Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/184/21 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Укладення договорів (правочинів); купівлі - продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2022. Зареєстровано: 18.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 19.07.2022.
Дата набрання законної сили: 15.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  921/184/21 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. - головуючого, Баранця О. М., Булгакової І. В., Васьковського О. В., Кібенко О. Р., Селіваненка В. П., Уркевича В. Ю.,
		за участю секретаря судового засідання Крапивної А. М.,
		представників учасників справи:
		позивача - акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз») - Болдіна  В. В.,
		відповідача - приватного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» (далі - ПАТ «Тернопільміськгаз») - не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу АТ «Укртрансгаз»
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 [колегія суддів: Галушко Н. А. (головуючий), Желік М. Б., Марко Р. І.]
		зі справи № 921/184/21
		за позовом АТ «Укртрансгаз»
		до ПАТ «Тернопільміськгаз»
		про стягнення 3 981 118,48 грн.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		1. Короткий зміст позовних вимог
		1.1.  АТ «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПАТ «Тернопільміськгаз» про стягнення 3 981 118,48 грн., з яких 3  373  775,66 грн. основної заборгованості з оплати перевищення замовленої потужності, 431  619,60 грн. пені, 108  213,30 грн. 3 % річних і 67  509,92 грн. інфляційних втрат.
		1.2.  Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач не здійснив своєчасної оплати рахунків за перевищення договірної потужності у травні - грудні 2019 року на загальну суму 3 373 775,66 грн., чим порушив умови пунктів 2.5, 8.4 договору транспортування природного газу від 19.09.2019 № 1807000409 (далі - Договір). У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі пунктів 13.1, 13.5 Договору та статей 258 , 536, частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини третьої статті 198, статті 232 Господарського кодексу України (далі  - ГК України) нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.
		2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
		2.1. Рішенням господарського суду Тернопільської області від 09.12.2021 (суддя Бурда  Н.  М.) у задоволенні позову відмовлено.
		2.2.  Рішення суду першої інстанції мотивоване неукладеністю Договору в частині узгодження обсягу замовленої потужності (величина договірної потужності) та недоведеністю факту надання позивачем відповідачеві послуг замовлення потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи у спірний період.
		2.3.  Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» задоволено частково: зазначене рішення господарського суду Тернопільської області скасовано; у задоволенні позову відмовлено.
		2.4.  Суд апеляційної інстанції не погодився з тим, що Договір є неукладеним в частині узгодження обсягу замовленої потужності, оскільки сторони досягли згоди щодо порядку визначення обсягів та вартості перевищення договірної потужності, вчиняли фактичні дії на виконання Договору в цій частині. Надані позивачем докази підтверджують перевищення відповідачем замовленої потужності у спірний період, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення спірної заборгованості, а також нарахованих пені, 3 % та інфляційних втрат є правомірними. Водночас, оскільки за умовами Договору діяльність сторін підпадає під визначення перевезення вантажів, позивач є саме перевізником у розумінні положення частини п`ятої статті 315 ГК України. Ураховуючи пункт 8.4 Договору, строк оплати послуг, наданих у період з травня до грудня 2019 року, настав з 15.05.2019 до 15.01.2020, відповідно шестимісячний строк позовної давності для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення заборгованості сплив з 15.11.2019 до 15.07.2020. Позивач звернувся з цим позовом поза межами строку позовної давності, тобто зі спливом шестимісячного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач. У питанні кваліфікації правової природи Договору як договору перевезення вантажу суд апеляційної інстанції посилався на подібні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.12.2021 зі справи №  904/949/21, від 16.07.2020 зі справи №  920/206/19 та від 23.07.2020 зі справи №  920/180/19.
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		АТ «Укртрансгаз», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і прийняти нове рішення про задоволення позову.
		4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 
		4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		4.1.1.  Скаржник не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу, а не договором про надання послуг, у зв`язку з чим зазначає про неправомірне застосування судом до спірних правовідносин спеціального шестимісячного строку позовної давності.
