Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 581/76/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 15.07.2022. Зареєстровано: 16.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 18.07.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/581/3/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020200210000129

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 581/76/21 
		Провадження № 1-кп/581/3/22 
		 
		В И Р О К 
		                        ім ен ем  У кр аї ни          
		   
		15 липня 2022 року сел. Липова Долина 
		 
		Липоводолинський районний суд Сумської області у складі судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020200210000129 від 9 липня 2020 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 народився у селищі Липова Долина Липоводолинського району Сумської області, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , із середньою освітою, одружений, не працює,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України 
		 
		 в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		Станом на 8 липня 2020 року у вагончику на задньому дворі домогосподарства ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 тимчасово проживали ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які працювали у нього.
		Близько 15 год. 8 липня 2020 року до них прийшов їхній спільний знайомий ОСОБА_11 , який також працював у ОСОБА_6 . Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_11 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, вчинив конфлікт з ОСОБА_9 . Виниклу сварку побачила ОСОБА_12 та зателефонувала своєму чоловіку ОСОБА_6 , який через гучний зв`язок по телефону наказав ОСОБА_11 припинити конфлікт та залишити його господарство, що останній і зробив. 
		Близько 19 год. 8 липня 2020 року ОСОБА_11 знову прийшов до господарства ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , де разом із ОСОБА_13 розпивав спиртні напої. Після цього ОСОБА_14 ліг спати у вагончику, де вже спали ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а ОСОБА_11 ліг спати у приміщенні кухні-прибудови до вагончика. 
		У період із 22 год. по 23 год. 8 липня 2020 року додому повернувся ОСОБА_6 зі своїм знайомим ОСОБА_15 . Виявивши у приміщенні кухні-прибудові ОСОБА_11 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, з метою з`ясування обставин вчинення останнім конфлікту у нього вдома, ОСОБА_6 розбудив його, вивів на вулицю, між ними почалася сварка, яка переросла в бійку. 
		У ході бійки ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання наслідків у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, наніс удар ногою по нозі ОСОБА_11 , від якого останній впав на землю на коліна й лікті. Не зупиняючись, ОСОБА_6 наніс два удари ногою в ділянку тулуба потерпілого в область правої бокової поверхні, внаслідок чого останній впав на землю. Підійшовши до ОСОБА_11 ззаду, ОСОБА_6 наніс йому близько трьох ударів коліном в ділянку бічної поверхні тулуба, більше ззаду, від чого останній опинився в положенні лежачи на спині. Після цього ОСОБА_6 став коліном ноги на ділянку грудної клітини потерпілого та притиснув його до землі. У той час, як ОСОБА_11 намагався піднятися, ОСОБА_6 наніс йому ще декілька ударів ногою в ділянку тулуба. 
		Близько 6 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 помер, знаходячись на території господарства ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . 
		Вказаними діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітки: садна зі слідами ковзання в проекції лівої лопатки, переломи з 7 по 12 ребро справа від передньої пахвинної до лопаткової лінії, з 8 по 11 ребро справа по середній ключичній лінії, з 9 по 12 ребро справа по лопатковій лінії, з 4 по 6 ребро зліва по білягрудинній лінії, з 6 по 12 ребро зліва по середній пахвинній лінії, з крововиливами в м`які тканини, місцями з пошкодженнями пристінкової плеври і крововиливом в праву плевральну порожнину, забій нижньої долі правої легені, крововилив в правий купол діафрагми з боку плевральної порожнини; пошкодження в інших ділянках тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, садно в попереково-куприковому відділі, синець і садна в проекції верхнього краю правої здухвинної кістки, синець в проекції верхнього краю крила лівої здухвинної кістки, численні синці і садна верхніх і нижніх кінцівок.
		Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітки, що супроводжувалися численними переломами ребер з обох сторін по різним лініям, місцями з пошкодженнями пристінкової плеври, забоєм нижньої долі правої легені крововиливом в плевральну порожнину і правий купол діафрагми, кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		Смерть потерпілого ОСОБА_11 настала від гострої легенево-серцевої недостатності, яка розвинулася внаслідок закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер, пошкодженням плеври, гемотораксом, крововиливом в правий купол діафрагми.
		Позиція обвинуваченого.
		Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 не визнав себе винним у скоєнні злочину. Обвинувачений пояснив, що потерпілого ОСОБА_11 він знає близько 5 років і останніх 3-5 місяців до його смерті останній працював у нього, займаючись розпилюванням та розколюванням дров. Близько 16 год. 7 липня 2020 року обвинувачений на своєму автомобілі відвіз ОСОБА_11 , який перебував у стані сп`яніння, до нього додому у с. Бухалове, де він проживав разом із дружиною. Будинок, у якому проживав ОСОБА_11 , належить обвинуваченому та був наданий йому у тимчасове користування. По дорозі у зворотному напрямку до ОСОБА_16 обвинуваченому ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_10 , яка також працювала у обвинуваченого та проживала у с. Бухалове поряд із ОСОБА_11 , та повідомила, що останній вчинив бійку із її чоловіком ОСОБА_17 і просила їх забрати звідти. Обвинувачений ОСОБА_6 повернувся, щоб їх забрати та побачив, що у ОСОБА_11 була розбита голова, у будинку ОСОБА_10 було розбите вікно. Із метою припинення між вказаними особами конфлікту, він забрав ОСОБА_10 і ОСОБА_17 , поселивши їх у вагончику у нього вдома.
		Наступного дня 8 липня 2020 року близько 9-10 год. біля автовокзалу у селищі ОСОБА_18 обвинувачений ОСОБА_6 зустрів потерпілого ОСОБА_11 з перебинтованою рукою та порізом на голові. Між ними відбулася розмова, у ході якої ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_11 дав йому 200 грн. Того дня ОСОБА_11  у обвинуваченого не працював.
		Близько 15 год. 8 липня 2020 року обвинуваченому ОСОБА_6 зателефонувала його дружина ОСОБА_12 , повідомивши про те, що до вагончика на їхньому подвір`ї, де перебували ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , прийшов ОСОБА_11 зі своєю дружиною ОСОБА_19 та влаштували з ними сварку, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 почали битися. Обвинувачений мав з ними усіма бесіду по телефону на гучному зв`язку та наказав ОСОБА_11 піти з його двору, що вони і зробили. 
		Близько 22 год. 8 липня 2020 року обвинувачений зі своїм знайомим ОСОБА_15 приїхав до себе додому по АДРЕСА_2 . Вони разом пішли на господарське подвір`я, де стояв вагончик та у якому спали ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 . У прибудові до вагончика  літній кухні обвинувачений ОСОБА_6 знайшов ОСОБА_11 , який перебував у стані сп`яніння, та якого він вдарив долонею по задній частині голови та сказав іти додому. Вийшовши на вулицю, обвинувачений ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_11 ногою по сідницях, від чого останній упав у калюжу, оскільки того дня ішов дощ. Після цього ОСОБА_15 два рази вдарив ОСОБА_11 в обличчя, від чого останній впав на капот автомобіля, який стояв поряд. Оскільки на обличчі ОСОБА_11 була кров і він був брудним від падіння у калюжу, обвинувачений став лити на останнього воду зі шланга. Під час словесного конфлікту з ОСОБА_11 обвинувачений ОСОБА_6 , тримаючи останнього за шию, двічі вдарив коліном у живіт, однак від ударів потерпілий закрився ліктем. Потім обвинувачений штовхнув ОСОБА_11 , від чого останній знову впав у калюжу і обвинувачений ще раз ударив його ногою по коліну. 
		Після цього ОСОБА_15 поїхав у власних справах, а обвинувачений ОСОБА_6 наказав працівникам, що перебували у вагончику, завести ОСОБА_11 у літню кухню. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали тягнути ОСОБА_11 і останній упав на редуктор (складова частина коробки передач вантажного автомобіля), який лежав біля входу у літню кухню. Залишивши ОСОБА_11 на ніч у літній кухні, обвинувачений замкнув на замок вагончик, у якому спали ОСОБА_8 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 , та сам пішов спати. 
		Близько 7 год. 9 липня 2020 року обвинувачений ОСОБА_6 знайшов ОСОБА_11 , який лежав на вході у кухню-прибудову до вагончика скручений обличчям вниз на кулаках, від нього пахло спиртним, був брудним, без кросівок, які знайшли потім на подвір`ї. За його наказом ОСОБА_10 і ОСОБА_9 посадили ОСОБА_11 , який на той час був ще живим. Через деякий час обвинувачений помітив, що ОСОБА_11 не виявляв ознак життя та зателефонував на лінію швидкої допомоги. 
		Вказав, що його покази на слідчому експерименті, який відбувався 10 чи 11 липня 2020 року, відрізняються від тих, що він надав у суді, оскільки під час його проведення він обмовив себе, показавши зайвих 5-6 ударів, які він наносив ОСОБА_11 по ребрам, оскільки так йому порадив сказати слідчий. 
		Позиція потерпілих.
		Потерпіла ОСОБА_5 у суді вказала, що в останнє бачилася з сином ОСОБА_11 на початку липня 2020 року, а телефонував він їй в останнє 4 липня 2020 року. Близько 8 год. 9 липня 2020 року від чоловіка, якому зателефонувала дочка ОСОБА_4 , вона дізналася про те, що її сина ОСОБА_11 знайшли мертвим на подвір`ї ОСОБА_6 . Приїхавши туди, вона цілий день не могла потрапити до місця події. У жовтні 2020 року у якості компенсації завданої моральної шкоди вона отримала від адвоката ОСОБА_6 100000 грн. Також зазначила, що бажає притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі.
		 Потерпіла ОСОБА_4 у суді вказала, що є рідною сестрою ОСОБА_11 , із ним в останнє вона бачилася 3 червня 2020 року. Про смерть брата їй стало відомо вранці 9 липня 2020 року від її співмешканця. Пояснила, що ОСОБА_11 притягувався до кримінальної відповідальності, зловживав спиртними напоями, був працьовитим. Зазначила, що у якості компенсації за завдану їй, як сестрі, моральну шкоду вона отримала від ОСОБА_6 50000 грн., які віддала матері. Зазначила, що бажає притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі. 
