Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8116/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано судом: 19.07.2022. Зареєстровано: 20.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2022.

Номер судового провадження: П/380/8173/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№380/8116/22
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		18 липня 2022 року                                                                                                     м.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №380/8116/22 за позовом  ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України  про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, в якому просить:
		- Визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження служби до в/ч НОМЕР_4 Національної гвардії України;
		- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу на час мобілізації у зв`язку з навчанням в Сумському державному університеті на час навчання;
		- Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України в особі командира прийняти рішення щодо дострокового звільнення ОСОБА_1 з військової служби у зв`язку з навчанням у Сумському державному університеті.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач після 24 лютого 2022 внаслідок військового нападу РФ на Україну з сім`єю вимушений був виїхати з м. Суми та евакуюватись на Захід України. 
		Після прибуття до Львівського територіального центру позивачу вручили повістку і відправили на реєстрацію для проходження військової служби. І до вручення повістки і після реєстрації ОСОБА_1 наголошував, що є студентом і має відстрочку від призову.
		Медичний огляд здійснено поверхнево, жодного додаткового дообстеження, оскільки в ОСОБА_1 серйозні проблеми з зором та хребтом, не проводились.
		03 березня 2022 на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було мобілізовано для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України.
		Позивач вважає, що його мобілізація є незаконною, оскільки він є студентом з 2-го курсу денного відділення ЕлІТ інституту (факультету) Сумського державного університету куди вступив в 2020, що підтверджується відповідною довідкою.
		Жодної згоди щодо добровільної мобілізації позивач не давав. Більше того під час мобілізація наголошував, що є студентом Сумського державного університету денної форми, тому має право на відстрочку, оскільки бажає продовжувати навчання та отримати спеціальність.
		Командиру військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України позивачем написано рапорт про дострокове звільнення зі служби та прохання надати відстрочку для продовження навчання, проте листом від 19.05.2022 за №05/02/22/1-496 йому відмовлено.
		Незважаючи на те, що позивач надавав ІНФОРМАЦІЯ_4 студентський квиток, неодноразово наголошував, що є студентом, тому має право на відстрочку, його мобілізовано. Такий призов обґрунтовували тим, що зараз 4-та черга мобілізації у зв`язку з війною, тому він як студент не має права на відстрочку. 
		Позивач подав рапорт командиру В/ч НОМЕР_3 Національної гвардії України про звільнення та надання відстрочки, проте отримав відмову. Окрім цього позивач звертався зі скаргами до ІНФОРМАЦІЯ_1 про звільнення та надання відстрочки проте отримав негативну відповідь.
		Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала надала суду додаткові пояснення, просила позов задоволити повністю.
		Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 проти позову заперечив з підстав, що відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання не може бути застосована до позивача оскільки він є військовозобов`язаний та зарахований в запас призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до його військово-облікового документа (тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 ), а отже, призову на строкову військову службу не підлягає.
		Крім того, норми Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджені Постановою КМ України від 21.03.2002 № 352 (в редакції постанови КМУ від 20.01.2021 № 100) аналогічно не можуть бути застосовані до військовозобов`язаних.
		Відповідно до вищезгаданого документа ОСОБА_1 06.08.2019 знявся з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 і до призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 03.03.2022 на військовому обліку не перебував, чим порушив Правила військового обліку, затверджені постановою КМУ від 07.12.2016 № 921 (зі змінами), за що передбачена адміністративна відповідальність.
		03.03.2022 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для взяття на тимчасовий військовий облік відповідно до розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації № 2/22 від 27.02.2022 щодо осіб чоловічої статі віком від 18-и до 60-и років, які прибули на Львівщину в період воєнного стану у зв`язку з евакуацією із зони бойових дій та інших населених пунктів. Йому було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідно до висновків якої ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби у воєнний час і поставлено на тимчасовий військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3.
		Жодних документів, які б давали право на відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_2 не надав, заяву на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з цього приводу не подавав. Документи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 навчається на 2 курсі денного відділення Сумського державного університету видані вже після призову на військову службу під час мобілізації, а саме: копія довідки Сумського державного університету від 29.03.2022 № 268 та копія листа першого проректора Сумського державного університету від 30.03.2022 305.05/02-06/0955.
		Оскільки на момент призову на військову службу під час мобілізації були відсутні документи, які могли бути підставою для надання відстрочки відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», підстав для скасування наказу про призов ОСОБА_1 під час мобілізації немає, а дії ІНФОРМАЦІЯ_3 - законні.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила надала суду додаткові пояснення, просила в задоволенні позов відмовити повністю.
