Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 744/48/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2022. Зареєстровано: 26.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2022.
Дата набрання законної сили: 26.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4823/70/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020270230000093

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 744/48/21 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/70/22   Категорія - п.7 ч.2 ст.115 КК України Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		26 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		з участю 
		секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
		прокурора ОСОБА_6 ,
		потерпілого ОСОБА_7 
		захисника ОСОБА_8 ,
		обвинуваченого ОСОБА_9  
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2021 року, відносно 
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Семенівка Чернігівської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.7 ч.2 ст. 115 КК України, 
		 
		 в с т а н о в и л а :
		 
		Вироком Менського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2021 року ОСОБА_10 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України і призначено йому покарання у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_10 обчислювати з 06 серпня 2020 року.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 до вступу вироку в законну силу залишено попередній  тримання під вартою.
		Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави 81 987 (вісімдесят одну тисячу дев`ятсот вісімдесят сім) гривень 73 копійки процесуальних витрат за проведення експертних досліджень.
		Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином задоволено частково.
		Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 10 290 (десять тисяч двісті дев`яносто) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 999 000 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
		Долю речових доказів вирішено у порядку ст. 100 КПК України.
		Судом першої інстанції встановлено, що 26 липня 2020 року, приблизно о 03 годині 55 хвилин, більш точного часу встановлено не було, ОСОБА_10 з метою умисного вбивства будь-якої особи, на перехресті вулиць Паркової та Комунальної в місті Семенівка Чернігівської області наздогнав ОСОБА_11 та з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, без будь-якої причини, нізащо, з бажанням вбити, тобто з хуліганських мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, умисно наніс сім ударів лезом ножа в область обличчя, шиї та лівої руки, три удари невстановленим досудовим розслідуванням твердим тупим предметом в область лівої руки та правого стегна ОСОБА_11 , після чого залишив її на місці події.
		У результаті умисних насильницьких дій ОСОБА_10 спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді: рани в ділянці правої щоки по передній поверхні, рани в ділянці бокової поверхні правої щоки, рани в ділянці бокової поверхні правої щоки, рани в ділянці підборіддя справа, рани по внутрішній поверхні четвертого пальця лівої верхньої кінцівки, рани по внутрішній поверхні третього пальця лівої верхньої кінцівки, синця по внутрішній поверхні лівого зап`ястя, садна по передньо-зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, садна по зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та тілесне ушкодження у вигляді рани по передньо-зовнішній поверхні шиї справа в верхній третині із пошкодженням гілки зовнішньої сонної артерії справа, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
		Смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у Комунальному комерційному підприємстві «Семенівська центральна районна лікарня» Семенівської районної ради Чернігівської області внаслідок різаного поранення по передньо-зовнішній поверхні шиї справа в верхній третині із пересіченням гілки зовнішньої сонної артерії справа та мілких вен, що обумовило масивну зовнішню кровотечу та призвело до розвитку малокрів`я.
		Не погоджуючись з рішенням суду прокурор відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2021 року скасувати у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 винуватим за п.7 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання у виді довічного позбавлення волі. 
		В обґрунтування вимог зазначає, що не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин, кваліфікації дій та доведеність вини обвинуваченого, вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості. Вважає, що поза увагою суду залишено підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, внаслідок якого позбавлено життя іншу особу, тобто наслідки дій виявилися невідворотними. Також, злочин передбачений п.7 ч.2 ст.115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Зазначає, що судом не в повній мірі взято до уваги ставлення ОСОБА_10 до скоєного злочину, його наслідків, виняткову жорстокість та цинізм вчиненого, відсутність каяття. Виходячи з матеріалів НСРД тієї ночі обвинуваченому було байдуже кого вбивати і що загибла для нього була фактично «жертовним ягням», яку він вбив для «очищення своєї душі від бруду». Вказує, що про антисоціальну поведінку обвинуваченого свідчить його розмова з матір`ю, а про маніакальний нахил свідчать відомості на його сторінці в соціальній мережі «ВКонтакті» з нелюдськими тортурами оголених жінок. Вважає, що жодних обставин, які не давали можливість призначити обвинуваченому максимальне покарання, передбачене ч.2 ст.115 КК України у ході судового розгляду не встановлено. 
		Захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
		В обґрунтування своїх вимог вказує, що вина його підзахисного в скоєнні вбивства не доведена, вирок постановлений на припущеннях, а не належних та допустимих доказах. Посилається на покази ОСОБА_10 , згідно яких він був зачинений у бібліотеці. Такі ж покази надала і ОСОБА_12 , матір обвинуваченого, що вона зачинила сина в бібліотеці. Вказує, що в матеріалах провадження немає доказів, які б підтверджували, що в ніч вбивства ОСОБА_10 взагалі бачили в м.Семенівка. З приводу доказів  протоколів НСРД та додатків до них вказує, що вони не можуть бути належними та допустимими доказами, оскільки не встановлено чий голос на записі. Вважає, що без проведення експертизи вважати вказані протоколи з додатками належними та допустимими доказами неможливо. Вказує, що докази отримані внаслідок трьох проведених обшуків є не допустимими, оскільки під час їх проведення не було повідомлено про право відмовитися від давання показань чи пояснень та не відповідати на запитання, дана обставина передбачена ч.1, п.4 ч.2 ст.87 КПК України. Також вважає недопустимими докази  висновки експертиз, в який йдеться мова про те, що на одежі та ножі належних ОСОБА_10 , які вилучені під час обшуків встановлена кров потерпілої ОСОБА_11 , оскільки вказані обшуки були проведені з істотним порушенням прав та свобод людини. Вважає, що оскільки докази, які б могли довести вину ОСОБА_10 в скоєнні вбивства ОСОБА_11 є недопустимими, інших достатніх доказів для доведення винуватості немає, то його вина є недоведеною. 
		Також захисник ОСОБА_8 надав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просив залишити її без задоволення. Вважає, що викладені в апеляційній скарзі підстави, за яких можливе засудження ОСОБА_10 до довічного ув`язнення є помилковим. 
		Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу та заперечували проти апеляційної скарги прокурора, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах ОСОБА_10 та підтримав вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Захисником обвинуваченого ставиться питання про закриття кримінального провадження у зв`язку з недоведеністю вини ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а прокурором  про ухвалення нового вироку із призначенням більш суворого покарання.
		У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та дав суду показання в яких зазначив, що на момент вчинення правопорушення він перебував в приміщенні Семенівської центральної районної бібліотеки. Туди він прийшов після того, як в бібліотеці закінчився робочий час. В приміщенні бібліотеки він був замкнутий 25, 26 та 27 липня 2020 року. Його замкнула мати, яка працювала завідувачем бібліотеки. Весь цей час він сидів за комп`ютером в інтернеті в кабінеті своєї матері, де комп`ютер був підключений до швидкісного інтеренету. Мати приходила та приносила їжу. Бачила, що він знаходиться на місці. З бібліотеки він відразу пішов додому спати. Коли мати приносила їжу то говорила, що в місті вбито дівчину. З загиблою ОСОБА_11 він особисто не знайомий. Вперше її побачив на фото, яке показували працівники поліції. Вважає, що її вбивство міг скоїти її хлопець ОСОБА_13 з мотивів ревності. В бібліотеці на ніч та на вихідні він залишався часто, майже щотижня, так як там був доступ до інтернету. Від працівників поліції він взагалі не переховувався, вільно ходив по місту. 
		Попри невизнання обвинуваченим вини, його показання та доводи апеляційної скарги захисника у повній мірі спростовуються зібраними у кримінальному провадженні іншими доказами.
		Так, згідно рапорта ст.інспектора-чергового ГРПП Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 26.07.2020 (а.с.172 т.1), 26.07.2020 о 04 годині 02 хвилини надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що на автомобілі збили ОСОБА_11 Автомобіля немає. 
		Відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270230000093 від 26 липня 2020 року (а.с.159-162 т.1) та розпочато досудове розслідування відповідно до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
		Згідно рапорта помічника чергового ГРПП Семенівського ВП Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області від 26.07.2020 (а.с.173 т.1), 26.07.2020 о 09 годині 12 хвилин надійшло повідомлення від чергової сестри Семенівської ЦРЛ, що в лікарні померла ОСОБА_11 , яку близько 4 годин 30 хвилин з тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаних ран шиї та обличчя.
