Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 197/161/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; Зґвалтування.
Надіслано судом: 15.07.2022. Зареєстровано: 16.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.
Дата набрання законної сили: 16.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/177/69/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041610000173

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 197/161/22
		Провадження № 1-кп/177/69/22 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 липня 2022 року                 м. Кривий Ріг
		Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді        ОСОБА_1  
		за участі 
		   секретаря судового засідання         ОСОБА_2 , 
		   розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021041610000173 від 28.07.2021 відносно: 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Новомалинівка Широківського району Дніпропетровської області, громадянин України, з загальною середньою освітою, не одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
		- 25.12.2006 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,
		- 11.09.2008 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ст. 297, ст. 185 ч.1, ст. 70 ч.1 КК України до 6 місяців арешту, звільнений 11.03.2009 по відбуттю строку покарання,
		- 18.06.2010 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений з іспитовим строком 3 роки,
		- 10.05.2011 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
		- 29.09.2011 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.1, 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
		- 31.10.2011 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1, 4 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі, 10.07.2016 звільнений по відбуттю строку покарання,
		-15.07.2021 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, 
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 152, ч.4 ст. 153, ч.2 ст. 156 КК України;
		за участі сторін кримінального провадження 
		прокурора ОСОБА_4 
		законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_6 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 в період часу з жовтня місяця 2019 по травень місяць 2021 (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , ігноруючи загальноприйняті норми моралі, маючи прямий умисел на вчинення щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розпусних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, які полягали у порушенні нормального морального та фізичного становлення малолітньої, усвідомлюючи, що здійснює розпусні дії щодо малолітньої особи і бажаючи їх вчинити, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є малолітньою особою, оскільки він є її батьком, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, який виражався в тому, що малолітня потерпіла не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї розпусних дій сексуального характеру та не могла чинити опір через свій малолітній вік, умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив розпусні дії сексуального характеру, які полягали у мацанні статевих органів малолітньої ОСОБА_7 та у здійсненні непристойних дотиків руками та губами до оголених інтимних місць малолітньої ОСОБА_7 , таким чином вчинив продовжуваний злочин.
		Окрім цього, в період часу з жовтня місяця 2019 по травень місяць 2021 (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_3 , який перебував у господарській будівлі, розташованій на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем свого проживання, розумів, що його малолітня донька ОСОБА_7 внаслідок своєї безпорадності, викликаної малолітнім віком, не зможе в повній мірі розуміти характер та значення вчинюваних з нею дій та чинити йому активний опір, виник злочинний умисел, спрямований на вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 з використанням іншого предмета, а саме пальців своєї руки. Реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи безпорадній стан малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , ОСОБА_3 умисно вступив з нею в сурогатну форму статевих зносин, імітуючи природний статевий акт, шляхом проникнення пальцем своєї руки до піхви малолітньої ОСОБА_7 (фінгерінг).
		Окрім цього, в період часу з жовтня місяця 2019 по травень місяць 2021 (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на вчинення щодо своєї малолітньої доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням у тіло малолітньої ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої, який виражався в тому, що малолітня потерпіла не розуміла сутність та характер вчинюваних щодо неї дій та не могла чинити опір через свій малолітній вік, умисно, з метою задоволення своєї статевої пристрасті, вчинив сексуальне насильство, яке полягало у примушуванні малолітньої ОСОБА_7 торкатись рукою його оголеного статевого органу.
		Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковані за 
		ч. 2 ст. 156 КК України за ознаками вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинених членом сім`ї; 
		ч.4 ст. 152 КК України за ознаками вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета (зґвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років; 
		ч. 4 ст. 153 КК України за ознаками вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях не визнав, відмовився надати показання щодо кримінального провадження. 
		В той же час, винуватість ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні підтверджена повно та всебічно дослідженими в ході судового розгляду належними та допустимими доказами. 
