Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2663/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 19.07.2022. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 14.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/2663/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
		 
		за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
		 
		розглянувши матеріали касаційної скарги Садівничого товариства "Наука"
		 
		на рішення Господарського суду Київської області
		(суддя - Карпечкін Т.П.)
		від 12.10.2020
		 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Попікова О.В., судді: Євсіков О.О., Корсак В.А.)
		від 06.12.2021
		 
		у справі № 911/2663/19 
		 
		за позовом Садівничого товариства "Зелений луг"
		до Садівничого об`єднання "Трудовик"
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Іванюта Інна Вікторівна, Садівниче товариство "Автомагістраль-1 ТР.Ф.", Садівниче товариство "Автомагістраль", Садівниче товариство "Антей", Садівниче товариство "Бджілка", Садівниче товариство "Берегове", Садівниче товариство "Гідротехнік", Садівниче товариство "Десна-17", Садівниче товариство "Десна-2", Садівниче товариство "Десна-3", Садівниче товариство "Десна-4", Садівниче товариство "Деснянка-1", Садівниче товариство "Деснянка-2", Садівниче товариство "Деснянка-3", Садівниче товариство "Джерело", Садівниче товариство "Здоров`я", Садівниче товариство "Берізка", Садівниче товариство "Зоря", Садівниче товариство "Колос", Садівниче товариство "Кооператор", Садівниче товариство "Мебельщик", Садівниче товариство "Медик", Садівниче товариство "Меліоратор", Садівниче товариство "Металург", Садівниче товариство "Механізатор", Садівниче товариство "Наука", Садівниче товариство "Нива", Садівниче товариство "Нива-22", Садівниче товариство "Орбіта", Садівниче товариство "Полімер", Садівниче товариство "Портовик 2 КДБ", Садівниче товариство "Портовий Річпорт", Садівниче товариство "Прибрежний", Садівниче товариство "Приозерний", Садівниче товариство "Природа", Садівниче товариство "Промінь", Садівниче товариство "Прометей", Садівниче товариство "Радуга-Факел", Садівниче товариство "Ремонтник", Садівниче товариство "Ромашка", Садівниче товариство "Росинка", Садівниче товариство "Світлотехнік", Садівниче товариство "Топливний", Садівниче товариство "Троянда 2", Садівниче товариство "Хімік", Садівниче товариство "Чайка", Садівниче товариство "Дорожник", Садівниче товариство "Дізель", Садівниче товариство "Шляховик", Садівниче товариство "Деснянка-2 (Укр. Газ)", Садівниче товариство "Троянда-1"
		про визнання недійсними рішення, статуту та скасування реєстраційних дій,
		 
		за участю представників учасників справи:
		 
		позивача - Мартинюк В.І.,
		відповідача - Іванченко О.В., Киричук Н.М.,
		третіх осіб - Ліпінська О.П., Гаврилова Н.В., Гуртенко Г.О., Карпенко В.О., Лукашова  Н.П, Ночовний О.О., Первова В.В., Тукман Ю.В., Успенський М.А., Фущич  Б.В., Штурма Ю.В., Власов О.Р., Угніч О.П.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1.Садівниче товариство "Зелений луг" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого об`єднання "Трудовик" про визнання недійсним рішення 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене протоколом №  42/19-08 від 17.08.2019, про визнання недійсним Статуту Садівничого об`єднання "Трудовик", затвердженого рішенням 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене протоколом №  42/19-08 від 17.08.2019, та про скасування реєстраційних дій: від 03.09.2019 №  13551070007005630, вчинених державним реєстратором Києво-Святошинської РДА Київської області Іванютою Інною Вікторівною про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни керівника Садівничого об`єднання "Трудовик", та від 04.09.2019 № 13551050008005630, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської РДА Київської області Іванютою Інною Вікторівною, про затвердження нової редакції Садівничого об`єднання "Трудовик".
		 
		1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Садівниче товариство "Зелений луг", яке є членом Садівничого об`єднання "Трудовик" з моменту його заснування, не було повідомлено про час і місце проведення 42-ї позачергової Конференції, де було змінено склад Ради та Голову Ради Садівничого об`єднання "Трудовик", змінено склад ревізійної комісії, обрано членів громадської Наглядової Ради та затверджено нову редакцію Статуту. Рішення вказаної Конференції Садівничого об`єднання "Трудовик" було оформлене Протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019. Крім того, позивач наголошував на тому, що з порядком денним та проектами документів, які були затверджені, не ознайомлювався.
		 
