Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/4404/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 13.07.2022. Зареєстровано: 14.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.07.2022.
Дата набрання законної сили: 13.07.2022
Номер судового провадження: 854/1522/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		13 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/4404/19Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
		 
		Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду 
		у складі: головуючої судді  Зуєвої Л.Є.,
		суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 21.11.2019 року № 48.
		В обґрунтування позову зазначалось, що позивачу не була надана можливість ознайомитись з підставою проведення перевірки, відповідачем не була дотримана процедура проведення перевірки, а саме лист про проведення перевірки був надісланий 15 жовтня 2019 року, а наказ про проведення перевірки 17 жовтня 2019 року. Також, відповідач прийняв до розгляду звернення ОСОБА_1 в електронному вигляді, що не передбачено абз.8 п.7 Порядку №553. Відповідач не забезпечив внесення інформації про проведення перевірки до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю).
		Позивач звертає увагу, що перевірка проведена без уповноваженого представника позивача, позивача позбавлено можливості надати пояснення до акта перевірки, які б вплинули на рішення стосовно складання чи не складання Припису, що оскаржується, а також Протоколу. Без отримання таких пояснень, відповідач на власний розсуд склав протокол про порушення вимог містобудівного законодавства. Також, у якості представника суб`єкта містобудування безпідставно вказано ОСОБА_2 , яка по зазначеному об`єкту є виключно інженером технічного нагляду. Акт оформлено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки в акті не зазначено предмета державного контролю. Відповідач визначив термін для виконання припису у строки, що не передбачені чинним законодавством, а саме з формулюванням «негайно». Відповідач навів неправдиву інформацію у приписі та акті, зазначив, що примірник Акта та припису направлено поштою 06 листопада 2019 року, оскільки таке відправлення відбулось 07 листопада 2019 року відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти. Відповідач не надав позивачу наказ, як підставу для проведення перевірки . При перевірці відповідачем фіксація не відбувалась, тому докази експлуатації об`єкта будівництва відповідач не надав.
		Також, в оскаржуваній постанові не зазначено дату розгляду справи, не зазначено посаду, прізвище, ім`я, по батькові керівника департаменту ЖКГ ММР, не визначено обставини установлені під час розгляду справи, не проаналізовано письмові пояснення департаменту ЖКГ ММР щодо предмету розгляду справи від 21.11.2019 року №5729/08.01.01-12/34/19. 
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у м. Миколаєві у задоволені позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з таким рішенням, Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. 
		Доводами апеляційної скарги зазначено, що Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради, окрім доводів викладених в позовній заяві, також зазначив, що суд першої інстанції проігнорував порушення права позивача на ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу, та не врахував направлення Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради на адресу відповідача листа із проханням надати підставу проведення перевірки, а також відповідний наказ про проведення перевірки. На думку Департаменту, вказані обставини є доказом проведення відповідачем перевірки з порушенням процедури визначеної чинним законодавством.
		Окрім того, апелянт також зазначив, що перевірку позивача за одним і тим самим фактом здійснено втретє. При цьому, Департамент вказує на те, що здійснення перевірки за зверненням в електронній формі ОСОБА_3 не відповідало вимогам Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг», оскільки не було підписано електронним цифровим підписом.
		Також апелянт не погоджується з відповідачем щодо зазначення в Акті перевірки уповноваженою особою інженера технічного нагляду на об`єкті ОСОБА_2 , оскільки вона не є уповноваженою особою, керівник не надавав їй довіреності. 
		Окрім того, скаржник вказує на те, що оскаржуваний припис не підлягає виконанню у вказані в ньому строки, оскільки, не погоджуючись з порушеннями встановленими УДАБІ в Миколаївській області, оскаржив їх в судовому порядку, таким чином виконання вимог припису до винесення рішення у справі, є передчасним.
		Департамент ЖКГ Миколаївської міської ради також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що факт експлуатації площі Соборної є загальновідомим фактом, а тому не потребує доказуванню. При цьому, зазначає, що експлуатація покриття Соборної площі було можливим, а об`єкт будівництва (споруди) - фонтани, не експлуатувалися.Також, в апеляційній скарзі апелянтом викладаються інші аналогічні доводи, які були викладенні в позовній заяві. 
		Судом апеляційної інстанції належним чином були повідомленні учасники справи про відкриття апеляційного провадження у справі, від відповідача повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, проте судова колегія вважає, що за наявними у справі матеріалами, справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
		Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Судом першої інстанції встановлено, що 16.10.2019 року на адресу Департаменту ЖКГ надійшов лист відповідача від 15.10.2019 року про здійснення перевірки з 24.10.2019 року по 06.11.2019 року дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті «Реконструкція площі Соборної в Центральному районі м. Миколаїв» за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м.Миколаїв, Миколаївська область. Початок перевірки на об`єкті будівництва 24.10.2019 року о 10-00.
