Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/17442/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб з інвалідністю.
Надіслано для оприлюднення: 20.07.2022. Зареєстровано: 22.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2022.

Номер судового провадження: П/520/20473/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		20 липня 2022 року № 520/17442/21 
		Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Гловного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		установив:
		Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд:
		визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції України в Харківській області щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду війни II групи, інвалідність якого пов`язана з травмою з виконанням службових обов`язків під час проходження служби в Національній поліції України в Харківській області;о
		зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як інваліду війни II групи у розмірі 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2021 року, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 97, п.п. б п. 4 ч. 1ст. 99 Закону України "Про національну поліцію", за вирахуванням раніше отриманої грошової допомоги 134470 грн. за 70% втрати працездатності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків підчас проходження служби в Національній поліції України в Харківській області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини
		Представником відповідача до суду надано відзив на позов, в якому зазначено, що дії відповідача є правомірними, та відповідають вимогам чинного законодавства. Законом України «Про Національну поліцію» визначено право особи на отримання одноразової грошової допомоги, у випадках зазначених у статті 97 зазначеного закону. Проте, права на отримання більшого розміру одноразової грошової допомоги у випадку зміни групи інвалідності Закон України «Про Національну поліцію» та Порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений Наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (далі  Порядок №4) не містить. Позивач реалізував право на отримання одноразової грошової допомоги, коли йому було встановлено ІІІ групу інвалідності.
		Позивачем надано відповідь на відзив , у якій зазначено про те, що зміни до Порядку №4 свідчить про наявність певних ознак дискримінації з боку держави відносно осіб, що попередньо отримали інвалідність і не можуть отримати доплату при встановленні їм вищої групи інвалідності; різноманітність судової практики у спірних правовідносинах. 
		Дослідивши долучені до матеріалів справи документи перевіривши оскаржувані рішення, дії відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
		Позивач проходив службу в ГУМВС в Харківській області та в Національній поліції України.
		Наказом ГУНП в Харківській області № 109о/с від 25.04.2019 позивача звільнено з посади начальника сектору реагування патрульної поліції № 2 Коломакського відділення поліції Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області з 02.05.2019 за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» через хворобу.
		Позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності , що підтверджено довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 989173 Довідка датована 23.05.2019 року та у п.8 довідки зазначено , що позивачу встановлена ІІІ група інвалідності з 17.05.2019 року.
		28.10.2019 позивачу виплачена грошова допомога у сумі 134470,00 грн, на підставі пп.4 п.1ст.97 Закону України « Про Національну поліцію».
		26.12.2019 під час повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності та 70% втрати професійної працездатності, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеню втрати працездатності у відсотках серії 12 ААА № 013670 та довідкою до акту огляду МСЕК серії 12ААА № 989715 від 25.12.2019
		Позивач звернувся до ГУНП в Харківській області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності, у зв`язку з тим, що отримав ІІ групу інвалідності від захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків.
		Відповідачем надана відповідь від 13.05.2021 № 2150/119/05/29-2021 про відмову в задоволенні заяви про виплату грошової допомоги по інвалідності ІІ групи, оскільки діючим законодавством не передбачено виплати різниці одноразової грошової допомоги при встановленні вищої групи інвалідності та іншого відсотку втрати працездатності.
		По суті заявлених вимог суд зазначає, що згідно із частиною 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, в т.ч. у разі: 4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
		Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293).
		Пунктом 8 Розділу ІV Порядку №4 (в редакції до 14.05.2019) визначено, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Водночас з 14.05.2019 до Порядку №4 внесено зміни, зокрема пунктом 8 Розділу ІV в редакції від 14.05.2019 визначено, що якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Суд звертає увагу, що з аналізу наведеної норми законодавства вбачається, що після внесення відповідних змін до Порядку №4 законодавець фактично виключив право поліцейського на отримання грошової допомоги в більшому розмірі у разі, якщо протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності останньому під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.
		Положення зазначеної норми підлягають застосуванню в наступних випадках: - якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності; - якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії більший відсоток втрати працездатності.
		Поряд з цим, приписи наведеної норми не місять підстав та умов для призначення та виплати поліцейському грошової допомоги в більшому розмірі у разі якщо поліцейському після первинного встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності.
		Суд звертає увагу на те, що як на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності ( первинної з 17.05.2019) , та і на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності (з 10.12.2019) та звернення останнього до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням більш високої групи інвалідності нормами чинного законодавства не передбачалось право поліцейського на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі після встановлення йому вищої групи інвалідності.
		Суд вважає необґрунтованим твердження позивача щодо наявності у спірних правовідносинах дискримінації (позбавлення позивача як особи з інвалідністю, що пов`язана з виконанням службових обов`язків, можливості реалізувати свої права) та звуження його прав, оскільки як встановлено судом та не заперечується сторонами право на отримання одноразової грошової допомоги позивач реалізував та отримав її у розмірі 134470,00 грн. у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності.
		Аналогічного змісту правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 520/1726/2020 та від 18.11.2021 у справі №240/9996/19, які з урахуванням положень ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом при вирішенні вказаного спору.
		Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
		Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
		вирішив:
		Відмовити в задоволенні позову 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Суддя Зоркіна Ю.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...