Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/6096/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 15.07.2022. Зареєстровано: 15.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.
Дата набрання законної сили: 16.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/639/148/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220500001126

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		15.07.2022
		Справа № 639/6096/19
		Провадження №1-кп/639/434/21
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2022року м. Харків
		 
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2018 за №12018220500001126, за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ на Амурі Хабаровського краю РФ, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого: останній раз вироком Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_5 будучи засудженим за вчинення злочинів проти власності прибув 16жовтня 2016 року з Коростенської виправної колонії Житомирської області №71 до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (на той час ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)»)за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99 у зв`язку із призначенням нового розгляду апеляційної скарги в апеляційній інстанції. 
		Станом на 18-00 годину 16 червня 2018 року ОСОБА_5 разом з іншими ув`язненими перебував у приміщенні камери №638 корпусу №6 ДУ «Харківський слідчий ізолятор». Саме в той час ОСОБА_5 та іншому ув`язненому, стосовно якогозакрито кримінальнепровадження, черговим помічником начальника установи майором внутрішньої служби ОСОБА_7 , разом із старшим по корпусу відділу та режиму установи старшими прапорщиками внутрішньої служби ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які відповідно до своїх службових обов`язків висунули вимоги ув`язненим покинути приміщення камери для подальшого здійснення там обшуку та огляду їх речей, що передбачено п.5.2 «Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», затверджених наказом Міністерства юстиції України за №460/5 від 18 березня 2013 року. При цьому працівники установи виконання покарань перебували у форменому одязі та були забезпечені спеціальними засобами.
		Надалі ОСОБА_5 , причетність якого до вчинення опору, направленого на протидію здійсненню покладених на співробітників установи службових обов`язків, встановити не виявилось за можливе, став очевидцем того, як ув` язнений, стосовно якого закрито кримінальне провадження, діючи умисно та протиправно, знаючи та усвідомлюючи, що вказані співробітники установи виконання покарань перебувають при виконанні своїх службових обов`язків відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення», маючи умисел на опір, направлений на протидію здійсненню покладених на них службових обов`язків, та не реагуючи на їх законні вимоги, розпочав перешкоджати їх проходу до приміщення камери №638 корпусу №6, підперши з внутрішньої сторони проміжні вхідні двері (решітка). 
		В подальшому працівниками установи виконання покарань було надано сигнал «тривога» за яким на місце також прибули інспектор відділу та режиму установи лейтенант внутрішньої служби ОСОБА_11 та старший оперуповноважений оперативного відділу установи капітан внутрішньої служби ОСОБА_12 , які перебували у форменому одязі та були забезпечені спеціальними засобами. 
		Саме в той час у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків. 
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні камери, спочатку взяв наявний у камері електричний чайник, який вирішив використати в якості засобу вчинення злочину, так як в ньому знаходився кріп та діючи умисно, усвідомлюючись протиправний характер свого наміру, бажаючи спричинити тілесне ушкодження будь-якого ступеня тяжкості співробітникам правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цими співробітниками службових обов`язків, цілеспрямовано вилив окріп через проміжні двері (решітку) на формений одяг та тулуби співробітників установи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які намагались в той час із зовні відчинити їх.
		В результаті зазначених дій ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_10 опіки шкірних покривів у ділянці грудної клітки по умовній середній лінії, а потерпілому ОСОБА_11 опіки шкірних покривів на внутрішній поверхні лівого плеча у ділянці середньої та нижньої третини, тобто легкі тілесні ушкодження. 
		Надалі активні, протиправні дії ОСОБА_5 , спрямовані на злісну непокору законним вимогам працівників правоохоронного органу покладених на них службових обов`язків та на спричинення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу, були припинені інспектором відділу та режиму установи лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_11 , який у відповідності до ст. 18 Закону України «Про попереднє ув`язнення» застосував відносно нього спеціальні засоби, а саме: гумовий кийок та кайданки.
		Таким чином, ОСОБА_5 у зазначений вище період часу виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, щодо заподіяння працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням інспектором відділу та режиму установи лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_11 та старшим по корпусу відділу режиму і охорони установи старшим прапорщиком внутрішньої служби ОСОБА_10 службових обов`язків в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (на той час ДУ «Харківська установа виконання покарань (№27)»).
		 
		Прокурор ОСОБА_4  у судовому засіданні зазначав про доведеність винуватості  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, зібраними матеріалами справи та необхідність призначення останньому покарання в межах санкції відповідної частини статті КК України у виді позбавлення волі.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчиненого злочину, надав пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Суду пояснив, що порушував правила внутрішнього розпорядку та не виконував законні вимоги адміністрації установи через внутрішні переконання, у чому наразі щиро розкаюється. Просить суворо не карати його.
		 
		Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим  ОСОБА_5 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності його позиції, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.
		 
		Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого  ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення, є доведеною. Дії  ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.
		 
		Перевіркою даних про особу обвинуваченого  ОСОБА_5 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не працевлаштований, не одружений, раніше неодноразово судимий, останній раз: 11.05.2021 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
		 
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого  ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає повне визнання вини та щире каяття. 
		Обставини, які відповідно до ст.67КК України суд вважає рецидив злочинів.
		 
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
		 
		Враховуючи конкретні обставини справи, а також те, що  ОСОБА_5 в умовахвідбуття покаранняу видіпозбавлення волівчинив нове кримінальне правопорушення,яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжких злочинів, особу винного, який раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, обставини, що пом`якшують покарання, - повне визнання вини, щире каяття, обставину, яка обтяжує покарання  рецидив злочину, думку учасників судового розгляду, суд приходить до переконання щодо необхідності призначення  ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, та відсутність підстав для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України.
		 
		Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення  ОСОБА_5 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
		 
		При призначені покарання, суд враховує правову позицію, яка викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 766/39/17 провадження № 51-8867кмо18 від 01.06.2020 року, при визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:
		а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4ст. 70 КК(за сукупністю злочинів);
		б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченимист.71 КК(за сукупністю вироків).
		За змістом ч. 4ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання призначається за правилами, визначеними частинами 1-3 цієї статті. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72 цього Кодексу.
		На теперішній час встановлено, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до постановлення вироку Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021, тому остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити згідно з ч. 4ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень.
		 
		Питання доцільності зміни діючого запобіжного заходу на інший суд не розглядає з огляду на відсутність відповідних клопотань учасників процесу, та у світлі того, що відповідно до ст.ст.22,26 КПК України суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
		Ураховуючи те, від учасників судового розгляду не надходило клопотань щодо обрання обвинуваченому запобіжного заход, а також те, що ОСОБА_5 на момент ухвалення вироку відбуває покарання за вироком Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021, яким останнього засуджено за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, який набрав законної сили, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
		 
		Цивільний позов у кримінальному провадженню не заявлено.
		Процесуальних витрат по справі немає.
		Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.
		На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, призначених даним вироком та вироком Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання увиді позбавленняволі настрок 8(вісім)років 1(один)місяцьз конфіскацією всього належного йому майна.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 за цим вироком, рахувати з дня ухвалення цього вироку, тобто з 15.07.2022.
		В строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати відбуту ним частину покарання у вигляді позбавлення волі з 16.12.2018 по 14.07.2022 за вироком Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021.
		 
		Речовий доказ у кримінальному провадженні: 
		формену сорочку, яку надав ОСОБА_11 - повернути власнику;
		формену сорочку, яку надав ОСОБА_10 - повернути власнику.
		 
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...