		4.1.2.  Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норми права, а саме: статтю 901 ЦК України,  статті 306, 307 ГК України, без урахування висновку щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.09.2021 зі справи №  913/64/17. Водночас суд помилково застосував до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у справах №№  921/184/21, 920/180/19, 920/206/19, оскільки вони є нерелевантними до правовідносин у справі №  921/184/21.
		4.1.3. Скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 306, 307, частини п`ятої статті 315 ГК України) у подібних правовідносинах.
		4.1.4.  Як на підставу для касаційного оскарження прийнятої зі справи постанови суду апеляційної інстанції скаржник посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		4.2. Доводи відповідача
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		5.  Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
		5.1. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2022 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Малашенкової Т. М., Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В., справу №  921/184/21 з касаційною скаргою АТ «Укртрансгаз» передано на розгляд Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду з тієї підстави, що зазначена колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм статей 306, 307, частини п`ятої статті 315 ГК України у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати.
		5.2. Так, у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №  920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21 Верховний суд дійшов висновку про те, що до подібних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, адже договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу. 
		5.3.  Водночас у постанові від 23.09.2021 зі справи № 913/64/17 Верховний Суд виходив з того, що договори транспортування природного газу є договорами надання послуг, за якими можуть надаватися послуги замовленої потужності, фізичного транспортування, а також балансування обсягів природного газу.
		5.4.  З метою забезпечення єдності судової практики у вирішенні питання щодо правової природи договорів транспортування природного газу та наявності підстав для застосування до регулювання таких договорів положень статей 306, 307, 315 ГК України справу № 921/184/21 з касаційною скаргою АТ «Укртрансгаз» передано на розгляд Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду.
		5.5. Ухвалою від 16.06.2022 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду прийняв справу № 921/184/21 до розгляду.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		6.  Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
		6.1.  19.09.2018 АТ «Укртрансгаз» (оператор) та ПАТ «Тернопільміськгаз» (замовник) уклали Договір, за умовами якого (в редакції додаткової угоди від 29.08.2019 № 1):
		оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні (пункт 2.1);
		послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП; Регулятор) від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2);
		          обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби (пункт 2.3);
		замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункти 2.5, 2.6);
		додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженнями, крім випадку замовлення потужності на добу наперед. Додаток 3 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовником є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газовидобувне підприємство або виробник біогазу (пункт 2.7)
		взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу ГТС. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом ГТС. Після набуття права доступу до інформаційної платформи замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом ГТС (пункт 2.8);
		оператор має право стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, та/або плату за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями в порядку, визначеному договором (пункт 3.2);
		замовник, зокрема, взяв на себе зобов`язання: не перевищувати замовлених потужностей, визначених в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим договором та Кодексом ГТС; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим договором (пункт 4.1);
		оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи в обсязі, визначеному згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями), та/або в обсязі підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби. Розподіл потужності здійснюється в порядку, передбаченому положеннями Кодексу ГТС (пункти 6.1, 6.2);
		вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС (пункт 7.1);
		          тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього договору (пункт 7.3);
		          вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби (пункт 8.1);
		          вартість договірної потужності замовника на період газового місяця (Р) визначається як сума вартості договірних потужностей за кожен день газового місяця, яка розраховується за відповідною формулою, передбаченою цим пунктом договору (пункт 8.2);
		          вартість перевищення замовником замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за відповідною формулою, передбаченою цим пунктом договору. За результатами остаточної алокації відборів та подач замовника оператор здійснює розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці. Підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. Замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності у строк до двадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. До прийняття рішення суду вартість додаткової плати за перевищення договірних величин, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений цим пунктом договору, визначається за даними оператора (пункт 8.3);
		у випадку, якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником, визначений оператором на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів (пункт 8.4);
		послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг. Оператор до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора (пункти 11.1, 11.2);
		замовник протягом двох днів з дати одержання акта наданих послуг зобов`язується повернути оператору один примірник оригіналу акта наданих послуг, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від писання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку (пункт 11.3);
		у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 13.5).