		Відповідач - військова частина НОМЕР_4 Національної гвардії України, проти позову заперечив з підстав, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Позивача було призвано на військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до наказу.
		Позивач в своїй заяві вважає, що підставою для його звільнення є те, що він здобувач фахової передвищої та вищої освіти та посилається на п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак враховуючи приписи п. 4 ст. 26 Закону, в умовах оголошення правового режиму воєнного стану, у військової частини НОМЕР_4 НГ України відсутні правові підстави для звільнення ОСОБА_3 .
		Враховуючи вищевикладене та те, що гр. ОСОБА_1 був призваним на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час проходить строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України та підстав для звільнення передбачених п. 4 ст. 26 Закону немає.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив надав суду додаткові пояснення, просив в задоволенні позов відмовити повністю.
		Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 06.06.2022 року ухвалою про відкриття провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначено судове засідання на 22.06.2022.
		21.06.2022 позивачем подано (судом зареєстровано 22.06.2022) заяву про збільшення розміру позовних вимог щодо оскарження наказу № 55 від 03.03.2022, в частині призову позивача. 
		В судовому засіданні 22.06.2022 року представником позивача підтримано подання вказаної заяви про збільшення розміру позовних вимог та заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою подальшого уточнення позовних вимог.
		Судом згідно із ч. 1 ст. 47 КАС України, відмовлено в задоволенні клопотань представника позивача про прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог та відкладення розгляду справи з метою подальшого уточнення позовних вимог, оскільки позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
		Судом встановлені наступні обставини:
		03 березня 2022 на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було мобілізовано для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 Національної гвардії України.
		Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає протиправним та такою, що не відповідає вимогам законодавства його мобілізацію з підстав, що він є студентом з 2-го курсу денного відділення ЕлІТ інституту (факультету) Сумського державного університету куди вступив в 2020.
		Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних дій з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
		Згідно із наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 55 від 03.03.2022, позивача призвано на військову службу.  
		Згідно із наказу командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України № 56 від 03.03.2022 року, позивача зараховано в списки особового складу.  
		Згідно із ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:
		1) під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):
		а) у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
		б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
		в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
		г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
		військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
		виховання матір`ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
		утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
		необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;
		наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
		наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
		виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
		виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
		ґ) через службову невідповідність;
		д) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
		е) у зв`язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
		2) під час воєнного стану:
		а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
		б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
		в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
		г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
		у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
		у зв`язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
		у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я;
		у зв`язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
		у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
		у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
		у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
		військовослужбовці-жінки - у зв`язку з вагітністю;
		військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
		один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
		військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
		Щодо позовної вимоги визнати незаконними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження служби до в/ч НОМЕР_4 Національної гвардії України, суд зазначає, що правова природа саме протиправних дій полягає в активній поведінці суб`єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки. В даному випадку мобілізація позивача відбулась не на підставі дій відповідача, а на підставі рішень суб`єктів владних повноважень, а саме наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 55 від 03.03.2022, в частині призову позивача та наказу командира військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України № 56 від 03.03.2022 року про зарахування позивача в списки особового складу, які позивачем по даній справі у встановленому процесуальному порядку не оскаржені. 
		Відповідно звертаючись із позовом про визнання противним дій відповідача, позивач помилився в обраному способі захисту, оскільки порушені на думку позивача його права відбулись не діями відповідачів, а відповідними рішеннями, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог в цій частині. Крім цього, позивач також помилився в аргументах щодо спірної мобілізації його як призовника, оскільки позивач фактично є військовозобов`язаним. 
		Щодо позовних вимог зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу на час мобілізації та зобов`язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України в особі командира прийняти рішення щодо дострокового звільнення позивача з військової служби у зв`язку з навчанням у Сумському державному університеті на час навчання, суд зазначає, що такі також задоволенню не підлягають, оскільки ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», не містить таких підстав для звільнення з військової служби, про які вказує позивач, відповідно суд не може зобов`язати відповідачів вчинити дії які не передбачення законом.
		Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
		З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідачів.
		Відповідно позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню повністю.  
		Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
		Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (АДРЕСА_3) про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.  
		Рішення складено в повному обсязі 18.07.2022 року.     
		 
		 
		                    Суддя                                                                                                     Гавдик З.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...