		В протоколі огляду трупа від 26 липня 2020 року з ілюстративною таблицею до нього (а.с.203-205 т. 1), зазначено, що в приміщенні моргу в місті Корюківка було оглянуто труп ОСОБА_11 , 1997 року народження. Під час огляду було виявлено, оглянуто та зафіксовано наявні тілесні ушкодження. Також, в копії лікарського свідоцтва про смерть № 65 від 26 липня 2020 року ОСОБА_11 (а.с.206 т.1) причиною смерті останньої значиться колото-різана рана, ушкодження шиї справа з ушкодженням кровоносних судин. 
		Під час досудового розслідування слідчим було оглянуто територію перехрестя доріг вулиці Комунальної та вулиці Паркової в місті Семенівка Чернігівської області. У відповідності з протоколом огляду місця події від 26 липня 2020 року з фото таблицею до нього (а.с.174-192 т.1), під час огляду було виявлено дев`ять плям різних розмірів речовини бурого кольору схожої на кров. 
		Згідно додаткового огляду місця події від 26 липня 2020 року з схемами до нього (а.с.197-200 т.1), було повторно оглянуто відкриту ділянку місцевості на перехрестя доріг вулиці Комунальної та вулиці Паркової в місті Семенівка Чернігівської області та більш детально, з прив`язкою до місцевості, зафіксовані місця знаходження плям речовини бурого кольору та слідів волочіння. Вказані процесуальні документі підтверджують про напад на ОСОБА_11 на її убивство саме на місці, де проводився огляд.
		Висновком експерта №66 від 27.08.2020 року (а.с.197-204 т.2) встановлено, що в ході проведення експертизи трупа ОСОБА_11 були виявлені наступні тілесні ушкодження: рана в ділянці правої щоки по передній поверхні, рана в ділянці бокової поверхні правої щоки, рана в ділянці бокової поверхні правої щоки, рана в ділянці підборіддя справа, рана по внутрішній поверхні четвертого пальця лівої верхньої кінцівки, рана по внутрішній поверхні третього пальця лівої верхньої кінцівки, синця по внутрішній поверхні лівого зап`ястя, садна по передньо-зовнішній поверхні правого стегна в нижній третині, садна по зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, рана по передньо-зовнішній поверхні шиї справа в верхній третині із пошкодженням гілки зовнішньої сонної артерії справа, що має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок тілесного ушкодження, котре знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті, а саме різаного поранення по передньо-зовнішній поверхні шиї справа в верхній третині із пересіченням гілки зовнішньої сонної артерії справа та мілких вен, що обумовило масивну зовнішню кровотечу та привело до розвитку малокрів`я.
		Висновком експерта № 117 від 30.11.2020 року (додатковий) (а.с.207-216 т. 2) встановлено, що в ході проведення додаткової експертизи трупа ОСОБА_11 було встановлено, що ушкодження у вигляді ран утворилися від дії травматичного чинника, що має ріжучі властивості, ушкодження у вигляді саден та синців утворилися від дії травматичного чинника, яким були тупі предмети. В комплексі, всі вказані тілесні ушкодження та тілі потерпілої утворилися від дії десяти чинників травматичного впливу. Найбільш ймовірно, що потерпіла могла знаходитись у вертикальному або близькому до нього положенні. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпіла могла жити протягом невеликого проміжку часу, що вимірюється хвилинами.
		Згідно висновку експерта № СЕ-19-20/24419-Б від 15.09.2020 року (а.с. 222-229 т.2) в ході проведення судової молекулярно-генетичної експертизи були встановлені генетичні ознаки зразка крові трупа ОСОБА_11 .
		Згідно висновку експерта № СЕ-19-20/24416-Б від 20.11.2020 року (а.с. 233-244 т. 2) в ході проведення експертизи було встановлено, що генетичні ознаки слідів крові та клітин встановлені у піднігтьовому вмісті правої та лівої рук ОСОБА_11 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові самої ОСОБА_11 .
		Висновком експерта № СЕ-19-20/24418-Б від 23.11.2020 року (а.с. 5-16 т. 3) встановлено, що генетичні ознаки слідів крові та клітин виявлених на жіночому наручному ланцюжку, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові самої ОСОБА_11 . Генетичні ознаки слідів крові та клітин виявлених на флаконі бальзаму для губ, збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками зразка крові самої ОСОБА_11 . Вказаний доказ виключає участь в убивстві інших жінок.