		6.2.  У матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами спору додатків 1, 2, 3, які за умовами Договору є невід`ємними його частинами.  
		6.3.  АТ «Укртрансгаз» та ПАТ «Тернопільміськгаз» 29.07.2019 уклали додаткову угоду №  1 до Договору, якою виклали розділи ІІ-ХІІ Договору в новій редакції. Однією зі змін, обумовлених укладенням додаткової угоди, є погодження сторонами можливості надання оператором замовнику доступу до потужності на період однієї газової доби. Додаткова угода вступає в силу з моменту підписання та поширює свою дію на відносини сторін з 01.05.2019 (на попередній період) і діє протягом всього строку дії Договору.
		6.4. На виконання пункту 8.4 Договору АТ «Укртрансгаз» за результатами остаточної алокації відборів та подач ПАТ «Тернопільміськгаз» здійснило розрахунок вартості плати за перевищення потужності за період з травня до грудня 2019 року на загальну суму 3 373 775,66 грн.
		6.5.  АТ «Укртрансгаз» через інформаційну платформу направило ПАТ «Тернопільміськгаз» рахунки на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за травень - грудень 2019 року на загальну суму 3        373        775,66 грн. та звіти про використання  замовленої потужності за цей період. Реєстр щодо відправлених файлів з інформаційної платформи AT «Укртрансгаз» позивач додав до позовної заяви.
		6.6.  АТ «Укртрансгаз» направляло ПАТ «Тернопільміськгаз» акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності від 31.05.2019                                                     № 05-2019-1807000409/1000519, від 30.06.2019 № 06-2019-1807000409/1000619, від 31.07.2019 № 07-2019-807000409/1000719, від 31.08.2019                                                                    № 08-2019-1807000409/1000819, від 30.09.2019 № 09-2019-1807000409/1000919, від 31.10.2019 № 10-2019-1807000409/1001019, від 30.11.2019                                                                    № 11-2019-1807000409/1001119, від 30.11.2019 № 11-2019- 807000409/1001119, від 31.12.2019  № 12-2019-1807000409/1001219, які останнє підписало без зауважень.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		7. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції 
		Відповідно до частин першої і другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		8.1. Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за перевищення замовленої потужності за договором транспортування природного газу, а також нарахованих пені, 3 % річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.
		8.2. Оскільки спір у цій справі стосується суттєвих умов договору транспортування природного газу, то для вирішення цього питання потрібно визначити природу цього договору та норми права, які підлягають застосуванню до регулювання відповідних відносин.
		8.3.  Скаржник стверджує, що договір транспортування природного газу є договором надання послуг, крім загальних норм ЦК України та ГК України, він також регулюється спеціальним законодавством про ринок природного газу (Закон «Про нафту і газ», Закон «Про трубопровідний транспорт», Закон «Про ринок природного газу», Кодекс ГТС, Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Ліцензійні умови провадження господарської діяльності на ринку природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №  2497).
		8.4.  За висновками суду апеляційної інстанції договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до них застосовуються норми глави 64 ГК України.
		8.5. Верховний Суд погоджується з доводами скаржника і вважає помилковим зазначений висновок суду апеляційної інстанції з таких міркувань.
		8.6. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 32 Закону «Про ринок природного газу» (тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. 
		Кодекс ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги) (пункт 5 глави 1 розділу I; тут і далі застосовується в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		За приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Натомість відповідно до частини першої статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. 
		Закон «При ринок природного газу» та Кодекс ГТС визначають предмет договору транспортування як надання послуг, які можуть включати: 
		- надання доступу до потужності (розподіл потужності); 
		- послуги транспортування;
		- послуги балансування.
		Кодекс ГТС встановлює, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування (абзац перший пункту 1 глави 1 розділу VIII). 
		Відповідно до частини сьомої статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.  
		Норми ЦК України та ГК України можуть застосовуватися до договору транспортування газу (як загальні норми) лише в частині, в якій вони не змінені спеціальним регулюванням, встановленим законодавством про ринок природного газу.
