Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1265/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; пов’язані з діяльністю органів управління товариства.
Надіслано судом: 19.07.2022. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 08.02.2023
Номер судового провадження: 19/01/911/1265/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" лютого 2022 р. м. Київ Справа № 911/1265/21 
		 
		Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ»
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАДАБАНК»
		за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича 
		за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:  ОСОБА_1 та ОСОБА_2 
		про витребування майна з чужого незаконного володіння 
		Суддя Карпечкін Т.П.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: Нурієв С.К. (витяг б/н, б/д);
		від відповідача: Коваль К.О. (ордер АІ № 1137187 від 04.10.2021 року);
		від третьої особи 1:не з`явився;
		від третьої особи 2:не з`явився;
		від третьої особи 3:не з`явився.
		 
		обставини справи:
		В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАДАБАНК» за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача  Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича про витребування майна з чужого незаконного володіння.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі № 911/1265/21, справу № 911/1265/21 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2021 року.
		29.09.2021 року від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Відутої Оксани Валеріївни надійшла належним чином засвідчена копія довіреності, посвідчена 20.09.2013 року за реєстровим № 3043, видана директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» Бєлінською Ганною Іванівною на ім`я ОСОБА_3 для укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.10.2013 року.
		04.10.2021 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		В судове засідання 04.10.2021 року третя особа не з`явилася, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 10.09.2021 року не виконала, про причини невиконання вимог ухвали та причини неявки суд не повідомила.
		Окрім того, Департамент реєстрації Харківської міської ради вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 10.09.2021 року не виконав, належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» не надав.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2021 року підготовче засідання відкладалось на 20.10.2021 року.
		08.10.2021 року від Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшла належним чином засвідчена копія реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ».
		19.10.2021 року від третьої особи надійшов лист, яким остання просила розглядати справу без її участ та надала письмові пояснення по суті спору.
		Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, від імені продавця в особі директора ОСОБА_4 діяв ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Відутою Оксаною Валеріївною. 
		Оскільки підлягають встановленню обставини щодо законності вибуття спірного нерухомого майна з власності Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ», рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2021 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Підготовче засідання відкладено на 03.11.2021 року.
		Позивач, треті особи 1, 2 ,3 належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 03.11.2021 року не з`явилися, позивач та треті особи 2, 3 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 року не виконали, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неявки не повідомили.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.11.2021 року підготовче засідання відкладалось на 17.11.2021 року.
		У зв`язку з відпусткою судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 17.11.2021 року не відбулося і було перенесено на 24.11.2021 року.
		24.11.2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представником третьої особи 2 подано письмові пояснення по суті спору.
		Треті особи 1, 2 ,3 належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 24.11.2021 року не з`явилися, третя особа 3 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 року не виконала, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали та про причини неявки не повідомила.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2021 року підготовче засідання відкладалось на 20.12.2021 року у зв?язку з необхідністю витребування додаткових доказів. Зокрема, у позивача було витребувано:
		- примірник повного тексту (з зазначенням всіх учасників провадження) рішення Ленінського районного суду м. Харків № 642/3206/17 від 06.10.2017 року;
		- примірник повного тексту (з зазначенням всіх учасників провадження) ухвали № 922/4211/19 від 06.05.2021 року Верховного суду у складі Касаційного господарського суду;
		- примірник повного тексту (з зазначенням всіх учасників провадження) постанови Східного апеляційного господарського суду № 922/1262/18 від 30.10.2018 року;
		- пояснення щодо набуття ОСОБА_5 та ОСОБА_6 100% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харків № 642/3206/17 від 06.10.2017 року, які частки кому належать, коли та на підставі чого набуті;
		- пояснення та докази витребування частки її належним власником (47%) у ОСОБА_3 чи у ОСОБА_7 
		20.12.2021 року через канцелярію Господарського суду Київської області представниками позивача та відповідача подано письмові пояснення по суті спору.
		Треті особи 1, 2, 3, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 20.12.2021 року не з`явилися, про причини неявки не повідомили, третя особа 3 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 року не виконала, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомила.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2021 року підготовче засідання відкладалось на 12.01.2022 року. 
		12.01.2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.