		Так, допитана в судовому засіданні законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_5 , будучи попередженою про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, пояснила, що вона працює практичним психологом у КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія». В травні 2021 року з Карпівської територіальної громади до центру прибули малолітні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , як діти які опинилися в складних життєвих обставинах та відібрані у біологічного батька ОСОБА_3 , мати дітей померла. Діти на час прибуття перебували в пригніченому емоційному стані, в стані депресії, були некомунікабельні, в емоційній ізоляції від оточуючих. При проведенні психолого-корекційні роботи діти почали розкриватися та стало відомо про наявність в родині економічного насилля, оскільки діти часто залишалися вдома самі, часто голодували. Через декілька місяців ОСОБА_11 розповіла про факти сексуального насилля, яке вчиняв над нею батько, повідомила, що батько почав домагатися її після смерті матері, торкався її полового органу та змушував торкатися його статевого органу, що відбувалося постійно, коли батько хотів задовольнити свої сексуальні потреби. При цьому її брата ОСОБА_12 він просив вийти на вулицю, зачиняв двері. Також ОСОБА_11  повідомила, що одного разу на сіннику, який знаходиться на подвір`ї їхнього будинку, батько проник пальцем до її статевого органу, під час чого вона відчула сильний біль та потім відчувала дискомфорт, про що розповіла своєму брату. Під час психолого-корекційної роботи з ОСОБА_13 , останній зайняв позицію відсторонення, вказав, що не бачив таких дій батька, однак іноді чув вночі якісь стогони. Про виявлені під час роботи обставини сексуального насилля вона повідомила директора центру та ними було прийняте рішення звернутися до органів поліції із заявою про злочин. Також вказала, що як психолог та законний представник малолітньої потерпілої вона була присутня на всіх допитах ОСОБА_7 , яка добровільно без будь-якого примусу розповідала про вищевказані обставини. 
		Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що працює директором КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія», до якого 25.05.2021 прибули вилучені з сім`ї через складні життєві обставини малолітні діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому діти були емоційно закриті, неконтактні. З дітьми два місця працювала психолог ОСОБА_5 , яка повідомила їй, що ОСОБА_11 розповіла про сексуальне насилля з боку батька. Про виявлені ознаки злочину вони заявили поліції. Вона також неодноразово особисто розмовляла з ОСОБА_15 , яка розповідала та на іграшках показувала як батько торкався її інтимних місць: грудей та піхви, при цьому батько був оголений. Ці дії батька розпочалися після смерті матері, дівчинці було спочатку соромно, а потім огидно. ОСОБА_10 також при спілкування з нею розказував, що їх батько часто перебував в стані сп`яніння, іноді забирав ОСОБА_16 до себе в ліжко. В її присутності слідчий допитував ОСОБА_12 , при допиті він повідомляв, що нічого не бачив, однак чув іноді звуки, які нагадували плескання. Наразі діти евакуйовані та перебувають за кордоном, за період перебування в центрі їх емоційний стан значно покращився, вони заявляли про небажання повертатися додому. Також підтвердила про відсутність будь-якого тиску чи впливу на малолітніх дітей з боку працівників поліції при їх допиті. 
		Згідно рапортів працівників поліції ВП №8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області 28.07.2022 на адресу поліції надійшло повідомлення від директора КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» ОСОБА_14 про виявлений злочин за ознаками сексуальних дій насильницького характеру відносно малолітньої ОСОБА_7 вчинених її батьком ОСОБА_3 (а.с. 4, 26 т.2). 
		На підставі вказаного повідомлення 28.07.2021 внесені відомості про дане кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань, визначена слідча група для здійснення досудового розслідування та група прокурорів у кримінальному провадженні (а.с. 1-2, 31, 32 т.2). 
		Доповідна записка практичного психолога КЗ «Апостолівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей «Надія» ОСОБА_17 містить відомості про повідомлення малолітньою ОСОБА_15 про те, що її батько ОСОБА_3 вдома за місцем проживання після смерті матері практично щоночі вчиняв над нею сексуальне насилля (а.с. 5 т.2). 
		Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7 , вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_18 , яка померлі ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8,14 т.2). 
		Відповідно до довідки про склад сім`ї та акту обстеження умов проживання встановлено, що ОСОБА_3 проживав за адресою АДРЕСА_2 разом з малолітніми дітьми: дочкою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сином ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Умови проживання дітей були незадовільними, батько не піклувався про дітей, діти залишилася вдома самі, без продуктів харчування, діти недоглянуті та неохайні, в будинку безлад (а.с. 15-16, 23 т.2). 
