Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6912/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі); про державну власність; щодо оренди.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2022. Зареєстровано: 25.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 26.07.2022.
Дата набрання законної сили: 05.12.2022
Результат оскарження 05.12.2022 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		12.07.2022Справа №  910/6912/21
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптечне об`єднання "Біокон"
		до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
		2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко"
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Національний інститут раку
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
		1. Державне підприємство "Прозорро.Продажі" 
		2. Міністерство охорони здоров`я України 
		3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Енергетична Біржа"
		про визнання результатів аукціону та договору оренди недійсними         
		 
		Суддя Котков О.В.    
		       Секретар судового засідання Дяченко Я.А.
		        
		Представники учасників справи: 
		від позивача Тюріна Ю.Є. (згідно відомостей з ЄДР (самопредставництво);
		від відповідача-1 Васильєва Т.С. (згідно відомостей з ЄДР (самопредставництво);
		від відповідача-2 Юрчик М.В. (згідно відомостей з ЄДР (самопредставництво);
		від третіх осіб не з`явилися.
		 
		В судовому засіданні 12.07.2022 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 25.07.2022 року.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптечне об`єднання "Біокон" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом б/н від 26.04.2021 року до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:
		- визнати результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 на право оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 20,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43 недійсним;
		- визнати недійсним договір оренди № 8747 від 22 лютого 2021, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко". 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що електронний аукціон № UA-PS-2020-10-26-000034-2 було проведено не у спосіб, визначений законом, тому, на думку позивача, він є протиправним та підлягає визнанню недійсним, а укладений за наслідками аукціону договір не відповідає встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України вимогам, що є підставою для визнання його недійсним, в силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу У країни.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6912/21, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.06.2021 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 - Національний інститут раку.
		09.06.2021 року до Господарського суду міста Києва надійшов запит Північного апеляційного господарського суду № 910/6912/21/09.1-14/1052/21 від 08.06.2021 року з проханням направити матеріали справи № 910/6912/21. Разом із вказаним запитом до суду надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021 року, якою постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи                            № 910/6912/21 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду.
		Судом встановлено, що необхідність витребування Північним апеляційним господарським судом матеріалів справи № 910/6912/21 пов`язана із надходженням до Північного апеляційного господарського суду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 року у справі № 910/6912/21.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2021 року зупинено провадження у справі № 910/6912/21 до перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 року у справі               № 910/6912/21.
		28.09.2021 року матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 року поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 26.10.2021 року.
		В підготовчому засіданні 26.10.2021 року судом оголошувалася перерва.
		В підготовчому засіданні 23.11.2021 року продовжено на 30 (тридцять) днів строк підготовчого провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство "Прозорро.Продажі", Міністерство охорони здоров`я України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Енергетична Біржа", підготовче засідання відкладено на 23.12.2021 року.
		За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
		Так, в підготовчому засіданні 23.12.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/6912/21 до судового розгляду по суті на 11.01.2022 року.
		В судовому засіданні 11.01.2022 року судом оголошувалася перерва до 17.02.2022 року.
		Судове засідання у даній справі, призначене на 17.02.2022 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Коткова О.В. на лікарняному, судове засідання призначено на 17.03.2022 року.
		Судове засідання у даній справі, призначене на 17.03.2022 року не відбулося у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням в Україні воєнного стану.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 року розгляд справи відкладено та повідомлено учасників справи, що дата, час і місце судового засідання у цій справі будуть визначені судом після припинення воєнного стану в Україні, про що учасники справи будуть повідомлені додатково ухвалою суду.
		З огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, не ведуться активні бойові дії, враховуючи, що місцезнаходженням сторін у даній справі є місто Київ, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначив справу № 910/6912/21 до розгляду у судовому засіданні на 23.06.2022 року, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 24.05.2022 року.
		В судовому засіданні 23.06.2022 року судом оголошувалася перерва. 
		В судовому засіданні 12.07.2022 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі. 
