Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/313/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 19.07.2022. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 18.07.2022
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2022 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  917/313/18 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
		касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
		на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 та
		постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022,
		за заявою комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
		про часткове визнання таким, що не підлягає виконанню наказу від 13.11.2021 у справі №917/313/18
		за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"
		до комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
		про стягнення 28 788 693,22 грн.
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1.          Стислий зміст позовних вимог
		 
		1.1.           У провадженні господарського суду Полтавської області  перебувала справа №917/313/18 за позовом публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", позивач) до комунального підприємства "Теплоенерго" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - КП "Теплоенерго", відповідач) про стягнення 28 466 919,09 грн заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, пені у розмірі 1 262 514,72 грн, 3% річних у розмірі 234 734,07 грн, інфляційний втрат у розмірі 530 634,04 грн та 476 359,75 грн витрат по сплаті судового збору.
		 
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013 №4313/082023/с.
		 
		2.          Стислий виклад судових рішень, які передували зверненню зі скаргою на дії   головного державного виконавця
		 
		2.1.          Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2018, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 31.10.2018 у справі №917/313/18 позов ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" задоволено частково. Суд сягнув з  КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" заборгованість у розмірі 28 466 919,09 грн, пеню у розмірі 1 262 514,72 грн, 3% річних у розмірі 234 734,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 530 634,04 грн, 476 359,75 грн витрат по сплаті судового збору.
		 
		2.2.          На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 у справі №917/313/18, господарським судом Полтавської області 13.11.2018 видано судовий наказ.
		 
		2.3.          У жовтні 2021 КП "Теплоенерго" (далі - боржник) звернулося до господарського суду Полтавської області із заявою про часткове визнання таким, що не підлягає виконанню наказу по справі №917/313/18.
		 
		2.4.          Обґрунтовуючи заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, боржник, посилаючись на вимоги статті 328 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказував, що оскільки заборгованість за наказом господарського суду Полтавської області у справі №917/313/18 боржником було погашено до 01.06.2021, то в силу положень Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" (далі - Закон №1730-VІІІ), у редакції Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (далі - Закон №1639-ІХ), то нараховані на вказану заборгованість неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
		 
		3.          Стислий виклад рішень судів попередніх інстанцій
		 
		3.1.          Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 (суддя Киричук О.А.), яка залишена без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 (колегія суддів: Пуль О.А., Білоусова Я.О., Тарасова І.В.) у справі №917/313/18 заяву КП "Теплоенерго" про визнання наказу по справі №917/313/18 таким, що не підлягає виконанню в частині задоволено. Суд визнав наказ господарського суду Полтавської області від 13.11.2018 у справі №917/313/18 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" пені 1  262 514,72 грн, 234 734,07 грн - 3% річних, 530 634,04 грн - інфляційних втрат. 
		3.2.          Ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що згідно з абзацами 2, 3 частини першої статті 7 Закону №1730-VІІІ у редакції Закону №1639-ІХ, законодавець запровадив чіткий механізм звільнення боржників від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості за спожитий природний газ та встановив заборону на нарахування боржникам (споживачам) неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на суми основної заборгованості за договорами поставки природного газу, договорами купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді за умов її погашення боржниками до 01.06.2021.
		3.3.          З огляду на те, що основна заборгованість за теплову енергію згідно з наказом господарського суду Полтавської області у справі №917/313/18 погашена відповідачем до 01.06.2021, то в силу положень частини першої статті 7 Закону №1730-VІІІ у редакції Закону №1639-ІХ останній звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату заборгованості в умовах повного виконання основного зобов`язання задля забезпечення досягнення мети цього Закону. Зокрема, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 01.06.2021 або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, нараховані неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
		3.4.          Суди встановили, що за поставлену теплову енергію за договором (основна сума заборгованості) у розмірі 28 466 919,09 грн по рішенню суду від 19.07.2018 у справі №917/313/18 боржник розрахувався у повному обсязі до 01.06.2021 (Акт звірки розрахунків проведений станом на 01.01.2019, постанова про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 ВП 57965775, Акт звірки розрахунків між КП "Теплоенерго" та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" по договору  від 01.20.21 №4313/082023/с, Довідка про стан взаєморозрахунків між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та КП "Теплоенерго" за теплову енергію станом на 01.10.2021).
		4.          Стислий виклад вимог касаційної скарги
		 
		4.1.          Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (далі - скаржник) подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові акти; прийняти нове рішення, яким відмовити КП "Теплоенерго" в задоволенні заяви про часткове визнання таким, що не підлягає виконанню наказу від 13.11.2018 у цій справі.
		 