		Позивач та треті особи 1, 2, 3, належним чином повідомлені про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 12.01.2022 року не з`явилися, про причини неявки не повідомили, третя особа 3 вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2021 року не виконала, про причини неможливості виконання вимог цієї ухвали не повідомила.
		Розглянувши клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про задоволення відповідного клопотання.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2022 року підготовче засідання відкладалось на 31.01.2022 року. 
		Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 31.01.2022 року не з`явився, уточнень позовних вимог не надав.
		Представник відповідача в судовому засіданні 31.01.2022 року проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві. Також зазначив і про те, що відповідачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі.
		Треті особи, належним чином повідомленні про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 31.01.2022 року не з`явилися.
		Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.02.2022 року.
		В судовому засіданні 23.02.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечував, треті особи в судове засідання не з?явились.
		Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
		У зв`язку з чим, в судовому засіданні 23.02.2022 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
		Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з викладених у позові обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАДАБАНК» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - склад загальною площею 1106 кв.м, К - колонка, №-огорожа, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером 180773732212 (далі - майно).
		В обгрунутвання позовних вимог позивач зазначає, що 15.11.2006 року була проведена державна реєстрація юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» (позивач, Товариство), місцем реєстрації визначено: АДРЕСА_1 . 
		Засновниками Товариства були: ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі 51%, ОСОБА_5 із часткою 47%, ОСОБА_8 із часткою 2% (керівник).
		Згідно з Протоколом № 3 загальних зборів учасників ТОВ «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» від 02.07.2012 року, учасник Товариства ОСОБА_5 була виведена зі складу учасників Товариства з посиланням на її власну заяву про вихід. В результаті виходу частка учасника ОСОБА_5 перейшла до ОСОБА_3 , відповідно його частка збільшилася до 98% статутного капіталу Товариства; частка другого учасника - ОСОБА_8 залишилась у розмірі 2%.
		Однак, як зазначає позивач в позові, про проведення 02.07.2012 року загальних зборів, про порядок денний цих зборів ОСОБА_5 повідомлена не була, участі в зборах не брала, в реєстрі учасників зборів не розписувалась, Протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» від 02.07.2012 року не підписувала, заяви про свій вихід із Товариства не подавала, цивільно-правову угоду щодо відчуження своєї частки іншому учаснику - ОСОБА_3 не укладала.
		В підтвердження наведених обставин позивач зазначає, що згідно з Повідомленням приватного нотаріуса КМНО Пономарьова В.Ю. за № 27/01-16 від 19.05.2014 року заяви громадянки ОСОБА_5 про вихід із складу Товариства та передачу своєї частки ОСОБА_3 він не виготовляв та справжність її підпису не засвідчував, оскільки 02.07.2012 року нотаріальні дії ним взагалі не вчинялись, вказаний в заяві реєстровий номер 214/13 з виготовленням знаку «/» (дріб) нотаріусом ОСОБА_9 у нотаріальній діяльності не використовувався, підпис на заяві абсолютно відрізняється від оригінального підпису нотаріуса, а бланк, на якому виготовлена заява ОСОБА_5 , із зазначеним у ньому серією та номером нотаріусом ОСОБА_9 взагалі не використовувався, а був використаний іншими нотаріусами. Крім того, у заяві про вихід із Товариства вказана адреса реєстрації заявниці: АДРЕСА_2 . Однак, ще з 25.12.2007 року ОСОБА_5 була зареєстрована у АДРЕСА_3 . Це свідчить про те, що особа, яка підробляла заяву, паспорта ОСОБА_5 не бачила, про дійсне місце реєстрації заявниці не знала та підробляла заяву, керуючись застарілими даними, відомими на момент первинної реєстрації Товариства. На підставі підроблених документів (заяви про вихід та протоколу зборів) зміни до установчих документів, згідно з якими частка ОСОБА_5 перейшла до ОСОБА_3 , були внесені до Єдиного державного реєстру.
		Постановою від 10.03.2015 року, додатковою постановою від 22.09.2015 року у справі Харківського окружного адміністративного суду № 820/1050/15 скасовано реєстраційні дії стосовно ТОВ «Сервіс Профіль», а саме: внесення змін до відомостей про юридичну особу, що пов`язані зі змінами до установчих документів, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами до установчих документів. При розгляді зазначеної адміністративної справи судом встановлено, що 11.12.2012 року ОСОБА_5 написала заяву про припинення своєї участі у Товаристві у зв`язку з відчуженням своєї частки громадянину ОСОБА_6 . 
