Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/4315/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 14.07.2022. Зареєстровано: 15.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2022.
Дата набрання законної сили: 26.10.2022 (частково)
Результат оскарження 26.10.2022 Апеляційний суд міста Києва: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/759/3102/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ун. № 759/4315/22
		пр. № 2/759/3102/22
		11 липня 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів банківських послуг,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач звернувся до суду з позовом до АТ «Державний ощадний банк України», в якому просить визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасувати рішення відповідача про встановлення щодо ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику. Стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1   є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки №3008-5000345141 від 04.03.2021 року та зареєстрований у м.Макіївка.  ОСОБА_1   є клієнтом АТ  «Державний ощадний банк України», має відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10026/0135 Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» картковий рахунок № НОМЕР_1  в UAH. 26.04.2022 року ОСОБА_1  у відділенні AT «Ощадбанк» за адресою: м.Київ, вул. Якуба Коласа, 25, було  вручено  лист про відмову у підтриманні ділових відносин так як вам встановлено неприйнятно високий рівень ризику фінансовим моніторингом банку. З огляду на те, що, на думку позивача, вчинення відповідачем одностороннього правочину є безпідставним та незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд визнати недійсним односторонній правочин, вчинений відповідачем щодо заборони обслуговування позивача.
		Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 02.05.2022 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
		Представником відповідача надано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що на виконання умов договору банк відкрив на ім`я позивача поточний рахунок НОМЕР_1 . Філією -Головним управліня по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» в жовтні 2021р. було виявлено факт підробки заяви про виплату пенсії або грошової допомоги на ім`я клієнта з числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 та можливого протиправного використання печатки підрозділу банку. З метою встановлення особи, що заповнила заяву від імені банківського працівника та клієнта ОСОБА_2 було ініційовано проведення попереднього почеркознавчого дослідження. Відповідно до висновку попереднього почеркознавчого дослідження від 24.12.2021р. № 8 на заяві про виплату пенсії або грошової допомоги від імені ОСОБА_2 02.09.2021р. виконані гр. ОСОБА_1 , а у графі «підпис одержувача», уповноважений працівник банку (підпис)» ймовірно виконані гр. ОСОБА_1 . Органом досудового розслідування -Шевченківським управлінням поліції ГУНП в м. Києві 05.02.2022р. відкрите криімнальне провадження № 12022100100000443 щодо підроблення ОСОБА_1 спільно з невстановленою особою в жовтні 2021р. підпису від імені ОСОБА_2 та заповнення заяви на виплату пенсії або грошової допомоги внутрішньо переміщеній особі, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. З метою уникнення фінансових та репутаційних ризиків для банку ОСОБА_1 встановлений неприйнятно високий рівень ризику та відмовлено у підтриманні ділових відносин. Відповідний лист від 26.04.2022р. того ж дня отриманий позивачем під розпис. Встанолення банком неприйнятного високого ризику ділових відносин клієнтам (особам), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обгрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів, прямо передбачено пп.1 п. 61 Положення банками фінансового моніторингу. Інформація відносно клієнта ОСОБА_1 викладена в заяві про вчинення криімнального правопорушення № 100.27/01-1528/2022-26вих, направленій до Київської міської прокуратури та підтверджена висновком попереднього почеркознавчого дослідження від 24.12.2021 № 8, а також відкрите кримінальне провадження за ознаками криімнального правопорушення пов`язаного з підробленням та використанням завідомо підробленого документу свідчать про наявність підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику ділових відносин та відповідно відмови від підтримання ділових відносин.
		Позивач подав заперечення на відзив відповідача в якому зазначив, що відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 31.05.2022р. ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Щодо посилання відповідача, як на підставу припинення відносин з позивачем витяг № 12022100100000443 від 05.02.2022р., зазначено, що ОСОБА_1 було подано запит до начальника СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві з метою ознайомлення з матеріалами провадження № 12022100100000443 від 05.02.2022р., але листом від 08.06.2022р. відмовлено у ознайомленні з цим провадженням, оскільки ОСОБА_1 не має до нього відношення та у нього не має ніякого процесуального статусу в цьому провадженні. Жодного доказу, які б давали підстави вважати позивача винним у скоєнні будь-якого злочину відповідачем не надано. Не надано інформації та не надано суду будь-яких доказів того, що відносини із позивачем створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності банку та використовуються з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Відмова відповідача від виконання зобов`язання є необгрунтованою.
