Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/2812/18-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2022. Зареєстровано: 15.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.

Номер судового провадження: 2-1109/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 462/2812/18-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 червня 2022 року Печерський районний суд м. Києва в складі:                        
		       головуючого судді  - Бусик О.Л.
		       при секретарі судових засідань  - Трубінській І.С.
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 
		відповідач - публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерне товариство «Українська залізниця» про розірвання договору перевезення та повернення грошових коштів,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом до публічного акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - ПАТ «Укрзалізниця»), в якому просила розірвати договір перевезення пасажирів, укладений 21 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрзалізниця», продовживши та поновивши пропущені не з вини споживача строки, як такий, що невикористаний споживачем за вказаним посадочним документом №000ВЗСЗF-5DE7-D284-0001. Стягнути з ПАТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 420,41 грн за ненадані послуги, витрати на претензійно-позовну роботу в сумі 167,19 грн, моральну шкоду в сумі 500 грн. Судові витрати покласти на відповідача. 
		В обґрунтування позову позивач вказує на те, що внаслідок неналежного виконання працівника відповідача своїх службових обов`язків у фірмовому потязі №726КА «Інтерсіті» сталася крадіжка її ручної поклажі, що призвело до того, що вона не змогла продовжити свою поїздку, оскільки вимушена була надавати пояснення поліції, яку викликали працівники відповідача. 
		Таким чином, з вини відповідача позивачу нанесено майнову шкоду у вигляді вартості квитка, яким позивач не змогла скористатись та моральну шкоду, яку позивач оцінює у 500 грн. 
		На підставі наведеного позивач просила про задоволення позову. 
		Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 19 червня 2018 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		19 липня 2018 року від відповідача надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
		24 липня 2018 року від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
		Ухвалою суду від 01 серпня 2018 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва. 
		Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Писанця В.А. від 12 жовтня 2018 року справу прийнято до свого провадження. 
		18 жовтня 2018 року позивач подала апеляційну скаргу на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		24 грудня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що позивач не здійснила поїздку поїздом №726КА сполученням Київ-Харків, самовільно залишивши поїзд до закінчення посадки по станції Київ-Пасажирський до відправлення поїзда, що підтверджено відповідним актом, а також матеріалами з камер внутрішньо салонного спостереження. 
		Відповідно до розділу 19 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку 27 грудня 2006 року № 1196.
		Крім того, згідно з актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 07 липня 2017 року, складеного Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, під час перевірки за зверненням ОСОБА_1 порушення вимог законодавства про захист прав споживачів не встановлено. 
		Крім того, позивач не надала належних та допустимих доказів того, що їй спричинено моральну шкоду та не надано розрахунку суми моральної шкоди. 
		На підставі наведеного, представник відповідача просив про відмову у задоволенні позову.
		Розпорядженням керівника апарату Печерського районного суду м. Києва від 08 лютого 2022 року у зв`язку зі смертю судді Писанця В.А. справу передано на повторний авторозподіл.
		09 лютого 2022 року справу передано судді Бусик О.Л.
		Ухвалою судді від 11 лютого 2022 року справу прийнято до провадження судді Бусик О.Л. та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. 
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
		Суд установив, що ОСОБА_1 придбала проїзний квиток на фірмовий потяг №726 КА «Інтерсіті +» сполученням Київ-Харків на 28 грудня 2016 року о 18:01 годині. 
		Згідно з протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 28 грудня 2016 року, складеного у відділі на ст. Київ-Пасажирський Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві від ОСОБА_1 прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення. 
