Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/22473/15-ц : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; визнання недійсними господарських договорів, пов’язаних з реалізацією корпоративних прав.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 20.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.07.2022.
Дата набрання законної сили: 14.07.2022
Номер судового провадження: 12-13гс22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		14 липня 2022 року
		м. Київ
		Справа № 522/22473/15-ц
		Провадження № 12-13гс22
		Велика Палата Верховного Суду у складі
		судді-доповідачаТкача І. В.,
		суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Штелик С. П.,
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи№ 522/22473/15-ц
		за касаційними скаргами Компанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ"
		на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (головуюча суддя Принцевська Н. М., судді Діброва Г. І., Савицький Я. Ф.),
		постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 (головуючий суддя Діброва Г. І., судді Принцевська Н. М., Головей В. М.) 
		та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 (суддя Бездоля Д. О.)
		за позовомКомпанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра"
		до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ", 2)  ОСОБА_1 
		про визнання договорів недійсними,
		 
		УСТАНОВИЛА:
		У листопаді 2015 року Компанія з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" (далі - КОВ "Компанія "Садіра") звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ" (далі - ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ") та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про:
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:49:001:0013) № 686 від 20.02.2013, укладеного між ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою Іриною Вікторівною (далі ? Дєордієвою І. В.), та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 182833 від 20.02.2013;
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:49:001:0004) № 690 від 20.02.2013, укладеного між ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" та ОСОБА_1 , посвідченого посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В., та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 183095 від 20.02.2013;
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу (будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) № 698 від 20.02.2013, укладеного між ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В., та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 183559 від 20.02.2013;
		- визнання недійсним договору купівлі-продажу (будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ) № 694 від 20.02.2013, укладеного між ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Дєордієвою І. В., та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 183559 від 20.02.2013.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори були укладені від імені ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" його директором з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про їх укладення та про надання директору товариства повноважень на їх укладення, тобто без згоди позивача, який є єдиним учасником зазначеного товариства.
		За цим позовом Приморський районний суд міста Одеси відкрив провадження у справі № 522/22473/15-ц.
		Суди розглядали справу в порядку цивільного судочинства. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду постановою від 11.11.2020 скасував ухвалені у цій справі рішення загальних судів, закрив провадження у справі та ухвалою від 20.01.2021 передав справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
		За результатами розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю.
		Рішення суду мотивовано тим, що позивач не довів належним чином порушення його права, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові, у зв`язку із чим немає необхідності надавати оцінку законності оспорюваних правочинів. Суд врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16 та від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, щодо застосування статей 92, 97, 98, 116 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) стосовно порушення прав та інтересів позивача у правовідносинах, пов`язаних з оскарженням учасником господарського товариства правочину, вчиненого від імені товариства особою з перевищенням повноважень. 
		Постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та від 06.12.2021 рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Господарського суду Одеської області та додатково зазначив, що та обставина, що частка позивача у статутному капіталі ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" складає 100 %, жодним чином не змінює суті правовідносин у цій справі, а також не виключає подібності правовідносин та неможливості застосування сформованої правової позиції Верховного Суду, викладеної у справах № 916/1914/20, № 905/2559/17, № 916/2084/17, № 904/10956/16, № 910/10647/18 тощо.
		КОВ "Компанія "Садіра" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно?західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно?західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги КОВ "Компанія "Садіра" задовольнити повністю.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КОВ "Компанія "Садіра" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 та постанову Південно?західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі № 22/22473/15-ц.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021 та постанову Південно?західного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 522/22473/15-ц.
		Ухвалами від 19.06.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 522/22473/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої, п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав необхідності:
		- уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, щодо можливості їх застосування до подібних правовідносин залежно від розміру частки учасника господарського товариства (позивача) в статутному капіталі товариства;
		- відступу від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у вказаних постановах;
		- вирішення виключної правової проблеми, пов`язаної з можливістю ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду та співвідношення такого застосування з дотриманням принципу правової визначеності.
		У зазначених постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, таких висновків:
		1) договори, укладені посадовою особою (виконавчим органом) господарського товариства без передбаченої статутом згоди загальних зборів, не порушують прав та інтересів учасників такого товариства оскільки:
		- згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають;
		- за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється;
		- підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди учасників цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасника;
		2) інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються, тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно зборами учасників товариства;
		3) відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивача є самостійною підставою для відмови в позові, тому відсутні підстави надавати оцінку дійсності спірного договору;
		4) учасник господарського товариства не позбавлений права ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення товариством договору, з яким учасник товариства не погоджується, та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення укладеним договором купівлі?продажу прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом;
		5) належним способом захисту права учасника господарського товариства може бути подання ним (зокрема, разом з іншими учасниками, яким належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства) позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, на підставі пункту 12 частини першої статті 20 та статті 54 ГПК України. Якщо учасник господарського товариства з огляду на недостатність розміру його частки у статутному капіталі товариства не може звернутися з позовом до посадової особи від імені товариства, то такий учасник вправі вийти з товариства і вимагати виплати йому вартості частки, а також подати позов до самого товариства та/або його учасників, якщо він вважає, що рішенням загальних зборів учасників товариства щодо відчуження майна йому було завдано збитків.
		Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.
		Позивачем у цій справі є особа, яка є учасником ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ" (сторони спірних договорів) із часткою у статутному капіталі цього товариства 100%, а відповідачами є сторони спірних договорів: продавець - господарське товариство (ТОВ "АЛЬФА-АРКАДІЯ"), учасником якого є позивач, та покупець - фізична особа.
		Суть спірних правовідносин у цій справі полягає у тому, що учасник господарського товариства, яким є позивач у справі, оспорює правочини, укладені таким господарським товариством, від імені якого діяв виконавчий орган з перевищенням наданих йому повноважень, зокрема за відсутності згоди загальних зборів учасників товариства на укладення спірного правочину.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що у цій категорії спорів (за подібних спірних правовідносин) існує чітка та стала судова практика, що сформувалася на підставі висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у вищезазначених постановах, а також з урахуванням ухвал від 17.12.2019 у справі № 916/1731/18, від 13.01.2020 у справі № 910/10734/18, від 15.09.2020 у справі № 904/920/19, в яких Велика Палата Верховного Суду зазначила про їх загальний характер та те, що розмір частки учасника у статутному капіталі товариства не має значення. Правовідносини у справі № 522/22473/15-ц є подібними до правовідносин у вищевказаних справах.
		Разом з цим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 15.10.2019 у справі № 905/2559/17, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, потребують уточнення та вважає за необхідне відступити від цих висновків з огляду на таке.
		Щодо передбаченої законом можливості оскарження правочину особою, яка не є стороною такого правочину, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зауважує, що чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов`язаних з визнанням правочинів недійсними, а тому виходячи з вимог статті 16 ЦК України, статті 4 ГПК України, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі про визнання недійсним правочину може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.
		На думку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, висновки Великої Палати Верховного Суду сформовані без урахування положень статей 16, 97, частин першої, третьої статті 98 ЦК України, статті 4 ГПК України, які у своїй сукупності передбачають можливість оскарження вчиненого господарським товариством правочину учасником такого товариства за умови доведеності факту порушення прав та інтересів такого учасника спірним правочином. Фактично зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду суперечать наведеним нормам закону.
		Щодо висновку Великої Палати Верховного Суду про непорушення прав учасника господарського товариства правочином, укладеним без згоди загальних зборів учасників, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що ці висновки сформовані без урахування можливої наявності в учасника господарського товариства інших (не корпоративних) прав, а також власних інтересів, зокрема і тих інтересів, що є пов`язаними з корпоративними правами, щодо спірного правочину, що свідчить про неповноту висновків Великої Палати Верховного Суду.
		Як правило, у подібних спорах інтерес учасника господарського товариства полягає у збереженні певного майнового та фінансового стану товариства, його ліквідних активів, що обумовлює подання учасником товариства до суду позову про визнання недійсними вчинених цим товариством правочинів, які спрямовані на погіршення такого стану, є вочевидь збитковими для товариства, не мають зрозумілої економічної мети, вчиняються вочевидь усупереч інтересам товариства та майновим інтересам учасника товариства.
		Фактично предметом позову у правовідносинах, подібних до справи № 522/22473/15-ц, є недійсність правочину, вчиненого на шкоду іншій особі, так званого фраудаторного правочину.
		Правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, вчинені від імені товариства, які є очевидно недобросовісними та призводять до порушення прав та інтересів одного з учасників.
		Щодо висновку Великої Палати Верховного Суду про незбігання інтересів учасника господарського товариства та самого товариства Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що у випадках, якщо особа є єдиним учасником господарського товариства із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 100 % або є учасником, який володіє значною часткою у статутному капіталі товариства, що дозволяє ухвалювати рішення від імені товариства без урахування голосів інших учасників, такий учасник має право звернутися до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого господарським товариством, оскільки у такому випадку воля та інтереси учасника товариства повністю збігаються з волею та інтересами самого товариства.
		Щодо висновку Великої Палати Верховного Суду про можливі способи захисту порушених прав та інтересів учасника господарського товариства Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що такий висновок Великої Палати Верховного Суду зроблений без урахування обставин того, що в учасника господарського товариства, який ініціює в суді визнання недійсним правочину, вчиненого товариством, може існувати об`єктивна неможливість або перешкоди у скликанні загальних зборів учасників товариства, у вирішенні питання про порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників) таким спірним правочином, питання про зміну директора товариства.
