Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 288/1628/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 22.07.2022. Зареєстровано: 22.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.07.2022.
Дата набрання законної сили: 18.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4805/651/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020060000000250

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УКРАЇНА 
		Житомирський апеляційний суд
		 
		 
		Справа №288/1628/20 Головуючий у 1-й інст.  ОСОБА_1  
		Категорія в порядку КПК України Доповідач                 ОСОБА_2   
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 липня 2022 року Житомирський апеляційний суд 
		 
		в складі: головуючого     ОСОБА_2 ,
		суддів:     ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю: секретаря     ОСОБА_5 , 
		прокурора     ОСОБА_6 , 
		захисника     ОСОБА_7 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі матеріали кримінального провадження № 288/1628/20 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25 серпня 2022 року (включно), -
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , або у виді особистої поруки. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та міжнародних стандартів кримінального судочинства. Зазначає про недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував доводи ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , а також не дослідив жодного з клопотань про взяття обвинуваченого ОСОБА_8 на поруки. Вважає, що судом не в повній мірі враховано дані, які характеризують особу обвинуваченого, те, що він є особою похилого віку, має постійне місце проживання, одружений, тобто має міцні соціальні зв`язки, мав стабільний заробіток (отримував пенсію та займався мілким бізнесом), раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а також дані про стан його здоров`я. Зазначає, що тяжкість можливого покарання не може слугувати виключною підставою для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		В ухвалісуду зазначено,що впровадженні Богунськогорайонного судум.Житомира перебуваєкримінальне провадження№12020060000000250від 22.05.2020року пообвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України.
		Прокурор в судовому засіданні 27 червня 2022 року заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 на 60 днів, оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КК України, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зникли і існують на даний час, тому до нього не може бути застосовано іншого більш м`якого виду запобіжного заходу.
		Враховуючи, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічного позбавлення волі, а саме в умисному вбивстві 7 осіб, в тому числі, які приймали участь в захисті України в складі добровольчого формування, дані про особу обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого, ніж тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовжив дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25 серпня 2022 року (включно).
		Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотання про відкладення розгляду не подавав. Захисник ОСОБА_7 підтвердила та просила провадити апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Враховуючи думку сторін кримінального провадження та вимоги ч.4 ст.422-1 КПК України, колегія суддів вважає можливим провадити апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого, участь якого не є обов`язковою.
		Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
		Відповідно до ст. 331 КПК України, суд, під час судового розгляду, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. 
		Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, за результатами розгляду якого, суд своєю вмотивованою ухвалою може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що не може перевищувати двох місяців. 
		До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
		Приписами статті 177 КПК України встановлено, що однією з підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
		Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує ризики, зазначені у ст. 177 цього Кодексу, а також на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
		Крім цього, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи, завжди має бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено у разі засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
		Так, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. 
		Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався. 
		Врахував дані про особу ОСОБА_8 , його вік, дані про стан здоров`я, згідно яких останній є інвалідом 3-ї групи, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, сім`ї та міцних соціальних зв`язків.
		Взяв доуваги тяжкістькримінальних правопорушень,у якихобвинувачується ОСОБА_8 , яківідносяться докатегорії особливотяжких таза якіпередбачено покарання на строк від десяти до п`ятнадцяти років позбавлення волі або довічне позбавленням волі.
		Врахував окремі обставини вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_8 , а саме в умисному вбивстві 7 осіб, в тому числі які приймали участь в захисті України в складі добровольчого формування та замаху на умисне вбивство особи.
		Взяв до уваги факт дії в Україні воєнного стану, пов`язаного з російською агресією, що значно обмежує виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених ст.194 КПК України та надав оцінку клопотанням місцевих жителів про взяття на особисту поруку. 
		Вищевказане у сукупності спростовує доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував: дані про особу обвинуваченого, в тому числі його стан здоров`я та клопотань поручителів про застосування відносно ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме : можливості обвинуваченого переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших учасників провадження.
		Враховуючи наведене, а також окремі положення викладені у Рішенні ЄСПЛ «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 з якого вбачається, що суворість призначеного покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та вважає, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 .
		Також апеляційним судом враховано, що судовий розгляд триває і ще не допитані експерт та свідок за клопотанням сторони захисту.
		Отже, доводи апелянта про недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
		Посилання захисника на те, що судом не враховано доводи обвинуваченого, захисника, а також не досліджено клопотань місцевих жителів про передачу на поруки обвинуваченого ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки таким доводам судом першої інстанції надана оцінка та вирішено клопотання про передачу на поруки, а саме 6 відмовлено у застосуванні до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді особистої поруки.
		Доводи захисника щодо неврахування стану здоров`я обвинуваченого, який потребує лікування, яке йому не надається, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідно до наданих суду висновків та витягів з медичних документів медична допомога обвинуваченому ОСОБА_8 надається і в умовах СІЗО він може перебувати (а.п.93-94 т.3). Вказані обставини щодо відсутності протипоказань перебування в СІЗО підтвердили сторона захисту та сторона обвинувачення.
		Крім того, згідно довідки Житомирської міської медичної частини філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Житомирській області від 18.07.2022 року обвинувачений ОСОБА_8 з 13.07.2022 року знаходиться на лікуванні в обласній клінічній лікарні ім. О.Ф. Гербачевського, де йому надається в повному обсязі кваліфікована медична допомога. Прокурор в судовому засіданні підтвердив, що провадилася перевірка щодо надання медичної допомоги обвинуваченому.
		Будь-яких інших порушень, які б могли стати підставою для скасування оскаржуваного рішення суду апеляційний суд не вбачає.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а тому підстав для її скасування не має.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
		Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 27 червня 2022 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25 серпня 2022 року (включно)  без зміни.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді :

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...