		       Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки №3008-5000345141 від 04.03.2021 року та зареєстрований у м.Макіївка.
		ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України», має відкритий рахунок в АТ «Ощадбанк» ТВБВ № 10026/0135 Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» картковий рахунок № НОМЕР_1 в UAH.
		26.04.2022 року ОСОБА_1 у відділенні AT «Ощадбанк» за адресою: м.Київ, вул. Якуба Коласа, 25, вручили лист про відмову у підтриманні ділових відносин оскільки встановлено неприйнятно високий рівень ризику фінансовим моніторингом банку.
		Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 31.05.2022 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.
		У матеріалах справи є заява відповідача від 12.01.2022 року до Київської міської прокуратури про злочин, зареєстрована згідно витягу з реєстру досудових розслідувань № 12022100100000443 від 05.02.2022 року.
		Листом Начальника СВ Шевченківського УП ГУНП в м.Києві від 08.06.2022 року позивачу відмовлено у ознайомленні з провадженням № 12022100100000443 від 05.02.2022 року, тому що ОСОБА_1 не має до нього відношення, у нього не має ніякого процесуального статусу в цьому провадженні.
		Відповідно до доручень Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, ОСОБА_1 представляє інтереси людей у судових органах, органах поліції та СБУ.
		Відповідно до вимог статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
		Положенням ч.1 ст. 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
		Відповідно до ч.1 ст. 10 ЗУ Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний: відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; відмовитися від проведення переказу в разі відсутності даних, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 9 цього Закону; відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
		Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися: від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
		У випадках, передбачених цією частиною статті, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про проведення операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про осіб, які мають або мали намір встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції.
		Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов`язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
		Однак, відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про витребування у позивача вищевказаних відомостей.
		В обгрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідачем подано заяву про злочин відносно ОСОБА_1 , внаслідок чого позивачу встановлено високий рівень ризику.
		Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.
		Тобто, дії Банку, по обмеженню прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку повинні відповідати вимогам ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та відповідним правовим актам у цій сфері.
		Разом з тим, жодних доказів, які б давали підстави вважати ОСОБА_1 винним у скоєнні будь-якого злочину відповідачем не надано, як не надано інформації та не надано суду будь-яких доказів того, що відносини із позивачем створюють небезпеку (загрозу, уразливі місця) в діяльності Банку бути використаним з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
		Таким чином, посилання відповідача на Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», як на підставу прийняття рішення про дострокове розірвання договорів з позивачем та відмову від подальших ділових відносин з позивачем є необґрунтованими.
		Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
		Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		Згідно листа відповідача вбачається, що відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про припинення ділових відносин, розірвання укладеного з ним договору та закриття рахунку, відкритого на його ім`я, заборона в обслуговуванні як представника клієнтів банку. Враховуючи, що відповідач фактично відмовився в односторонньому порядку від виконання укладених з відповідачем договорів, що суперечить нормам ст. 525 ЦК України та умовам договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо безпідставної відмови від виконання зобов`язання з боку відповідача.
		Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оскільки відповідачем не доведена правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасування рішення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику.
		Щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн. то судом встановлено наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
		Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
		Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається статтею 23 ЦК України. Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов`язань у випадках, передбачених договором або законом.
		Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Сам по собі факт порушення права, за відсутності доведеної наявності вищезазначених втрат немайнового характеру, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, а її наявність відповідно до загальних засад змагальності цивільного процесу підлягає доведенню особою, яка порушує питання про її відшкодування.
		Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за ст. 1167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.
		Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
		В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
		Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності заподіяної йому шкоди, причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями відповідача, що в силу вимог ст. 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком позивача.
		Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
		За таких обставин судом встановлено, що позов є необґрунтованим в частині відшкодування моральної шкоди, а тому в задоволенні щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.
		Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Однак враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, останній треба стягнути з відповідача на користь держави.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів банківських послуг - задовольнити частково.
		Визнати недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» щодо припинення ділових відносин з ОСОБА_1 та скасувати рішення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про встановлення ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику.
		В частині стягнення з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500000 гривень - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                         Н.О.Петренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...