		В акті № 351 від 06.11.2019 року складеного за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності зазначено, що перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Реконструкція площі Соборної в Центральному районі м. Миколаїв» за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м. Миколаїв, Миколаївська область. Замовник: Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради.
		Позапланову перевірку фактів, викладених у зверненні О. Долгих розпочато 24.10.1029 року у присутності заступника начальника управління контролю за ремонтом, реконструкцією, будівництвом, газифікацією комунальних об`єктів та житла при департаменті ЖКГ ММР  інженеру технічного нагляду  Гордієнко Т.В., яка відмовилась отримувати направлення на перевірку. На момент проведення перевірки на об`єкті відсутня огорожа будівельного майданчика. Площа Соборна відкрита для вільного пересування по її території усіх бажаючих городян. На неприйнятому в експлуатацію об`єкті будівництва починаючи з вересня 2019 регулярно проводяться офіційні масові культурні заходи. Факт експлуатації площі зафіксовано в засобах масової інформації. Таким чином в порушення ч.8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 року відбувається експлуатація об`єкта без прийняття його в експлуатацію згідно з чинним законодавством.
		За наслідками перевірки відповідачем прийнято припис № 48 від 06.11.2019 року, яким заборонено експлуатувати об`єкт будівництва «Реконструкція площі Соборної в Центральному районі м. Миколаїв» за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м.Миколаїв, Миколаївська область до прийняття в експлуатацію згідно чинного законодавства: термін-негайно.
		06.11.2019 року складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.11.2019 року, згідно з яким виявлено порушення ч. 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 Порядку № 461, а саме експлуатація об`єкту, за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м. Миколаїв, Миколаївська область, який належить до об`єктів із значними наслідками без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку.
		В подальшому відповідачем розглянуто адміністративну справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої винесено Постанову № 48 від 21.11.2019 року, якою накладено штраф на позивача в сумі 1806300,00 грн.
		Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність доказів порушення відповідачем процедури здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення відповідає, а викладені у апеляційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
		Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
		Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
		Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
		Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
		Дослідивши наявну в матеріалах справи копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23 жовтня 2019 року №351 колегією суддів встановлено, що в ній чітко вказано, що підставою для проведення позапланового заходу є перевірка виконання приписів від 16 серпня 2019 року №31, від 11 вересня 2019 року №40 та електронне звернення ОСОБА_4 від 15 жовтня 2019 року (експлуатація об`єктів та невиконання приписів Управління).(а.с.23)
		Таким чином, доводи Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради про порушення його права на ознайомлення з підставою проведення позапланового заходу, спростовуються матеріалами справи, так як встановити підставу для проведення позапланового заходу позивач міг під час проведення перевірки шляхом отримання направлення, втім він цим правом не скористався.
		Відповідно до частини першої пункту 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
		Згідно з пунктом 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
		Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
		У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
		З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.
		Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов`язком такого суб`єкта містобудування.
		Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року у справі №809/771/16 законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення.
		З матеріалів справи вбачається, що для забезпечення присутності уповноваженого представника Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради під час проведення перевірки, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки вчинив дії щодо повідомлення суб`єкта містобудування про її проведення, а саме: направив на адресу позивача повідомлення від 15 жовтня 2019 року №3242/7/1014-1.18-19, яке отримано позивачем наступного дня 16 жовтня 2019 року.
		Таким чином, в матеріалах справи міститься доказ на підтвердження того, що позивача було своєчасно повідомлено про проведення перевірки в період з 24 жовтня 2019 року по 06 листопада 2019 року, в якому зазначено про обов`язкову участь уповноваженого представника при здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Попереджено про те, що у разі неявки на об`єкт будівництва, а також ненадання документів необхідних для проведення перевірки, буде вважатися недопущення посадових осіб Управління на об`єкт для проведення заходів держаного архітектурно-будівельного контролю (а.с.30).
		З акта перевірки, протоколу та припису від 06 листопада 2019 року вбачається, що вони складені в присутності інженера технічного нагляду на об`єкті ОСОБА_2 .
		Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про те, що зазначена особа не була уповноважена на представництво інтересів позивача, однак суд наголошує, що позивач належним чином був повідомлений про час та місце проведення вказаної перевірки, та про наслідки неявки його особисто , чи його уповноваженого представника на об`єкт будівництва, а тому колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо проведення відповідачем перевірки з порушенням процедури визначеної чинним законодавством.
		Щодо доводів апелянта про відсутність електронного цифрового підпису у зверненні ОСОБА_3 , що на його думку є порушенням вимог Закону України «Про електронний документ та електронний документообіг» колегія суддів зазначає, що підставою для призначення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва, слугувало не лише вказане звернення, а й перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16 серпня 2019 року №31 та від 11 вересня 2019 року №40, що передбачено пунктом 7 Порядку №553, а тому зазначені доводи не спростовують законність цієї перевірки.
		Стосовно доводів Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради про відсутність запису в журналі реєстрації державного нагляду (контролю) про проведення перевірки, колегія суддів зазначає, що відповідачем проведено перевірку на об`єкті будівництва, однак позивач не був присутній при проведенні перевірки та не надавав документи, які вимагалась в листі від 15.10.2019 року від Департаменту, тому не внесення запису при здійсненні заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації не може бути підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною.
		З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності доказів порушення відповідачем процедури здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради.
		Разом з тим, щодо суті самого порушення встановленого відповідачем під час проведення перевірки колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
		Згідно ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію забороняється.
		В апеляційній скарзі позивач зазначає, що відповідачем не надано доказів експлуатації об`єкта будівництва: «Реконструкція площі Соборної в Центральному районі м. Миколаїв» за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м. Миколаїв, Миколаївська область, оскільки при проведенні перевірки не проводилась фіксація перевірки. 
		Однак, колегія суддів не приймає такі доводи апелянта та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що експлуатація площі Соборної для мешканців м. Миколаєва є загальновідомою обставиною, яка не потребує доказування, оскільки на цій площі проходять всі місцеві заходи та свята.
		При цьому, в матеріалах справи міститься фотофіксація об`єкту перевірки, а саме площі Соборної по вул. Адміральська, м. Миколаїв, Миколаївська область, та роздруківки з електродного сайту новин news.pn/ru/public/222935 (вільний доступ), з якого вбачається факт здійснення реконструкції площі без застосування огорожі будівельного майданчика. 
		Судом встановлено, що площа Соборна відкрита для вільного пересування по її території, на ній проводяться масові заходи, що є порушенням вимог ч. 8 ст. 39 Закону №3038 та п. 12 Порядку № 461 від 13.04.2011 року, за якими експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (а.с.135-140).
		Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтовану постанову №48 від 21.11.2019 року про застосування до позивача штрафу за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №461, тому рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є законним та скасуванню не підлягає.
		Крім того, колегія суддів враховує, що аналогічні обставини, які досліджувалися у цій справі, були предметом іншого судового провадження у справі № 400/4071/19 про визнання протиправним та скасування припису від 06.11.2019 року № 48, на підставі якого була винесена постанова №48, що є предметом оскарження у цій справі.
		Колегія суддів встановила, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2020 року, Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради було відмолено у скасуванні припису № 48 від 06.11.2019 р. виданого відповідачем в рамках перевірки планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: «Реконструкція площі Соборної в Центральному районі м. Миколаїв» за адресою: вул. Адміральська, площа Соборна, м.Миколаїв, Миколаївська область. Замовник - Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, яка проводилася на підставі наказу відповідача від 17.10.2019 року № 101/п «Про проведення позапланової перевірки. 
		При цьому, приймаючи рішення, суд дійшов висновку про те, що не вважає помилковим зобов`язання державного органу щодо виконання позивачем оскаржуваного припису від 06 листопада 2019 року №48 у термін «негайно», оскільки експлуатація об`єкту будівництва може призвести до негативних наслідків та може створити небезпеку для населення м.Миколаєва. Крім того, суд звернув увагу, що позивачем було проігноровано вимоги УДАБІ у Миколаївській області щодо виконання інших приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності винесених стосовно цього об`єкту раніше.
		Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач діяв у межах і у спосіб визначені законом під час проведення перевірки, факт виявленого правопорушення підтверджено під час розгляду справи, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
		У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. 
		Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради  залишити без задоволення.
		Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року  залишити без змін.
		 
		Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
		 
		Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва 
		 
		Суддя: М.П. Коваль 
		 
		Суддя: О.О. Кравець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...