		Не зважаючи на не визнання своєї вини, вина ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення в повному обсязі доводиться наступними доказами.
		Фактичними даними, що містяться в показаннях допитаних під час судового розгляду свідків, експертів:
		Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що із 7 липня 2020 року вона із своїм співмешканцем ОСОБА_9 перебували вдома у обвинуваченого ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , у вагончику. Близько 8-9 год. 8 липня 2020 року прокинувшись, вона, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почали вживати спирті напої, у зв`язку з чим вона може не точно вказувати час та події, що відбувалися того дня. Після вжиття алкоголю вони лягли спати у вагончику. У період із 12 по 14 год. 8 липня 2020 року до вагончика, де вони спали, прийшов ОСОБА_11 зі своєю дружиною ОСОБА_19 , обоє були у стані сп`яніння. ОСОБА_11 виражався нецензурно, почав чіплятися до ОСОБА_9 . Свідок бачила, як ОСОБА_11 та ОСОБА_9 разом упали, однак, продовження бійки не відбулося, оскільки прийшла дружина обвинуваченого ОСОБА_20 і попрохала ОСОБА_11 і його дружину піти, що вони і зробили. Явних тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 свідок не бачила.
		Надвечір, коли вже сутеніло, вона прокинулася від того, що біля вагончика відбувалася сварка. Вийшовши, вона побачила, що біля нього стояли ОСОБА_15 , обвинувачений ОСОБА_6 та потерпілий ОСОБА_11 Повернувшись до вагончика, вона чула крики, сварку і 5-7 глухих звуків, схожих на удари, що відбувалися на відстані близько 2 м від вагончика. Через деякий час (на вулиці було вже темно) до них у вагончик зайшов ОСОБА_6 і в цілях безпеки замкнув їх у вагончику. 
		Близько 7 год. 9 липня 2020 року до них у вагончик прийшов обвинувачений ОСОБА_6 , свідок вийшла і побачила біля душової кабінки біля туалету ОСОБА_11 , який сидів на землі брудний, на обличчі була кров. На прохання обвинуваченого вона взяла відро води і пішла умивати ОСОБА_11 . У цей час він був живим і наспівував пісню, від нього відчувався запах спиртного. ОСОБА_11 був одягнутий у темну сорочку з довгим рукавом, світлого кольору футболку, штани і шкарпетки, взуття на ньому не було. Вона зняла з нього сорочку, яку намочила й умила йому обличчя. Після цього, на прохання обвинуваченого ОСОБА_6 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 узяли ОСОБА_11 під руки і відтягли його на сонце, посадивши спиною до автомобіля, який стояв на відстані близько 5-7 м від вагончика. Біля автомобіля ОСОБА_11 виявляв ознаки життя та щось нерозбірливо казав, потім почав хрипіти, обвинувачений зателефонував до швидкої. Після цього обвинувачений сказав їм, що вони «Нічого не чули, нічого не бачили». ОСОБА_9 і ОСОБА_8 пішли до магазину, а вона пішла прибрати у вагончику. 
		Свідок також повідомила, що вранці 9 липня 2020 року біля входу в кухню стояв пакет із продуктами харчування, звідки він узявся вона не знає, оскільки звечора вона його не бачила. Пізніше їй стало відомо, що цей пакет належав Грицаям. 
		Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що проживає з ОСОБА_10 , влітку 2020 року вони разом мешкали у с. Бухалове у будинку, який їм надавав ОСОБА_6 . На цей час вони проживають у с. Байрак, у будинку, який їм надав ОСОБА_15 , у якого він тепер працює, рубаючи дрова. Із обвинуваченим свідок добре знайомий, оскільки працював у нього, рубав дрова. 
		Із 7-8 год. 8 липня 2020 року він, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 у вагончику ОСОБА_6 вживали спиртні напої, після чого, будучи у стані сп`яніння, там же лягли спати. Близько 13-14 год. того ж дня до вагончика зі своєю дружиною ОСОБА_19 прийшов ОСОБА_11 , який став кричати. Між ним та ОСОБА_11 зав`язалася бійка, до них прийшла дружина ОСОБА_6  ОСОБА_21 , і зателефонувала до чоловіка. ОСОБА_6 по телефону сказав ОСОБА_11 припинити сварку і йти з відти, що він і зробив. Після цього свідок, ОСОБА_10 і ОСОБА_8 знову лягли спати. Через деякий час ОСОБА_11 повернувся та вживав спиртне з ОСОБА_8 . Потім через деякий час у вагончику увімкнулося та вимкнулося світло, свідок почув з кухні розмову ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , згодом він почув їхні голоси на вулиці, вони говорили на підвищених тонах. Також свідок чув шум води зі шлангу, яка текла тривалий час. Свідок не бачив чи наносив ОСОБА_6 удари ОСОБА_11 . Через деякий час до вагончику зайшов ОСОБА_6 і сказав йому і ОСОБА_8 завести ОСОБА_11 до кухні. Вийшовши на вулицю, вони побачили ОСОБА_11 , який був мокрим та лежав зліва за метр від вагончика. Вони під руки завели його до кухні-прибудови, посадивши на лавку. Після цього вони пішли спати до вагончика, у якому ОСОБА_6 їх замкнув до ранку.
		Вранці свідок побачив біля вагончика лежачого головою до землі ОСОБА_11 , який був брудним та без взуття. За наказом ОСОБА_6 свідок із ОСОБА_8 відтягнули ОСОБА_11 до літнього душу, а ОСОБА_10 обмивала його. У цей час ОСОБА_11 щось розмовляв чи наспівував. Після цього вони відтягли ОСОБА_11 до автомобіля, який стояв поруч, та поклали на землю. Він хрипів, а потім перестав, у зв`язку з чим ОСОБА_6 викликав швидку допомогу. 
		Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що близько півтора роки працює у ОСОБА_6 на належній останньому вантажівці ГАЗ-53. Вранці 8 липня 2020 року він з ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , перебуваючи у вагончику у домогосподарстві ОСОБА_6 , вживали алкогольні напої. Близько 14 год. він ліг спати у вагончику, разом із вказаними особами. У період із 17 по 19 год. до вагончика прийшов ОСОБА_11 , принісши з собою пляшку горілки, яку вони удвох почали вживати. Близько 20 год. свідок у стані сп`яніння пішов спати у вагончик, ОСОБА_11 залишився у кухні-прибудові. Після 21 год. він прокинувся і пішов до вантажівки, яку ремонтував удень. Повертаючись, свідок побачив ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , які перебували біля вагончика та говорили на підвищених тонах. ОСОБА_6 ударив ОСОБА_11 рукою ззаду по шиї чи плечам, від чого ОСОБА_11 упав на коліна. Більше ударів він не бачив, оскільки зайшов до вагончика та ліг спати. 
		Близько 7 год. 9 липня 2020 року їх розбудив ОСОБА_6 та сказав, щоб вони витягли ОСОБА_11 на сонце та вмили. Вийшовши, свідок побачив ОСОБА_11 , який весь брудний лежав вниз животом на порозі біля кухні-прибудови. Він з ОСОБА_22 узяли ОСОБА_11 під руки і перетягнули до туалету і літнього душу, посадивши його там, при цьому останній щось наспівував та стогнав. ОСОБА_24 зняла з ОСОБА_11 порвану сорочку та вмила його. Після цього вони перетягли ОСОБА_11 до автомобіля. Близько через 5 хвилин ОСОБА_6 сказав, що мабуть викличе швидку допомогу ОСОБА_11 , і щоб їм не задавали ніяких питань про те що сталося, сказав, щоб вони з ОСОБА_22  пішли погуляли, що вони і зробили, пішовши до центру селища.
		Суд не вважає доказом невинуватості обвинуваченого в інкримінованому злочині надані свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_8 неконкретні покази, не дивлячись на їх безпосереднє перебування на місці події під час заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки не виключена певна зацікавленість цих осіб в виправданні дій обвинуваченого з огляду на товариські стосунки між ними та, фактичне перебування у матеріальній залежності від нього, а також приймаючи до уваги той факт, що ці свідки протягом попередніх днів та під час згаданих подій перебували в стані сп`яніння, про що вони вказали у судовому засіданні.
		Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з обвинуваченим ОСОБА_6 близько семи років, потерпілого ОСОБА_11 також знав, він працював у обвинуваченого. Вдень, точного часу він не пам`ятає, 8 липня 2020 року він був із ОСОБА_6 , коли до останнього зателефонувала його дружина і повідомила, що у них вдома відбувається сварка за участю ОСОБА_11 , змісту розмови він не чув.
		Близько 22 год. 8 липня 2020 року він із ОСОБА_6 приїхав додому до останнього, вони прийшли до вагончика, де між ОСОБА_6 і ОСОБА_11 почалася сварка, вони почалися боротися лежачи на землі. Свідок зайшов до вагончика, де були три особи, та пробув там декілька хвилин. Потім він вийшов на вулицю і чув, що конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 виник через мангал, який нібито вкрав останній. 
		ОСОБА_11 стояв біля кухні-прибудови на відстані близько трьох метрів від них та кричав, а потім почав бігти на них. ОСОБА_6 наніс ОСОБА_11 удар ногою, куди саме свідок не пам`ятає, а потім ногою чи коліном два-три удари в область тулуба, від чого ОСОБА_11 присів. У цей час ОСОБА_11 сказав, що це свідок ( ОСОБА_15 ) вкрав мангал і ще багато чого повиносив із гаража ОСОБА_6 . Потім ОСОБА_11 знову почав бігти в їхню сторону, але спіткнувся і впав на коліна. ОСОБА_15 підійшов до ОСОБА_11 , підняв його і вдарив два рази кулаком у голову, після чого останній відхилився на капот автомобіля, який стояв поруч. Після цього свідок поїхав по своїм справам. Через деякий час йому зателефонував ОСОБА_6 і попрохав приїхати, щоб з`їздити до магазину. Свідок повернувся приблизно через пів години, ОСОБА_11 у цей час сидів під навісом, біля нього була налита вода. Одяг ОСОБА_11 був мокрим, брудним, обличчя також було брудним. Після цього він із ОСОБА_6 вийшов на вулицю та вони разом поїхали до магазину, але магазини були вже зачинені і він відвіз ОСОБА_6 додому. Свідок ОСОБА_15 також вказав, що під час другого слідчого експерименту за його участю, він давав неправдиві покази, показавши більше ударів, оскільки на нього здійснювався психологічний тиск. 
