Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/14163/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано судом: 20.07.2022. Зареєстровано: 21.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.07.2022.
Дата набрання законної сили: 20.07.2022
Номер судового провадження: A/855/7586/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа №640/14163/21                                                            Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2022 року                                                                      м. Київ
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді                                                                      Ключковича В.Ю.,
		суддів                                                                                          Беспалова О.О.,
		                                                                                                    Грибан І.О.,
		розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Комунального підприємства «Житній ринок» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2022 року, прийнятого у порядку спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального підприємства «Житній ринок» про скасування заходів реагування, -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Житній ринок», в якому просило суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання Комунального підприємства «Житній Ринок», код ЄДРПОУ: 05587843, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити приміщення, розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва,- до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки;
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 адміністративний позов задоволено.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням, КП «Житній ринок» подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		Відповідач вказує, що у відзиві на позовну заяву КП «Житній ринок» надав пояснення по кожному порушенню на які посилається позивач, що спростовують інформацію про порушення із додаванням до матеріалів справи документального підтвердження. Втім, у своєму рішенні суд першої інстанції відхиляє всі доводи відповідача про відсутність порушення або про усунення порушень та не враховує жодного його доказу. 
		Наприклад відповідач зазначає, що стосується порушення №24, суд першої інстанції посилається на п. 1 розділу III «Правил пожежної безпеки на ринках України», затвердженим Наказом МВС України від 06.06.2017 №470, який встановлює обов`язок ринків (крім критих) розробляти та узгоджувати з ДСНС схему розміщення будівель, торговельних рядів тощо. Але суд не взяв до уваги, що Житній ринок це критий ринок а схема на підприємстві розроблена та міститься в матеріалах справи.
		Стосовно порушення №20, суд першої інстанції не взяв до уваги, що згідно Акту державного приймання приміщення ринку в експлуатацію від 29.12.1980, що міститься в матеріалах справи, не передбачено примусове видалення диму з підвальних приміщень. Відповідно до п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Дія нових норм не може поширюватися на старі будівлі. Більшість ДБН стосуються саме створення нових об`єктів або ж їх реконструкції. 
		Також не прийнято до уваги судом першої інстанції докази відповідача про усунення порушень 2, 4, 6, 8, 11-13, 15, 16, 19, 21, 23, 28, 29.
		Не дивлячись на вищевказане, суд першої інстанції все ж таки погоджується, що відповідачем здійснювались дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо зменшило ризик на об`єкті та зазначає факт відсутності 10 порушень з 30, зазначених у позовній заяві. Але, в рішенні суду не знайшли свого відображення які саме порушення суд першої інстанції встановив, що мають місце. Це призвело до того, що судом, при встановлені часткового усунення відповідачем виявлених порушень, не зроблено необхідного аналізу тієї частини порушень, які не усунуто підприємством, на предмет того чи створюють вони загрозу життю та/або здоров`ю людей. Суд першої інстанції не звернув уваги, що позивач у позовній заяві не надав оцінку кожному порушенню, що є в акті перевірки, не довів чи створює кожне конкретне порушення загрозу життю та здоров`ю людей та як наслідок, безпідставно зазначив у рішенні, що всі порушення становлять реальну загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки мають ризиком настання пожежі.
		Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.
		У відповідності до частин 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає про таке.
		Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що керуючись Кодексом цивільного захисту України, ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом МВС України від 17.01.2019 №22, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.01.2019 №73/33044, Положенням про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 та зверненнями КП «Житній Ринок» від 22.04.2021 №292-137 та ТОВ «НІТРОПОСТА» від 07.05.2021 про здійснення позапланових перевірок, відповідач видав наказ від 11.05.2021 № 486 «Про проведення позапланових перевірок» (далі - Наказ №486).
		Вказаним Наказом державним інспекторам у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено провести позапланову перевірку Комунального підприємства «Житній Ринок», розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
		На підставі Наказу №486 видано посвідчення від 12.05.2021 №3369 на проведення перевірки КП «Житній Ринок», розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва.
		Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення КП «Житній Ринок» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:
		1. п. 1.12. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБ України) - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
		2. п. 1.6. розділу IV ППБ України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
		3. п. 1.8 розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
		4. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщені допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
		5. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів ближче 1-го метру до електрощитів;
		6. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
		7. пункт 1.18 розділ IV ППБ України - допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ. що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;
		8. пункти 1.1., 1.12 розділу IV ППБ України - у місці перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями, не передбачені металеві гільзи з ущільненням з негорючими матеріалами;
		9. п. 2.37. розділу Ш ППБ України - під сходовою клітиною допускається влаштування торгівельних приміщень;
		10. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не`перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;
		11. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;
		12. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними, пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново;
		13. пункти 2.3., 2.23 розділу III ППБ України - для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не застосовані протипожежні двері електрощитових, компресорної, вентиляційної, складських (підсобних) та інших подібних приміщень, які мають бути протипожежними, з класом вогнестійкості згідно з ДСТУ ЕN 13501 -2 в супереч ДБН В. 1.1-7;
		14. п. 1.2. розділу V ППБ України - приміщення будівлі не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (окрім офісного блоку приміщень);
		15. п. 2.31. розділу III ППБ України - евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (окрім офісного блоку приміщень);
		16. пункти 2.23., 2.37. розділу III ППБ України - допускається знімання дверей підвального приміщення, які сполучають сходову клітину з коридорами;
		17. п. 1.14. розділу III ППБ України - тимчасові споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, розміщуються на території підприємства на відстані менше 10 м. від будівлі ринку;
		18. п. 2.23 розділу III, п. 4.10. Розділу VI глави 4 ППБ України - торгівельні приміщення (кіоски) опорядження стін та стелі з вищими показниками пожежної небезпеки;
		19. п. 2.27. розділу III ППБ України - двері з сходових кліток підвального приміщення не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації;
		20. п. 1.2. розділу 5 ППБ України - з підвальних приміщень (складські приміщення підвалу) не передбачено примусове видалення диму, в порушення ДБН В.2.5-56;
		21. п. 1.15. розділу IV ППБ України - апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складського приміщення в підвальному поверсі не винесені на зовнішні стіни, поза межі вказаного приміщення;
		22. п. 3.6. розділу V ППБ України - приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);
		23. п. 4 розділу І ППБ України - ширина основних евакуаційних проходів у торгівельному залі на першому та другому поверсі менше 2,5 м. відповідно до п. 3 розділу 4 «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 07.07.2017 №470 (далі - ППБ на ринках України);
		24. п. 4.10. розділу VI ППБ України - на ринок незалежно від площі до вимог Кодексу цивільного захисту України не розроблена та не узгоджена з ДСНС схема розміщення торговельних кіосків, тощо (схема ринку) в порушення розділу III п. 1 ППБ на ринках України;
		25. п. 4.10. розділ VI ППБ України - для кожного кіоску не розроблені та не затверджені керівником інструкції щодо заходів пожежної безпеки в порушення п. 8 розділу II ППБ на ринках України;
		26. п. 4.10. розділу VI, п. 1.2 розділу V ППБ України - приміщення кіосків не обладнані системами протипожежного захисту з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та порушені пп.4 п. 1. розділ VI ППБ на ринках України;
		27. п. 4.10. розділ VI ППБ України - допускається розміщення товарів на шляхах евакуації і в проходах в порушення розділу III п.6 Правил пожежної безпеки на ринках України;
		28. п. 2.9., глави 2, розділу III, ППБ України - для всіх приміщень складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення;
		29. пп. 9 п. 2. розділу V ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева);
		30. п. 4.7 розділу VІ ППБ України - обслуговуючий персонал торговельних підприємств має бути забезпечений фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі.
		Щодо кожного з виявлених порушень, позивач, у графі «ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності» зазначив - «пожежа».
		За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 14.05.2021 №362.
		Перелічені порушення, які зазначені в Акті №362 від 14.05.2021, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, на думку позивача, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відтак ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що відповідачем порушені вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується актом перевірки, та не спростовано в процесі розгляду справи.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
		За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
		Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
		Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
		Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
		Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов`язкової звітності, поданих суб`єктом господарювання; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.
		На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
		Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) він регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
		Статтею 64 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
		Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
		До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
		Згідно зі ст. 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
		У силу п. 12 ч. 1 ст. 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
		Відповідно до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
		Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
		Частиною 2 ст. 70 КЦЗ України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
		З аналізу викладених положень убачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
		У той же час, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБ України), які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
		ППБ України встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
		Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ ППБ України, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.
		Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
		Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.
		На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
		Колегія суддів звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей», а відтак, воно є оціночним.
		У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (п. 32 ч. 1 ст. 2 КЦЗ України).
		Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
		Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання Комунального підприємства «Житній Ринок», код ЄДРПОУ: 05587843, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити приміщення, розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Колегія суддів при цьому враховує, що відповідачем частково були усунуті порушення, що відображені у Акті від 14.05.2021 №362 (зазначені під №№2, 4, 6, 8, 11-13, 15, 16, 19, 21, 23, 28, 29) та було направлено запит до відповідача про проведення перевірки обєкту.
		Колегія суддів зауважує, що вказане відповідачем не в повній мірі відповідає дійсності.
		Так, позивач провів позаплановий захід державного нагляду стосовно відповідача та склав Акт від 13.07.2021 №498, в якому зафіксовані 20 порушень вимог законодавства:
		1. п. 1.6. розділу IV ППБ України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
		2. п. 1.8 розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається улаштування та експлуатація тимчасових електромереж;
		3. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщені допускається користування світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків);
		4. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи;
		5. пункти 1.1., 1.12 розділу IV ППБ України - у місці перетинання огороджувальних конструкцій електричними комунікаціями, не передбачені металеві гільзи з ущільненням з негорючими матеріалами;
		6. п. 2.37. розділу Ш ППБ України - під сходовою клітиною допускається влаштування торгівельних приміщень;
		7. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не`перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів у журналі обліку технічного обслуговування;
		8. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не пристосовані для візуального огляду їх без розкривання;
		9. п. 2.2. розділу V ППБ України - пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля, елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними, пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново;
		10. пункти 2.3., 2.23 розділу III ППБ України - для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах не застосовані протипожежні двері електрощитових, компресорної, вентиляційної, складських (підсобних) та інших подібних приміщень, які мають бути протипожежними, з класом вогнестійкості згідно з ДСТУ ЕN 13501 -2 в супереч ДБН В. 1.1-7;
		11. п. 1.2. розділу V ППБ України - приміщення будівлі не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації та системою оповіщення про пожежу з виводом сигналу від приймально- контрольного приладу на пульт централізованого спостереження пожежної охорони (окрім офісного блоку приміщень);
		12. пункти 2.23., 2.37. розділу III ППБ України - допускається знімання дверей підвального приміщення, які сполучають сходову клітину з коридорами;
		13. п. 2.23 розділу III, п. 4.10. Розділу VI глави 4 ППБ України - торгівельні приміщення (кіоски) опорядження стін та стелі з вищими показниками пожежної небезпеки;
		14. п. 1.2. розділу 5 ППБ України - з підвальних приміщень (складські приміщення підвалу) не передбачено примусове видалення диму, в порушення ДБН В.2.5-56;
		15. п. 1.15. розділу IV ППБ України - апарати відключення (вимикачі) силових та освітлювальних мереж складського приміщення в підвальному поверсі не винесені на зовнішні стіни, поза межі вказаного приміщення;
		16. п. 4.10. розділу VI ППБ України - на ринок незалежно від площі до вимог Кодексу цивільного захисту України не розроблена та не узгоджена з ДСНС схема розміщення торговельних кіосків, тощо (схема ринку) в порушення розділу III п. 1 ППБ на ринках України;
		17. п. 4.10. розділу VI, п. 1.2 розділу V ППБ України - приміщення кіосків не обладнані системами протипожежного захисту з виводом сигналу на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» та порушені пп.4 п. 1. розділ VI ППБ на ринках України;
		18. п. 4.10. розділ VI ППБ України - допускається розміщення товарів на шляхах евакуації і в проходах в порушення розділу III п.6 Правил пожежної безпеки на ринках України;
		19. п. 2.9., глави 2, розділу III, ППБ України - для всіх приміщень складського призначення не визначені категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1- 1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення;
		20. п. 4.7 розділу VІ ППБ України - обслуговуючий персонал торговельних підприємств має бути забезпечений фільтрувальними пристроями для саморятування під час пожежі.