		Згідно з протоколом допиту потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що перебуваючи в дорозі до місця відрядження, як працівник та член екіпажу авіаперевізника Авіакомпанія «Роза Вітрів» 28 грудня 2016 року о 17:40 годині з метою переїзду до місця праці, за квитком Укрзалізниці зайшла у потяг Київ-Харків № 726КА (фірмовий) для переїзду на літак, що мав здійснювати рейс із Харкова на Шарм-ель-Шейх наступного дня. Оскільки у вагонах типу Хюндай передбачено розподіл та відділення багажу від залізничного місця сидіння пасажира у спеціально передбачені правилами перевезень вказаними потягами комірки, то відразу ж поклала свій чемодан у багажний відсік, як це робила завжди, коли неодноразово їздила такого типу потягами. Через деякий час вона встала та підійшла до багажного відсіку. Проте, не зважаючи на те, що пройшло буквально пару хвилин, чемодана вже не було. ОСОБА_1 , розуміючи, що валізу викрадено, звернулась до стюардів вагону, які одразу ж викликали поліцію.
		09 березня 2017 року ОСОБА_1 подала керівнику ПАТ «Укрзалізниця» претензію споживача на суму 483,32 грн, згідно з якою позивач просила повернути вказані кошти на її картковий рахунок.
		17 березня 2017 року від відповідача надійшла відповідь на її звернення про відсутність підстав на проведення компенсації за нездійснення проїзду потягом. 
		Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
		Статтею 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		Перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк (ч. 1 статті 919 ЦК України).
		Крім того, згідно з п 74 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 рок №252 за незбереження, втрату, псування, пошкодження, несвоєчасну доставку багажу та вантажобагажу перевізники несуть відповідальність перед одержувачем згідно із Законом України «Про залізничний транспорт» та Статутом залізниць. Інша відповідальність суб`єктів господарювання перед пасажирами та надавачів послуг перед користувачами встановлюється чинним законодавством України.
		Пунктом 15.1 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом Українидо ручної поклажі належать предмети і речі незалежно від виду упакування, що легко переносяться і за своїми розмірами без труднощів розміщаються у вагонах на місцях, що призначені для розміщення ручної поклажі. Кожний пасажир має право безплатно перевозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг на повний, пільговий, дитячий, у тому числі безплатний проїзний документ, якщо її розмір за сумою трьох вимірів не перевищує 200 см.
		Збереження ручної поклажі, що перевозиться разом з пасажиром, забезпечує її власник. Провідники (стюарди) вагонів повинні вживати усіх залежних від них заходів для забезпечення збереження поклажі пасажирів (пункт 15.2 Правил).
		Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
		Виходячи з аналізу зазначених правових норм та на підставі встановлених судом обставин, суд вважає, що викрадення особистих речей позивача відбулось за відсутності вини працівників відповідача, оскільки збереження ручної поклажі пасажира забезпечує її власник, що виключає вину працівників відповідача у викраденні багажу позивача. 
		Крім того, відповідно до акта про виконання контролю посадочних документів засобами МТКД від 28 грудня 2016 року ОСОБА_1 посадку не здійснювала.
		Таким чином, позивач не здійснила поїздку поїздом №726КА сполученням Київ-Харків, самовільно залишивши поїзд до закінчення посадки по станції Київ-Пасажирський до відправлення поїзда. 
		Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Як визначено уст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Згідно з п.п.4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 р. №4 у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази - фактичні дані, на підставі яких суд може встановити наявність обставин, що обґрунтовують позовні вимоги про те, що позивачу діями або бездіяльністю відповідача було завдано моральну шкоду, та інших обставин, які містять інформацію щодо предмета доказування та які мають значення для вирішення справи. Крім того, позивач у своєму позові не навела, з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір шкоди.
		Відповідно дост. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
		Статтею 71 ЦПК України передбачено,що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
		Ураховуючи те, що позивач ненадала належних та допустимих доказівзавдання їй моральної шкоди діями працівниками відповідача, зокрема, не знайшов свого підтвердження факт порушення прав позивача, завдання позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідачів, позивачем не надано доказів наявності моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Крім того, норми ст.ст. 920, 922 ЦК України, якими установлена відповідальність перевізника за порушення договору перевезення, не передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Керуючись ст.ст.23, 908, 910, 920, 922, 1167 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов  ОСОБА_1 до публічного акціонерне товариство «Українська залізниця» про розірвання договору перевезення та повернення грошових коштів - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Повний текст рішення суду складено 08 липня 2022 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                     О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...