		Із наданих свідком у судовому засіданні показів, вбачається, що ОСОБА_15 повідомив лише про частину завданих ОСОБА_6 ударів потерпілому ОСОБА_11 . Оцінюючи вказані покази, суд бере до уваги товариські відносини, які тривалий час існують між ОСОБА_6 і цим свідком, та бажання останнього уникнути відповідальності для обвинуваченого. Суд приймає, як належний доказ, надані цим свідком у судовому засіданні покази в частині, що не суперечать та узгоджуються із повідомленими ним обставинами під час слідчого експерименту за його участі. 
		Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що проживала з ОСОБА_11 із серпня 2019 року, у зареєстрованому шлюбі - з весни 2020 року. Напередодні 8 липня 2020 року, повернувшись додому у с. Бухалове у стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_25 мав бійку з сусідами ОСОБА_22 і ОСОБА_26 , у ході якої остання сапою розбила голову ОСОБА_25 
		8 липня 2020 року близько 8 год. вона зі своїм чоловіком ОСОБА_11 приїхала у сел. Липова Долина. Того дня ОСОБА_11 був одягнений у сіру футболку, сорочку чорного кольору з довгими рукавами, джинсові штани, чорні кросівки, чорні шкарпетки. Знявши з банкомату 1000 грн., вони пішли віддати борг у магазин ОСОБА_27 . Віддавши 800 грн. боргу, вони повернулися у центр селища, де близько 10 год. зустріли ОСОБА_6 , від якого ОСОБА_11 отримав 200 грн. Після цього ОСОБА_11 придбав у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » продукти харчування. Після цього ОСОБА_11 придбав літрову пляшку самогону і вони на початку 12 год. пішли до ОСОБА_28 , який живе по АДРЕСА_3 . Прийшовши до останнього близько 13 год., вони утрьох розпивали принесене спиртне, пробувши там близько однієї години. Після близько 14 год. вона з ОСОБА_11 , перебуваючи у стані сп`яніння, вийшли від ОСОБА_28 і направилися до будинку ОСОБА_6 . На той час останнього вдома не було, вони прийшли до вагончика, де п`яними спали ОСОБА_8 , ОСОБА_29 і ОСОБА_30 . ОСОБА_11 зайшов до вагончика і став битися. У цей час на прохання свідка до вагончика прийшла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_20 та сказала Грицаям іти з подвір`я, при цьому вона зателефонувала чоловікові та попрохала приїхати додому, оскільки ОСОБА_11 влаштував сварку. Після цього ОСОБА_6 через гучний зв`язок наказав ОСОБА_11 залишити його подвір`я, при цьому погрожував останньому.
		Після цього свідок з ОСОБА_11 пішли з двору, попрямувавши до магазину «Явір». Біля магазину вони посварилися, ОСОБА_11 пропонував йти до ОСОБА_6 . Близько 18 год. 30 хв. вона пішла пішком у с. Бухалове, а ОСОБА_11 пішов городами до подвір`я ОСОБА_6 , як він сказав вимагати гроші. Додому вона прийшла на початку 22 год., по дорозі та вдома вона декілька разів телефонувала до ОСОБА_6 з метою з`ясувати місце перебування ОСОБА_11 , оскільки мобільний телефон останнього був розряджений.
		На початку 8 год. 9 липня 2020 року, будучи на прийомі у районній лікарні у зв`язку з вагітністю, свідок по телефону дізналася від ОСОБА_6 про смерть ОСОБА_11 .
		Експерт Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_31 у суді пояснив, що він був присутнім під час огляду трупа ОСОБА_11 на місці його смерті. Огляд проводився з участю криміналістичної групи, в присутності слідчих та понятих. Після цього труп забрали на розтин і в той же день його провели. Відібрані матеріали були відправлені на судово-медичне дослідження. Отримавши результати гістологічних досліджень, встановили причину смерті. Об`єкти тканин з крововиливами трупа ОСОБА_11 вилучалися ним на межі ушкоджених і не ушкоджених тканин, проте їхній відбір він провів не у повному обсязі, оскільки не вважав, що вони є необхідними. Ним не було вилучено підшлункову залозу, наднирники, селезінку трупа. Це було порушенням, але на його думку воно ніякого значення для експертизи не мало. Повідомив, що всі удари та натискання обвинуваченого ОСОБА_6 , які він показав під час слідчого експерименту, відповідають тілесним ушкодженням ОСОБА_11 , але не співпадають з часом їх нанесення.
		Вказав, що після нанесених ОСОБА_11 п`яти ударів в область грудей малоймовірно, що він з порушеним каркасом грудної клітини міг ходити або повзати. Зазначив, що тяжкі тілесні ушкодження (перелом ребер, крововилив в діафрагмі) були нанесені потерпілому за одну годину до смерті.
		Пояснення експерта в частині можливості потерпілого пересуватися після отримання тяжких тілесних ушкоджень та часу нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень спростовуються висновками додаткових комісійних судово-медичних експертиз.
		Експерт ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_32 у суді пояснила наступне. Експертом ОСОБА_31 були відібрані основні органи та тканини на зразки, ті, що не були відібрані, не могли ніяк вплинути на висновок. Комісія експертів дійшла висновку, що з моменту нанесення ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень до настання смерті пройшло декілька годин. Однак сказати точно скільки саме годин не можливо, оскільки вони не володіють такими методиками. Додаткові методи забарвлення можуть точніше вказати, в залежності від того, яка частина крововиливу попаде в гістологічний препарат.
		Причиною смерті стала гостра легенева недостатність обумовлена травмою грудної клітки, ці тілесні ушкодження є прижиттєвими. Усього у потерпілого було 24 переломи ребер з правої та лівої сторін, була порушена каркасність грудної клітки. 
		Вказала, що якщо швидка допомога приїхала близько 7 год. 9 липня 2020 року, а смерть настала за 1-2 год. до приїзду швидкої (на що вказували трупні плями), не виключається, що від моменту нанесення тілесних ушкоджень до настання смерті пройшло близько 6-7 год. Настання смерті залежить від багатьох факторів - це розвиток дихальної недостатності, індивідуальні особливості організму, алкогольне сп`яніння, яке може її продовжити. Виявлені у порожнині серця трупа ОСОБА_11 згортки крові вказують на те, що було тривале помирання (тривалий агональний період). Після отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий однозначно міг здійснювати пасивні (говорити, лежати, стогнати) та активні (іти, бігти) дії. Не можна виключити й те, що ОСОБА_11 перед смертю наспівував пісню, оскільки він був у стані сп`яніння і дихальна недостатність розвивалася впродовж тривалого часу.
		Концентрація етилового спирту в крові ОСОБА_11 була 1,29 проміле, в сечі - 3,04 проміле. Така різниця концентрації етилового спирту вказує, що з моменту прийому алкоголю і до настання смерті пройшов деякий час, не менше 4-5 год. На момент вживання алкоголю його концентрація була значно більшою ніж на момент смерті.
		Експерт Обласного бюро СМЕ Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації ОСОБА_33 у суді пояснила наступне. Із Карти виїзду швидкої медичної допомоги вбачається, що бригада медиків о 7 год. 36 хв. 9 липня 2020 року констатувала смерть ОСОБА_11 до їхнього прибуття, вказавши про наявність трупних (гіпостатичних) плям у відлеглих місцях та трупне заклякання. Зазначила, що вказані трупні плями формуються протягом 1-2 год. після настання смерті, в окремих випадках вони можуть з`являтися через 30 хв. після смерті людини. Також уточнила, що зазначений в експертизі часовий проміжок про те, що тілесні ушкодження, які стали причиною смерті ОСОБА_11 , нанесені в строк близько 6-ти годин до настання його смерті, вказує на орієнтовний час та не може бути більшим ніж 7 год.