		В протоколі від 16.09.2021 відображена обстановки на місці події за місцем проживання обвинуваченого та неповнолітньої потерпілої на території домоволодіння АДРЕСА_2 (а.с. 124-125, 126 т.2). 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи від 10.09.2021 №1174 «С» за результатами обстеження ОСОБА_7 встановлено, що цілісність дівочої пліви в неї не порушена, однак будова та особливості дівочої пліви потерпілої не виключає можливості статевих зносин без порушення її цілісності (а.с.58-59 т.2). 
		З висновку судово-психіатричної експертизи №428 від 26.11.2021 вбачається, що матеріали справи, скарги досліджуваної ОСОБА_7 , психічний стан встановлений під час дійсної експертизи, містять в собі наявні ознаки психотравмування малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з обставинними, що відбувалися з останньою протягом двох останніх років зі сторони її рідного батька ОСОБА_3 . В даний час потерпіла ОСОБА_7 страждає посттравматичним стресовим розладом. Під час дослідження виявлено середній рівень інтелекту, низький рівень пам`яті та уваги, достатній рівень психічних процесів вказують на достатній рівень розвитку особистості, відповідає календарному віку досліджуваної ОСОБА_7 . Ознаки тривалої дезадаптації, пригнічений настрій, низький рівень концентрації, швидка втомлюваність вказують на викривлення розвитку психологічних та психічних процесів, що має деструктивний вплив на психіку дитини. В бесіді, відтворюючи психотравмуючий досвід, у дитини спостерігається захисні адаптивні механізми поведінкових реакцій. Виявлено низький рівень розвитку соціальної адаптації та соціальних зв`язків. Досліджувана малолітня ОСОБА_7 може механічно переказувати обставини, що мають значення у справі і давати по ним пояснення, перераховуючи дії оточення. Виявлений розвиток ОСОБА_7 дає можливість давати покази по факту та послідовності перебігу скоюваних відносно неї дій. Під час дослідження у ОСОБА_7 не виявлено індивідуально-психологічних властивостей психічних процесів, відхилень індивідуально-психологічного розвитку, які б суттєво впливали на осмислення, передбачання та зміст власних дій, але вік, розвиток та наявна соціальна адаптація досліджуваної унеможливлюють в повному обсязі осмислення дій вчинених відносно неї та керування можливим опором під час вчинення дій. Пояснення малолітньої ОСОБА_7 відповідають інтелектуальному розвитку, набутому життєвому досвіду. Ситуація досліджувана в кримінальному провадженні відносно малолітньої ОСОБА_7 , 2009 року народження, є психотравмуючою. Під час дослідження у ОСОБА_7 не виявлено схильності до фантазування та навіювання (а.с. 162-165 т.2).
		Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , він згідно висновку судово-психіатричного експерта №9 від 13.01.2022, у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, на хронічне душевне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час також не страждає. За своїм психічним станом під час інкримінованих йому діянь він міг і в теперішній час може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.с. 209-211 т.2). 
		При проведенні слідчого експерименту, хід якого зафіксовано в протоколі від 20.01.2022 року, малолітня потерпіла ОСОБА_7 на місці події на території домоволодіння за адресою її місця проживання у АДРЕСА_3 , 6 показала в кімнаті будинку диван, на якому спав її батько та пояснила, що іноді після смерті матері, коли вона відпочивала на цьому дивані, батько чіплявся до неї, а саме торкався руками її інтимних місць та показала в область грудей та статевих органів. В іншій кімнаті ОСОБА_7 показала на розкладне крісло, на якому спала вона та пояснила, що іноді вночі до неї приходив батько вкладався поруч та під ковдрою торкався руками її інтимних місць через одяг. Вказала, що одного разу батько потягнув її руку до свого тіла в область промежини та поклав її руку на статевий орган, після чого ОСОБА_7  висмикнула руку. У сіннику, розташованому позаду будинку, ОСОБА_7 показала на місце, де батько одного разу просунув свою руку під її нижню білизну та засунув палець руки до її піхви, від чого їй стало боляче, вона скрикнула та втекла з сінника (а.с. 217-225 т.2). 
		Потерпіла ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_19 на даний час не перебувають на території України у зв`язку з евакуацією через воєнний стан. В той же час, малолітня потерпіла та малолітній свідок ОСОБА_19 були допитані 29.07.2021 під час досудового розслідування кримінального провадження згідно із приписами кримінального процесуального закону щодо допиту малолітніх потерпілих та свідків. Їх покази зафіксовані на відеозаписі, який міститься на оптичному диску «NANOTEX» DVD-R (а.с. 43 т.2). 