		Позивач вважає, що 42-га позачергова Конференція Садівничого об`єднання "Трудовик" була проведена з грубим порушенням його прав як члена Садівничого об`єднання "Трудовик", норм чинного законодавства України та Статуту Садівничого об`єднання "Трудовик", затвердженого Конференцією Садівничого об`єднання "Трудовик" від 26.05.2018.
		 
		2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
		 
		Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що позивачем не доведено порушення його корпоративних прав за умови доведеності обставин обізнаності останнього про призначення позачергової Конференції, про яку повідомлено садівничі товариства у визначений Статутом спосіб. При цьому місцевий суд зазначив, що позивач мав можливість прийняти участь у такій Конференції і висловити свою незгоду з прийнятими рішеннями, а не своїми діями блокувати призначення та проведення позачергової Конференції, скликаної за ініціативою інших Садівничих товариств. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що під час проведення спірної Конференції був достатній кворум, який визначений Статутом.
		 
		2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції даної постанови. Резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 залишено без змін.
		 
		Суд апеляційної інстанції, підтримавши висновки суду першої інстанції в частині обізнаності позивача про проведення спірної 42-ї Конференції, разом з тим зазначив, що з наявного у матеріалах справи протоколу № 42/19-08 позачергової 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019 неможливо встановити хто саме із 31 учасника був присутній на конференції, а отже, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду стосовно доведеності наявності кворуму під час проведення спірної Конференції.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 12.10.2020 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021, Садівниче товариство "Наука" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		3.2. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (щодо застосування частини 5 статті 61 ЗУ "Про господарські товариства"), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (щодо застосування частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України), від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №  917/2101/17, від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (щодо застосування статей 74, 79 Господарського процесуального кодексу України); від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 (щодо застосування частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", абзацу 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 5 статті 15 Закону України "Про кооперацію").
		 
		Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: пункти 1, 3 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази.
		 
		3.3. Садівниче товариство "Гідротехнік", Садівниче товариство "Здоров`я", Садівниче товариство "Полімер", Садівниче товариство "Чайка", Садівниче товариство "Троянда-1", Садівниче товариство "Мебельщик", Садівниче товариство "Світлотехнік", Садівниче товариство "Джерело" подали відзив на касаційну скаргу Садівничого товариства "Наука", в якому просили відмовити в її задоволенні. При цьому садові товариства посилаються на те, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження; Садівниче товариство "Наука" отримало пакет документів до 42-ї Конференції. Крім того, садові товариства зазначають, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
		 
		3.4. Від Садівничого товариства "Деснянка-2 (Укр.газ)" також надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Товариство вказує на те, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт належного повідомлення садових товариства про проведення 42-ї Конференції шляхом розклеювання оголошень та вручення відповідних запрошень, крім того, про обізнаність садових товариств про скликання Конференції на 17.08.2019 свідчить текст протоколу засідання Ради Садівничого об`єднання "Трудовик" від 10.08.2019. Щодо доводів скаржника про неможливість підготуватися до питань порядку денного спірної Конференції, то Садове товариство "Деснянка-2 (Укр.газ)" вказує на те, що суди попередніх інстанцій правильно встановили, що позивач мав можливість прийняти участь в Конференції і висловити свою незгоду з прийнятими рішеннями, а не своїми діями блокувати призначення та проведення позачергової Конференції, скликаної за ініціативою інших садових товариств. 
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		 
		Садівниче об`єднання "Трудовик" є юридичною особою, що станом на момент проведення 42-ої Конференції Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, діяло на підставі Статуту в редакції, затвердженій Конференцією Садівничого об`єднання "Трудовик" від 26.05.2018.
		 
		Відповідно до п. 11.3 Статуту вищим органом управління Об`єднання є Конференція повноважних представників членів Об`єднання (надалі - Конференція ). Порядок та процедура ініціювання, скликання та проведення позачергової Конференції чітко регламентована положеннями Статуту.
		 
		Так, Ініціативною групою представників Садівничих товариств - членів Садівничого об`єднання "Трудовик" 17.08.2019 було проведено позачергову 42-у Конференцію Садівничого об`єднання "Трудовик".
		 
		Садівничі товариства - ініціатори проведення позачергової 42-ї Конференції зазначали, що голови та уповноважені представники садівничих товариств підписали відповідне звернення до членів Ради Об`єднання від 29.05.2019 року, яке голова Ради об`єднання Киричук Ніна Миколаївна отримала особисто 01.06.2019 вх.№28. Однак, вона проігнорувала дане звернення та не довела його зміст до відома членів Ради. Через півтора місяці Киричук Н.М. оголосила про продовження роботи 41-ї Конференції 28.07.2019, не надавши жодних розрахунків та обґрунтувань до кошторису витрат. Голосування знову не відбулось.
		 