		5.          Аргументи учасників справи
		 
		5.1.          Аргументи касаційної скарги
		5.1.1.          Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми Закону №1730-VІІІ.
		 
		5.1.2.          Зокрема, за твердженням скаржника, наведена боржником стаття 7 Закону №1730-VІІІ визначає саме списання нарахованої неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних. Водночас суди не прийняли до уваги, що Закон №1730-VІІІ не наділяє суд процесуальною можливістю визнавати недійсними (такими, що не підлягають виконанню) видані виконавчі документи у зв`язку із прийняттям вказаного вище Закону, оскільки у останньому відсутня пряма вказівка на вчинення такої дії, як і відсутня вказівка про припинення існуючого між сторонами зобов`язання.
		 
		5.1.3.          Частина друга статті 7  Закону №1730-VІІІ не виключає норму (загальну умову) Цивільного кодексу України, що встановлює виконання зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 Цивільного кодексу України).
		 
		5.1.4.          Скаржник наголошує на тому, що в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
		 
		5.1.5.          Також скаржник посилається на неврахуванням судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень висновків викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17.
		 
		5.2. Аргументи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
		5.2.1.          У відзиві на касаційну скаргу відповідач доводи касаційної скарги не визнає і погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
		 
		6.          Касаційне провадження 
		 
		6.1.          Ухвалою Верховного Суду від 03.05.2022 у справі №917/313/18: поновлено ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" строк для подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022; вирішено здійснювати перегляд зазначених судових актів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребувано матеріали справи № 917/313/18 з господарського суду Полтавської області; копію ухвали надіслано до господарського суду Полтавської області та Східного апеляційного господарського суду.
		 
		6.2.          Ухвалою Верховного Суду від 02.06.2022 касаційне провадження у справі №917/313/18 зупинено до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
		 
		6.3.          Витребувані матеріали справи №917/313/18 надійшли зі Східного апеляційного господарського суду до Верховного Суду 08.07.2022.
		 
		6.4.          Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 поновлено касаційне провадження у справі №917/313/18 за касаційною скаргою ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022.
		 
		7.          Стислий виклад обставин справи, встановлених попередніми судовими інстанціями
		 
		7.1.          Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.07.2018, яке залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2018 у справі №917/313/18 позов ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" задоволено частково, стягнуто з КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" заборгованість у розмірі 28466919,09 грн, пеню - 1262514,72 грн, 3% річних - 234734,07 грн, інфляційні втрати - 530634,04 грн, 476359,75 грн -  витрат по сплаті судового збору, в іншій частині позову відмовлено, повернуто ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 95 715,10 грн.
		 
		7.2.          13.11.2018 на виконання рішення господарського суду Полтавської області від 19.07.2018 судом першої інстанції видано відповідний наказ.
		 
		7.3.          Суди встановили, що стягнута за рішенням суду сума боргу, яка виникла у відповідача станом на 01.06.2018, виникла з підстав невиконання останнім зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013 №4313/082023/с .
		 
		7.4.          Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області постановою від 26.12.2018  ВП №57965775 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №917/313/18.
		 
		7.5.          Постановою від 28.12.2018 ВП№57965775 приєднано виконавче провадження №57965775 з примусового виконання наказу №917/313/18, виданого 13.11.2018 до зведеного виконавчого провадження №38275205.
		 
		7.6.          Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.11.2021 №284 внесені зміни до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно Закону №1730-VІІІ, згідно з додатком до нього відомості по КП "Теплоенерго" доповнені обсягом кредиторської заборгованості перед ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", утвореної станом на 01.06.2021, що підлягає реструктуризації, а також обсягом пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, утворену станом на 01.06.2021 тощо (№ запису в реєстрі 104.2). Сума, яка визнана в реєстрі нарахувань станом на 01.06.2021 складає 7 559 109,20 грн.
		 