		Згідно з висновком експерта № 9 від 04.01.2021 року (додатковий) (а.с.146-152 т.3) в ході проведення додаткової експертизи трупа ОСОБА_11 було здійснено розмежування тілесних ушкоджень по категорії тяжкості.
		Свідок ОСОБА_13 у своїх показаннях в суді першої інстанції стверджував, що знайшов ОСОБА_14 на вулиці Комунальна приблизно о 3 годині 53 хвилини. Вона лежала на животі, спиною вверх, була без свідомості, хрипіла. Він зразу зателефонував її батькам. Викликав швидку. Почав надавати невідкладну медичну допомогу. Коли перевернув тіло то помітив на шиї поріз, було багато крові. Всі особисті речі були при ній. 
		Надані свідком ОСОБА_13 показання з приводу обставин подій вечора та виявлення ОСОБА_11 26 липня 2020 року узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_7 , який дав вичерпні показання з приводу подій, очевидцем яких він був.
		Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у своїх показах в місцевому суді підтвердили факт перебування ОСОБА_11 25 липня 2020 року у спільній компанії в кафе та час  близько 03 години 30 хвилин, коли ОСОБА_11 пішла додому. 
		Згідно відеозапису до протоколу огляду речей від 26 липня 2020 року (а.с.246-247 т.1) з камери спостереження магазину Торговий дім «Шанс», що розташований по вулиці Червона Площа, 39 в місті Семенівка Чернігівської області, о 03:51:44 повз магазин «Шанс» із центра міста йде ОСОБА_11 . Цей відеозапис підтверджує встановлення часу скоєння убивства.
		Безпосередня причетність ОСОБА_10 до смерті ОСОБА_11 підтверджується протоколом обшуку від 05 серпня 2020 року (а.с.7-12 т.2) за місцем проживання ОСОБА_10 по АДРЕСА_1 , згідно якого було виявлено та вилучено чорну спортивну кофту на застібці, чорну спортивну кофту з сірою смужкою на застібці, чорні спортивні штани, два ножі, зрізи нігтьових пластин, ганчірку блакитного кольору. Згідно протоколу огляду речей від 06 серпня 2020 року з ілюстративною таблицею до нього (а.с.18-23 т.2), було оглянуто чорну спортивну кофту, вилучену під час обшуку в квартирі ОСОБА_10 05.08.2020. В ході огляду на манжеті правого рукава, біля шва, з внутрішньої сторони виявлено плями речовини бурого кольору.
		Також, у протоколі обшуку від 05 серпня 2020 року та на флеш носії пам`яті (а.с.26-31 т.2) відображені результати обшуку проведеного в приміщенні Семенівської районної бібліотеки по вулиці Червона Площа, 23 в місті Семенівка Чернігівської області. Так, в шафі, що знаходиться в кабінеті директора бібліотеки, було виявлено та вилучено чорні чоловічі штани з ременем зі слідами речовини бурого кольору, чорну чоловічу куртку на застібці зі слідами речовини бурого кольору, чорну шапку з двома отворами, ніж з руків`ям червоно-чорного кольору та лезом довжиною близько 20 см зі слідами речовини бурого кольору, ніж з біло-чорним руків`ям та лезом довжиною близько 15 см, чоловічі чорні шкарпетки з плямами речовини бурого кольору, чорний телефон марки FLY, та інші речі, ретельно зазначені в протоколі. Згідно протоколу огляду речей від 15 серпня 2020 року з ілюстративною таблицею до нього (а.с. 49-54 т. 2), оглянуто чорну спортивну кофту та чорні спортивні штани, вилучені під час обшуку в приміщенні Семенівської ЦРБ 05.08.2020. Так, в ході проведення огляду спортивної кофти, спереду ліворуч від замка, над вишитою етикеткою виявлена нерівна пляма темно-бурого кольору, схожа на кров. В ході огляду спортивних штанів, на лівій калоші спереду, приблизно на рівні коліна виявлена пляма коричневого кольору, схожа на кров. Зазначені речі в подальшому були предметами експертних досліджень.