		Так, при дослідженні вказаного вище відеозапису в судовому засіданні встановлено, що малолітня потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що після смерті матері в 2019 році, вони разом з братом ОСОБА_12 та батьком ОСОБА_20 мешкали в будинку в с. Мирне. Вона спала в одній кімнаті з ОСОБА_12 , та коли ОСОБА_12 засинав до їхньої кімнати заходив її батько та чіплявся до неї, а саме своєю рукою та язиком торкався її статевих органів, а також змушував її руками торкатися його статевого члену. Такі дії батько вчиняв щодо неї майже кожної ночі, коли ОСОБА_12 спав, а іноді і вдень протягом двох років після смерті матері. Одного разу в сіннику батько зняв з неї трусики і засунув палець руки до її піхви, вона вирвалась, так як їй стало боляче та розплакалась. В цей час її побачив ОСОБА_12 , та через боязнь насилля з боку батька, вона сказала брату, що впала. 
		Малолітній свідок ОСОБА_19 підтвердив свідчення ОСОБА_7 щодо обставин проживання їх сім`ї в с. Мирне. Вказав, що протягом тривалого періоду часу він вночі чув дивні звуки, від яких прокидався, однак боявся поглянути в той бік. Одного разу він бачив як ОСОБА_11 вибігала з сіннику заплакана, та на його питання відповіла, що впала. Вже в інтернаті ОСОБА_21 розповіла, що до неї чіплявся батько, торкаючись інтимних місць. Пояснював, що батько часто вживав спиртні напої, напивався до такого стану, що засинав в одязі. Вони з сестрою часто були голодні, іноді їх кормили сусіди. 
		При дослідженні вказаних вище доказів суд приймає до уваги положення ч. 11 ст. 615 КПК України, згідно якої показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		При цьому суд зауважує, що засаді безпосередності, як і будь-якій іншій загальній засаді, притаманна певна гнучкість при застосуванні в конкретних обставинах. Вказане кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 750/5745/15-к (провадження № 51-10195 км 18).
		Згідно з ч. 1 ст. 1 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів, крім випадків, коли компетентні органи встановлять інше в найкращих інтересах дитини або коли розслідування чи провадження вимагають такого контакту.
		Відповідно до пунктів 68, 72 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, слід уникати прямого контакту, протистояння або спілкування між дитиною-жертвою або дитиною-свідком з підозрюваним, наскільки це можливо, якщо тільки дитина-жертва не вимагає цього. 
		Крім того, згідно висновку експерта № 1125-1712 від 13.10.2021 за результатами комісійної судово-психологічної експертизи, експертами були оцінені психологічні особливості процесу відтворення малолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обстановки та обставин подій вчинених відносно неї дій сексуального характеру її біологічним батьком в ході її допиту з використанням відеозапису 29.07.2021 та визначено, що у поведінці ОСОБА_7 при проведенні з нею зазначеної слідчої дії наявні психологічні особливості, які дають підстави для визначення ознак самостійного відтворення нею відповідних подій у переважній частині допиту, проведеного 29.07.2021. У поведінці ОСОБА_7  ознаки психологічного впливу на зміст її повідомлень з боку осіб, які брали участь у її допиті у якості потерпілої 29.07.2021, відсутні в переважній частині допиту. Виняток становлять епізоди реконструювання частини своїх дій і переживань та окремих дій свого батька: наявність у потерпілої улюбленої вчительки, сказане батьком потерпілої про те, що він з донькою пограється, поторкається її і поцілує, тікання потерпілої з кімнати у випадках, коли батько намагався наблизити її руку до своєї промежини, намагання ОСОБА_7 під час допиту стримати обіцянку не розповідати про сексуальне насилля з боку батька, які сформульовані не самостійно, а в результаті суттєвого впливу сугестивних питань (а.с. 67-86 т.2) 
		Інші досліджені при судовому розгляді матеріали та документи не мають будь-якого доказового значення для встановлення події та обставин кримінальних правопорушень. 
