Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/21549/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 18.07.2022. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 18.07.2022
Номер судового провадження: A/855/5739/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/21549/20                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: Усатова І.А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  18 липня 2022 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Беспалова О.О., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 03 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, 
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії 1АВ № 00888074 від 15.09.2020, складеної інспектором Державної патрульної поліції Кривутою Романом Ярославовичем, про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень 00 копійок за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено. 
		В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення 15.09.2020 об 11 годині 26 хвилин, за адресою місто Київ, Північний міст на Лівий берег зафіксовано транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_1 . Особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.
		Відповідно до вказаної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне    стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
		Вважаючи рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
		Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
		Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
		Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
		Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).
		Оцінюючи склад адміністративного правопорушення, виходячи із загальної теорії права, то склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, забороняється перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
		Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
		Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР.
		Відповідно до пункту 1.1 Правил дорожнього руху України, ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території, тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
		Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
		Згідно з пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в підпунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
		Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно зі статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
		Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього 
		Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, представник ДПП долучив до пояснень, наданих в якості третьої особи, три фотознімки, зроблені приладом вимірювальної техніки - комплексом автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД» 007-0519.
		Судом встановлено, що на даних фотознімках зафіксовано автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 . Також на фото вказано швидкість руху - 77 кілометрів/годину, дату (15.09.2020) та час (11:26:52.675) руху. При цьому на цих фотознімках не зафіксовано особу, яка перебуває за кермом цього автомобілю. 
		Також представник відповідача долучив до пояснень відеозапис з вищевказаного приладу вимірювання швидкості. При дослідженні цього відеозапису встановлено, що на ньому також не зображено особу, яка перебуває за кермом автомобіля.
		Крім того, суд звертає увагу, що з урахуванням щільного потоку транспорту з фотознімків та відеозапису неможливо встановити, що саме особа, яка керувала TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номер НОМЕР_1 , допустила перевищення встановлених обмежень швидкості руху та те, що технічним засобом зафіксовано швидкість саме вказаного автомобіля. 
		З відеозапису вбачається, що, окрім автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номерний знак НОМЕР_1 , в полі зору приладу вимірювання швидкості було як мінімум п`ять транспортних засобів.
		Отже, долучені представником відповідача фотознімки та відеозапис не містить доказів самого правопорушення, а також того факту, що саме позивач, керуючи транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER 200, номерний знак НОМЕР_1 , 15.09.2020 об 11 годині 26 хвилин в місті Києві, Північний міст на Лівий берег, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП.
		Крім того, з довідки ТОВ «Медичний центр «ТЕФІ» від 31.08.2021, оригінал якої міститься в матеріалах справи вбачається, що 15.09.2020 з 11:00 до 13:00 позивач перебував на плановому лікуванні у лікаря-стоматолога-ортопеда ОСОБА_2 у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «ТЕФІ», де він проходить комплексне стоматологічне лікування.
		Водночас, позивач зазначив, що транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номер НОМЕР_1 , дійсно належить позивачу на праві власності, проте він передав цей транспортний засіб у користування іншим особам, а саме громадянам ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		Втім, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER 200, державний номер НОМЕР_1 дійсно був переданий у користування іншим особам.
		З приводу посилань представника відповідача на те, що у цій справі факт доведення керування саме позивачем не підлягає доказуванню, оскільки відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе не водій, а фізична особа, за якою транспортний засіб зареєстровано, суд зазначає наступне.
		Відповідно до примітки до частини 1 статті 122 КУпАП, в якій зазначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами 1 - 3 цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонений сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини 1 статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
		Частиною 1 статті 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу.
		У свою чергу, частиною 1 статті 14-2 КупАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Відповідальна особа, зазначена у частині 1 цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
		Отже, відповідно до наведених норм, за загальним правилом адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб.
		Водночас, статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
		Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена також частиною 2 статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).
		Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, ухвалене у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 14-1 КУпАП (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 14-1 КУпАП, яка передбачала, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
		Крім того, суд бере до уваг правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, згідно з якою в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування постанови серії 1АВ № 00888074 від 15.09.2020, винесену інспектором Державної патрульної поліції Кривутою Романом Ярославовичем, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається  до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. 
		За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.                                                                                          Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ :
		Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий          суддя                                                                      Є.І.Мєзєнцев
		 
		                    cуддя                                                                      О.О.Беспалов
		 
		                              суддя                                                                      В.В.Файдюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...