		Колегія суддів вважає ці протоколи належними і допустимими доказами. Твердження сторони захисту про те, що під час проведення обшуків ОСОБА_10 та ОСОБА_12 не були повідомлені про право відмовитись давати показання та відповідати на питання, колегія суддів відхиляє. Дача показань під час допиту та проведення обшуку являються абсолютно різними слідчими діями. Проведення обшуку ніяк не залежить від бажання чи небажання особи давати показання і статтею 236 КПК не передбачено обов`язку особи, яка проводить обшук, попереджати про право не давати показань.
		Також вина обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується матеріалами НСРД, проведених на підставі ухвали слідчого судді Чернігівського апеляційного суду від 31 липня 2020 року (а.с. 32-35 т.2), а саме аудіо, відео контролю особи, а саме ОСОБА_10 на 60 діб, починаючи з 30 липня 2020 року. 
		Так, протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) з додатками до нього від 05.08.2020 року (а.с.57-59, 38-39 т.2) відображає результат проведення негласної слідчої дії. Так, в ході проведення НС(Р)Д була отримана інформація про участь у скоєнні даного кримінального правопорушення ОСОБА_10 . Обвинувачений ОСОБА_10 в розмові зі своєю матір`ю ОСОБА_12 , яка мала місце безпосередньо після проведення обшуку за місцем його проживання по АДРЕСА_1 05 серпня 2020 року в нецензурній формі дорікає матері, що остання не випрала його речі, на яких мається кров потерпілої дівчини. При цьому зазначає, що тепер можна вбивати та ґвалтувати.
		Цей доказ підтверджує пряму причетність ОСОБА_10 до убивства ОСОБА_11 .
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової дії) з додатками до нього від 08.10.2020 року (а.с.136-174 т.2) відображає результат проведення негласної слідчої дії, в ході якої була отримана інформація про участь у скоєнні даного кримінального правопорушення ОСОБА_10 . Так, встановлено, що в розмові з працівником УКР ГУНП (файли 2020-09-18, MPEG0001-MPEG0011) обвинувачений ОСОБА_10 вказує, що достеменно не пам`ятає обставини скоєння злочину, але злочин вчинив, щоб «очистити бруд зі своєї душі». Потрібно було принести жертву. В ніч вчинення злочину він спочатку слідкував за чоловікам, проте останній приєднався до компанії. Потерпілу побачив на вулиці біля магазину «Шанс». Пішов слідом за нею з ножем в руці. Як вчиняв вбивство не пам`ятає. Отямився вже у себе в квартирі. На момент вчинення злочину був одягнутий в маску, рукавиці, куртку та спортивні штани. Де заховав вказані речі він не пам`ятав. Шукав їх в квартирі та дитячій бібліотеці. Не міг здогадатися, що залишив їх в районній бібліотеці. Маску з прорізами він зробив того вечора з зимової шапки. Вилучені наручники десь пів року назад замовив через Інтернет. Після скоєного він відчув полегшення Також обвинувачений розповідає про випадок, як у квартирі за місцем свого проживання знайшов відрізану голову кота.
		Окрім цього, у розмові зі співкамерником (файли 200918) обвинувачений розповідає, що злочин вчинив щоб очистити душу. Відчував що в ту ніч хтось має померти. Як вбивав не пам`ятає. Також не пам`ятав, де сховав речі в яких був одягнутий коли скоював вбивство. Шукав їх вдома, в дитячій бібліотеці. Лазив навіть на горище. Не міг здогадатися, що лишив їх в районній бібліотеці. 
		На думку колегії суддів, ці докази є належними і допустимими, оскільки вони проведені у відповідності зі статтям 247-249 КПК України на підставі відповідних ухвал слідчих суддів та містять в собі інформацію, що стосується кримінального правопорушення. 
		Колегія суддів відхиляє твердження апеляції сторони захисту про недоведеність належності голосу, записаному в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_9 . Дозвіл на проведення таких дій давався слідчим суддею саме на проведення їх з ОСОБА_9 , вони проводились в приміщенні з обмеженим доступом, в якому усі особи відомі (слідчий ізолятор) і знаходження там випадкових сторонніх осіб виключається. Крім того, ОСОБА_9 під час розмов повідомляв про такі деталі злочину, які могли бути відомі лише йому.