		Вирішення питання про зміну директора господарського товариства з урахуванням того, що позивач є нерезидентом, було об`єктивно тривалим та складним процесом, який включав: пошук кандидата на посаду директора в іншій (для позивача) державі; перевірку його ділових та професійних якостей; проведення загальних зборів; переклад рішення; апостилювання рішення; пересилання в Україну; проведення реєстраційних дій в умовах, коли вся документація протиправно утримувалася директором товариства та не передавалася на вимогу представників позивача. За таких умов обґрунтованим є застосування доктрини "проникнення за корпоративну завісу" (тобто подання позову учасником, а не господарським товариством). У цьому контексті Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справах "Агротексім та інші проти Греції" від 24.10.1995, "Фельдман та банк "Слов`янський" проти України" від 21.12.2017.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також вважає, що учасник господарського суду має право як на подання позову про визнання правочину недійсним, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 16 ЦК України, так і на подання позову про відшкодування збитків, передбаченого пунктом 8 частини другої цієї статті. Право обрання способу захисту порушеного права та/або інтересу належить позивачу. При цьому подання одного позову не виключає подання іншого.
		Велика Палата Верховного Суду, дійшовши висновку про відсутність в учасника господарського товариства права на оскарження в судовому порядку правочину, вчиненого господарським товариством, фактично поставила під сумнів наявність у такого учасника права на визнання правочину недійсним, яке як спосіб захисту передбачене законом.
		Компенсація господарському товариству збитків директором чи іншою посадовою особою такого господарського товариства не є рівнозначним способом захисту за ефективністю порівняно з визнанням недійсним договору, оскільки протиправно відчужені за спірними договорами активи можуть значно перевищувати вартість майна, що знаходиться у власності директора і яким він може відповідати перед товариством за завдані збитки, внаслідок чого порушені права та/або інтереси господарського товариства не будуть поновлені за рахунок виконання судового рішення про стягнення збитків з посадової особи господарського товариства.
		Щодо існуючої проблеми врахування та застосування висновків Великої Палати Верховного Суду до правовідносин за участю акціонерного товариства Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що ці висновки застосовуються судами при вирішенні спору й за участю акціонерних товариств (див. постанови Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 904/9839/16, від 18.05.2022 у справі № 921/199/20, від 19.05.2022 у справі № 925/680/18). З огляду на це Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що є необхідність уточнення зазначених висновків на предмет того, чи підлягають вони застосуванню до правовідносин про визнання недійсним правочину, вчиненого акціонерним товариством, від імені якого діяла посадова особа товариства за відсутності у неї відповідних повноважень, за позовом акціонера такого акціонерного товариства на підставі частини дванадцятої статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства".
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також вважає, що у цій справі наявна виключна правова проблема, пов`язана з можливістю ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду та співвідношення такого застосування з дотриманням принципу правової визначеності.
		На практиці складаються ситуації, коли висновки Верховного Суду застосовуються до правовідносин, що виникли задовго до того, як були сформовані такі висновки (ретроспективна дія висновків Верховного Суду).
		У цій справі позивач звернувся до суду з позовом у 2015 році. На той момент судова практика визнавала відповідний позов учасника про визнання правочинів товариства недійсними належним та ефективним способом захисту його корпоративних прав. На момент, коли справа потрапила на розгляд до суду господарської юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду кардинально змінила підхід щодо можливості учасника товариства оскаржувати правочини, укладені товариством (постанова від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17), внаслідок чого позов не був задоволений.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що застосування правових позицій Верховного Суду, сформованих у 2018-2019 роках, до спору, який виник у 2015 році, може призвести до порушення основоположного принципу, який забезпечує верховенство права, - принципу правової визначеності.
		Щодо необхідності уточнення та відступу від висновків, викладених у вказаних постановах Великої Палати Верховного Суду
		Згідно із частиною четвертою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
		Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.05.2022 в частині наявності підстави для передачі справи на її розгляд, передбаченої частиною четвертою статті 302 ГПК України, та приймає справу до розгляду.
		Щодо наявності виключної правової проблеми, пов`язаної з можливістю ретроспективного застосування правових висновків Верховного Суду та співвідношення такого застосування з дотриманням принципу правової визначеності
		Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає у тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
		Мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду щодо виключної правової проблеми, не відповідають вимогам щодо кількісних і якісних характеристик. Відомостей про судову практику, яка б свідчила про виключну правову проблему, не наведено. Існування якісного критерію в окресленому питанні у спірних правовідносинах також не підтвердилося.
		Отже, твердження Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду щодо необхідності розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 522/22473/15-ц як такої, в якій наявна виключна правова проблема, свого підтвердження не знайшли та відхиляються Великою Палатою як необґрунтовані.
		З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви в частині наявності підстави для передачі справи на її розгляд, передбаченої частиною четвертою статті 302 ГПК України, та приймає справу до розгляду на цій підставі.
		Відповідно до частини першої статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		З огляду на викладене справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно із приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 ГПК України.
		Керуючись статтями 120, 121, 196, 197, 234, 235, 301, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду
		УХВАЛИЛА:
		 