		Як зазначає позивач, на виконання вищезазначеного рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 820/1050/15, 07.09.2015 року та 26.10.2015 року внаслідок скасування реєстраційних дій державним реєстратором, участь ОСОБА_5 в Товаристві та Статут Товариства, який був чинним на момент складення протоколу зборів учасників № 3, були відновлені.
		Проте, відновлений внаслідок скасування реєстраційних дій у 2015 році склад учасників Товариства змінився, оскільки учасники ОСОБА_8 та ОСОБА_3 вийшли із Товариства 30.08.2013 року. Рішенням зборів учасників Товариства у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , оформленим протоколом № 4 від 30.08.2013 року, 100% статутного капіталу (в тому числі і частка у 47%, яку привласнив ОСОБА_3 ), були передані ОСОБА_4 , яку призначили директором Товариства.
		Також позивач зазначає, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 року у справі № 642/3206/17 було встановлено факт виходу ОСОБА_3 і ОСОБА_8 із складу учасників Товариства 30.08.2013 року, що стало підставою для проведення відповідних реєстраційних дій, 10.04.2018 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано законний склад учасників та призначений керівник Товариства - ОСОБА_6 
		21.09.2018 року загальні збори учасників ТОВ «Сервіс Профіль», перевіривши обставини скликання, проведення та прийняття рішень зборів учасників Товариства, оформлених протоколами № 3 від 02.07.2012 року та № 4 від 30.08.2013 року, визнали зазначені рішення недійсними (протокол № 7).
		Також було з`ясовано, що 15.10.2013 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А. був посвідчений Договір купівлі-продажу, за умовами якого ТОВ «Сервіс Профіль» продало, а ОСОБА_1 купила за 128 100 грн. нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - склад загальною площею 1106 кв.м, К - колонка, №-огорожа; зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером 180773732212, розташоване на земельній ділянці площею 0,50 га із цільовим призначенням: будівництво цеху ПВХ виробів. Копію вказаного договору Товариство (в особі директора ОСОБА_6 ) отримало 24.04.2018 року від нотаріуса ОСОБА_10 . 
		Із змісту Договору вбачається, що від імені продавця - ТОВ «Сервіс Профіль» в особі директора ОСОБА_4 , діяв ОСОБА_3 за довіреністю, посвідченою ОСОБА_11 , приватним нотаріусом КМНО 20.09.2013 року за реєстровим № 3043. Також, позивач зазначає, що покупцем майна Товариства виступила ОСОБА_1 , що проживала та була зареєстрована в спільному будинку із ОСОБА_3 , та була його дружиною. Грошові кошти від продажу нерухомого майна на рахунок Товариства не надходили.
		За вимогами ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
		Призначення (обрання) та звільнення (відкликання) директора Товариства належить до виключної компетенції загальних зборів Товариства (п.п. 7.2. Статуту).
		Як зазначає позивач в позові, враховуючи, що на зборах 02.07.2012 року були присутні тільки два учасника ( ОСОБА_8 і ОСОБА_3 ), які володіли лише 53% статутного капіталу, зазначені збори не мали повноважень для вирішення будь-яких питань Товариства, а відтак їх рішення є недійсними, як і наступні рішення зборів учасників товариства, оформлені протоколом № 4 від 30.08.2013 року, які також були прийняті без участі власника частки статутного капіталу у 47%. Оскільки учасник Товариства ОСОБА_5 02.07.2012 року заяви про вихід та передачу своєї частки ОСОБА_3 не підписувала, і нотаріус ОСОБА_9 такої заяви не засвідчував, насправді ОСОБА_5 відчужила свою частку ОСОБА_6 , а не ОСОБА_3 , учасник ОСОБА_3 права власності на частку у розмірі 47% не набув, а відтак не набув і корпоративних прав, пов`язаних із володінням цією часткою (права голосувати 47% голосів, права відчужувати цю частку тощо). Відповідно, рішення загальних зборів учасників ТОВ «Сервіс Профіль», оформлені протоколами № 3 та № 4, призвели до реєстрації незаконного складу учасників та директора Товариства - одноособово ОСОБА_4 . Хоча в 2015 році вказані реєстраційні дії були скасовані як незаконні, всі активи Товариства були виведені саме у період, коли єдиним учасником і керівником Товариства була зареєстрована ОСОБА_4 .