		Поряд з наведеними доказами, вина обвинуваченого ОСОБА_10 підтверджується і проведеними в рамках досудового розслідування експертизами, а саме: висновку експерта № СЕ-19-20/25685-Б від 30.09.2020 року (а.с. 20-34 т.3), висновку експерта № СЕ-19-20/24684-Б від 26.10.2020 року (а.с. 47-57 т.3), висновку експерта № СЕ-19-20/25686-Б від 20.11.2020 року (а.с. 60-70 т.3), які підтверджують наявність слідів крові та клітин ОСОБА_11 на чоловічій кофті на застібці, ножі, спортивній кофті, що були вилучені під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_10 та в приміщенні Семенівської ЦРБ.
		Зокрема, на поверхні ножа, вилученого під час обшуку в районній бібліотеці, знайдено кров двох людей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (т.3 а.с. 50-зв.), що прямо свідчить про застосування цього предмету як знаряддя убивства саме ОСОБА_10 ОСОБА_11 . Також кров обвинуваченого і потерпілої знайдено на кофті ОСОБА_10 , вилученій при обшуку в районній бібліотеці, що вказує на прямий фізичний контакт обвинуваченого й потерпілої ОСОБА_17 під час її убивства і спростовує показання ОСОБА_10 про непричетність до злочину. (т.3 а.с. 24-зв).
		За результатами висновку судово-психіатричного експерта №152 від 10.11.2020 року (а.с.172-186 т.3) у період правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_10 , останній не перебував у стані фізіологічного афекту, а також будь-якому іншому вираженому емоційному стані, який би суттєвим чином вплинув на його свідомість під час діяння, в якому він підозрюється. ОСОБА_10 здатен правильно сприймати та розуміти характер та значення власних дій та передбачати їх наслідки. У період часу до якого відноситься правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_10 підозрюється він виявляв ознаки змішаного розладу особистості (згідно МКХ-10, шифр F61.0). За своїм психічним станом у період часу, до якого відноситься правопорушення, в скоєнні якого ОСОБА_10 підозрюється він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_10 виявляє ознаки змішаного розладу особистості (згідно МКХ-10, шифр F61.0), а також ознаки установчої поведінки. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_10 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_10 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_10 може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги захисника з приводу показань обвинуваченого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_12 стосовно перебування обвинуваченого в ніч з 25 на 26 липня 2020 року у бібліотеці. Зокрема, такі показання свідка та обвинуваченого знайшли оцінку у вироку суду, який зазначив, що вони є суперечливими та спростовуються іншими матеріалами справи, а саме висновками експертиз, з яких вбачається наявність крові потерпілої ОСОБА_11 на особистих речах обвинуваченого ОСОБА_10 та ножі вилучених під час обшуку в приміщення бібліотеці, також доказовою інформацією здобутою під час проведення НР(С)Д з якого вбачається, що ОСОБА_10 у вільному спілкуванні з працівником поліції та співкамерником розповідає, що на ранок після вбивства прокинувся у власній квартирі, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду. 
		Свідок ОСОБА_12 являється матір`ю обвинуваченого, вона прямо зацікавлена в результатах розгляду справи і суд першої інстанції цілком обґрунтовано дав правильної оцінки її показанням. 
		Також показаннями в місцевому суді свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які є співробітниками бібліотеки, директором якої в липні 2020 року була ОСОБА_12 , жодним чином не підтверджений факт перебування ОСОБА_10 в приміщенні бібліотеки на час скоєння вбивства. Вказані свідки лише зазначали, що в колективі були розмови, що ОСОБА_10 буває в бібліотеці в нічний час і кілька разів бачили його разом з ОСОБА_12 . 
		Факт вилучення предметів, які є речовими доказами по справі, саме в кабінеті директора районної бібліотеки, де за словами самого ОСОБА_10 , він проводив час, якраз і свідчить про пряму його причетність до злочину.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених у судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка у сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення. 
		Судом першої інстанції дії обвинуваченого ОСОБА_10 вірно кваліфіковані за п.7 ч.2 ст.115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині  ОСОБА_11 , з хуліганських мотивів.
		Під час досудового розслідування і судового розгляду Державним бюро розслідувань перевірялись твердження обвинуваченого про застосування до нього незаконних методів ведення слідства. Постановою ДБР від 30.08.2021 р. кримінальне провадження за цими фактами було закрите у зв`язку з відсутністю в діях посадових осіб поліції складу злочину (т.4 а.с. 194-198).
