На адресу суду приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І. та приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. надано витребувані ухвалою докази.
		Згідно ч.5ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
		Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позов заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
		З матеріалів справи судом встановлено, що 03.02.2007 р. позивачем була підписана Заява-анкета клієнта ВАТ «Родовід Банк» про надання кредиту в розмірі 10996,56 гривень, терміном 24 місяці, процентна ставка  5,00 % річних; ціль кредиту сплата вартості товару.
		На підставі вказаної Заяви-анкети, 03.02.2007 року між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2007-001440ФО040С, згідно умов якого банк надав позичальнику ОСОБА_1 споживчий кредит в розмірі 10996,56 гривень строком по 03 лютого 2009 року включно, а позичальник зобов`язався повністю повернути банку одержану суму кредиту і сплатити проценти за користування грошовими коштами на умовах та в порядку, передбачених цим договором. Для обліку виданого кредиту банк відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_1 .
		Окрім того, встановлено, що 03.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною, вчинено виконавчий напис № 900 про стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 2007-001440ФО040С від 03 лютого 2007 року, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 23 від 04 липня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості за кредитним договором 2007-001440ФО040С від 03 лютого 2007 року. У виконавчому написі вказано, що строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 липня 2019 року по 18 лютого 2020 року. Сума заборгованості складає 21577,31 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10996,56 гривень; прострочена заборгованість за комісією становить 5470,75 гривень,прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 1101,18 гривень, строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 гривень, строкова заборгованість за комісією становить 0,00 гривень, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4008,82 гривень, строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 0,00 гривень. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати зі Стягувача в розмірі 650,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню  22227,31 гривень. Виконавчий напис набирає законної сили 03.03.2020 року. Строк пред`явлення виконавчого напису до виконання  1 рік.
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. від 26.03.2020 року відкрито виконавче провадження за № 61658244, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 22 227,31 грн.
		Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
		Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
		Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
		Так, відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Кредитного договору 2007-001440ФО040С від 03 лютого 2007 року банк надав ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 10996,56 гривень строком на 24 місяці по 03 лютого 2009 року включно, враховуючи це, право вимоги погашення заборгованості за кредитним договором виникло у банку 04.02.2009 року, строком не більше трьох років, тобто до 04.02.2012 року, що не було взято нотаріусом до уваги при вчиненні виконавчого напису.
		Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
		За змістом п.п.3.1.3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.
		Згідно з Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-16цс15, на повернення боргів(кредитів) у банків є три роки у всіх спорах з боржниками буде застосовуватися тільки цей термін позовної давності, якщо особа не поставила свій підпис під документом з його продовженням. Документу про продовження терміну позовної давності укладеного між сторонами, суду не надано.
		Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
		Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 1 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
		Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.
		В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
		Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
		Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
		Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №158/2157/17.
		Згідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 08.10.2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
		У разі наявності правових підстав у відповідності до п.1 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 08.10.2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
		Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
		Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
		Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
		Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
		З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
		Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
		Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
		Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084/14 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
		Згідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
		Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
		У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
		Згідно з вимог ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Так, із матеріалів справи вбачається, що позивач заявив до стягнення з відповідача 7445,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, які складаються із гонорару за ведення справи в суді  4445 гривень та складання позовної заяви  3000 гривень.
		На підтвердження понесених витрат представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 14.05.2020 року, укладений із Адвокатським бюро «ЮРКОНСАЛТ» Геннадія Працевитого», додатковий договір до вказаного договору, акт надання послуг до договору, підписані позивачем та адвокатом, та рахунок-фактура, в якому зазначено про отримання адвокатом коштів за договором від позивача на загальну суму 7445,00 грн.
		Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, суд, з урахуванням заперечень відповідача щодо витрат на правничу допомогу, вважає за необхідне зменшити заявлені у позовній заяві витрати на правову допомогу до 3000,00 гривень (складання позовної заяви).
		Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в порядку абз. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
		Керуючись ст.ст.9,10,12,18,76-81,141,247,263-265,272,353,354 ЦПК України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		Позов задовольнити.
		Визнати виконавчий напис, вчинений 03.03.2020р. зареєстрований в реєстрі за № 900, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) заборгованості в сумі 22 227,31 грн., таким що не підлягає виконанню.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень.
		 
		Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, юридична адреса: 04053, м. Київ, вул.. Кудрявський Узвіз,буд. 5 корп. Б).
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя                                        Ю.А.Галущенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...