		8.7.  Отже, Верховний Суд доходить висновку, що договір транспортування природного газу є договором, який передбачає надання трьох видів послуг, а його істотні умови визначені статтею 901 ЦК України та спеціальним законодавством - Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, Типовим договором.
		8.8.  Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		8.9. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		ГК України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору. Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. 
		Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 ГК України).
		8.10. Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та Типовим договором транспортування природного газу. 
		Кодекс ГТС є регламентом функціонування ГТС України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб`єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності.
		Пункт 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначає договір транспортування як договір, укладений між оператором ГТС та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору ГТС вартість отриманих послуг (послуги).
		За змістом частин першої і другої статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.
		Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №  2497 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Типовий договір транспортування природного газу містить додатки до нього, а саме: додаток 1 - розподіл потужності, додаток 2 - розподіл потужності з обмеженнями, додаток 3 - перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання-передачі газу.
		8.11. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається з підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), які згідно з пунктом 2.7 Договору є його невід`ємною частиною. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу.
		8.12.  Суди попередніх інстанцій з`ясували, що додатки 1,  2, 3 до Договору сторонами не укладалися.
		8.13. За оцінкою місцевого господарського суду відсутність зазначених додатків свідчить про неукладеність Договору в частині узгодження обсягу замовленої потужності (величина договірної потужності).
		8.14. Проте з таким висновком правомірно та обґрунтовано не погодився суд апеляційної інстанції з огляду на таке.
		8.15.  Відсутність відповідних додатків, які самі сторони в договорі визнали його невід`ємною частиною, тобто такими що за змістом є обов`язковими, а отже, й істотними в контексті предмета договору, за звичайних обставин мала б свідчити про неукладеність договору. До того ж обов`язковість названих додатків до договору транспортування, виходячи з наведених приписів законодавства, передбачена й безпосередньо законом.
		Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).
		Фактичне виконання сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів частини восьмої статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладення господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов.
		Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 зі справи № 922/189/18.
		8.16. Як з`ясував суд апеляційної інстанції, сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання Договору, зокрема: відповідачем надсилались повідомлення з довіреностями на створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи на інформаційній платформі; на виконання пункту 2.8 Договору сторонами підписувалися акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності).
		8.17.  Крім того, укладаючи додаткову угоду від 29.07.2019 № 1 до Договору, сторони узгодили можливість замовлення відповідачем потужності на одну добу наперед (можливість отримання послуг) та визначили підстави і порядок виникнення обов`язку з оплати у випадку, коли обсяг використаної потужності перевищує обсяг договірної потужності за результатами звітного місяця, а отже, досягли згоди щодо цієї істотної умови.
		8.18.  Так, згідно з пунктами 1, 2, 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу / виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу. Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу / виходу, визначається відповідно до положень цього  Кодексу  та договору транспортування природного газу. Доступ до потужності надається оператором газотранспортної системи на такі періоди: 1) річний - потужність в визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий рік, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового року; 2) квартальний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий квартал, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового кварталу (квартали газового року починаються 01 жовтня, 01 січня, 01 квітня або 01 липня відповідно); 3) місячний - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газовий місяць, з постійним потоком за кожну газову добу протягом газового місяця (місяці - починаються кожного першого дня газового місяця); 4) на добу наперед - потужність визначеного обсягу, доступна строком на 1 газову добу, з постійним потоком протягом газової доби, наступної за газовою добою, у якій відбувся розподіл потужності. Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього  Кодексу  на гарантованій основі. Загальна потужність кожної віртуальної точки виходу до газорозподільної системи дорівнює сумі технічних потужностей усіх фізичних точок виходу до газорозподільної системи, які вона об`єднує.
		Потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі. Оператори газорозподільних систем для забезпечення транспортування природного газу, необхідного для покриття власних виробничо-технологічних витрат та втрат, замовляють потужність віртуальної точки виходу до газорозподільної системи відповідно до вимог цього  Кодексу  (пункт 10 глави 1 розділу IX Кодексу ГТС).