		Зібрані і досліджені у ході судового розгляду докази, є логічними і послідовним та узгоджуються між собою, а тому не викликають сумнівів у суду. Унаслідок дослідження доказів суд приходить поза розумним сумнівом до того, що вина ОСОБА_3 доведена повністю. Останній вочевидь скористався тим, що він є дорослою людиною, батьком потерпілої і вочевидь мав переважне становище порівняно з малолітньою дитиною та вчинив розпусні дії, зґвалтування та сексуальне насильство. Потерпіла є малолітньої особою, не розуміє змісту протиправних дій проти неї, не могла повною мірою чинити опір. Тому до невизнання вини обвинуваченим суд ставиться критично і розцінює як спосіб захисту та ухилення від відповідальності.
		З урахуванням послідовності показань потерпілої, законного представника малолітньої потерпілої, свідків, які повністю узгоджуються із дослідженими у судовому засіданні письмовими та речовими доказами, показання вказаних осіб судом визнаються правдивими та достовірними. Досліджені судом висновки судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи підтверджують правдивість показів малолітньої потерпілої, яка не схильна фантазувати щодо обставин сексуального насилля вчиненого її батьком ОСОБА_3 . Про вказані обставини потерпіла розповіла під час перебування в реабілітаційному центрі під час кореляційної роботи та в подальшому надавала послідовні пояснення з цього приводу. Законний представник потерпілої ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_14 , в повній мірі повідомили суд про відомі їм обставини події зі слів малолітньої потерпілої. 
		Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Суд, з огляду на наведені висновки, на підставі сукупності встановлених у судовому засіданні обставин погоджується зі стороною обвинувачення щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 156 КК України за ознаками вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинених членом сім`ї; ч.4 ст. 152 КК України за ознаками вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета (зґвалтування), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років; ч. 4 ст. 153 КК України за ознаками вчинення насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років 
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.
		Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочинами, які кваліфіковані за ч.2 ст. 156, ч.4 ст. 153 КК України, та особливо тяжким злочином, який кваліфікований за ч.4 ст. 152 КК України. 
		Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що останній вину не визнав, не одружений, має двох неповнолітніх дітей, які вилучені у нього і відносно яких вирішується питання про позбавлення його батьківських прав, не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не військовозобов`язаний, раніше неодноразово судимий. 
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до вимог, передбачених ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.
		Посилання прокурора на обставину, що обтяжує покарання винного, як вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини, суд не приймає до уваги, оскільки вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої особи за ст. 152 ч. 4, 153 ч.4, 156 ч. 2 КК України вже враховано судом як кваліфікуюча ознака таких злочинів, тому вказана обставина додатково не може бути обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_3 . 
		Також при призначенні покарання суд враховує думку законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 , яка наполягали на застосуванні відносно ОСОБА_3  суворого покарання.
		З урахуванням вищевикладеного, суд на підставі встановлених обставин справи, вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону, вважаючи можливим виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Підстав для застосування ст.ст.69,75 КК України суд не вбачає.
		Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із зайняттям ним певною діяльністю.
		Таким чином, враховуючи наведене, суд додаткове покарання, визначене ч. 2 ст. 156 КК України, обвинуваченому не застосовує, оскільки вчинення такого злочину ОСОБА_3 не було пов`язане з його посадою або заняттям певною діяльністю.
		При призначенні покарання суд враховує положень частини 2 пункту 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», де визначено, що коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. 
		За таких умов вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст. 263 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік, необхідно виконувати самостійно.
		Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні комісійної судової психологічної експертизи від 13.10.2021 №1125-1712 в розмірі 16302,95 грн (а.с. 65 зворот том 2)
		Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, речові докази відсутні.
		Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.
		Керуючись ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України суд,  
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні та призначити покарання
		- за ч.4 ст.152 КК України у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років;
		- за ч.4 ст.153 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років;
		- за ч.2 ст.156 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. 
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначити остаточне покарання за сукупності кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.
		Вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 15.07.2021, яким ОСОБА_3 засуджений за ч.1 ст. 263 КК України виконувати самостійно.
		Початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту його затримання, а саме з 22 грудня 2021 року. 
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 залишити без змін до набрання вироком законної сили. 
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні комісійної судової психологічної експертизи від 13.10.2021 №1125-1712 в розмірі 16302 (шістнадцять тисяч триста дві) грн 95 коп. 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення. 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...