Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 205/3682/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 25.07.2022. Зареєстровано: 25.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2022.
Дата набрання законної сили: 07.11.2022 (частково)
Результат оскарження 07.11.2022 Дніпровський апеляційний суд: скасовано вирок частково з ухваленням нового вироку
Номер судового провадження: 1-кп/205/806/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022170030000199

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		25.07.2022 Єдиний унікальний номер 205/3682/22
		 
		Провадження № 1-кп/205/806/22
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 липня 2022 року                            м. Дніпро
		 
		Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1        
		за участю секретаря             ОСОБА_2 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62022170030000199 за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Балівка, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, стрільця 2 відділення 3 взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- 
		за участю учасників судового провадження:
		прокурора ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_3 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Наказом тимчасово виконуючого обов`язки командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №8 від 17.05.2022, солдата ОСОБА_3 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення НОМЕР_2 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_3 окремої бригади територіальної оборони регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді стрільця 2 відділення 3 взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
		Солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст.ст. 11,16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України (далі - Статут), бути взірцем виконання службового обов`язку, свято і непорушно додержуватися Конституції України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
		Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
		З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
		У зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан до 25 травня 2022 року, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
		Відповідно до розпорядження командира підрозділу, солдату ОСОБА_3 було надано звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з лікуванням у період з 22.03.2022 до 09.04.2022, тобто дня явки до військової частини.
		Однак, 09 квітня 2022 року солдат ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, без поважних причин, не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини НОМЕР_1 , про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.
		10 червня 2022 року, солдат ОСОБА_3 самостійно прибув до Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, яка дислокується за адресою: м. Дніпро, вул. Феодосіївська, 2, та повідомив про себе, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
		Таким чином, 09 квітня 2022 року солдат ОСОБА_3 не з`явився вчасно на службу до військової частини НОМЕР_1 без поважних причин, в умовах воєнного стану та незаконно перебував за межами зазначеної частини до 10 червня 2022 року.
		Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби), кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
		Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просила суд про застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_3 .
		Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні також не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження доказів щодо усіх обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, посилаючись на повне визнання всіх обставин, викладених у обвинувальному акті. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що з дружиною та двома неповнолітніми дітьми він постійно проживає у с. Могильов Царичанського району Дніпропетровської області. Після введення на території України воєнного стану, точної дати він не пам`ятає, його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та мобілізували до збройних сил України, про що довели до його відомому відповідні розпорядження. Потім, через деякий час, його та інших військовослужбовців, доставили до АДРЕСА_3 , точної адреси він не знає, де тимчасово розмістили для проходження військової службу. Йому, як і іншим мобілізованим представили командира, видали зброю та бойові припаси, а також надавали накази на виконання військових завдань, зокрема охорони об`єктів тощо. У квітні 2022 року він захворів на короновірусну інфекцію, у зв`язку з чим проходив лікування, а після лікування поїхав до додому для здачі тестів та підтвердження того, що він вже вилікувався. Після чого він мав 9 квітня 2022 року повернутися до дислокації військової частини за адресою АДРЕСА_2 , проте злякався за свою дружину та дітей і залишився вдома. До 10 червня 2022 року він перебував за місцем свого постійного проживання у с. Могильов Царичанського району Дніпропетровської області. В подальшому, він усвідомив свої вчинки, розуміючи, що ухиляється від військової служби, у зв`язку з чим, 10 червня 2022 року самостійно з`явився до приміщення військової прокуратури, де зізнався в ухиленні від військової служби. 
		Судом, роз`яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
		З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим, всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
		Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
		Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання свої вини, з`явленні з зізнанням, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей. 
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, являється військовослужбовцем за мобілізацією, за місцем мешкання характеризується задовільно, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
		На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, а також з урахуванням принципів гуманізму та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, оскільки на переконання суду, звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з випробуванням та встановленням йому іспитового строку кращою мірою буде впливати на його виправлення, ніж відбування ОСОБА_3 реального покарання у вигляді позбавлення волі в умовах ізоляції від суспільства. 
		Таким чином, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 5 ст. 407 КК України, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень, та звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України .
		Судові витрати по справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання за цим законом у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_3  від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк у три роки.
		На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на  ОСОБА_3  обов`язки:
		1)періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації; 
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		   
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
		 
		Суддя:                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...