Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/16504/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано судом: 21.07.2022. Зареєстровано: 22.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2022.
Дата набрання законної сили: 20.07.2022
Номер судового провадження: А/857/8151/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/16504/21 пров. № А/857/8151/22
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Глушко І.В., 
		суддя Запотічний І.І.
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року (головуючий суддя Лунь З.І., м.Львів) у справі № 380/16504/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії  
		В С Т А Н О В И В:
		28.09.2021 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, в якому просив: визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2014 року; з лютого по квітень, липня по грудень 2015 року; з січня 2016 року по листопад 2018 року та нарахування індексації грошового забезпечення у менших розмірах у січні, травні та червні 2015 року та з грудня 2018 року по день виключення із списків особового складу 11.03.2021; зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2014 року по день виключення із списків особового складу 11.03.2021, виходячи з розрахунку базового місяця січень 2008 року та положень постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
		Позов обґрунтовує тим, що з вересня 2010 по березень 2021 проходив військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. В лютому 2021 позивача звільнено з військової служби та виключено із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення. У липні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з січня 2014 по грудень 2020. Однак, відповідач відмовив у виплаті індексації грошового забезпечення, оскільки відсутні фінансові ресурси в період з січня 2016 по березень 2018, а базовий місяць відповідач визначив жовтень 2015 та березень 2018. Крім того, у 2014 позивачу взагалі не була нарахована індексація.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 30.11.2018. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, з урахуванням березня 2018 року, як місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу, із застосуванням пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також вважає, що базовим місяцем для проведення індексації за спірний період має бути січень 2008 року, оскільки схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена постановою № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008, у зв`язку з чим просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині задоволення позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступні підстави.
		Судом встановлені наступні обставини.
		Позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.
		Наказом від 01.09.2010 зарахований у списки особового складу частини та на всі види грошового забезпечення Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Ця обставина встановлена на підставі карток особового рахунку військовослужбовця з 2014 по 2021 роки.
		Наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (по стройовій частині) від 11.03.2021 № 68 підполковника ОСОБА_1 , доцента кафедри інженерної техніки факультету підготовки спеціалістів бойового (оперативного) забезпечення, звільненого з військової служби в запас за підпунктом «б» п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я) вважати таким, що справи та посаду здав.
		Станом на день виключення позивача із списків особового складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, з останнім не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 05.07.2021 звернувся до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного із відповідною заявою.
		За результатами розгляду звернення позивача, відповідач надав відповідь від 09.07.2021, в якій повідомив, що дані про нарахування грошового забезпечення індексації грошового забезпечення за 2014 відсутні, так як направлені для збереження в Галузевий державний архів міністерства оборони. Щодо періоду невиплати індексації з 01.01.2016 по 26.09.2018, то відповідач зазначив, що така справді не була нарахована та не виплачувалася, у зв`язку із відсутністю фінансування. Також відповідач повідомив позивача, що встановлено базові місяці : жовтень 2015 як місяць збільшення посадового окладу та березень 2018 також як місяць збільшення посадового окладу.
		Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що за період 2014 та за період 2015 року індексація не була нарахована, але позивач жодним чином не обгрунтовує в позовній заяві протиправності бездіяльності відповідача в цій частині, а тому вимоги, що стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача за 2014 та 2015 рік є безпідставні.
		Суд апеляційної інстанції частково не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
		Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-XII).
		Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (Закон №1282-XII).
		Статтею 1 Закону №1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (Порядок №1078).
		Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
		Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
		Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
		До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
		З наведеного правового регулювання видно, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
		Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
		Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 5 Закону №1282-XII).
		Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч. 6 ст. 5 Закону №1282-XII).
		Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
		Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
		На підставі аналізу наведених положень законодавства, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
		Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).
		Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.
		У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		Апеляційний суд вказує, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
		Суд апеляційної інстанції вказує, що абз. 5 п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
		Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців. І таке нарахування індексації повинно здійснюватися до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України», на підставі яких розмір посадового окладу військовослужбовців з 01.03.2018 було змінено.
		З огляду на наведене, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року, а щодо спірного періоду до березня 2018 року базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.
		З огляду на викладене, враховуючи наявність правових підстав для отримання позивачем індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 30.04.2015 та з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року, апеляційний суд вважає, що в цій частині адміністративний позов потрібно задовольнити, а саме: визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з 01.02.2015 по 30.04.2015 та з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію із застосуванням базового місяця січень 2008 року за періоди 01.01.2014 по 31.12.2015.
		Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що судом першої інстанції зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, але базовим місяцем за вказаний період визначено жовтень 2015 року. Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду і вважає що за вказаний період відповідач повинен нарахувати та виплатити індексацію позивачу із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з огляду на викладене вище обгрунтування.
		Щодо вимоги про застосування січня 2008 як базового місяця при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача з 01.03.2018 по день звільнення, колегія суддів в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції. Апеляційний суд повторно вказує, що постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року втратила свою чинність 01 березня 2018 року. З огляду на наведене, з березня 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення базовим місяцем є березень 2018 року.
		Щодо вимоги про одночасну разом з виплатою індексації грошового забезпечення компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, то така є передчасною, оскільки виплата індексації, станом на день ухвалення рішення суду, проведена не була, відтак спір між сторонами в цій частині не існує.
		Враховуючи викладене, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 317 КАС України підлягає скасуванню з одночасним прийняттям постанови про задоволення адміністративного позову з наведених вище підстав.
		Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
		В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
		Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/16504/21 скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не проведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, з 01.02.2015 по 30.04.2015 та з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
		Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2015 року із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
		Зобов`язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року.
		В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року у справі № 380/16504/21 залишити без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   І. І. Запотічний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...