		8.19.  Отже, здійснення господарської діяльності відповідачем як Оператором ГРМ з розподілу природного газу знаходиться у прямій залежності від того, що з газотранспортної системи позивача мають надходити до газорозподільної системи відповідача обсяги природного газу, які останній розподіляє приєднаним до його мережі споживачам.    У випадку неукладання додатку 1 відповідачем як замовником послуг транспортування не визначається замовлений обсяг потужності, право користування яким позивач як Оператор газотранспортної системи надає на гарантованій (постійній) та/або переривчастій основі на річний, квартальний або місячний період.
		Використання гарантованої та/або переривчастої потужності на добу наперед не обумовлюється підписанням вказаного додатку.
		8.20.  Отже, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 Договору, у випадку надання доступу до потужності на період однієї газової доби додатки 1 та 2 до Договору не укладаються, що помилково не врахував суд першої інстанції.
		8.21.  Відповідно до пунктів 17, 18 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу / виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу / виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму вебсайті перелік точок входу / виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу / виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.
		8.22. Пунктом 8 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг з транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу. 
		8.23.  За змістом пункту 2 глави 2 розділу ХV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи вчиняє дії, які дозволяють уникнути можливості виникнення перевантажень, зокрема стягує із замовника послуг транспортування додаткову оплату за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.
		8.24. За умовами пункту 8.3 Договору підставою для плати за перевищення замовленої потужності є рахунок на оплату за перевищення замовленої потужності та звіт оператора про використання замовленої потужності замовником, що містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей, які надаються замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу. У випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності замовником, визначений оператором на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
		Оформлення послуг, які надаються за Договором, за винятком послуг балансування здійснюється шляхом підписання сторонами актів наданих послуг відповідно до умов пункту 11.1 Договору.
		8.25. Суд апеляційної інстанції з`ясував, що позивач за результатами співставлення остаточних алокацій подач / відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за травень - грудень 2019 року встановив величину використаних відповідачем обсягів потужності точок входу / виходу. Як вбачається із звітів про використання замовленої потужності, оскільки відповідач не надав номінації на точку входу / виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, вважається, що замовник подав нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу, а тому вся потужність, яка була йому надана, є перевищенням замовленої договірної потужності. Відповідні звіти фіксують обсяги перевищення розміру використаної потужності над замовленою подобово.
		Сумарні обсяги за результатами місяця (період травень - грудень 2019 року) містяться в актах наданих послуг, які підписані сторонами та скріплені відтисками печаток без будь-яких заперечень чи зауважень.
		8.26.  Договір містить розділ VII «Тарифи», пункти 7.1, 7.3 якого передбачають, що вартість послуг розраховується, зокрема розподіл потужності, - за тарифами, які встановлюються Регулятором. Тарифи, передбачені пунктом 7.1 цього розділу, є обов`язковими для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору.
		Постановою НКРЕКП від 21.12.2018 № 2001 встановлено тимчасові тарифи на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на перший рік другого регуляторного періоду для AT  «Укртрансгаз», яка в частині застосування тарифу для точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем набрала чинності з 01.05.2019. На послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з фізичним розташуванням до газорозподільних систем в/з газотранспортну(ої) систему(и), встановлено тариф у розмірі 157,19 грн. за 1 000 куб. метрів на добу без ПДВ.
		Зазначений тариф затверджено відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, затвердженої  постановою НКРЕКП  від 30.09.2015 №  2517, згідно з пунктом 4 розділу І якої тариф на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу - виражена у грошовій формі вартість забезпечення у планованому періоді замовнику обсягу замовленої потужності, вираженої в 1000 м-3 (одиницях енергії) до одиниці часу в точках входу в газотранспортну систему та точках виходу з газотранспортної системи.
		За результатами дослідження актів наданих послуг апеляційний суд встановив, що тариф, який застосував позивач для розрахунку вартості перевищення замовленої потужності, є тарифом, встановленим регулятором у відповідній точці виходу.