		Фактичними даними, що містяться в таких джерелах доказів:
		протоколі огляду місця події із фототаблицями та картою пам`яті до нього від 9 липня 2020 року (з 9 год. 00 хв. по 12 год. 50 хв.), у якому зафіксовано огляд присадибної ділянки господарства по АДРЕСА_2 , на якій біля право переднього колеса автомобіля виявлено труп чоловічої статі та мається детальний опис трупа (т. 1 а.п. 194);
		протоколі огляду господарських будівель із фототаблицями та картою пам`яті до нього від 9 серпня 2020 року (з 12 год. 55 хв. по 13 год. 35 хв.). Датування протоколу серпнем є допущеною слідчим опискою, на що вказують часові періоди обох слідчих дій, які проводилися одна за одною, пояснення понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які брали в них участь, та пояснення слідчого ОСОБА_36 . Місце огляду  металевий вагончик з дерев`яними прибудовами до нього по АДРЕСА_2 (т. 1 а.п. 217);
		протоколі огляду трупа потерпілого ОСОБА_11 від 9 липня 2020 року із фототаблицями до нього, у якому зафіксовано в чому був одягнутий потерпілий та тілесні ушкодження, що мали зовнішні ознаки: множинні садна голови, тіла та кінцівок, відсутність крововиливу у головний мозок, множинні переломи ребер з обох сторін, більше праворуч по різним лініям, легенево-серцева недостатність (т. 1 а.п. 229); 
		карті виїзду екстреної медичної допомоги 9 липня 2020 року № 97, із якої вбачається, що прийом виклику відбувся о 7 год. 28 хв.; о 7 год. 36 хв. фельдшером констатовано біологічну смерть ОСОБА_11 з не уточнених причин до прибуття бригади; зазначено про наявність на тілі потерпілого трупних (гіпостатичних) плям у відлеглих місцях, трупне заклякання в стадії формування (т. 3 а.п. 7);
		протоколі огляду предмета із фототаблицями до нього від 11 липня 2020 року, у якому зафіксовано огляд вилучених у потерпілого ОСОБА_11 одягу, у якому він був на момент смерті: футболка темного кольору з коротким рукавом зі слідами бурого кольору, вельветові штани темного кольору, кросівки чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, спідня білизна темного кольору (т. 1 а.п. 238);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 9 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_15 , який показав, що близько 23 год.  початку 24 год. 8 липня 2020 року він із ОСОБА_6 приїхали додому до останнього. Там, біля вагончика, між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 почалася бійка, у ході якої ОСОБА_6 лівою ногою наніс ОСОБА_11 удар в ділянку правого коліна, від чого останній упав на коліна, потім ОСОБА_6 почергово ногою наніс ОСОБА_11 ще два удари в ділянку тулуба справа, від чого останній упав на спину. Потім свідок підняв ОСОБА_11 і декілька раз вдарив його рукою в обличчя, після чого той присів (т. 2 а.п. 53);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 10 липня 2020 року (час проведення з 15 год. 30 хв. по 15 год. 56 хв.) за участю свідка ОСОБА_15 , який показав, що близько 23 год. 8 липня 2020 року він із ОСОБА_6 приїхали додому до останнього. Там, біля вагончика, між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 почалася бійка, у ході якої ОСОБА_6 ногою наніс ОСОБА_11 удар по нозі, від чого останній став на коліна, потім ОСОБА_6 ногою наніс ОСОБА_11 два удари в бічну частину тулуба, від чого останній упав на спину. Потім свідок підняв ОСОБА_11 і декілька раз вдарив його рукою в обличчя, після чого той присів. Після цього ОСОБА_6 підійшов ззаду до ОСОБА_11 , який перебував у положенні сидячи на землі, та коліном наніс 3-4 удари в ділянку бічної поверхні тулуба більше ззаду зліва, від чого останній упав на спину. ОСОБА_6 коліном притиснув ОСОБА_11 зверху в ділянці грудної клітини та декілька раз вдарив потерпілого долонею по обличчю. Потім ОСОБА_6 знову ногою наніс ОСОБА_11 2-3 удари по тулубу. Помітивши, що ОСОБА_11 із положення сидячи потягнувся рукою до інструментів, які лежали поряд, щоб щось узяти, ОСОБА_6 ще раз знизу вгору ударив його ногою в ділянку грудної клітини, а потім ще раз ударив потерпілого ногою по тулубу в області спини (т. 2 а.п. 59).
		Під час судового розгляду свідок ОСОБА_15 зазначав, що перед проведенням цього слідчого експерименту на нього здійснювався психологічний тиск, тому він показав більше ударів, які обвинувачений наносив потерпілому. Зважаючи на те, що свідок не зміг пояснити хто та у який спосіб тиснув на нього, а також беручи до уваги його товариські відносини з обвинуваченим, суд розцінює зазначене свідком, як бажання останнього уникнути відповідальності для обвинуваченого. До такого висновку суд дійшов і враховуючи ту обставину, що слідчі експерименти зі свідком ОСОБА_15 та обвинуваченим ОСОБА_6 проводилися 10 липня 2020 року одночасно і надані ними покази, зокрема щодо кількості, механізму та локалізації нанесених ОСОБА_6 ударів ОСОБА_11 практично співпадають;
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 249, яким встановлено, що тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_11 у вигляді синців і саден в ділянках тазу, верхніх і нижніх кінцівок, численних переломів ребер з обох сторін по різним лініям, крововиливу в праву плевральну порожнину, крововиливу в правий купол діафрагми, могли утворитися від дій спричинених йому підозрюваним ОСОБА_6 , як це було продемонстровано свідком ОСОБА_15 під час слідчих експериментів. Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітки у вигляді численних переломів ребер з обох сторін по різним лініям, крововиливу в праву плевральну порожнину і в правий купол діафрагми кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого. Інші тілесні ушкодження у вигляді синців і саден в ділянці тазу, верхніх і нижніх кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого (т. 3 а.п. 21);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 10 липня 2020 року (час проведення з 15 год. 44 хв. по 16 год. 42 хв.) за участю обвинуваченого ОСОБА_6 , який показав, що близько 23 год. 8 липня 2020 року він із ОСОБА_15 приїхав до себе додому. Знайшовши у кухні-прибудові сплячого ОСОБА_11 , він ударив його долонею по голові. Узявши потерпілого за одяг, ОСОБА_6 вивів його на вулицю та штовхнув рукою, а потім штовхнув ногою, від чого ОСОБА_11 упав на землю на коліна й лікті. Піднявши ОСОБА_11 під руку, обвинувачений знову штовхнув потерпілого, від чого останній знову впав на землю. Потім ОСОБА_6 перевернув потерпілого на спину, став коліном йому на грудну клітину та здавив руками його шию. Вимагаючи розказати хто вкрав у нього майно, обвинувачений вдарив потерпілого долонею по голові. Потім ОСОБА_6 знову вдарив ОСОБА_11 долонею по обличчю, від чого останній знову впав на землю обличчям до низу. Підійшовши до потерпілого, ОСОБА_6 наніс йому удар в бічну частину тулуба праворуч. Після цього ОСОБА_11 піднявся, а обвинувачений узяв його за шию та став обливати його водою зі шланга. У цей час до них підійшов ОСОБА_15 і двічі кулаком вдарив ОСОБА_11 в обличчя, від чого останній впав на капот автомобіля, який стояв поряд. Після цього ОСОБА_6 знову облив ОСОБА_11 зі шланги водою і рукою штовхнув його, потерпілий упав на землю обличчям до низу. Підійшовши до ОСОБА_11 , обвинувачений коліном наніс йому 3-4 удари в ділянку бічної поверхні тулуба справа. Потім ОСОБА_6 знову ногою наніс ОСОБА_11 2-3 удари по тулубу, від чого останній впав на землю. Після цього обвинувачений за руку підтягнув потерпілого ближче до вагончика та став обливати водою зі шланга. Помітивши, що ОСОБА_11 потягнувся рукою до інструментів, які лежали поряд, ОСОБА_6 знизу вгору ударив його ногою в ділянку тулуба.
		Потім ОСОБА_9 та ОСОБА_8 узяли ОСОБА_11 під руки і стали тягнути останнього до кухні, при цьому ОСОБА_9 підвернув ногу і впав разом із ОСОБА_11 . Замінивши ОСОБА_9 , ОСОБА_6 з ОСОБА_8 під руки дотягнули ОСОБА_11 до входу у вагончик. Обливши ОСОБА_11 водою зі шланга, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 затягнути потерпілого до кухні-прибудови, що вони і зробили. Обвинувачений пішов на вулицю до ОСОБА_15 , який чекав в автомобілі. Близько 6 год. 50 хв. 9 липня 2020 року ОСОБА_6 прийшов до вагончика та поблизу біля нього побачив ОСОБА_11 . На прохання обвинуваченого ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під руки відтягли потерпілого до приміщення туалету та літнього душу, вмили його, а потім перемістили до автомобіля, який стояв поруч (т. 2 а.п. 73); 
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 251, яким встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_11 у вигляді численних переломів ребер з обох боків по різним лініям з крововиливами в праву плевральну порожнину і правий купол діафрагми кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого, а тілесні ушкодження у вигляді синців, саден мають ознаки легких тілесних ушкоджень і не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого, могли утворитися при обставинах, продемонстрованих ОСОБА_37 під час слідчого експерименту (т. 3 а.п. 29);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 13 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_10 , яка показала, що увечері 8 серпня 2020 року вона вийшла з вагончика у господарстві ОСОБА_6 та бачила, що перед вхідними дверима до вагончика спиною до неї стояв ОСОБА_6 , зліва від нього стояв ОСОБА_15 , а навпроти них стояв ОСОБА_11 . Вона пройшла між ними до кухні, яка прибудована до вагончика, взяла воду і повернулася до вагончика (т. 1 а.п. 242);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 13 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_9 , який показав, як увечері у темну пору 8 липня 2020 року він з ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_6 вийшли з вагончика у господарстві останнього та побачили поруч біля кута вагончика лежачого на землі на лівому боці ОСОБА_11 , який був увесь брудний і мокрий. Він із ОСОБА_8 підняв ОСОБА_11 під руки і поставили на ноги, але він не міг іти і стогнав, вони фактично віднесли його до кухні-прибудови. Близько 7 год. 9 липня 2020 року, вийшовши з вагончика, ОСОБА_9 показав, що на порозі в кухню-прибудову обличчям до землі лежав ОСОБА_11 , якого вони на прохання ОСОБА_6 узяли під руки і відтягнули до літнього душу та посадили там. Коли вони його тягнули ОСОБА_11 взагалі ногами не йшов, але наспівував якусь пісню. Після того, як ОСОБА_10 помила ОСОБА_11 , він із ОСОБА_8 знову взяли його під руки і перетягнули до автомобіля, який стояв поруч. Через деякий час ОСОБА_11 перестав проявляти ознаки життя, ОСОБА_6 зателефонував на лінію швидкої допомоги та, розмовляючи по телефону, наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покласти ОСОБА_11 на бік, що вони і зробили (т. 2 а.п. 41);
		протоколі проведення слідчого експерименту із картою пам`яті до нього від 13 липня 2020 року за участю свідка ОСОБА_8 . Останній показав, що увечері 8 липня 2020 року він ішов від автомобіля, який ремонтував, до вагончика, та бачив ОСОБА_6 і ОСОБА_11 , що стояли праворуч біля входу до вагончика. Також показав, як ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_11 долонею по голові, між ними була сварка. Вранці наступного дня він побачив ОСОБА_11 , який лежав на животі на порозі в кухні-прибудові. Він із ОСОБА_22 узяли потерпілого і відтягли його до літнього душу, а потім перетягнули його до автомобіля, який стояв поруч біля вагончика, та посадили його там. Через деякий час ОСОБА_11 перестав проявляти ознаки життя, ОСОБА_6 зателефонував на лінію швидкої допомоги та, розмовляючи по телефону, наказав ОСОБА_9 та ОСОБА_8 покласти ОСОБА_11 на бік, що вони і зробили (т. 2 а.п. 47);