		7.7.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана сума нарахувань 7 559 109,20 грн внесена до вказаного вище реєстру відповідно до заяви від 27.10.2021 №06/2108 щодо внесення змін до реєстру КП "Теплоенерго", до якої надано розшифровку складу цієї кредиторської заборгованості, а саме: довідки про обсяги та структуру кредиторської заборгованості, де в графі 4 по кредитору ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зазначені заявлені до внесення до реєстру залишки таких нарахувань у справі №917/313/18. Зокрема, у колонці зазначені дані неустойка штрафи, пені, інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість (без судового збору) - 2 027 882,83 грн (сума по рішенню), пеня 1 262 514,72 грн, 234 734,07 грн - 3% річних, 530 634,04 грн - інфляційні втрати. Всього разом - 2 027 882,83 грн та судовий збір - 476 359,75 грн.
		 
		7.8.          Як встановили суди, матеріалами справи підтверджується, що за поставлену теплову енергію за договором (основна сума заборгованості) у розмірі 28 466 919,09 грн по рішенню суду за справи №917/313/18 боржник розрахувався у повному обсязі до 01.06.2021, що підтверджується актом звірки розрахунків, проведеної станом на 01.01.2019, постановою про стягнення виконавчого збору від 13.09.2019 ВП 57965775, актом звірки розрахунків між КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" по договору №4313/082023/с від 01.10.2021 та довідкою про стан взаєморозрахунків між КП "Теплоенерго" на користь ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" за теплову енергію станом на 01.10.2021, в якому заборгованість спірного періоду по рішенню відсутня.
		 
		7.9.          Залишок заборгованості за наказом господарського суду Полтавської області у справі №917/313/18 складається з пені у розмірі1 262 514,72 грн, 3% річних  у розмірі 234734,07 грн, інфляційних втрат у розмір 530 634,04 грн та 476 359,75 грн витрат по сплаті судового збору.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		8.          Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
		 
		8.1.          Переглянувши оскаржувані у справі ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		8.2.          Задовольняючи заяву відповідача про визнання наказу господарського суду у цій справі таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що згідно з абзацами 2, 3 частини першої статті 7 Закону №1730-VІІІ у редакції Закону №1639-ІХ,  на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 01.06.2021 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються. Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 01.06.2021, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб: підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 01.06.2021 або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону.
		8.3.          Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
		 
		8.4.          Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
		 
		8.5.          Частиною першою статті 327 ГПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
		 
		8.6.          Відповідно до частин першої, другої статті 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
		 
		8.7.          Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому Суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку. Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.
		 
		8.8.          Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу).
		 
		8.9.          Верховною Радою України 03.11.2016 був прийнятий Закон №1730-VІІІ, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних і теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
		 
		8.10.          Метою Закону №1730-VIII є поліпшення становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду.
		 
		8.11.          Згідно з цим Законом під процедурою врегулювання заборгованості законодавець визначив заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
		 
		8.12.          Приписами статті 2 Закону №1730-VІІІ у редакції, з урахуванням змін, внесених Законом №1639-IX, визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
		 
		8.13.          Відповідно до статті 3 цього Закону, у редакції Закону №1639-ІХ, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
		 
		8.14.          Згідно з частиною першою статті 7 Закону №1730-VIII, із змінами, внесеними Законом №1639-ІХ, на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ, а також послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію станом на 01.06.2021 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
		 
		8.15.          Нараховані на заборгованість за спожитий природний газ, послуги з його розподілу та транспортування, а також за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, утворену станом на 01.06.2021, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не можуть бути предметом подальшого продажу та врегульовуються у такий спосіб:
		- підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом, якщо погашення основної частини боргу здійснено до 01.06.2021 або до моменту укладення договорів про реструктуризацію відповідно до статті 5 цього Закону, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
		- підлягають списанню, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями умов укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
		 
		8.16.          Аналіз положень Закону  норми Закону №1730-VIII дає підстави дійти висновку, що встановлений законодавцем обов`язок списати заборгованість з неустойки, 3% річних, інфляційних витрат має на меті звільнення боржника від додаткового навантаження в умовах повного виконання основного зобов`язання задля забезпечення досягнення мети Закону №1730-VIII, а саме: забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
		 
		8.17.          Отже, цією нормою законодавець передбачив можливість звільнення боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, інфляційні втрати, відсотки річних не ставиться у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості до 01.06.2021.
		 
		8.18.          Судами встановлено, що заборгованість КП "Теплоенерго" перед ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" у даній справі виникла внаслідок несвоєчасних розрахунків відповідача за отриману теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 31.07.2013 №4313/082023/с. Відповідно до наказу господарського суду Полтавської області у справі №917/313/18 від 13.11.2018 з боржника стягнуто заборгованість у розмірі 28 466 919,09 грн, пеню - 1  262 514,72 грн, 3% річних - 234 734,07 грн та інфляційні втрати - 530 634,04 грн.
		 
