Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 362/6115/17 : Окремі процесуальні питання; Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 20.07.2022.
Дата набрання законної сили: 09.06.2022
Номер судового провадження: 13-19кс22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		9 червня 2022 року
		м. Київ
		справа № 362/6115/17
		провадження № 13-19кс22
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаОСОБА_1 , 
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 ,  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,  ОСОБА_12 ,  ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,  ОСОБА_16 ,  ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,  ОСОБА_19 
		перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (далі  Велика Палата) провадження за заявою захисника ОСОБА_20 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського обласного суду від 21грудня 2000 року щодоОСОБА_21 і
		ВСТАНОВИЛА:
		За вказаним вироком, з урахуванням змін, унесених ухвалою Верховного Суду України від 22 березня 2001 року, ОСОБА_21 було засуджено за пунктами «а», «г», «е», «і» ст.93, ч. 3 ст. 142 Кримінального кодексу України 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
		Розглянувши повідомлення № 1412/2005, 19 липня 2011 року Комітет Організації Об`єднаних Націй з прав людини (далі  Комітет ООН) у своїх Міркуваннях зазначив, що при здійсненні кримінального провадження стосовно ОСОБА_21 не було додержано ст. 7, п. 1 ст. 9, п. 1 ст. 10, п. 1 та підпунктів «b», «d», «е», «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські іполітичні права (далі  Міжнародний пакт).
		Посилаючись на такі Міркування Комітету ООН, сторона захисту неодноразово зверталась до суду з питань перегляду згаданих вироку й ухвали занововиявленими обставинами. Однак на користь заявників судових рішень прийнято не було.
		Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 19 листопада 2019 року також залишив без задоволення подану в 2017 році захисником ОСОБА_20 в інтересах ОСОБА_21 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського обласного суду від 21 грудня 2000 року. Наведене рішення Київський апеляційний суд ухвалою від 7 грудня 2020 року залишив без змін.
		Не погодившись із цим, ОСОБА_21 26 березня 2021 року звернувся доВерховного Суду з касаційною скаргою, в якій порушив питання проскасування зазначених ухвалвід 19 листопада 2019 року та 7грудня 2020року і направлення провадження на новий розгляд до суду першої інстанції. За вказаною скаргою засудженого 14 квітня 2021 року було відкрито касаційне провадження.
		Ухвалою від 17 лютого 2022 року колегія суддів Касаційного кримінального суду ускладі Верховного Суду (далі  колегія суддів, суд касаційної інстанції, Касаційний кримінальний суд), керуючись статтями 4341, 4342 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), передала провадження за заявою захисника ОСОБА_20 про перегляд вироку Київського обласного суду від 21грудня 2000 року щодо ОСОБА_21 на розгляд Великої Палати.
		Мотиви передачі провадження на розгляд Великої Палати
		На переконання Касаційного кримінального суду,справа містить виключну правову проблему і рішення Великої Палати матиме значення для розвитку права таформування єдиної правозастосовчої практики.
		За змістом ухвали від 17 лютого 2022 року зазначена проблема полягає усуперечностях між нормами кримінального процесуального закону, а саме між положеннями ч. 4 ст. 9 та ст. 459 КПК. Кількісний критерій проблеми колегія суддів убачає в наявності Міркувань Комітету ООН щодо порушення Україною прав, передбачених Міжнародним пактом, не тільки у справі ОСОБА_21 , але й в інших, наприклад у справах «Пустовойт проти України», «Щітка проти України», звідси, й можливість виникнення аналогічних ситуацій у подальшому через правову невизначеність. Натомість якісним показником, на думку колегії суддів, є необхідність вирішити питання щодо дотримання принципу верховенства права у справах подібної категорії з огляду на міжнародні зобов`язання України, передбачені Міжнародним пактом, Факультативним протоколом до Міжнародного пакту, на положення ст. 9 Конституції України та ч. 4 ст. 9 КПК.
		Разом із цим суд касаційної інстанції посилається на ухвалу Великої Палати від18вересня 2018 року (провадження № 13-53зво18), якою було визначено, щоМіркування Комітету ООН не можуть бути правовою підставою для перегляду судових рішень відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК.
		Вважаючи, що в силу взятих на себе міжнародних зобов`язань Україна повинна врахувати Міркування Комітету ООН в цій справі та вжити відповідних заходів реагування для усунення допущених порушень Міжнародного пакту, колегія суддів у своїй ухвалі сформулювала питання, яке зводиться до того, чи є згадані Міркування підставою для перегляду судових рішень у кримінальному провадженні за нововиявленими обставинами.
		Позиція Великої Палати
		Згідно з ч. 6 ст. 4342 КПК Велика Палата має перевірити підстави для передачі кримінального провадження на її розгляд.
		Перевіривши наведені в ухвалі Касаційного кримінального суду аргументи щодо необхідності вирішення виключної правової проблеми, Велика Палата дійшла висновку про відсутність достатніх підстав для передачі на її розгляд провадження за заявою захисника ОСОБА_20 про перегляд вироку стосовно ОСОБА_21 за екстраординарною процедурою.
		За змістом положень ч.5 ст.4341 КПК підставою для передачі кримінального провадження на розгляд Великої Палати є обґрунтований висновок суду, який розглядає справу в касаційному порядку, про те, що вона містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		Як наголошується у рішеннях Верховного Суду, виключну правову проблему належить оцінювати з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. При цьому за останнім показником зазначена проблема полягає, зокрема, у відсутності сталої судової практики, необхідності застосування інституту аналогії, необхідності здійснення судового тлумачення норм закону.