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		06.03.2009 року між Державною установою «Національний інститут раку», правонаступником якого є Національний інститут раку (балансоутримувач), Регіональним відділенням фонду державного майна України по м. Києву (надалі - відповідач-1, орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Аптечне об`єднання «Біокон», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптечне об`єднання «Біокон» (надалі - позивач, орендар) укладено договір № 4239 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 48 від 30.10.2006 року, відповідно до п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, площею 20,1 кв.м розміщене за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, що перебуває на балансі Державної установи «Національний інститут раку». Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту (п. 1.2. договору). 
		Пунктом 10.1. договору передбачено, що останній укладено строком на 361 день, що діє з 01.11.2006 року по 25.10.2007 року, та пролонговано до 16.10.2009 року включно.
		Договорами № 4239/01 від 06.10.2009 року, № 4239/03 від 15.11.2011 року, № 4239/04 від 15.02.2012 року про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 4239 від 06.03.2009 року строк дії договору продовжено до 16.07.2020 року.
		З метою продовження строку дії договору оренди № 4239 від 06.03.2009 року позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з листом № 04/1 від 15.04.2020 року, в якому просив продовжити термін дії договору оренди                 № 4239 (зі змінами та доповненнями) на 2 роки та 11 місяців. 
		Наказом № 474 від 12.08.2020 року Регіонального відділення Фонду державного майна України прийнято рішення про оголошення аукціону.
		26.11.2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву проведено електронний аукціон № UA-PS-2020-10-26-000034-2 на продовження договору оренди № 4239 від 06.03.2009 нерухомого майна, що належить до державної власності. За результатами цього аукціону, згідно протоколу електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 від 26.11.2020 року, переможцем електронного аукціону визнано ТОВ "Людмила-Фарм Ко".
		Листом № 01 від 26.11.2020 року ТОВ "Аптечне об`єднання "Біокон" надало згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот. Вказаний лист зареєстрований Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву 30.11.2020 року за вх. № 10104. 
		22.02.2021 року за результатами проведення електронного аукціону між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко" укладено договір оренди № 8747.
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву зверталося до ТОВ "Аптечне об`єднання "Біокон" з листами від 31.12.2020 року № 30-06/11450 та від 05.01.2021 року № 30-06/70 про повернення з оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 20,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ,                         вул. Ломоносова, 33/43.
		З аналогічним листом до ТОВ "Аптечне об`єднання "Біокон" також звертався і переможець аукціону - ТОВ "Людмила-Фарм Ко".
		Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що відповідач-1 порушив переважне право ТОВ "Аптечне об`єднання "Біокон" на укладення договору оренди та провів аукціон № UA-PS-2020-10-26-000034-2 не у відповідності до встановленого чинним законодавством порядку проведення аукціонів, що є підставою для визнання результатів електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 та договору оренди № 8747 від 22 лютого 2021 року недійсними. 
		Відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, посилаючись на не доведення позивачем порушень порядку проведення аукціону та не дотримання сторонами договору оренди № 8747 від 22.02.2021 року приписів законодавства при його укладенні, та не доведення позивачем порушення його права або інтересу взагалі тими обставинами, про які він зазначає. 
		Відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що позивачем не доведено як факту наявності порушень порядку проведення аукціону, так і те, що при проведенні зазначеного аукціону було порушено його права або законні інтереси.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню з наступних підстав.
		27.12.2019 року набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" №157-IX (введений в дію 01.02.2020 року).
		Вказаний Закон є спеціальним та таким, що регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим. Дія цього Закону не поширюється на відносини концесії державного та комунального майна.
		У пункті 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
		Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
		Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
		Отже, продовження дії договору оренди № 4239 від 06.03.2009 року відбувається в порядку, встановленому Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об`єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС. Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
		За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.    
		Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону.
		Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону мають органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів.
		Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Згідно приписів частини першої ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.