		З огляду на викладене, позивач у позові стверджує про незаконність відчуження майна Товариства, що відбулось з порушенням вимог Статуту та особою, яка не мала достатнього обсягу повноважень, оскільки майно Товариства вибуло з власності позивача без відповідного на те рішення (волевиявлення) вищого органу управління Товариства - загальних зборів учасників, тобто з порушенням визначеного законом і статутом порядку.
		Позивач зазначає, що під час розгляду Господарським судом Харківської області справи № 922/1604/19 за позовом ОСОБА_5 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.10.2013 року, позивач дізнався, що 26.07.2019 року ТОВ «Вадабанк» (відповідач) набуло право власності на спірне приміщення за Договором купівлі-продажу.
		Таким чином ТОВ «Сервіс Профіль» дізналось, що власником спірного майна з 26.07.2019 року є ТОВ «Вадабанк».
		Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 року у справі № 6-140цс14, з яким погодилась Велика Палата у постанові від 04.07.2018 року у справі № 569/1221/16-ц, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.
		Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.
		З огляду на викладене, позивач стверджує, що майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - склад загальною площею 1106 кв.м, К - колонка, №-огорожа, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером 180773732212, було незаконно відчужено Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ПРОФІЛЬ» в особі незаконного складу без належних повноважень ( ОСОБА_4 без згоди на відчуження такого майна) на користь ОСОБА_12 , тому є таким, що вибуло з володіння позивача поза його волею, що є підставою для витребування такого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАДАБАНК», яке є останнім набувачем (власником) майна.
		Відповідач в ході розгляду спору подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив про безпідставність та недоведеність позовних вимог.
		Відповідач пояснив, що в свою чергу, придбав вказане спірне майно у ОСОБА_13 за Договором купівлі-продажу нерухомого майна (будівлі-складу) від 26.07.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Бурлакою О.В., зареєстровано в реєстрі за № 3658. Договірна ціна, за якою відчужувалося нерухоме майно, становила 475 518,72 грн.
		При цьому, відповідач наголошує, що відповідне майно було продане ТОВ «Сервіс Профіль» за Договором купівлі-продажу від 15.10.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., на користь ОСОБА_1 за 128 100,00 грн. і відповідний договір не визнаний недійсним в установленому порядку.
		Також відповідач звертає увагу, що у справі № 922/4211/19, що розглядалася Господарським судом Харківської області, за позовом  ОСОБА_5 предметом позову було визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства «Сервіс Профіль», оформлених протоколами № 3 від 02.07.2012 року та № 4 від 30.08.2013 року, якими виведено ОСОБА_5 зі складу учасників Товариства на підставі нотаріально посвідченої заяви про вихід шляхом передачі належної їй частки 47% статутного капіталу Товариства на користь ОСОБА_3 ; розподілено частки учасників таким чином: частка ОСОБА_3 - 98%, ОСОБА_8 - 2% статутного капіталу Товариства; затверджено статут у новій редакції. У вказаній справі, рішенням першої інстанції (Господарського суду Харківської області) - відмовлено у задоволенні позову. Постановою Східного апеляційного господарського суду - рішення суду першої інстанції залишено без змін, та відмовлено у задоволенні апеляційної скарги. Верховним Судом - закрито касаційне провадження.
		У справі № 922/1262/18 Господарського суду Харківської області предметом позову було визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «Сервіс Профіль» та  ОСОБА_1 з підстав його укладення без згоди загальних зборів. Господарським судом Харківської області - позовні вимоги задоволено, договір визнано недійсним. Східним апеляційним господарським судом - задоволено апеляційну скаргу частково, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове яким закрито провадження у справі.