		Враховуючи кризову ситуацію, що утворилась, головами садівничих товариств було прийняте рішення про скликання 42-ї позачергової Конференції самостійно, яка відбулась 17.08.2019. Порядок денний та матеріали Конференції попередньо були вручені всім головам садівничих товариств, які би хотіли їх отримати. 
		 
		Крім того, були розклеєні оголошення про час, місце проведення та порядок денний 42-ї позачергової Конференції (копії оголошення залучено до справи).
		 
		Також зі змісту протоколу засідання Ради від 10.08.2019 №10/08-19 та протоколу розширеного засідання Ради від 17.08.2019 №17/08-2019, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обізнаність Ради Садівничого об`єднання "Трудовик" з наміром проведення садівничими товариствами та порядком денним 42-ї позачергової Конференції. Голова Садового товариства "Зелений луг" Мартинюк В.І. також був присутній на цих засіданнях.
		 
		17.08.2019 відбулась 42-га позачергова Конференція повноважних представників садівничих товариств-членів Садівничого об`єднання "Трудовик". На посаду Голови Ради Садівничого об`єднання "Трудовик" був обраний ОСОБА_1 та здійснені відповідні реєстраційні дії.
		 
		5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
		 
		5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		5.2. Предметом спору в цій справі є вимога Садівничого товариства "Зелений луг", яке є членом Садівничого об`єднання "Трудовик", про визнання недійсним рішення 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019, про визнання недійсним Статуту Садівничого об`єднання "Трудовик", затвердженого рішенням 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене протоколом №  42/19-08 від 17.08.2019, та про скасування відповідних реєстраційних дій.
		 
		Садівниче товариство "Зелений луг", яке є членом Садівничого об`єднання "Трудовик" з 1995 року, обґрунтовує позовні вимоги тим, що під час проведення 42-ої Конференції було допущено такі порушення:
		 
		- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
		 
		- позбавлення учасника (члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах;
		 
		- недотримання процедури скликання зборів,
		 
		- відсутність кворуму.
		 
		Окрім цього, у зв`язку з тим, що оскаржуваним Рішенням 42-ої позачергової Конференції Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019 було затверджено Статут відповідача в новій редакцій, позивач також просить визнати недійсною нову редакцію Статуту Садівничого об`єднання "Трудовик", затверджену рішенням 42-ї Конференції повноважних представників членів Садівничого об`єднання "Трудовик" від 17.08.2019, що оформлене Протоколом № 42/19-08 від 17.08.2019, та скасувати відповідні реєстраційні дії.
		 
		5.3. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник зазначає пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19 (щодо застосування частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства").
		 
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 викладено правову позицію, відповідно до якої на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
		 
		Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, висновки в якому, на думку скаржника, не були враховані судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, встановив таке.
		 
		Так, у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 906/307/20 викладено правову позицію, відповідно до якої обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
		 
		У цій справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій відхилили доводи позивача про порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів, з огляду на встановлені ними фактичні обставини справи.
		 
		Так, згідно з п. 12.2 Статуту Садівничого об`єднання "Трудовик" в редакції на момент проведення спірної Конференції, повідомлення про проведення Конференції розміщується на дошці об`яв і/або надсилається поштою на адресу члена Об`єднання. 
		 
		Тобто, з огляду на зміст п. 12.2 Статуту господарські суди дійшли висновку, що належним повідомленням є розміщення оголошення на дошці об`яв.
		 
		При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що були розклеєні оголошення про час, місце проведення та порядок денний 42-ї позачергової Конференції (копії оголошення залучено до справи).
		 
		Крім того, зі змісту протоколу засідання Ради від 10.08.2019 №10/08-19 та протоколу розширеного засідання Ради від 17.08.2019 №17/08-2019, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обізнаність Ради Садівничого об`єднання "Трудовик" з наміром проведення садівничими товариствами та порядком денним 42-ї позачергової Конференції. Голова Садового товариства "Зелений луг" Мартинюк В.І. також був присутній на цих засіданнях.
		 
		Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
		 
		Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
		 
		З огляду на викладене, пославшись на протокол засідання Ради від 10.08.2019 №10/08-19 та протокол розширеного засідання Ради від 17.08.2019 №17/08-2019, суди попередніх інстанцій не перевірили чи передбачені такі спосіб та форма повідомлення про проведення Конференції чинним законодавством або Статутом. Крім того, господарські суди не проаналізували змісту згаданих протоколів, як наслідок не встановили яка саме інформація була предметом обговорення та чи можуть такі обставини з достовірністю свідчити про повідомлення позивача про дату, місце, час проведення та порядок денний спірної Конференції. Також ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили присутність уповноваженого представника позивача на засіданнях Ради 10.08.2019 та 17.08.2019, у зв`язку з чим аргументи позивача про те, що він не був присутній на засіданні 10.08.2019 залишились поза увагою суду.
		 