		З наведеного можна зробити висновок про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива за умови дотримання встановленої процедури, наявності волевиявлення сторін та у разі припинення дії попереднього договору оренди і призводить до укладення договору оренди на новий строк, а не до його автоматичного поновлення. Суть такої реалізації зводиться до надання добросовісному орендарю переваги перед іншими особами за рівних запропонованих орендодавцю умов договору оренди.
		Постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 року «Про деякі питання оренди державного та комунального майна», затверджено «Порядок передачі в оренду державного та комунального майна», який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Порядок).
		Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 року, визначено ДП "Прозорро.Продажі", що належить до сфери управління Міністерства економіки, відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи.
		Відповідно до п. 134 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
		Пунктом 135 Порядку визначено, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
		Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.    
		Так, відповідно до п. 143 Порядку орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі.
		Суд зазначає, що переважне право чинного орендаря на продовження такого договору оренди, реалізується шляхом участі такого чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди з урахуванням вимог визначених Законом та Порядком.
		Як свідчать матеріали страви, ТОВ «Аптечне об`єднання «Біокон» звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з листом № 04/1 від 15.04.2020 року про продовження терміну дії договору оренди № 4239 (зі змінами та доповненнями) на 2 роки та 11 місяців.
		Як вже зазначалося судом вище, строк дії договору оренди № 4239 від 06.03.2009 року (зі змінами та доповненнями) до 16.07.2020 року, а тому, звернувшись до орендодавця (відповідача-1) листом від 15.04.2020 року № 04/1 про продовження строку дії договору оренди, позивач дотримався строків, які визначені ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п. 143 Порядку.
		Відповідно до абзацу 4 ч. 1 п. 145 Порядку, оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди повинне містити: 1. інформацію про чинний договір оренди, строк якого закінчується, зокрема; 2. найменування орендаря, найменування і адреса орендодавця і балансоутримувача; 3. дату укладення договору, строк оренди і дата закінченні договору оренди; 4. інформацію про те, що чинний орендар має переважне право на продовження такого договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди.
		Зі змісту оголошення про проведення аукціону вбачається, що в порушення абзацу 4 ч. 1 п. 145 Порядку, оголошення про проведення аукціону на продовження договору оренди не містить: інформації про чинний договір оренди, строк якого закінчується, зокрема;                   найменування орендаря; дати укладення договору, строк оренди і дати закінчення договору оренди; інформації про те, що чинний орендар має переважне право на продовження такого договору оренди, яке реалізується шляхом участі чинного орендаря в аукціоні на продовження договору оренди.
		Судом встановлено, що 26.11.2020 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву проведено електронний аукціон № UA-PS-2020-10-26-000034-2 на продовження договору оренди № 4239 від 06.03.2009 нерухомого майна, що належить до державної власності. 
		ETC було сформовано протокол електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 від 26.11.2020 року, відповідно до якого переможцем електронного аукціону визнано ТОВ "Людмила-Фарм Ко" з найвищою ціновою пропозицією, яка становить 20 300,00 грн. В той же час, зі змісту протоколу вбачається, що місячна орендна плата за користування державним нерухомим майном становить 12 180,00 грн, що не відповідає сумі найвищої цінової пропозиції та фактичним відомостям (результату) проведеного електронного аукціону.
		У відповідності до абз. 1 п.п. 149 Порядку, чинний орендар має переважне право на продовження договору оренди в ході аукціону на продовження договору оренди за умови, що він бере участь в такому аукціоні та зробив закриту цінову пропозицію, яка є не меншою, ніж розмір стартової орендної плати. У випадках, передбачених пунктом 152 цього Порядку, чинний орендар втрачає своє переважне право на продовження договору оренди.
		Для реалізації переважного права чинний орендар надає згоду сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, після чого чинний орендар набуває статусу переможця аукціону на продовження договору оренди.
		Згода надається в ході спеціального етапу аукціону шляхом натискання відповідної кнопки в електронній торговій системі (ЕТС "Прозорро.Продажі").