		У справі № 922/1604/19 Господарського суду Харківської області предметом позову повторно було визнання недійним Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного між ТОВ «Сервіс Профіль» та ОСОБА_1 Господарським судом Харківської області закрито провадження у справі у зв`язку з існуванням Постанови Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 року у справі № 922/1262/18, яка набрала законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет, з наданням правової оцінки у такій Постанові обставинам та підставам позову, заявленим у даній справі. Східним апеляційним господарським судом - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Таким чином, відповідач наголошує, що наразі жодним судовим рішенням не встановлено факт неправомірності відчуження спірного нерухомого майна, оскільки Договір купівлі-продажу не визнано недійсним, а також не встановлено неправомірності виключення ОСОБА_5 зі складу учасників ТОВ «Сервіс Профіль», не визнано недійсними протоколи загальних зборів учасників на яких надавалася згода на відчуження спірного майна, та не встановлено будь-яких інших порушень, які б свідчили про те, що спірне майно вибуло із власності позивача поза його волею.
		В ході розгляду спору судом досліджено та встановлено наступні обставини.
		Позивач стверджує про вибуття належного йому майна поза його волею, оскільки частка одного з його учасників ОСОБА_5 в розмірі 47% неправомірно була присвоєна іншим учасником ОСОБА_3 , що було оформлено рішенням загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 3 від 02.07.2012 року. При цьому, за твердженням позивача (ТОВ «Сервіс Профіль»), відповідна частка була відчужена ОСОБА_5 громадянину ОСОБА_6 . В результаті незаконного привласнення частки ОСОБА_5 , частка ОСОБА_3 збільшилась з 51% до 98%, частка іншого учасника ОСОБА_8 складала 2% статутного капіталу Товариства.
		В подальшому, маючи в сумі 100% статутного капіталу Товариства, учасники ОСОБА_3 (98%) та ОСОБА_8 (2%) вийшли з Товариства у зв`язку з відчуженням своїх часток громадянці ОСОБА_4 , що було оформлено відповідними нотаріально посвідченими заявами від 30.08.2013 року та рішенням загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 4 від 30.08.2013 року. Відповідним рішенням загальних зборів нового власника 100% статутного капіталу Товариства ОСОБА_4 призначено директором Товариства.
		З викладених позивачем обставин вбачається, що вибуття майна з власності Товариства відбулося у зв`язку з його відчуженням за Договором купівлі-продажу від 15.10.2013 року, що посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою А.А., за умовами якого ТОВ «Сервіс Профіль» в особі власника та директора ОСОБА_4 через представника на підставі довіреності ОСОБА_3 продало, а ОСОБА_1 придбала за 128 100 грн. нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з: А - склад загальною площею 1106 кв.м, К - колонка, № - огорожа, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером 180773732212, розташоване на земельній ділянці площею 0,50 га із цільовим призначенням: будівництво цеху ПВХ виробів. 
		Позивач зазначає, що після відновлення законного складу учасників ТОВ «Сервіс Профіль» на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 року у справі № 642/3206/17, про існування наведеного Договору купівлі-продажу від 15.10.2013 року позивач дізнався 24.04.2018 року в ході відновлення своїх порушених прав.
		З огляду на наведені обставини, позивач в позові стверджує, що продаж майна за Договором купівлі-продажу від 15.10.2013 року відбувся в особі неналежного власника та директора Товариства ОСОБА_4 та без згоди на відчуження такого майна повноважним складом учасників Товариства. У зв`язку з чим, вважає наявними достатні підстави для витребування майна з чужого незаконного володіння відповідача на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.
		Як визначено ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
		Згідно зі ст. 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Як вбачається з матеріалів справи, вибуття майна звласності Товариства відбулось за укладеним ним правочином - Договором купівлі-продажу від 15.10.2013 року.
		Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Позивачем не подано і матеріаи справи не містять доказів визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 15.10.2013 року, тому відповідний правочин є чинним і слугує підставою вибуття майна з власності Товариства, допоки недійсність такого правочину не буде встановлена у визначеному законодавством порядку.
		Також, згідно з п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. 
		Позивачем не подано і матеріаи справи не містять доказів визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 3 від 02.07.2012 року та рішення загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 4 від 30.08.2013 року, внаслідок прийняття яких ОСОБА_4 набула прав на частку Товариства та була призначена директором Товариства.
