Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/6974/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 18.07.2022. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2022.

Номер судового провадження: 1-кс/753/1228/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022100020001964

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		справа № 753/6974/22
		провадження № 1-кс/753/1228/22
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"13" липня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
		слідчого судді                     ОСОБА_1 ,
		при секретарі судового засідання             ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора                 ОСОБА_3 ,
		підозрюваного                     ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001964, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Яйва, м. Олександрівка, Пермської області російської федерації, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого - 24.10.2006 Голопристанським районним судом Херсонської області за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України до 7 років позбавлення вол, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		12.07.2022 слідчий слідчоговідділу Дарницькогоуправління поліціїГУ НПу містіКиєві ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12022100020001964 від 11.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
		Клопотання вмотивоване тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.
		Досудовим розслідуванням встановлено, щл 11.07.2022 приблизно о 08 год. 20 хв. ОСОБА_4 , знаходився як відвідувач в приміщенні магазину "Сільпо", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 144Б, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ "СІЛЬПО-ФУД", коли у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його у свою власність.
		Далі, ОСОБА_4 , перебуваючи в торговельному залі вказаного магазину, де діючи умисно, таємно, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його у свою власність, усвідомлюючи протиправність і соціально-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, переконавшись, що зай ого діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, взяв з торговельних полиць товар, а саме: горілку марки "Summum" у кількості 1 одиниці, вартістю 559 грн. 20 коп. (без ПДВ), грейпфрут у кількості 1 одиниці вагою 0,488 кг, вартістю 14 грн. 24 коп. (без ПДВ), що належить ТОВ "СІЛПО-ФУД" та тримаючи у руках викрадене майно почав рухатись до касової зони вказаного магазину, пройшовши яку був затриманий разом з викраденим товаром співробітниками відділу охорони магазину "Сільпо".
		Своїми умисними діями ОСОБА_4 міг завдати матеріального збитку ТОВ "СІЛЬПО-ФУД" на загальну суму 573 грн. 44 коп (без ПДВ).
		Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
		11.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
		Вказана підозра у відношенні ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
		У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбаченістаттею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціального статусу застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Підозрюваний у судовому засіданні від надання йому правничої допомоги відмовився, вину у скоєних злочинах визнав повністю, просив в якості запобіжного заходу обрати для нього захід не пов`язаний з позбавленням волі.
		Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши у системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
		Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1ст. 177 КПК Україниє забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно дост. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 цього Кодексуслідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалах зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
		В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст.183,184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2ст. 278 КПК Українита ч. 2ст. 184 КПК Українивідповідно.
		Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
		11.07.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
		Наявність підозриу вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому злочину,обґрунтовується зібранимиу кримінальномупровадженні доказами,а саме: змістом протоколів прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію; змістом протоколу огляду місця події від 11.07.2022, при якому виявлено та вилучено циліндричний механізм замка, змістом протоколу допиту свідка ОСОБА_6 , який затримав підозрюваного на місці вчинення кримінального правопорушення, змістом протоколів допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 .
		Таким чином, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що існує висока ймовірність, що зазначені слідчим обставини мали місце, а ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Причетність ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення підтверджується достатніми на цьому етапі розслідування доказами.
		Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1ст. 177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.
		Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до п. 1 ч.1ст.177 КПК України, свідчить той факт, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання, а також тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що може спонукати до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, та враховуючи що підозрюваний уже був раніше судимий за аналогічний злочин.
		Існуванняризику,передбаченого п.п.5ч.1ст.177КПК України,щодо можливостівчинити іншекримінальне правопорушенняз корисливихмотивів,підтверджується,зокрема,тим фактом,що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання в м. Києві, не має постійного джерела доходів, що буде спонукати до вчинення нових злочинів.
		Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню, а саме незаконно впливати на потерпілих та свідків, слідчому судді не доведено, оскільки, хоча у клопотанні він зазначений, проте конкретизації в чому саме він полягає, ні слідчим у клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні не вказано.
		Отже, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, що згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
		Наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання запобіжного заходу відносно такого підозрюваного, оскільки існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
		Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26.06.1991).
		Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
		При цьому слідчий суддя враховує те, що відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
		Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Ураховуючи санкцію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до останнього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Відповідно до положень ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа та інші.
		Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п.п. 1та 5 ч. 1 цієї статті, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу.
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду й розуміння наслідків покарання може вплинути на зміну його процесуальної поведінки.
		Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув`язнення за станом здоров`я, відсутні.
		Практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним у цьому кримінальному провадженні.
		Тримання під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих ст. 194 даного Кодексу, тобто утримання під вартою відповідає критерію розумності.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що заявлені ризики існують, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов`язків.
		Щодо питання уникнення наявних ризиків шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням особи під вартою, то у світлі факторів пов`язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
		Позиція підозрюваного щодо застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, жодним чином вказані висновки не спростовують.
		З урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що прокурор довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме - тримання під вартою, й слідчий суддя вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний не працевлаштований, зважаючи на вчинений ним злочин, й усвідомлення наслідків покарання, що може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та суду є підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою з правом внесення застави, у розмірі, який визначений слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, й з урахуванням того, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
		У своєму клопотанні слідчий не просить визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в якості альтернативного запобіжного заходу, проте відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
		Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
		Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України).
		Законом України від 02.12.2021 № 1928-XI "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2022 встановлений в сумі 2 481 грн.
		Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахуванням особи підозрюваного, його майнового стану та процесуальної поведінки, визначити заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) (2481 грн. х 20 п.м. = 49 620), яка буде достатньою для виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов`язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного. 
		Керуючись ст.ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
		УХВАЛИВ:
		 
		Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 11.07.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100020001964, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, тобто до 09 вересня 2022 року.
		Час тримання під вартою відраховувати з моменту фактичного затримання підозрюваного, тобто з 11.07.2022 року 08 год. 20 хв.
		Встановити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень, та надати можливість йому або іншій особі внести зазначену суму наспеціальний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, та надати документ, що підтверджує сплату слідчому, прокурору, суду.
		У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
		З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:
		- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого або прокурора;
		- прибувати до слідчого, прокурора чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
		Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, але не більше ніж на строк досудового розслідування.
		У разі невиконання вказаних обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складений 18.07.2022.
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...