		Отже, відповідчем станом на 13.07.2021 усунуті наступні порушення, які зазначені в Акті від14.05.2021 №362 за наступними порядковими номерами:
		1. п. 1.12. розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 №1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБ України) - не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
		5. п. 1.18. розділу IV ППБ України - в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів ближче 1-го метру до електрощитів;
		7. пункт 1.18 розділ IV ППБ України - допускається застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ. що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;
		15. п. 2.31. розділу III ППБ України - евакуаційні виходи не позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення, або такими, що переключаються на нього автоматично у разі зникнення живлення на їх основних джерелах живлення (окрім офісного блоку приміщень);
		17. п. 1.14. розділу III ППБ України - тимчасові споруди торговельного призначення для здійснення підприємницької діяльності, розміщуються на території підприємства на відстані менше 10 м. від будівлі ринку;
		19. п. 2.27. розділу III ППБ України - двері з сходових кліток підвального приміщення не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації;
		22. п. 3.6. розділу V ППБ України - приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);
		23. п. 4 розділу І ППБ України - ширина основних евакуаційних проходів у торгівельному залі на першому та другому поверсі менше 2,5 м. відповідно до п. 3 розділу 4 «Правил пожежної безпеки на ринках України», затверджених наказом МВС України від 07.07.2017 №470 (далі - ППБ на ринках України);
		25. п. 4.10. розділ VI ППБ України - для кожного кіоску не розроблені та не затверджені керівником інструкції щодо заходів пожежної безпеки в порушення п. 8 розділу II ППБ на ринках України;
		29. пп. 9 п. 2. розділу V ППБ України - біля місць розташування пожежних гідрантів не встановлені покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева).
		Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що ним усуваються порушення, вказані в акті від 14.05.2021 №362, втім як вірно зазначено судом першої інстанції, факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).
		Втім, як підтверджено Актом від 13.07.2021 №498 об`єкт перевірки продовжує функціонувати з порушенням правил пожежної безпеки, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Виявлені порушення є суттєвими, адже у разі виникнення пожежі можуть створити умови пізнього виявлення надзвичайної ситуації та оповіщення про це людей, які перебувають на підприємстві, сповільнять реагування на надзвичайну ситуацію, що може призвести до загибелі людей або нанесенню шкоди їх здоров`ю.
		Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
		Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
		Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки від 13.07.2021 №498, вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що підтверджено відміткою «пожежа» у графі вказаного Акту «ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності».
		В силу приписів ст. 6 Закону №877-V, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) здійснюється на підставі письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, що в свою чергу є підставою для здійснення позапланової перевірки.
		Однак, станом на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в актах перевірки порушень.
		Колегія суддів звернула увагу, що в останньому абзаці мотивувальної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2022 зазнчаено про об`єкт за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульвар Олександрійський, 96А, втім вказане є технічною помилкою та може бути виправлено шляхом постановлення ухвали про виправлення описки. Натомість зі змісту оспорюваного рішення суду першої інстанції вбачається, що оцінка була надана об`єкту державного нагляду за адресою: вул. Верхній Вал, 16, м. Київ.
		Колегія суддів зазначає, що законодавством не визначено право адміністративного суду переймати на себе функції та повноваження інших органів державної влади, які реалізуються відповідними суб`єктами владних повноважень в межах закону на власний розсуд (дискреційні повноваження), без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.
		А часткове усунення порушень чинного законодавства у сфері державного нагляду не може бути безумовною ознакою відсутності правових підстав для вжиття заходів реагування, оскільки згідно приписів ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		На переконання суду, перелік не усунутих порушень відповідачем є достатньою підставою для твердження про існування загрози життю та здоров`ю людей.
		Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщення, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		Існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
		Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 по справі №823/589/16.
		Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.
		Також, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявна копія Акту про пожежу від 25.10.2021, яким підтверджено, що у приміщенні відповідача вса таки сталася пожежа у зв`язку з коротким замиканням в електричній розетці внаслідок великих перехіжних опорів. При цьому в Актах державного нагляду від 14.05.2021 та від 13.07.2021 позиваче було виявлено порушення п. 1.6. розділу IV ППБ України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. 
		Вказані обставини, на думку колегія суддів, додатково підтверджують позицію ГУ ДС України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо необхідності застосувати до відповідача заходи  реагування.
		Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, колегія суддів приходить висновку, що відповідач не надав належних доказів щодо підтвердження усунення виявлених порушень, а саме: не подано позитивного висновку відповідача щодо виявлених порушень.
		З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров`ю людей, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про існування підстав для застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, шляхом зобов`язання Комунального підприємства «Житній Ринок», код ЄДРПОУ: 05587843, відключити джерела електроживлення та накласти печатки на електрощити приміщення, розташованого за адресою: вул. Верхній Вал, 16 у Подільському районі м. Києва,- до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
		Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
		Відтак, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
		Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житній ринок» залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 травня 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      В.Ю. Ключкович
		 
		 
		 
		 
		Судді                                                                                          О.О. Беспалов
		 
		 
		 
		 
		                                                                                                    І.О. Грибан

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...