		В ході розгляду справи Харківського окружного адміністративного суду № 820/1050/15 досліджувалось та встановлено протиправність дій Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо здійснення 13.07.2012 року та 09.09.2013 року державної реєстрації нових редакцій статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс профіль» та скасовано державну реєстрацію щодо останнього: запис №10651050007016015 та запис №10651050011016015. Зобов`язано Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дарницького району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо державної реєстрації даних про учасників та керівника ТОВ «Сервіс Профіль», відповідну до його Статуту, яка була чинною до нових редакції від 13.07.2012 року та 09.09.2013 року.
		Однак, в ході розгляду відповідної справи Харківського окружного адміністративного суду досліджувалась виключно правомірність дій державного реєстратора, при цьому, правомірність рішень загальних зборів загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 3 від 02.07.2012 року та № 4 від 30.08.2013 року та Договору купівлі-продажу від 15.10.2013 року по суті не розглядалось та не вирішувалось. Навіть при недотриманні державним реєстратором порядку вчинення реєстраційних дій, що стало підставою для їх скасування, за умови чинності рішень загальних зборів та Договору купівлі-продажу, відповідні акти та правочин продовжують діяти і породжують обумовлені ними правові наслідки. При цьому, рішення у справі Харківського окружного адміністративного суду № 820/1050/15 лише є підставою для приведення реєстраційних дій у відповідність до вимог чинного законодавства і не відміняє та не визначає протиправності рішень загальних зборів та Договору купівлі-продажу.
		Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.
		Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Також, у постанові Верховного суду від 18.02.2021 року у справі № 14/5026/1020/2011 зазначено, що у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно. Тому для правильного вирішення спору суду слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно у позивача; факт наявності майна у незаконному володінні відповідача; факт відсутності у відповідача правових підстав для володіння майном; факт добросовісного (недобросовісного) володіння чужим майном. При цьому незаконним володільцем може бути і добросовісний, і недобросовісний набувач.
		Добросовісним набувачем є особа, яка не знала і не могла знати про те, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати.
		Недобросовісний набувач, навпаки, на момент здійснення угоди про відчуження спірного майна знав або міг знати, що річ відчужується особою, якій вона не належить і яка на її відчуження не має права.
		З`ясування питання добросовісності/недобросовісності набувача є визначальним для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію «пропорційності» втручання у право власності набувача майна.
		Як свідчать матеріали справи і не спростовано позивачем, відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, майно придбане за відплатним договором, належним чином здійснено оплату за ним, зареєстровано право власності та вчинено всі необхідні та можливі дії щодо обслуговування майна. Відповідач не знав та не міг знати про наявність будь-яких дефектів при відчуженні майна позивачем у 2013 році, на момент придбання майна відповідачем, жодним судовим рішенням не було встановлено дефекту волі позивача щодо відчуження майна.
		З огляду на викладене, враховуючи обставини, якими позивач обґрунтовує факт незаконності вибуття майна з його власності, суд зазначає, що для встановлення факту незаконності вибуття майна з власності позивача мають значення обставини, які мали місце в період його відчуження Товариством, коли власником і директором була ОСОБА_7 . 
		З матеріалів справи вбачається, що спірність відчуження частки в статутному капіталі Товариства має місце лише щодо 47 %, які належали ОСОБА_5 і були передані ОСОБА_6 , а не ОСОБА_3 . Відповідно, щодо реншти 53 % статутного капіталу Товариства, які правомірно належали ОСОБА_3 (51%) та ОСОБА_8 (2%), відсутні ознаки незаконності їх передачі на користь ОСОБА_4 , тому у відповідній частині ОСОБА_4 правомірно набула статусу учасника Товариства.
		Однак, позивачем не надано доказів встановлення відповідних обставин у визначеному чинним законодавством порядку. Не надано доказів визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 3 від 02.07.2012 року про перехід частки 47% ОСОБА_5 до ОСОБА_3 (у зв`язку з незаконністю виключення зі складу учасників товариства). ОСОБА_6 , як новим власником 47% частки, не оскаржено відчуження такої частки ОСОБА_7 і обсяг її повноважень, не надано доказів визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 4 від 30.08.2013 року, за яким ОСОБА_4 набула прав на частку Товариства та була призначена директором Товариства. 