		висновку експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 30 липня 2020 року № 1535, яким встановлено, що у крові та сечі від трупа ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт у концентрації: у крові 1,29 ‰, у сечі 3,04 ‰ (т. 3 а.п. 4);
		висновку експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 5 серпня 2020 року № 692, яким встановлено, що в наданих шматочках м`яких тканин («Крововилив з обл. перелому 8 р. справа», «Крововилив з області перелому ребер зліва», «Крововилив діафрагми») виявлені крововиливи прижиттєвого характеру; нерівномірне кровонаповнення внутрішніх органів, множинні дрібні крововиливи в серці, поодинокі - в нирках, поодинокі мікрогеморагії в речовині головного мозку, порушення реологічних властивостей крові; слабо виражений набряк головного мозку; дистрофічні зміни в паренхіматозних органах (т. 3 а.п. 5);
		висновку експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 14 серпня 2020 року № 139, яким встановлено характер та механізм утворення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 : на 9 лівому ребрі, на 9, 8, 7 правому ребрі виявлено повні розгинальні (прямі) переломи, усі орієнтовно по середньоключичній лінії, що утворилися від сили, що діяла в місцях утворення переломів (т. 3 а.п. 1-3);
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 185, з якого вбачається, що під час судово-медичного дослідженні трупа ОСОБА_11 були виявлені численні тілесні ушкодження: 
		травма голови: синці на повіках обох очей, забійна рана лівої лобної ділянки, численні садна в різних ділянках голови, крововиливи на слизових оболонках губ і в м`яких тканинах зі сторони кісток черепу; 
		травма грудної клітки: садна зі слідами ковзання в проекції лівої лопатки. Переломи з 7 по 12 ребро справа від передньої пахвинної до лопаткової лінії з 8 по 11 ребро справа по середній ключичній лінії, з 9 по 12 ребро справа по лопатковій лінії, з 4 по 6 ребро зліва по білягрудинній лінії, з 6 по 12 ребро зліва по середній пахвинній лінії, з крововиливами в м`які тканини, місцями з пошкодженнями пристінкової плеври, крововиливом в праву плевральну порожнину (до 300 мл), забій нижньої долі правої легені, крововилив у правий купол діафрагми з боку плевральної порожнини; 
		пошкодження в інших ділянках тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, садно в попереково-куприковому відділі: синець і садна в проекції верхнього краю правої здухвинної кістки, синець в проекції верхнього краю крила лівої здухвинної кістки, численні синці і садна верхніх і нижніх кінцівок. Колір синців, стан саден, наявність крововиливів в місцях переломів ребер, крововилив в плевральну порожнину, дані судово-медичних гістологічних досліджень вказують на те, що тілесні ушкодження спричинені прижиттєво, і можуть відповідати терміну 9 липня 2020 року. Механізм утворення ушкоджень: саден  тертя/ ковзання, синці  удар/стиснення, перелом ребер  удар/стиснення;
		тілесні ушкодження в ділянці голови, не являються небезпечними для життя, і стосовно живої людини мають ознаки легких тілесних пошкоджень. Тілесні ушкодження в ділянці грудної клітки, супроводжувалися численними переломами ребер з обох сторін по різним лініям, місцями з пошкодженнями пристінкової плеври, забоєм нижньої долі правої легені, крововиливом в плевральну порожнину і правий купол діафрагми кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя. Інші тілесні ушкодження у вигляді синців і саден стосовно живої людини мають ознаки легких тілесних ушкоджень;
		тілесні ушкодження в ділянці грудної клітки потягли за собою порушення каркасності грудної клітки, грубе порушення функцій дихальної і серцево-судинної діяльності, що і стало безпосередньою причиною смерті. Отже між вищевказаними тілесними ушкодженнями і настанням смерті потерпілого є прямий причинний зв`язок. Судячи по вираженню трупних явищ при судово-медичному дослідженні трупа в морзі, а також даними судово-медичних гістологічних досліджень, смерть ОСОБА_11 настала до однієї доби;
		утворення всього комплексу тілесних ушкоджень розташованих в різних анатомічних ділянках, в тому числі діаметрально протилежних, в результаті падіння потерпілого з висоти власного зросту на поверхню малоймовірно; у крові трупа ОСОБА_11 виявлений етиловий спирт у концентрації 1,29‰, у сечі - 3,04‰, що стосовно живої людини відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня (т. 2 а.п. 80);
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 250, яким встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_11 у вигляді рани, синців, саден, крововиливів у ділянці голови могли утворитися від дій спричинених йому свідком ОСОБА_15 , як це було продемонстровано ОСОБА_6 під час слідчого експерименту. Ці тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і не знаходяться в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого (т. 3 а.п. 27);
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 252, яким встановлено, що характер і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_11 в ділянці голови у вигляді забійної рани, саден, синців, крововиливів в ділянках губ і м`яких тканинах голови з боку кісток черепу, могли утворитися від дій спричинених йому свідком ОСОБА_15 , як це було продемонстровано останнім під час слідчого експерименту. Ці тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень, і не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті (т. 3 а.п. 23);
		висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 253, яким встановлено, що утворення всього комплексу тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , розташованих в різних анатомічних ділянках голови, від одного удару кулаком в ділянку голови підозрюваним ОСОБА_6 , як це було продемонстровано свідком ОСОБА_38 , під час слідчого експерименту, малоймовірно. При цьому не можна виключити, що частина цих ушкоджень могла утворитися при вищевказаних обставинах. Тілесні ушкодження ОСОБА_11 в ділянці голови у вигляді синців, саден, крововиливів на губах і в м`яких тканинах голови, а також забійної рани голови мають ознаки легких тілесних пошкоджень, і не знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого (т. 3 а.п. 25);
		висновку імунологічних досліджень експерта ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 6, 27 серпня 2020 року, 3 вересня 2020 року № 729, 730, 731, 732, якими встановлена групова приналежність крові потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_6 ; встановлено, що на одязі потерпілого виявлено сліди крові, яка може належати, як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_6 (т. 3 а.п. 8, 10, 13, 16);
		довідці про результати опитування з використанням поліграфа свідка ОСОБА_15 від 16 липня 2020 року, з якої вбачається, що свідок вважає, що потерпілому було нанесено тілесні ушкодження від яких він помер; вважає, що до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому причетний ОСОБА_6 ; вважає, що наніс декілька ударів кулаком по обличчю потерпілому; вважає, що бачив, як ОСОБА_6 наносив удари ногами потерпілому, коли останній лежав на спині, по різним частинам тіла, а саме: по ногам, по тулубу, по ребрам, по грудній клітині; не дає правдиві свідчення під час опитування з використанням поліграфа (т. 3 а.п. 106);
		довідці про результати опитування з використанням поліграфа обвинуваченого ОСОБА_6 від 16 липня 2020 року, з якої вбачається, що він вважає себе причетним до скоєння таких правопорушень, як нанесення тілесних ушкоджень, вбивство, надання неправдивих свідчень; вважає, що потерпілому було нанесено тілесні ушкодження від яких він помер; вважає, що до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому причетні двоє осіб, а саме він сам та ОСОБА_39 ; вважає, що він першим почав бити потерпілого; вважає, що потерпілому наносив удари руками та ногами по різним частинам тіла, а саме: голова, тулуб, ребра, ноги; вважає, що наносив потерпілому удари ногами, коли він лежав на спині; вважає себе винним у вказаному кримінальному правопорушенні, не дає правдиві свідчення під час опитування з використанням поліграфа (т. 3 а.п. 124);
		Результати опитування на поліграфі в розумінні КПК України самі по собі не можуть вважатися доказом вини обвинуваченого. Разом із тим суд звертає увагу на те, що такі результати хоч і враховуються судом при ухваленні вироку, однак вони не виступають тими єдиними і беззаперечними доказами, якими доводиться вина, оскільки матеріали справи містять і інші докази, які вказують на завдання потерпілому умисних тяжких тілесних ушкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_6 , а не іншою особою;
		висновку комісійної експертизи ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 30 грудня 2020 року № 61/2020, яким встановлено, що: смерть ОСОБА_11 настала від гострої легенево-серцевої недостатності, яка розвинулася внаслідок закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер, пошкодженням плеври, гемотораксом, крововиливом в правий купол діафрагми; час настання смерті ОСОБА_11 - не менш як за 5-6 годин до моменту огляду трупа слідчою групою; між спричиненням травми грудної клітки та настанням смерті пройшов час, який може становити декілька годин; враховуючи отримання травми грудної клітки на фоні алкогольного сп`яніння (етиловий спирт є наркотичною речовиною), з врахуванням вказаних в експертизі клінічних проявів, характерних для такого об`єму ЗТГК, не виключено, що потерпілий міг деякий час здійснювати активні та пасивні дії, до моменту розвитку гіпоксичного стану з порушенням свідомості, зумовленого дихальною недостатністю; згідно з висновком судово-медичного експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_31 від 25 серпня 2020 року №185, експертом не в повному об`ємі проведено забір матеріалу для судово-гістологічного дослідження (не вилучено підшлункову залозу, наднирники, селезінку), що не відповідає вимогам п. 2.2.20 Правил судово-медичної експертизи (дослідження) трупів в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом МОЗ України 17 січня 1995 року № 6. Це порушення суттєво не вплинуло на обґрунтованість висновків, щодо наявних тілесних ушкоджень, часу їх спричинення (давності утворення), причини та часу настання смерті (т. 2 а.п. 85);
		висновку повторної комплексної судово-медичної експертизи Обласне бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 29 грудня 2021 року № 126, з якого вбачається, що: смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в період часу з 4 по 7 год.; тілесні ушкодження, які стали причиною смерті ОСОБА_11 , нанесені в строк близько 6-ти годин до настання його смерті і могли бути заподіяні в період часу з 22 год. 8 липня 2020 року до 1 год. 9 липня 2020 року; у період часу між нанесенням ОСОБА_11 тілесних ушкоджень та його смертю він не був позбавлений можливості здійснювати певні активні дії (ходити, повзати та інше). В описовій частині висновку також встановлено, що підсумки висновку експерта від 25 серпня 2020 року № 185 щодо давності утворення тілесних ушкоджень, встановлених у ОСОБА_11 , та давності настання його смерті, не можна вважати обґрунтованими і об`єктивними (т. 5 а.п. 2). 
