Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/15301/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; застосування адміністративного арешту коштів та/або майна.
Надіслано судом: 14.07.2022. Зареєстровано: 15.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.
Дата набрання законної сили: 14.07.2022
Номер судового провадження: П/380/15501/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№380/15301/21
		У Х В А Л А
		про залишення позовної заяви без розгляду
		 
		14 липня 2022 року
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Крутько О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Середа О.-В.І., 
		під час розгляду у судовому засіданні в м.Львові адміністративної справи 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-МЕТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
		 в с т а н о в и в:
		 
		На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позовна заява ТзОВ Галич-МЕТ, в якій позивач просить суд:
		-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 25893/6/13-01-07-02-14 від 10.09.2021 про застосування адміністративного арешту майна платника податку.
		Ухвалою суду від 13.09.2021 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 19.10.2021.
		19.10.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 16.11.2021.
		16.11.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 16.12.2021.
		16.12.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 27.01.2022, у зв`язку із клопотанням позивача.
		27.01.2022 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 03.03.2022, у зв`язку із неявкою сторін.
		03.03.2022 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.04.2022, у зв`язку із неявкою сторін.
		19.04.2022 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.05.2022, у зв`язку із неявкою сторін.
		17.05.2022 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.06.2022. 
		16.06.2022 розгляд справи у судовому засіданні відкладено на 14.07.2022, у зв`язку з неявкою сторін.
		14.07.2022 позивач повторно не з`явився в судове засідання, з заявою про розгляд справи у відсутності позивача до суду не звертався. Позивач (представник позивача) не повідомив про причини неявки. Крім того, позивачем (представником позивача) жодних клопотань (доказів), які б підтверджували поважність причин неявки у підготовчі та судові засіданні до суду подано не було.
		Надісланий за вказаною у позовній заяві адресою позивача поштовий конверт з судовою повісткою повернувся на адресу суду з відміткою органу поштового зв`язку «за письмовою відмовою одержувача». 
		Відповідно до приписів статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повістки вважаються врученими позивачу належним чином, оскільки скеровувалася на зазначену у позовній заяві поштову та електронну адресу.
		Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду суд керується наступним.
		Згідно частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Пунктом 3 частини п`ятої цієї статті визначено, що учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.
		Згідно до ч. 2 ст. 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
		Відповідно до ч.1, 3, 5 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
		Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не прибув, іншого представника не направив.
		Суд звертає увагу на те, що у разі відсутності протягом тривалого часу представника, позивач вправі, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, замінити його на іншого представника для належного захисту своїх прав та інтересів у суді.
		Суд зазначає, що, будучи ініціатором судового розгляду, позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляд адміністративної справи та дотримання процесуальних строків. 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що таким чином позивач недобросовісно користується своїми процесуальними правами, що позбавляє суд можливості вирішити спір по суті заявлених вимог. 
		Положеннями ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі "Гінчо проти Португалії" передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
		Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
		Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
		У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
		У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
		Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
		Згідно п. 4 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
		На підставі вищенаведеного, з урахуванням того, що неявка позивача, представника позивача перешкоджає розгляду справи, відсутня заява позивача, представника позивача про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку, що сукупність наведених обставин є підставою для застосування наслідків, передбачених вищенаведеними приписами ч.5 ст. 205, п.4 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, - залишення позову без розгляду. 
		Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), сплачена сума судового збору не повертається.
		Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 240, ст.ст.256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		 У Х В А Л И В :
		 
		Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛИЧ-МЕТ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.
		Судові витрати поверненню не підлягають.
		Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
		Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає 
		 
		 
		 
		СуддяКрутько О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...