		8.27.  За таких обставин суд апеляційної інстанції, хоча і відмовив у задоволенні позову через пропуск позовної давності, але при цьому дійшов висновку, що: акти наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності, звіти про використання замовленої потужності та рахунки на оплату за період травня - грудня 2019 року, надані позивачем, є належними та допустимими доказами, які підтверджують заявлені позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості; у зв`язку із простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати  та 3 % річних.
		8.28.  Однак Верховний Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.
		8.29.  Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд зазначив, що ані рахунки на оплату, ані звіти про використання замовленої потужності не містять формул та порядку здійснення відповідного розрахунку (з урахуванням того, що додатковою угодою від 29.07.2019 № 1 до Договору внесено зміни, у тому числі до формули обрахунку перевищення замовником замовленої потужності), що позбавляє можливості здійснити перевірку розрахунків, звітів про використану потужність, а отже, і встановити правомірність чи неправомірність заявленої позивачем суми позовних вимог.
		8.30.  Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відхилення таких висновків суду першої інстанцій апеляційний суд зробив без належного мотивування. На порушення вимог статей 73- 80, 86, 236-238, 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не дослідив зібраних у справі доказів та не надав їм належної правової оцінки, пославшись лише на їх належність та допустимість, при цьому не перевірив відповідності відображених у них даних та правильності розрахунку заявлених до стягнення сум з урахуванням висновків місцевого господарського суду.
		8.31.  Судом не з`ясовувались обставини того, чи вплинуло неукладення сторонами додатку 3 до Договору на можливість здійснення позивачем остаточних алокацій щодобових подач та відборів відповідача у відповідних точках входу / виходу, а отже, і на розрахунок величини використаних відповідачем обсягів потужності точок входу  /  виходу.
		8.32.  Апеляційний суд зазначив, що строк оплати послуг, наданих у період з травня до грудень 2019 року, настав з 15.05.2019 до 15.01.2020. Однак за умовами пункту 8.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 29.07.2019 № 1) замовник зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним.
		8.33. За таких обставин передчасним є і висновок суду апеляційної інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності. При цьому, виходячи з позиції Верховного Суду, викладеної у пунктах 8.2- 8.7 цієї постанови, апеляційний суд помилково застосуваво до спірних правовідносин спеціальний шестимісячний строк позовної давності, передбачений частиною п`ятою статті 315 ГК України.
		8.34.  Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу    відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Прийнята зі справи постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам не відповідає.
		9. Щодо питання відступу від попереднього правового висновку
		9.1. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
		9.2.  За результатами перегляду справи в касаційному порядку об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, враховуючи наведене у розділі 8 цієї постанови, вбачає підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.07.2020 зі справи № 920/206/19, від 23.07.2020 зі справи №  920/180/19, від 08.12.2021 зі справи № 904/949/21, про те що договори транспортування природного газу за своєю правовою природою є договорами перевезення вантажу і до правовідносин за ними підлягають застосуванню положення статей 306, 307, 315 ГК України, оскільки зазначені договори за своєю правовою природою є договорами про надання послуг, виходячи зі спеціального регулювання, встановленого законодавством про ринок природного газу.
		10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		10.1. Отже, аргументи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у прийнятті оскаржуваної постанови знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.
		10.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
		10.3. Отже, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню частково; постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		10.4. У новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене в розділі 8 цієї постанови, дослідити зібрані у справі докази, надати їм належну правову оцінку, повно та всебічно перевірити обставини справи, зокрема перевірити правильність нарахування позивачем заборгованості та розрахунки, і залежно від встановленого вирішити спір відповідно до закону.
		11. Судові витрати
		Оскільки в цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється.
		На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Укртрансгаз» задовольнити частково.
		2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2022 зі справи №  921/184/21 скасувати.
		Справу № 921/184/21 передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий суддя                                                                       Б. Львов 
		Судді                                                                                                    О. Баранець
		                                                                                                    
		                                                                                                    І. Булгакова 
		 
		                                                                                                     О. Васьковський
		 
		                                                                                                    О. Кібенко
		                                                                                                    
		                                                                                                    В. Селіваненко
		 
		                                                                                                    В. Уркевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...