Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/1121/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 14.07.2022. Зареєстровано: 15.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.
Дата набрання законної сили: 13.07.2022
Номер судового провадження: A/855/6822/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1121/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Вовк П.В.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 липня 2022 року                                                                                            м. Київ
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		Судді-доповідача                    Кузьмишиної О.М.,
		суддів:                                                 Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Київ про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1, апелянт), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-2), в якому позивач просив:
		- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23 жовтня 2019 року № 1313551/40979973, від 23 жовтня 2019 року № 1313550/40979973, від 23 жовтня 2019 року № 1313548/40979973, від 23 жовтня 2019 року № 1313546/40979973, від 06 листопада 2019 року № 1323864/40979973, від 06 листопада 2019 року № 1323866/40979973, від 04 грудня 2019 року № 1344620/40979973;
		- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні:
		- № 9 від 14 серпня 2018 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 14 серпня 2019 року;
		- № 10 від 16 серпня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 16 серпня 2019 року;
		- № 13 від 29 серпня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 29 серпня 2019 року;
		- № 3 від 16 вересня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 16 вересня 2019 року;
		- № 4 від 09 серпня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 09 серпня 2019 року;
		- № 7 від 12 серпня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 12 серпня 2019 року;
		- № 3 від 29 липня 2019 року, складену ТОВ «К-Н-К Трейд Груп» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 29 липня 2019 року.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 позов задоволено повністю.
		Вказане судове рішення набрало законної сили в розумінні частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого 18.11.2020 у справі №640/1121/20 видано виконавчий лист.
		Надалі, 09.02.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «К-Н-К Трейд Груп»    звернулось до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі в порядку   статті 382 КАС України.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.02.2022 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі задоволено повністю.
		Зобов`язано Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року у справі №640/1121/20 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.
		Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що у даній справі державним виконавцем було вичерпано перелік дій, встановлених   Законом України «Про виконавче провадження», однак, рішення суду так і залишилось не виконаним. 
		Не погоджуючись із таким судовим рішенням, апелянт подав до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити рішення, яким у задоволення заяви ТОВ «К-Н-К ТРЕЙД ГРУП» про встановлення судового контролю відмовити.
		Свою позицію обгрунтовує тим, що  оскільки поновлення реєстраційного ліміту СЕА ПДВ не відбувається автоматично із реєстрацією податкових накладних, не можна вважати, що рішення суду від 04.03.2020 у справі №640/1121/20 не є виконаним. 
		З цих та інших підстав апелянт вважає, що ухвала суду першої прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідності висновків суду обставинами справи, що призвело до ухвалення незаконого та необгрунтованого судового рішення.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2022 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. 
		Позивач скористався своїм правом на подання відзвиву, у якому заперечує проти наведених апелянтом у апеляційній скарзі доводів та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
		Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
		Статтею 129-1 Конституції України   визначено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		За приписами частини другої, третьої статті 14 КАС України   судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
		Згідно частини першої   статті 370 КАС України   судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
		Отже, рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, відновлювало порушене право. Обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили, незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками, суду викладеними в рішенні, яке набрало законної сили.
		Важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням.
		З цією метою   КАС України   визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
		В аналітичній доповіді в рамках проекту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» (2018 рік) стосовно огляду практики ЄСПЛ щодо захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення в розумний строк узагальнено критерії ефективності засобів забезпечення виконання цього права: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо.
		Аналіз положень   КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз`яснення судового рішення (ст. 254); 2) судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. ст. 382, 383); 3) заміна сторони виконавчого провадження (ст. 379); 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (ст. 376); 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 378); 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках (ст. 375); 7) застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, під час судового розгляду іншої справи (ст. 78) тощо.
		Стосовно сутності судового контролю, то у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 295/13613/16-а зазначено, що статтями    382-383 КАС України   визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
		У цій справі Верховний Суд акцентував увагу, що зазначені правові норми   КАС України   мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
		Відповідно до частини першої   статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Згідно частини другої статті 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.
		З наведеного вбачається, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382   Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання ним своїх зобов`язань у межах відповідної справи.
		Як вбачається зі змісту поданої Товариством заяви про встановлення судового контролю, в ній позивач повідомив про те, що на момент подання заяви - 09 лютого 2022 року рішення суду від 04 березня 2020 року у справі № 640/1121/20 відповідачем 1 не виконано.
		Крім того, із заяви про встановлення судового контролю також встановлено, що  державним виконавцем в межах виконавчого провадження по виканню виконавчого листа у даній справі вчинялись дії задля виконання судового рішення, зокрема, винесено постанови про накладення штрафу на боржника, про повторне накладення штрафу, направлялось повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого   статтею 382 Кримінального кодексу України. Тобто, на переконання заявника, державним виконавцем було вичерпано перелік дій, встановлених   Законом України «Про виконавче провадження», однак, рішення суду так і залишилось не виконаним.
		Державна податкова служба України листом від 29 грудня 2021 року № 29391/6/99-00-20-02-03-06 повідомила заявника, що для завершення реєстрації відповідних податкових накладних, йому необхідно забезпечити реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ, що прямо суперечить нормам   Конституції України   та положенням пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого   постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246   (у редакції   постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341).
		Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
		Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
		Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року зазначив, що право на судовий захист, передбачене   статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
		У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень, від виконання судового рішення, суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановления рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.
		Отже, враховуючи вищевикладене та тривале невиконання відповідачем судового рішення, судом першої інстанції постановлено правомірну ухвалу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
		Щодо тверджень апелянта стосовно того, що системою автоматично забзепечиться реєстрація  визначених в рішення суду податкових накладних як тільки позивачем будуть вжиті заходи для забезпечення в СЕВ ПДВ достатнього реєстраційного ліміту, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даній справі рішення суду є обов`язковим для виконання суб`єктом владних повноважень та не може залежати від вчинення/невчинення будь-який дій з боку позивача. 
		Як убачається з матеріалів справи, забезпечення реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ позивачем не було підставою для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної. Відтак, твердження апелянта про те, що забезпечення позивачем реєстраційного ліміту є обов`язковою умовою для реєстрації податкових накладних колегією суддів відхиляються. 
		Дослідивши доданий до відзиву на апеляційну скаргу лист ПрАТ «НКМЗ» №028/11-3 від 27.06.2022, колегією суддів встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №999, податкові накладні, які суд першої інстанції зобов`язав відповідача-1 зареєструвати, не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Вищенаведена обставина підтверджує той факт, що ДПС України не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 у справі №640/1121/20.
		Разом з тим, на переконання колегії суддів, апелянт фактично намагається перекласти відповідальність за невиконання рішення суду на позивача та ухиляється від виконання рішення суду, що набрало законної сили.
		З огляду на викладені обставини колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем-1 не вчинено всіх можливих та необхідних дій для виконання рішення суду.
		В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на ухвалу суду не підлягає задоволенню.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  
		У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року - без змін.
		Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування ухвали суду, а тому, відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 2,   10,   11,   241,   242,   243,   250,   251,   308,   311,   312,   316,   321,   322,   328,   325,   329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року у справі №640/1121/20 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому   статтями 329-331 КАС України.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                  О.М. Кузьмишина
		 
		 
		Судді:                                                                                 Л.О. Костюк
		 
		 
		                                                                                          О.Є. Пилипенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...