		У випадку, передбаченому абзацом першим пункту 76 цього Порядку щодо учасника, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, переможцем аукціону визнається чинний орендар в разі надання ним попередньої згоди сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозицій учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією відповідно до абзацу другого пункту 76 цього Порядку, а в разі відмови в наданні такої згоди переможцем визначається учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією.
		Позивач надав згоду на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот листом від 26.11.2020 року № 01, що зареєстрований відповідачем-1 за вх. № 10104 від 30.11.2020 року, оскільки технічна можливість реалізувати право на подання згоди шляхом натискання відповідної кнопки була відсутня.
		Поряд з цим суд відмічає, що згідно листа ТОВ «Українська енергетична біржа»                        № 05/07-156 від 05.07.2021 року (відповідь на адвокатський запит) станом на 26.11.2020 року не була передбачена технічна можливість надання згоди на сплату орендної плати, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот, шляхом натискання відповідної кнопки в електронній системі в роботі електронного майданчика, оператором якого є ТОВ «Українська енергетична біржа». 
		Відтак, відсутність можливості реалізації переважного права чинним орендарем у наданні згоди сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот в ході спеціального етапу аукціону шляхом натискання відповідної кнопки в електронній торговій системі, не може ставитися в провину суб`єкту господарювання, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав суб`єктів господарювання, які наділені такими правами.
		Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Чуйкіна проти України» (Chuikіnа v. Ukraine), заява № 28924/04, суд констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18).
		Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, ай право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі (провадженні), яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їх цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002II).
		У підпунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, проаналізовано поняття «належне урядування».
		Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб (рішення у справах «Беслер проти Італії» (ВП] ((Beyeler v. Italy) [GC])), заява № 33202/69, п. 120, ECHR 2000-І; «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] ((Оnеryildiz                v. Turkey) [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII; «Megadat.com s.r.1. проти Молдови» (Megadat.com s.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72; «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51).
		Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість та ясність їх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74; «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37) та сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Оnеrуildiz v. Turkey), п. 128, та «Беслер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
		Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, іntеr-alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційними чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. The Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII).
		Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74).
		При цьому, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinе y. The Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі «Гаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява                № 32457/05, п. 40; та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04,                п. 67).
		Таким чином, оскільки сама держава не виконала свій обов`язок запровадити належну процедуру здійснення електронного аукціону щодо оренди державного та комунального майна, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси суб`єктів господарювання, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
		Суд відмічає, що головною умовою, яку повинен встановити суд для визнання недійсними результатів аукціону, є наявність порушень, які могли вплинути на їх результат, а тому, окрім наявності порушення норм законодавства при його проведенні, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
		Суд зазначає, що переважне право орендаря реалізується шляхом участі такого чинного орендаря в аукціоні з урахуванням вимог визначених Законом та Порядком.
		Враховуючи усе зазначене вище, матеріалами справи доведено та підтверджено факт порушення відповідачами переважного права позивача на укладення договору оренди, через недотримання вимог чинного законодавства України, а саме: позивач прийняв участь в аукціоні № UA-PS-2020-10-26-000034-2; надав згоду сплачувати орендну плату, що є рівною ціновій пропозиції учасника, який подав найвищу цінову пропозицію за лот шляхом подання організатора листом № 01 від 26.11.2020 року (в електронній торговій системі відсутня технічна можливість реалізувати переважне право шляхом натискання відповідної кнопки, що підтверджується наявним у матеріалах справи листом ТОВ «Українська енергетична біржа» № 05/07-156 від 05.07.2021 року).
		За викладених вище обставин, визнання переможцем аукціону ТОВ «Людмила-Фарм Ко» призвело до порушення переважного права ТОВ «Аптечне об`єднання «Біокон» на продовження договору оренди, яке надане орендарю, тобто наявні підстави для визнання недійсними результатів такого аукціону.  