		Щодо посилання позивача на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 06.10.2017 року у справі №642/3206/17, таким рішенням лише встановлено факт виходу ОСОБА_3 і ОСОБА_8 зі складу учасників Товариства. При цьому, обставини щодо підстав та умов їх виходу судом не досліджувались, і навіть, якщо припустити наявність підстав для відновлення прав на незаконно вибулу частку в розмірі 47%, з відповідного судового рішення не можливо встановити долі решти 53%, щодо яких відсутні ознаки незаконності. Позивачем не надано суду обгрунтованих пояснень з цього приводу. Наведене рішення Ленінського районного суду м. Харкова та відновлення на його підставі прав на 100% статутного капіталу Товариства суперечить фактичним обставинам, які відображені в матеріалах реєстраційної справи ТОВ «Сервіс Профіль», оскільки вихід учасників, про який йде мова у наведеному рішенні суду, відбувався у зв?язку з передачею часток ОСОБА_7 і в частині 53% є правомірним. В той же час, ОСОБА_6 мав право лише на 47% статутного капіталу Товариства і не вжив заходів щодо відновлення свого права в установленому порядку.
		Однак, порушення прав учасника щодо 47% частки не є підставою для висновку про вибуття майна з власності Товариства поза волею Товариства, оскільки на момент вчинення правочину ОСОБА_4 була власником принаймні 53% статутного капіталу Товариства і її повноваження як директора Товариства не спростовані в установленому порядку.
		Таким чином, з наведених у позові обставин та за відсутності доказів визнання недійсними в установленому порядку рішень загальних зборів ТОВ «Сервіс Профіль» № 3 від 02.07.2012 року та № 4 від 30.08.2013 року, правочину щодо відчуження ОСОБА_3 47% статутного капіталу ОСОБА_4 (за нотаріально посвідченою заявоюпро вихід з Товариства з відступленням частки ОСОБА_4 ), Договору купівлі-продажу від 15.10.2013 року щодо продажу Товариством спірного майна, відсутні достатні підстави стверджувати про вибуття майна поза волею власника (Товариства).
		Для належного встановлення факту незаконності вибуття майна з власності позивача мають бути досліджені та встановлені по суті (шляхом заявлення та вирішення відповідних позовних вимог) обставини щодо набуття ОСОБА_4 права на частку в статутному капіталі Товариства, її повноважень на продаж майна як власником та директором Товариства. 
		Факт незаконності вибуття має встановлюватись щодо винної особи, що може відбуватись як в межах одного спору з одночасним заявленням пов`язаних вимог про витребування майна, так і в окремих спорах щодо встановлення факту незаконності вибуття та витребування від фактичного володільця.
		Однак, позивачем вимога про встановлення факту незаконнсоті вибуття майна у цьому спорі не заявлена до належних відповідачів і не надано доказів встановлення відповідного факту в інших судових провадженнях.
		Таким чином, позивачем заявлено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння від відповідача, як добросовісного набувача, без встановлення у визначеному законодавством порядку факту незаконності вибуття майна, тому відсутні підстави для витребування такого майна у відповідача, як добросовісного набувача.
		Клопотання ОСОБА_6 про зупинення продження у справі залишено судом без розгляду, оскільки подано з порушенням встаноленого процесуального порядку на стадії розгляду справи по суті, тому результати розгляду можуть бути використані в якості нововоиявлених обставин для даного спору.
		Як визначено ч.ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
		За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
		Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує її, а саме на підставу позову.
		Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. На позивача покладено обов`язок обґрунтування своєї вимоги поданими доказами, тобто, довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
		Тобто, на час звернення до суду повинно мати місце порушення, невизнання або оспорювання прав та законних інтересів позивача, за захистом яких він звертається.
		Відсутність порушеного або оспорюваного права, інтересу особи, яка звернулася з позовом до суду, є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
		Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. 
		Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
		Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Таким чином, за наслідками розгляду спору позивачем не обґрунтовано та не доведено належними доказами факту незаконності вибуття майна з його володіння, тому відсутні достатні підстави для витребування такого майна у відповідача, як добросовісного набувача. 
		За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволені позову відмовити повністю.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено:18.07.2022 р. 
		 
		Суддя Т.П. Карпечкін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...