		Отже, звертаючись до Великої Палати, Касаційний кримінальний суд повинен обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) та/або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод та інтересів саме на прикладі неоднакової судової практики. Ця позиція кореспондується також із приписами ч.4 ст.4342 КПК.
		Однак суд касаційної інстанції, постановляючи ухвалу від 17 лютого 2022 року, згаданих положень закону повною мірою не врахував.
		Обґрунтовуючи наявність у справі виключної правової проблеми, колегія суддів акцентує увагу на відсутності в чинному законодавстві процесуального механізму виконання / реалізації Міркувань Комітету ООН за результатами розгляду повідомлень осіб про порушення Україною їхніх прав, перелічених уМіжнародному пакті (ст.2). Також Касаційний кримінальний суд, посилаючись направову позицію Великої Палати у провадженні №13-53зво18 (ухвала від18вересня 2018 року), констатує неналежність Комітету ООН доміжнародних судових установ, а звідси, і Міркувань Комітету ООН  до підстав для перегляду справи за виключними обставинами відповідно до ч.3 ст.459 КПК. Зазначене спонукало колегію суддів до висновку про суперечність між принципом законності у кримінальному процесі (ч.4 ст.9 КПК) та існуючим переліком підстав для здійснення провадження за екстраординарною процедурою (ст.459 КПК).
		У зв?язку з наведеним суд касаційної інстанції дійшов переконання, щовстановлені в Міркуванні Комітету ООН порушення слід сприймати якнововиявлені обставини. Для втілення своєї позиції колегія суддів фактично пропонує Великій Палаті зробити висновок про те, що Міркування Комітету ООН єпідставою для перегляду судових рішень у кримінальному провадженні занововиявленими обставинами (ч. 2 ст. 459 КПК).
		Проте в ухвалі від 17 лютого 2022 року не міститься посилань на суперечливе застосування судами ч.2 ст.459 вказаного Кодексу в окресленому аспекті. Касаційний кримінальний суд не ухвалював рішень у розрізі порушеного питання. Між тим процесуальних перешкод для цього немає. Водночас саме на суд касаційної інстанції закон покладає обов?язок своїми рішеннями формувати судову практику з метою її єдності та сталості.
		Наведені обставини свідчать про відсутність наразі підстав для прийняття провадження Великою Палатою.
		Крім того, скеровуючи справу до Великої Палати, колегія суддів не зважила на той факт, що запровадження в національне законодавство норм, які би забезпечували ефективний механізм юридичного захисту у випадку встановлення порушень прав, передбачених міжнародним договором, належить до компетенції органу законодавчої влади.
		Непереконливим є і посилання в ухвалі на позицію Великої Палати в провадженні № 13-53зво18, адже Касаційний кримінальний суд залишив поза увагою суть рішення вказаної палати, істотну відмінність між юридичною природою нововиявлених та виключних обставин у розумінні глави 34 КПК.
		Разом із цим попри те, що касаційне провадження було відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_21 на ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2019 року та Київського апеляційного суду від7 грудня 2020 року, колегія суддів, як відображено в її рішенні, передала нарозгляд Великої Палати провадження за заявою захисника ОСОБА_20 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. Таке звужене формулювання не узгоджується з висновками Великої Палати, викладеними в ухвалі від 17 квітня 2018 року (провадженні № 13-22зк18).
		Водночас, передаючи провадження за заявою захисника, суд касаційної інстанції не оцінив з огляду на правила ч.1 ст.461, ч.3 ст.464, ч.3 ст.429 КПК наявних уВерховному Суді даних, згідно з якими 12 березня 2018 року ОСОБА_20 було відмовлено у поновленні пропущеного процесуального строку звернення про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від22 березня 2001 року (провадження № 51-526зно18). Відомостей напідтвердження того, що стороні захисту поновлено вказаний строк, в ухвалі колегії суддів від 17 лютого 2022 року не міститься. Згадане питання має правове значення, оскільки відповідно до ч.3 ст.464 КПК подану поза межами процесуального строку заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по суті вимог суд не розглядає, а повертає заявнику. Як убачається з матеріалів провадження, рішення місцевого суду від 30 листопада 2018 року проповернення ОСОБА_20 заяви апеляційний суд 15 травня 2019 року скасував через прийняття його одноособово замість колегіально, а також узв?язку з порушенням ч.3 ст.415 КПК. При цьому не ставилось під сумнів пропущення строку заявницею. Визначеність у питанні додержання строку впливає на рух провадження за заявою захисника, звідси,  і на результати перегляду оспорюваних ОСОБА_21 ухвал, що не було враховано припередачі справи на підставі ч. 5 ст. 4341 зазначеного Кодексу.
		Зважаючи на викладене, провадження за заявою захисника ОСОБА_20 проперегляд за нововиявленими обставинами вироку щодо ОСОБА_21 підлягає поверненню колегії суддів для подальшого розгляду в межах їїповноважень відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
		Керуючись статтями 4341, 4342 КПК, Велика Палата Верховного Суду
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Провадження за заявою захисника ОСОБА_20 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Київського обласного суду від 21 грудня 2000 року щодо ОСОБА_21 повернути колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду для подальшого розгляду.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач ОСОБА_1 
		Судді:
		ОСОБА_2  ОСОБА_11 
		ОСОБА_3   ОСОБА_12 
		ОСОБА_4  ОСОБА_13 
		ОСОБА_5  ОСОБА_14 
		ОСОБА_6  ОСОБА_15 
		ОСОБА_7  ОСОБА_16 
		ОСОБА_8  ОСОБА_17 
		ОСОБА_9  ОСОБА_18 
		ОСОБА_10  ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...