		Щодо встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо того, що були розклеєні оголошення про час, місце проведення та порядок денний 42-ї позачергової Конференції (копії оголошення залучено до справи), колегія суддів зазначає, що при цьому господарські суди не зазначили якими доказами такі обставини підтверджені.
		 
		Крім того, господарські суди не встановили обставин ознайомлення адресата інформації з відповідним повідомленням, тобто не перевірили принаймні теоретичної можливості позивача бути обізнаним як із самим фактом розміщення повідомлення на дошці оголошень, так і з відповідним текстом оголошення.
		 
		Також, врахувавши пояснення представників ініціативної групи про те, що порядок денний та матеріали Конференції були вручені представникам садових товариств, було розклеєно відповідні оголошення, суди попередніх інстанцій разом з тим не дали оцінки поясненням інших членів Садівничого об`єднання "Трудовик" щодо обставин справи, які надані на виконання ухвал Господарського суду Київської області від 05.02.2020, від 27.05.2020, Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021.
		 
		При цьому колегія суддів враховує, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, на яку також посилається скаржник в своїй касаційній скарзі, зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
		 
		Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		З врахуванням викладеного, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не дали оцінки всім зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.
		 
		5.4. Посилаючись на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник також зазначає про те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №914/1968/16 щодо застосування частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства", абзацу 2 частини 1 статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства", частини 5 статті 15 Закону України "Про кооперацію".
		 
		Так, у постанові від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки, позивач не зміг належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що порушення внаслідок недотримання вимог закону під час скликання загальних зборів є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, прийнятих за результатами розгляду окремих питань порядку денного позачергових загальних зборів.
		 
		Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів враховує правову позицію, викладену в Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17, відповідно до якої враховуючи норми статті 167 Господарського кодексу України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження №  12-90гс19)).
		 
		Отже, своєчасне та належне повідомлення члена Садівничого об`єднання "Трудовик" про скликання Конференції є важливим для формування волі при прийнятті рішень Конференцією, аби кожен з його членів міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
		 
		При цьому, з урахуванням порядку денного 42-ї Конференції, зокрема обрання Голови Ради Садівничого об`єднання "Трудовик", суди попередніх інстанцій не перевірили дотримання пункту 12.2 Статуту, яким передбачено, що претенденти на обрання Голови Ради об`єднання не пізніше ніж за 30 днів до початку Конференції направляють на адресу Ради Садівничого об`єднання "Трудовик" автобіографію з вказанням освіти, місць роботи та Програми діяльності на посаді Голови Ради.
		 
		Як наслідок господарські суди не перевірили чи міг позивач належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема в частині обрання нового Голови, а також затвердження нової редакції Статуту, а отже, висновок судів про недоведеність порушення корпоративних прав позивача є передчасним.
		 
		5.5. Верховний Суд також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		 
		Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).
		 
		Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		 
		Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
		 
		5.6. Щодо доводів скаржника в частині судового збору за приєднання до апеляційної скарги, то колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для його стягнення з Садівничого товариства "Наука".
		 
		Так, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 3 статті 265 Господарського процесуального кодексу України до заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.
		 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
		 
		За змістом підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги в цій частині не знайшли свого підтвердження, а постанова суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає залишенню в силі.
		 
		6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		6.2. Згідно з частиною третьою статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
		 
		6.3. Враховуючи те, що підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, знайшла своє підтвердження, оскільки суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 906/307/20, від 12.04.2018 у справі № 914/1968/16, а також зважаючи на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили всі зібрані у справі докази, внаслідок чого припустилися неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		6.4. Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін, зокрема, надати оцінку змісту заявлених вимог здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених Господарським процесуальним кодексом України. В залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства розглянути вимоги з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого розгляду в судовому рішенні. 
		 
		7. Судові витрати
		 
		Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції не здійснюється. 
		 
		Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.Касаційну скаргу Садівничого товариства "Наука" задовольнити.
		 
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 12.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати, а справу №  911/2663/19 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
		 
		3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 в частині стягнення з Садівничого товариства "Наука" судового збору в дохід Державного бюджету України за приєднання до апеляційної скарги залишити без змін.
		 
		4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		 
		Головуючий                                                                                                     В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                                                 О. Баранець
		 
		 
		                                                                                                                          О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...