		1. Прийняти до розгляду справу № 522/22473/15-цза позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ", 2)  ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними за касаційними скаргами Компанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ" на постанови Південно?західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021, від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.06.2021.
		 
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 21 вересня 2022 року об 11 годині 00хвилин у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		 
		3. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в України продовжено, зокрема, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		 
		З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частин першої, другої статті 197 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
		 
		Участь представників сторін у судовому засіданні в режимі відеоконференції дозволить дослідити й оцінити доводи касаційної скарги без порушення засад господарського судочинства та водночас не наражати відвідувачів судового засідання на загрози їхньому життю, здоров`ю та безпеці, що можуть виникнути в умовах воєнної агресії проти України.
		 
		Крім того, відповідно до частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
		 
		4. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідач                                                                          І. В. Ткач 
		 
		Судді:                            Т. О. Анцупова                                          Г. Р. Крет                                       В. В. Британчук                                          К. М. Пільков                                       Ю. Л. Власов                                          О. Б. Прокопенко                                       І. В. Григор`єва                                          Л. І. Рогач                                       Д. А. Гудима                                          О. М. Ситнік                                        Ж. М. Єленіна                                           В. М. Сімоненко                                       І. В. Желєзний                                                                                                        О. С. Ткачук                                       Л. Й. Катеринчук                                          С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...