		Із метою оцінки вказаних доказів та вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено процесуальні рішення, документи, проведено допит понятих, слідчого:
		витяги з ЄРДР по кримінальному провадженню №12020200210000129 від 9 липня 2020 року за фактом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , які спричинили смерть потерпілого (т. 1 а.п. 191, т. 5 а.п. 222);
		рапорт старшого інспектора-чергового ОСОБА_40 СРПП №4 Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області від 9 липня 2020 року про отримання о 8 год. 14 хв. 9 липня 2020 року на лінію служби 102 повідомлення про виявлення по АДРЕСА_2 трупа ОСОБА_11 (т. 1 а.п. 192); 
		заяву ОСОБА_6 від 9 липня 2020 року про надання працівникам поліції дозволу на огляд належного йому господарства по АДРЕСА_2 (т. 1 а.п. 193); 
		заяву ОСОБА_6 від 10 липня 2020 року про надання працівникам поліції дозволу на проведення слідчого експерименту на території належного йому господарства по АДРЕСА_2 (т. 2 а.п. 72); 
		ухвалу слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 липня 2020 року про надання групі слідчих в порядку ст. 233 КПК України дозволу на обшук присадибної ділянки ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , який відбувся (т. 1 а.п. 227);
		протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 9 липня 2020 року, згідно з яким о 20 год. 40 хв. 9 липня 2020 року затримано ОСОБА_6 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, маються відомості про участь захисника ОСОБА_41 , роз`яснено передбачені ч. 3 ст. 42 КПК України права (т. 3 а.п. 31);
		протокол освідування особи від 10 липня 2020 року, відповідно до якого тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 не було виявлено, наявність алкоголю в організмі не встановлено (т. 3 а.п. 36); 
		ухвалу слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 12 липня 2020 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 5 вересня 2020 року без застави (т. 3 а.п. 38);
		ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 1 вересня 2020 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту (т. 3 а.п. 41); 
		висновок судово-психіатричного експерта від 12 жовтня 2020 року № 242, відповідно до якого ОСОБА_6 на момент вчинення злочину був, а на час проведення дослідження є психічно здоровим, міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними (т. 3 а.п. 42); 
		протоколи огляду предметів від 3 вересня, 14 липня, 16 вересня 2020 року, якими проведено огляд належних ОСОБА_6 одягу, мобільного телефону (т. 3 а.п. 54, 65); 
		постанови про визнання предметів речовими доказами від 3 вересня, 9 липня 2020 року (т. 1 а.п. 225, 233, т. 3 а.п. 60, 63);
		ухвалу слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2020 року арешт майна (т. 1 а.п. 235).
		ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 7 вересня 2020 року про арешт майна (т. 3 а.п. 62);
		постанову заступника прокурора області від 16 липня 2020 року про доручення здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчим СУ ГУНП в Сумській області (т. 3 а.п. 74);
		доручення начальника СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області про проведення досудового розслідування від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 96);
		повідомлення заступника начальника СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області про початок досудового розслідування від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 97);
		постанову першого заступника керівника Роменської місцевої прокуратури про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 98);
		постанову начальника СВ Липоводолинського ВП ГУНП в Сумській області про створення групи слідчих від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 99);
		постанова заступника начальника СУ ГУНП в Сумській області про призначення групи слідчих від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 100);
		повідомлення слідчого СУ ГУНП в Сумській області про початок досудового розслідування від 25 липня 2020 року (т. 3 а.п. 102);
		заяву про залучення в якості потерпілої ОСОБА_4 від 8 вересня 2020 року (т. 3 а.п. 104);
		заяву про залучення у якості потерпілої ОСОБА_5 від 10 липня 2020 року (т. 3 а.п. 105);
		доручення на повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 5 січня 2021 року (т. 3 а.п. 119);
		повідомлення про завершення досудового розслідування від 5 січня 2021 року (т. 3 а.п. 120);
		протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 9 листопада 2020 року (т. 3 а.п. 122);
		повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 10 липня 2020 року, з якої вбачається, що ОСОБА_6 , крім іншого, були роз`ясненні його права, передбачені ст. 42 КПК України (т. 3 а.п. 126-129);
		ухвали Зарічного районного суду м. Суми про тимчасовий доступ до речей та документів від 14 вересня, 9 жовтня 2020 року (т. 3 а.п. 132, 139, 146);
		 
		протоколи тимчасового доступу до речей та документів від 7 жовтня, 6 листопада 2020 року (т. 3 а.п. 133, 140, 147);
		доручення про повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії від 5 січня 2021 року (т. 3 а.п. 153);
		письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 від 9 жовтня 2020 року про отримання нею від ОСОБА_6 100000 грн. у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди (т. 3 а.п. 162);
		письмову заяву потерпілої ОСОБА_4 від 9 жовтня 2020 року про отримання нею від ОСОБА_6 50000 грн. у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди (т. 3 а.п. 163);
		протокол надання доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження (у порядку ч. 6 ст. 290 КПК України) від 5 січня 2020 року (т. 3 а.п. 172);
		повідомлення сторони захисту про відкриття матеріалів, отриманих під час досудового розслідування від 5 лютого 2021 року (т. 3 а.п. 173); 
		ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 8 грудня 2020 року про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання (т. 3 а.п. 186);
		повідомлення про відкриття матеріалів під час судового розгляду від 6 вересня 2020 року (т. 4 а.п. 32); 
		протокол надання доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження від 6 вересня 2020 року (т. 4 а.п. 33); 
		свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні пояснив, що був понятим під час проведення огляду трупа ОСОБА_11 . До цього неодноразово був понятим по іншим справам. Участь у слідчих діях бере добровільно, без примусу, хоч і перебуває під адміністративним наглядом. Вказав, що під час проведення вказаної слідчої дії був тверезим, але внаслідок надмірного вживання спиртних напоїв напередодні слідчих дій, може помилятися у своїх показах. 
		Зазначив, що ОСОБА_11 був одягнутий у куртку, чорні джинси, футболку темно-синього кольору, був увесь брудний. Під час огляду погода була суха, дощу не було, але був вночі перед цим. На одній нозі був кросівок, а інший знятий поряд. Труп лежав біля машини. Під час огляду тіло перевертали на бік, піднімали футболку. Оглядали вагончик та інші предмети навколо. Його та іншого понятого туди привезли близько 9 год. і вони чекали близько 20 хв. за двором, коли приїхали експерти з м. Суми, вони зайшли. Після завершення слідчої дії відеозапис він не переглядав, протокол огляду місця події не перечитував. Слідчі дії з його участю проводилися близько 2-3 год.; 
		свідок ОСОБА_34 у судовому засіданні пояснив, що він залучався в якості понятого під час проведення слідчих дій у цьому кримінальному провадженні. Уранці його та ОСОБА_35 працівники поліції привезли до помешкання ОСОБА_6 . Там із їхньою участю проводився огляд місця події, трупа. По закінченню цієї слідчої дії, зачитувався зміст протоколу, ним були поставлені підписи. Пізніше цього ж дня його ще раз забирали поліцейські до відділення поліції, де йому також було зачитано протокол і він поставив свій підпис;
		допитаний у якості свідка слідчий ОСОБА_36 у судовому засіданні вказав, що огляд місця події, крім інших осіб, відбувався за участю понятих ОСОБА_34 та ОСОБА_35 , які не є зацікавленими особами, підстав для не допуску цих осіб до огляду не було. Зазначення у одному з протоколів огляду місця події місяця серпня замість липня пояснив допущенням ним описки. Вказав, що на початку досудового розслідування ОСОБА_6 не визнавав своєї вини, однак після того, як стала відома причина смерті ОСОБА_11 , почав давати покази. Він був присутнім під час розтину трупа потерпілого. Попередня причина смерті ОСОБА_11 йому стала відома раніше, ніж висновок експерта, зокрема, вона була зазначена і в лікарському свідоцтві, яке необхідне було для поховання. Сорока був затриманий на підставі ст. 208 КПК України оскільки на нього вказувала жінка (прізвища не пам`ятає), яка чула, як ОСОБА_6 бив ОСОБА_11 та загнав їх у вагончик. Проведенню слідчих дій з ОСОБА_15 у нічний час 9 липня 2020 року слугувала невідкладна необхідність. Потреба у проведенні повторного слідчого експерименту з ОСОБА_15 виникла у зв`язку з тим, що останній повідомив про те, що оскільки він із ОСОБА_6 є товаришами, він не повністю показав механізм нанесення тілесних ушкоджень під час першого слідчого експерименту, вважаючи, що цим може допомогти йому уникнути покарання. Відносно ОСОБА_15 заходи фізичного чи психологічного примусу не застосовувалися. Слідчий експеримент проводився у приміщенні органу поліції, тому що був важливий саме механізм нанесення тілесних ушкоджень, демонстрація того, хто, якими частинами тіла та по яких частинах тіла безпосередньо наносив удари. 
