Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/11889/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2022. Зареєстровано: 26.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2022.

Номер судового провадження: 1-кп/761/2647/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022000000000348

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/11889/22
		Провадження №1-кп/761/2647/2022 
		В И Р О К 
		іменем України
		08 липня 2022 року 
		Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		Головуючого судді ОСОБА_1 ,
		За участю прокурора ОСОБА_2 ,
		Обвинуваченого ОСОБА_3 ,
		Захисника ОСОБА_4 ,
		При секретарі ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому, судовому засіданні матеріли кримінального провадження відносно:
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Евенськ Магаданської області РФ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
		обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України, (внесеного до ЄРДР за №22022000000000348 від 29.06.2022),-
		ВСТАНОВИВ:
		В судовому засіданні встановлено, що Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України  Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
		Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України грунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі  АР Крим), області, зокрема, Луганська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія Російської Федерації (далі  російська федерація) розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24.02.2022 переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, Російська федерація (далі  російська федерація) чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони російської федерації (далі  міністерство оборони ), підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам російської федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні російській федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VІП від 18.01.2018, діяльність збройних формувань російської федерації та окупаційної адміністрації російської федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який акт виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.
		У березні  квітні 2014 року в м. Луганськ та інших населених пунктах Луганської області розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Луганської області та порушення територіальної цілісності України.
		В окремих містах та районах Луганської області всупереч законодавству України 27.04.2014 оголошено «Декларацію про суверенітет Луганської народної республіки» та 11.05.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акта про проголошення державної самостійності Луганської народної республіки», за результатами якого проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка» (далі  «ЛНР»).
		Відповідно до Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу Про визнання російської федерації державою-агресором, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII, Верховною Радою України визнано Російську Федерацію державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а «ЛНР» і «Донецька народна республіка» (далі  «ДНР») терористичними організаціями.
		Заявою «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян.
		Визнання Верховною Радою України так званої самопроголошеної організації «ЛНР» терористичною, а численні злочини вчинені її представниками, знайшли своє відображення у Заяві Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України», схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 №1596-VII, Заяві Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтримуваного Російською Федерацією міжнародного тероризму» схваленій Постановою Верховної Ради України від 22.07.2014 № 1597-VII, Зверненні Верховної Ради України до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав - членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14.01.2015 № 106-VIII, Заяві Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленій Постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII.
		Отже, Верховною Радою України, як єдиним законодавчим органом державної влади, констатовано віднесення «ЛНР» до терористичної організації, а відповідних осіб, які забезпечують їх функціонування, як учасників вказаної терористичної організації.
		Враховуючи вищевикладене, так звана організація «ЛНР» містить всі необхідні ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організацій, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ЛНР» представниками російської федерації з числа своїх громадян та місцевого населення Луганської області сформовані підрозділи політичного (органи державної влади «ЛНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
		Вказана терористична організація «ЛНР» має організовану структуру військового типу, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність її дисципліну, його учасники озброєні вогнепальною зброєю, вибухівкою, а також мають тяжке військове озброєння та військову техніку. В зазначеному формуванні визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, що полягає в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ЛНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Луганської області, встановлення режиму військового стану, протистояння підрозділам Збройних Сил України та правоохоронних органів України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Вказані формування дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій чистині Луганської області та мають загальну координацію керівництва.
		З метою виконання функцій підрозділу силового блоку «ЛНР», 07.10.2014
		її самопроголошеним головою видано указ, відповідно до якого, для захисту інтересів «ЛНР» та її громадян, створено воєнну структуру «Народна міліція «ЛНР» (далі  «НМ «ЛНР»), яка дислокуються в різних населених пунктах і місцевостях на тимчасово окупованій частині Луганської області та має загальну координацію та кураторів російської Федерації.
		Встановлено, що до складу «НМ «ЛНР» входить структурний підрозділ  «206» полк, який складається з батальйонів та окремих підрозділів забезпечення. Згідно організаційно-штатного розпису до складу 2 батальйону входить «2 взвод 3 рота».
		Політичне та військове керівництво російської федерації, діючи всупереч вимогам пунктів 1 та 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам частини 4 статті 2 Статуту Організації Об`єднаних Націй і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та збройний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил російської федерації на територію України.
		19.02.2022 головою «ЛНР» підписано указ № УТ-98/22 «Про проведення загальної мобілізації», та оголошено повну мобілізацію.
		22.02.2022 Президент російської федерації (далі  президент російської федерації) направив до Ради Федерації (далі  ради федерації) звернення про використання збройних сил російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.
		24.02.2022 приблизно о 05 годині президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.
		24.02.2022, на виконання зазначеного вище наказу, військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в тимчасово окупованій Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		24.02.2022 Указом Президента України Володимира Зеленського №64/2022, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022.
		Проте, ОСОБА_3 , будучи громадянином України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив державну зраду, тобто діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.
		Крім того, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив дії спрямовані на вступ до терористичної організації «ЛНР».
		Також, ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив дії спрямовані на вступ до не передбаченого законом збройного формування «ЛНР».
		Так, 24.02.2022, громадянин України ОСОБА_3 , добровільно прибув до пункту збору мобілізованих «ЛНР», чим надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованою та фінансованою російською федерацією  «НМ «ЛНР».
		24.02.2022, невстановленою особою, за невстановлених обставин, ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу 2 взводу 4 роти 2 батальйону 206 полку «НМ «ЛНР» на посаду «стрілець», та отримав військове звання «рядовий».
		Громадянин України ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, в складі 2 взводу 4 роти 2 батальйону 206 полку «НМ «ЛНР»,
		у період з 24.02.2022 до 05.05.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою зброю (автоматом Калашникова) та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та «НМ «ЛНР», виконував обов`язків «солдата» в різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та «НМ «ЛНР» в населених пунктах, які ними захоплені під час повномасштабного вторгнення.
		Злочинна діяльність ОСОБА_3 була припинена 05.05.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України в с. Цвіркуни Харківського району Харківської області.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_3 , вчинив:
		-державну зраду, а саме: діяння, умисно скоєне громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України;
		-участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 260 КК України;
		-участь в терористичній організації, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України.
		Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України. 
		Обвинувачений ОСОБА_3  допитаний у судовому засіданні, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, вину по обвинуваченню за кримінальними правопорушеннями передбаченими ч.1ст.111,ч.1ст.258-3,ч.2ст.260КК України, визнав повністю, щиро розкаявся.
		Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні надав показання, що дійсно, він в указані в обвинувальному акті дні та час скоїв державну зраду, брав участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування та участь в терористичній організації, за обставин описаних в обвинувальному акті, тобто вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню по кримінальним правопорушенням, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальними правопорушеннями, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів у правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме, у державній зраді: діянні, умисно скоєному громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: переході на бік ворога в умовах воєнного стану, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України, участі в терористичній організації, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, доведена і він повинен нести відповідальність за вчинене. 
		При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставиною, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
		Обставин, що обтяжують покарання стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
		Вирішуючи питання про призначення виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує характер і ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких і особливо тяжких злочинів, вчинення їх в умовах воєнного стану, сукупність всіх обставин їх вчинення та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, щиро розкаявся, на обліках нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працює.
		Тому, суд приходить до висновку, про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, а відтак необхідністю призначення йому міри покарання у вигляді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  12 (дванадцять) років, з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  8 (вісім) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі строком на  6 (шість) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим, призначити  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у вигляді позбавлення волі строком на  12 (дванадцять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту його потрапляння у полон, а саме з 05.05.2022 року.
		Обрати відносно  ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особу, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...