		Згідно п. 81 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону укладається договір оренди об`єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону, який в межах зазначеного строку оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі через особистий кабінет. У разі відмови балансоутримувача від підписання договору оренди договір укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону. Договір оренди єдиного майнового комплексу підприємств, його відокремленого підрозділу державної або комунальної власності укладається між орендодавцем та переможцем електронного аукціону. Акт приймання-передачі підписується та оприлюднюється одночасно з укладенням договору оренди об`єкта оренди, крім випадків, передбачених пунктом 42 Порядку. У таких випадках акт приймання-передачі підписується протягом наступного робочого дня з дати отримання відповідного дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію. Зазначений строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для укладення та оприлюднення договору. Даний обов`язок виникає в орендодавця виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.
		Відповідно до п.п. 5.9.7. п. 5.9. Регламенту роботи електронної торгової системи Prozorro.Продажі ЦБД2 щодо проведення електронних аукціонів з продажу/надання в оренду майна (активів)/передачі права організатор зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу/оренди майна (активів) (договору, на підставі якого буде передане право) та опублікувати його через свій особистий кабінет в ЕТС протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону. Вказаний строк спливає о 18.00 останнього дня строку, встановленого для підписання та опублікування вказаного договору. Даний обов`язок виникає у організатора виключно за умови відсутності рішення про відміну електронного аукціону згідно з п. 7.3. Регламенту ЕТС.
		Договір за результатами проведення електронного аукціону укладається між організатором та переможцем електронного аукціону у формі, передбаченій законодавством, та опубліковується організатором в ЕТС через особистий кабінет протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування ЕТС протоколу електронного аукціону (п. 7.28. Регламенту).
		З матеріалів справи слідує, що протокол електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 сформовано 26.11.2020 року, відтак договір оренди об`єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону між організатором та переможцем електронного аукціону повинен бути укладений у строк до 24.12.2020 року включно.
		Однак, в порушення вищезазначених вимог, оскаржуваний договір оренди № 8747 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко" був укладений лише 22.02.2021 року.
		Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України:
		- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203);
		- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);
		- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
		- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203);
		- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203);
		- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6 ст. 203).
		Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. (ст. 204 ЦК України).
		Стаття 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину визначає недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		У розумінні положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
		Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку вимагає визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
		Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі                   № 910/15803/19).
		Договір оренди, укладений за результатами проведеного аукціону із переможцем цього аукціону - ТОВ «Людмила-Фарм Ко» має бути визнаний недійсним з підстав, наведених позивачем, а саме з підстав його укладення внаслідок порушення вимог законодавства при передачі майна в оренду, оскільки, як вже було встановлено судом вище, існування таких порушень знайшло своє підтвердження відповідними доказами.
		Враховуючи усе зазначене вище, матеріалами справи доведено та підтверджено факт порушення відповідачами права ТОВ «Аптечне об`єднання «Біокон» на переважне право на укладення нового договору оренди, через недотримання порядку проведення аукціону і, як наслідок, укладення договору за результатами його проведення. 
		Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачами у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.
		З приводу висвітлення всіх доводів відповідачів суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
		Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4540,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів в рівних частках.
		Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
		 
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити повністю. 
		2. Визнати недійсними результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-26-000034-2 на право оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, загальною площею 20,1 м2, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43.
		3. Визнати недійсним договір оренди № 8747 від 22 лютого 2021 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Людмила-Фарм Ко".
		4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (ідентифікаційний код 19030825, адреса: 01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 50, літ. Г) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечне об`єднання «Біокон» (ідентифікаційний код 34539443, адреса: 04208, м. Київ, пр-т Правди, 80, літ. В) судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
		5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм Ко» (ідентифікаційний код 25271289, адреса: 03127, м. Київ, вул. Полковника Потєхіна, 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптечне об`єднання «Біокон» (ідентифікаційний код 34539443, адреса: 04208, м. Київ, пр-т Правди, 80, літ. В) судовий збір - 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
		6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення складено 25.07.2022р.
		 
		 
		 Суддя                                                        О.В. Котков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...