		Суд вважає необхідним надати оцінку таким доказам:
		показання свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_43 , які в судовому засіданні показали лише те, що вони вдень 8 липня 2020 року бачили потерпілого ОСОБА_11 та його дружину у селищі ОСОБА_18 не стосуються тих обставин, які покладені в основу обвинувачення; 
		показання свідка ОСОБА_44 , який в суді вказав, що близько 19 год. 30 хв. напередодні смерті ОСОБА_11 він бачив останнього разом із його дружиною поблизу автовокзала, а також у проміжок часу між 23 год. 30 хв. і 24 год. того ж дня бачив ОСОБА_11 , який ішов з вул. Гоголя повз магазин «Явір», не суперечать іншим доказам, які покладені в основу винуватості ОСОБА_6 . Зокрема, висновками експертів та наданими у суді поясненнями експертів про те, що після отриманих тяжких тілесних ушкоджень потерпілий міг ходити;
		суд критично ставиться до висновку експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 16 вересня 2020 року № 306, яким встановлено, що наявність у ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень в ділянці грудної клітини виключає можливість після їх отримання потерпілим самостійно ходити (пересуватись), при цьому долати певну відстань (т. 3 а.п. 19-20), оскільки протилежні висновки були надані під час проведення додаткових комплексних судово-медичних експертиз; 
		не підтверджує і не спростовує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні висновок експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 18 серпня 2020 року № 19/119/7/1-1760е, яким під час дослідження текстильних волокон встановлено, що вони не мають яких-небудь ознак, що індивідуалізують джерела їхнього походження (т. 3 а.п. 69-71);
		акт про застосування службового собаки від 9 липня 2020 року, з якого вбачається, що взявши слід, він провів городами 100-150 метрів, повернув ліворуч та вивів на вул. Гоголя, на перехресті вулиці повернув ліворуч, провівши АДРЕСА_4 до магазину «Явір», де призупинив свою роботу. Речей, предметів причетних до даної події не було виявлено. Оскільки цією дорогою 8 липня 2020 року ОСОБА_25 проходив не один раз, тому підтвердити чи спростувати обставини обвинувачення цей доказ не може (т. 3 а.п. 103);
		не приймає в якості належних доказів висновок спеціаліста Кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_45  № 08/20 (т. 2 а.п. 150), а також надані ним у судовому засіданні показання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо). Визначені ч. 4, 5 ст. 71 КПК України права та обов`язки спеціаліста, не уповноважують його на встановлення обставин, які можуть бути виключно предметом експертизи.
		Висновки суду.
		Проаналізувавши зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_6 злочину, за обставин зазначених в описовій частині вироку доведений повністю, а тому кваліфікує злочинні дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Суд критично відноситься до наданих у суді показань обвинуваченого щодо кількості нанесення ним потерпілому тілесних ушкоджень, які суперечать матеріалам кримінального провадження, та які суд вважає способом захисту обвинуваченого. Навпаки узгоджуються між собою та висновками експертів продемонстрований ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_15 під час проведених з ними слідчих експериментів механізм нанесення обвинуваченим потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, їхня кількість та локалізація.
		Зафіксований о 7 год. 36 хв. бригадою екстреної медичної допомоги опис тіла потерпілого, на якому малися трупні плями, що виникають протягом 1-2 год. після настання смерті, дає можливість встановити орієнтовний час смерті ОСОБА_11  близько 6 год. 30 хв. 9 липня 2020 року. Цей факт спростовує покази свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та обвинуваченого в частині того, що станом на 7 год. потерпілий був живим. Зважаючи на висновки експертів та надані ними у суді покази, відповідно до яких тяжкі тілесні ушкодження потерпілому могли бути нанесені не пізніше ніж за 6-7 год. до настання його смерті, суд робить висновок про те, що надані під час слідчих експериментів покази свідка ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_6 про час виникнення конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, та нанесення обвинуваченим останньому тяжких тілесних ушкоджень після 23 год. 8 липня 2020 року узгоджується із вказаними доказами. 
		Спростування доводів сторони захисту.
		Щодо доводів захисника про визнання недопустимими ряду доказів, зібраних після прийняття першим заступником прокурора Сумської області ОСОБА_46 постанови від 16 липня 2020 року, якою здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у зв`язку з його неефективністю доручено слідчим СУ ГУНП в Сумській області (т. 4 а.п. 182, т. 3 а.п. 74). Сторона захисту зазначає, що таке доручення іншому органу без встановлення неефективності досудового розслідування має наслідком недотримання належної правової процедури, як складового елементу принципу верховенства права, і визнання доказів, одержаних під час досудового розслідування недопустимими, як таких, що зібрані не уповноваженими особами (органом) у кримінальному провадженні, застосувавши принцип «плодів отруєного дерева». При цьому захист посилається на постанову Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/199.
		Питання, розглянуті у вказаній стороною захисту постанові Верховного Суду стосуються наявності передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України підстав передачі здійснення досудового розслідування іншому органу ніж той, що прямо визначений у ст. 216 КПК, тому зазначена правова позиція не є подібною тим правовідносинам, які існують у даному провадженні. 
		Згідно з ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.
		Законодавець, розподіливши кримінальні правопорушення в межах підслідності різних органів досудового розслідування, виходив із презумпції, що саме цей орган здатний здійснити належне досудове розслідування кримінальних проваджень щодо зазначеного переліку кримінальних правопорушень: у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, звичаїв, потреб у спеціалізації тощо.
		При оцінці ефективності досудового розслідування слід виходити з того, що ефективність досудового розслідування є співвідношенням процесуальних дій, процесуальних рішень, реалізованих учасниками кримінального провадження, а також їх результатів із положеннями КПК, що визначають підстави, умови і порядок їх проведення чи прийняття, з урахуванням оптимальних затрат часу та зусиль на це.
		Для констатації неефективності досудового розслідування необхідна оцінка досудового розслідування для того, щоб прийняти рішення про доручення здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу.
		Наявність відповідних відомостей, які стосуються конкретного кримінального провадження, щодо його неефективності відповідним прокурором може бути встановлена на будь-якій стадії досудового розслідування, в тому числі і на його початку, та бути підставами для прийняття рішення в порядку та відповідно до вимог ч. 5 ст. 36 КПК.
		Частиною 1 статті 216 КПК України передбачено, слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
		Частиною 1 статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
		Згідно з п. 2 Положення «Про слідчі підрозділи Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 6 липня 2017 року № 570 слідчими підрозділами є: Головне слідче управління Національної поліції; слідчі управління головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях та місті Києві (далі - слідчі управління); слідчі відділи (відділення) територіальних (відокремлених) підрозділів поліції.
		Відповідно до п. 8 розділу 3 Інструкції з організації діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України, затвердженої Наказом МВС України від 6 липня 2017 року № 570 слідче управління здійснює контроль за станом досудового розслідування, яке проводиться слідчими підрозділами, у кримінальних провадженнях, крім інших, про умисні вбивства, умисні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого, зґвалтування при обтяжуючих обставинах, кримінальні правопорушення, що викликали суспільний резонанс.
		Таким чином, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні слідчі слідчого управління вправі брати участь і без наявності відповідної постанови прокурора про доручення його проведення. Що і вбачається з постанови заступника начальника СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_47 від 9 липня 2020 року про призначення групи слідчих, до складу якої, крім слідчих місцевого слідчого відділу, увійшли слідчі СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_48 та ОСОБА_49  (т. 3 а.п. 100). 
		Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчими СВ Липоводолинського ВП Роменського ВП ГУНП в Сумській області у період з 9 липня 2020 по 16 липня 2020 року було проведено ряд слідчих дій, деякі з них повторювалися (слідчі експерименти із однією і тією ж особою) та проводилися із невиправданим запізненням (обшук за місцем проживання обвинуваченого проведено лише через декілька днів), що може викликати певні сумніви в ефективності досудового розслідування. Тому, викладена у постанові прокурора, яка захисником ставиться під сумнів, мотивація доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення СУ ГУНП в Сумській області, яка обумовлена необхідністю забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, є виправданою. 
		Таким чином, у суду відсутні підстави, які б дозволили поставити під сумнів законність та обґрунтованість прийнятого прокурором рішення, а також визнання доказів, одержаних в ході досудового розслідування недопустимими.
		Щодо доводів захисника про прийняття першим заступником керівника Роменської місцевої прокуратури ОСОБА_50 постанови від 9 липня 2020 року про призначення групи прокурорів фактично в іншому кримінальному провадженні та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів недопустимими, як такі, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурорів, які не мали на те законних повноважень, про що мається правова позиція Верховного Суду у справі № 754/7061/15 від 22 лютого 2021 року (т. 4 а.п. 188).
		Так, відповідно до постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 9 липня 2020 року (т. 3 а.п. 98), дійсно у резолютивній частині постанови зазначено інше кримінальне провадження, а саме: кримінальне провадження № 12020200210000109 від 1 червня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, але у вступній та описовій частині постанови зазначене кримінальне провадження № 12020200210000129 від 9 липня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, що відповідає вказаному кримінальному провадженню. Крім того, група прокурорів визначена вказаною постановою у складі прокурорів: ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 та ОСОБА_54 відповідає групі прокурорів зазначеній у витязі з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12020200210000129 від 9 липня 2020 року (т. 1 а.п. 191), а тому суд вважає, що прокурором при винесенні постанови про призначення групи прокурорів була допущена описка, яка не впливає на законність цього рішення. 
		Таким чином, у суду не виникає сумнівів, що вказаною постановою призначено групу прокурорів саме у даному кримінальному провадженні, а тому відсутні підстави для визнання недопустимими доказів, зібраних під наглядом і процесуальним керівництвом вказаної групи прокурорів.
		Вказана стороною захисту позиція Верховного Суду у справі № 754/7061/15 від 22 лютого 2021 року стосується відсутності підписаної прокурором постанови про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, що обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування під процесуальним керівництвом таких прокурорів.
		Щодо посилання сторони захисту на необхідність визнання речових доказів та висновків судових експертиз недопустимими доказами суд зазначає наступне (т. 5 а.п. 223). 
		Сторона захисту вказує, що ряд речових доказів (одяг, взуття потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_6 , телефон останнього, металеві конструкції, пляшка, біологічні сліди), які стали об`єктами слідчих дій, судово-медичних (імунологічних) експертиз, експертизи волокнистих матеріалів і виробів, не містять на собі слідів вчинення кримінального правопорушення і не можуть бути речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, що було встановлено під час досудового розслідування. Зазначає, що речові докази та судові експертизи є недопустими доказами на підставі ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є також докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
		Вбачається, що оглянуті та досліджені під час досудового розслідування вказані у клопотанні матеріальні об`єкти не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, здебільшого не містять на собі слідів або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, однак це не вказує на їх недопустимість з підстав, визначених у клопотанні. 