		8.19.          Суди встановили, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 05.11.2021 №284 внесено зміни до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно Закону №1730-VIII. Зокрема, згідно з додатком до нього відомості по КП «Теплоенерго» доповнені обсягом кредиторської заборгованості перед ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", утвореної станом на 01.06.2021, що підлягає реструктуризації, а також обсягом пені, інфляційних нарахувань, 3% річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, утворену станом на 01.06.2021 тощо (№ запису в реєстрі 104.2), де сума таких визнана в реєстрі нарахувань станом на 01.06.2021 складає 7559109,20 грн.
		 
		8.20.          Вказана сума нарахувань 7559109,20 грн внесена до вказаного вище реєстру відповідно до заяви №06/2108 від 27.10.2021 щодо внесення змін до реєстру КП "Теплоенерго". Судами встановлено, що у графі 4 по кредитору ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зазначено і заявлені до внесення до реєстру залишки таких нарахувань у справі №917/313/18, а саме: в колонці зазначені дані неустойка штрафи, пені, інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість (без судового збору) - 2 027 882,83 грн (сума по рішенню), пеня 1  262 514,72 грн, 234 734,07 грн - 3% річних, 530 634,04 грн - інфляційні втрати, всього разом 2 027 882,83 грн), судовий збір - 476 359,75 грн.
		 
		8.21.          Крім того суди також встановили, що за поставлену теплову енергію за договором (основна сума заборгованості) у розмірі 28 466 919,09 грн по рішенню суду від 19.07.2018 у справі №917/313/18 боржник розрахувався у повному обсязі до 01.06.2021.
		 
		8.22.          Залишок заборгованості за наказом господарського суду Полтавської області у справі №917/313/18 складається з пені у розмірі 1 262 514,72 грн, 3% річних у розмірі 234 734,07 грн, інфляційних втрат у розмірі 530 634,04 грн та  476 359,75 грн витрат по сплаті судового збору.
		 
		8.23.          Вказані обставини також не заперечуються сторонами у справі, зокрема, що погашення основної частини боргу відбулося до 01.06.2021.
		 
		8.24.          З огляду на встановлені вище судами обставини, Суд погоджується з висновками судів попередніх істанцій, що на відносини сторін у даному випадку розповсюджуються норми частини першої статті 7 Закону 1730-VIII у редакції Закону №1639-IX, які визначають порядок врегулювання заборгованості.
		 
		8.25.          Господарські суди попередніх інстанцій, врахувавши положення статей 1, 2, 3, частини 1 статті 7 Закону 1730-VIII у редакції Закону №1639-IX, статті 328 ГПК України та встановивши, що заявлені до стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат, неустойки було нараховано на заборгованість, яку відповідач погасив до 01.06.2021, а тому такі нарахування підлягають списанню в силу вимог частини першої статі 7 зазначеного Закону, дійшли обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для визнання наказу суду у цій справі в частині стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат, пені та штрафу таким, що не підлягає виконанню.
		 
		8.26.          З огляду на наведене, доводи касаційної скарги в частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень Закону №1730-VIII та Закону №1639-IX є необґрунтованими.
		 
		8.27.          Доводи ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що за своєю суттю зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції з урахуванням вимог частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Окрім того, наведені доводи були розглянуті та їм було надано належну правову оцінку судами попередніх інстанцій.
		 
		8.28.          Доводи ж касаційної скарги в частині неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №910/8665/17 колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, з огляду на те, що у справі №910/8665/17 по-перше, наказ було видано на виконання рішення третейського суду; по-друге, обставини спору свідчать, що предметом судового розгляду не було застосування положень Закону №1730-VIII та Закону №1639-IX ; по-третє, судами було встановлено, що боржником не здійснено погашення заборгованості з примусового виконання наказу, зокрема, боржником не доведено суду обставин на підтвердження припинення основного зобов`язання.
		 
		9.          Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		9.1.          Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		9.2.          Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
		 
		9.3.          З огляду на встановлені обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, підстави для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
		 
		10.          Судові витрати
		 
		9.1. Судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
		 
		Верховний Суд, керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 09.11.2021 у справі №917/313/18 - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Суддя                                                                                                            І. Бенедисюк
		 
		 
		Суддя                                                                                                            І. Булгакова
		 
		   
		Суддя                                                                                                            І. Колос

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...