		Посилання сторони захисту щодо визнання протоколу слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_6 від 10 липня 2020 року недопустимим доказом, оскільки він був безпідставно затриманий (протокол про затримання не містить деталізованих відомостей про встановлення очевидців злочину, які б могли вказати на нього) і як наслідок, у якості підозрюваного узяв участь у слідчому експерименті, не будучи обізнаним про свої права не свідчити проти себе, є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Попри відсутність згадки у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право мовчати, а також право не свідчити проти себе є загальновизнаними міжнародними нормами, покладеними в основу поняття справедливого судового розгляду. Їх логічне обґрунтування полягає, між іншим, у захисті обвинуваченого від тиску з боку влади, що тим самим сприяє запобіганню судовим помилкам і досягненню цілей статті 6. Право не свідчити проти себе, зокрема, передбачає, що сторона обвинувачення, не спирається на докази, отримані методами тиску та примусу проти волі обвинуваченого. У цьому сенсі це право тісно пов`язане з презумпцією невинуватості, що міститься у пункті 2 статті 6 Конвенції.
		Суд має вивчити з урахуванням усіх обставин справи та встановити, чи був заявник присилуваний давати свідчення та чи було використання результатів його свідчень у суді порушенням основних принципів справедливого судового розгляду, гарантованого пунктом 1 статті 6, складовим елементом якого є право не свідчити проти себе (Рішення у справі «Саундерс проти Сполученого Королівства» Saunders v. The United Kingdom від 17 грудня 1996 р., заява № 19187/91).
		У рішенні у справі «Бортнік проти України» від 27 січня 2011 року (заява № 39582/04) суд наголошує на важливості стадії розслідування для підготовки кримінального провадження, оскільки докази, отримані під час цієї стадії, визначають рамки, в яких правопорушення, щодо вчинення якого було пред`явлено обвинувачення, буде розглядатись в суді першої інстанції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
		Підозрюваний, обвинувачений має право (ч. 3 ст. 42 КПК України):
		2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення;
		4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
		5) давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод у разі отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права (п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України).
		Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що 9 липня 2020 року ОСОБА_6 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тому відповідно до ст. 42 КПК України він набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Протокол затримання особи містить посилання на підставу затримання - п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України. У судовому засіданні слідчий ОСОБА_36 також підтвердив, що підставою затримання ОСОБА_6 була вказівка ОСОБА_10 на те, що обвинувачений бив ОСОБА_11 , при цьому загнав усіх свідків у вагончик. Із протоколу про затримання вбачається, що за участі захисника він був ознайомлений із закріпленими у ст. 42 КПК України правами та обов`язками підозрюваного. Таким чином відсутні підстави стверджувати про наявність порушень прав підозрюваної особи під час затримання. 
		10 липня 2020 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 проведено слідчий експеримент, за результатами якого складено протокол. Із протоколу та доданого до нього відеозапису вбачається, що перед проведенням вказаної слідчої дії підозрюваному були роз`яснені права, передбачені ч. 3 ст. 42 КПК України, під час проведення вказаної слідчої дії були присутні захисник за призначенням ОСОБА_41 , від якої підозрюваний уподальшому відмовився, та захисник за договором ОСОБА_55 . 
		Не знайшли свого підтвердження і доводи обвинуваченого ОСОБА_6 в частині примушування його поліцейськими та працівниками прокуратури (з якими батько обвинуваченого мав товариські відносини, оскільки працював водієм у місцевому відділенні прокуратури) до надання показів, у яких він показав більше ударів, ніж насправді наносив потерпілому ОСОБА_11 . Фактам, викладеним ОСОБА_6 у відповідній заяві про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, було надано відповідну оцінку органами державного бюро розслідувань (т. 3 а.п. 227-230). При цьому, будучи в судовому засіданні обізнаним про прийняті вказаним органом досудового розслідування процесуальні рішення, обвинувачений не скористався своїм правом на оскарження їхніх дій щодо невнесення зазначених у його заяві про вчинення злочину відомостей до ЄРДР. 
		Таким чином, будучи обізнаним про свої процесуальні права, зокрема про право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, мовчати і не свідчити проти самого себе, ОСОБА_6 добровільно погодився на проведення слідчого експерименту, надавши покази шляхом відтворення дій та обстановки. Тому, підстави для визнання цього протоколу слідчого експерименту недопустимим доказом на підставі п. 4 ч. 2 ст. 87 КПК України у зв`язку з істотним порушенням прав, відсутні.
		Посилання сторони захисту на те, що висновок експерта Роменського міжрайонного відділення СМЕ ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 25 серпня 2020 року № 251, яким встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження у ОСОБА_11 могли утворитися при обставинах, продемонстрованих ОСОБА_37 під час слідчого експерименту, є неповним, неналежним та недостовірним через короткий опис тілесних ушкоджень, а також на відсутність у висновку посилань на нормативні акти, методики, науково-технічну та довідкову літературу, суд вважає безпідставними. На переконання суду перелічені захистом недоліки не є визначальними і не вказують на неможливість покладення в основу обвинувачення цього висновку в сукупності з іншими доказами.
		Посилання сторони захисту на наявність суперечностей, викладених у висновку експертизи ОКЗ «Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 30 грудня 2020 року № 61/2020 та висновку повторної комплексної судово-медичної експертизи Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 29 грудня 2021 року № 126 є безпідставними. Вказані висновки експертів є взаємодоповнюючими та узгоджуються між собою у повному обсязі. Із викладеного у висновках та наданих у судовому засіданні пояснень цих експертів вбачається, що смерть потерпілого ОСОБА_11 настала мінімум за одну годину до прибуття бригади екстреної медичної допомоги, на що вказували трупні плями та трупне заклякання, тобто близько 6 год. 30 хв. Тяжкі тілесні ушкодження, які стали причиною смерті ОСОБА_11 , були нанесені йому у проміжок часу до настання його смерті, який орієнтовно становить близько 6 год. і не може бути більшим ніж 7 год. (про що під час допиту у судовому засіданні вказала експерт ОСОБА_33 ).
		Посилання сторони захисту на необхідність визнання недопустимими доказами проведені за участю свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 слідчих експериментів, оскільки вони фактично мають ознаки допитів, не заслуговують на увагу. Із досліджених у судовому засіданні слідчих експериментів з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 вбачається, що вони під час їх проведення показали місце розташування учасників конфлікту, який відбувався увечері 8 липня та вранці 9 липня 2020 року біля вагончика на задньому дворі домогосподарства ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , про нанесення обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому вони не повідомляли. Що стосується слідчого експерименту з ОСОБА_15 , то форма його проведення містить ознаки відтворення механізму, кількості та локалізації нанесених обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, які спричинили смерть останнього. 
		Призначення покарання.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання, є добровільне відшкодування завданого збитку, зокрема сплата матері потерпілого ОСОБА_11  ОСОБА_5 100000 грн., та його рідній сестрі ОСОБА_4 50000 грн. (т. 3 а.п. 162, 163).
		Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
		При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином, його відношення до скоєного, дані про особу ОСОБА_6 , який має постійне місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, одружений, відсутність зі сторони потерпілих вимог майнового характеру, а також надані у досудовій доповіді відомості про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах строку визначеного санкцією статті, що відповідатиме вчиненому обвинуваченим діянню та його особі. Час перебування обвинуваченого під вартою на досудовому слідстві, необхідно зарахувати у час відбуття покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК України.
		Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Цивільний позов по справі не заявлявся.
		Речові докази. Трьома постановами слідчого від 9 липня 2020 року (т. 1 а.п. 225, 233, т. 3 а.п. 63) речовими доказами визнано:
		вилучені на належній ОСОБА_6 присадибній ділянці по АДРЕСА_2 : мікронакладення з долонь трупа ОСОБА_11 ; пляшку з полімерного матеріалу, металеву трубку, довжиною 110 см, металеву конструкцію з трьох частин, у вигляді трикутника, ганчірку чорного кольору;
		вилучені під час огляду трупа ОСОБА_11 : футболку темного кольору з коротким рукавом, вельветові штани темно - синього кольору, кросівки чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, спідня білизна темного кольору; 
		вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_6 : джинсові бриджі синього кольору, гумові сланці (капці) фірми «Райдер» чорного кольору, футболку синього кольору з малюнком білого кольору, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А7» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 .
		Ухвалою слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2020 року на вказане майно накладено арешт (т. 1 а.п. 235).
		Постановою слідчого від 3 вересня 2020 року (т. 3 а.п. 60) речовими доказами визнано належні обвинуваченому ОСОБА_6 : футболку з коротким рукавом синього кольору з написом ECO AWAPE HOUSE; пару чоловічих кросівок чорного кольору з написом NIKE. 
		Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 7 вересня 2020 року на вказане майно накладено арешт (т. 3 а.п. 62).
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. 
		Процесуальні витрати.
		Вартість виконаної Сумським НДЕКЦ МВС України судової експертизи матеріалів речовин і виробів від 18 серпня 2020 року № 19/119/7/1-1760е становить 817 грн. 25 коп. (т. 3 а.п. 73)
		Вартість виконаної Обласним бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації повторної комплексної судово-медичної експертизи від 29 грудня 2021 року № 126 становить 16509 грн. 82 коп. та була оплачена ТУ ДСА в Сумській області (т.5 а.п. 169).
		Питання розподілу процесуальних витрат вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України, стягнувши їх з обвинуваченого.
		Строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_6 у виді особистого зобов`язання, на момент ухвалення вироку, закінчився.
		Керуючись ст. 368, 373, 374 КПК України, суд 
		 
		 у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк сім років шість місяців.
		Строк відбуття покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання. 
		Зарахувати в строк відбуття покарання перебування ОСОБА_6 під вартою у період з 9 липня 2020 року по 1 вересня 2020 року включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі.
		Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу, зокрема: 
		металеву трубку, довжиною 110 см, металеву конструкцію у вигляді трикутника, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А7» чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1 , а також вилучені у ОСОБА_6 одяг та взуття  повернути їх законному володільцю ОСОБА_6 ;
		пляшку з полімерного матеріалу, ганчірку чорного кольору, а також вилучені з трупа ОСОБА_11 одяг та взуття  знищити; 
		мікронакладення з долонь зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Скасувати арешти, накладені ухвалами слідчих суддів Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2020 року та Зарічного районного суду м. Суми від 7 вересня 2020 року.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 17327 грн.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду через Липоводолинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		 
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...