		Вказане прямо свідчить про неправдивість свідчень ОСОБА_10 про те, що його примусили говорити про скоєння ним злочину. Навпаки  таке його зізнання в убивстві мало місце під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, про які ОСОБА_10 не був обізнаним і тому його розповідь про скоєний злочин, викладена у формі вільної розмови, судом підставно покладена в обґрунтування вироку.. 
		Відповідно до ст.50, ч.1 п.3 ст.65 КК України, п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд повинен призначати покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. 
		Згідно ч. 2 ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку суду при розгляді справи в апеляційному суді є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), який, згідно із статтею 12 КК України, є особливо тяжким злочином, наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного  його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, відсутність постійного місця роботи, наявність постійного місця проживання, формально позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність як обставин, які пом`якшують покарання так і обставин, які його обтяжують, те, що обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, відношення винного і його поведінку після вчинення злочину, позицію потерпілої сторони, щодо призначеного покарання та дійшов висновку про необхідність призначення покарання в межах санкції частини статті у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі. 
		Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може та знаходить слушними доводи апеляційної скарги прокурора.
		Так, поза увагою суду залишено підвищену суспільну небезпеку вчиненого злочину, внаслідок якого позбавлено життя іншу особу, тобто наслідки дій виявилися невідворотними.
		Злочин, передбачений п.7 ч.2 ст.115 КК України, згідно з положеннями ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і діями обвинуваченого позбавлено особу життя - найвищої соціальної цінності. Проявляючи подальшу аморальну поведінку обвинувачений не лише не вчинив жодних дій щодо надання медичної допомоги потерпілій, а й залишив її зі смертельним тілесним ушкодженням на вулиці у пізній час доби помирати.
		Також, судом не в повній мірі взято до уваги ставлення ОСОБА_10 до скоєного злочину, його наслідків, виняткову жорстокість та цинізм вчиненого, відсутність каяття. Згідно матеріалів НСРД тієї ночі обвинуваченому було байдуже кого вбивати: чоловіка, жінку чи дитину. В ніч вбивства спочатку він переслідував чоловіка, якого вбити не встиг, оскільки той приєднався до компанії товаришів. Після цього помітив ОСОБА_11 , яку почав переслідувати та у подальшому вбив. 
		Також нелюдським є мотив вбивства. Зокрема, під час проведення НСРД обвинувачений працівнику поліції та співкамернику свою розправу над потерпілою пояснював тим, що загибла для нього була фактично «жертовним ягням», яку він вбив для «очищення своєї душі від бруду».
		Колегія суддів наголошує, що жертвою злочину стала молода дівчина, котра лише почала жити і сподівалась на щасливе майбутнє. Вона ніяким чином нічим не завинила перед ОСОБА_10 і загинула саме унаслідок його моральної розпущеності.
		Про антисоціальну поведінку обвинуваченого також свідчить негласна фіксація розмови обвинуваченого з його матір`ю ОСОБА_12 після проведення співробітниками поліції обшуку за місцем його проживання. Зокрема, у ході розмови обвинувачений у нецензурній формі дорікав матері з приводу невипраних його речей, на яких малася кров загиблої. При цьому зазначав, що тепер буде вбивати та ґвалтувати.
		Не повне врахування цих обставин справи потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є явно несправедливим через м`якість.
		З огляду на наведене, колегія суддів знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та для скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного покарання.
		Колегія суддів, призначаючи покарання за новим вироком, окрім тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує також підвищену суспільну небезпеку скоєного, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, відсутність каяття, також маніакальний нахил обвинуваченого, про що зокрема свідчать відомості на його сторінці в соціальній мережі «ВКонтакті» з нелюдськими тортурами оголених жінок(т.2 а.с.86-93), наявність у нього наручників (кайданок), позицію самого обвинуваченого, який під час проведення стосовно нього НСРД висловлював наміри у подальшому вчиняти вбивства та ґвалтування. Усе це свідчить про повну відсутність моральних правил у обвинуваченого, таку його розпущеність та духовну занедбаність, яка не може бути виправлена шляхом призначення та відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
		Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_10 покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки таке покарання буде справедливим та достатнім та сприятиме досягненню превентивної мети покарання, визначеної у ст.50,65 КК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 420 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
		 
		 У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_6  задовольнити.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10  залишити без задоволення. 
		Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2021 року відносно ОСОБА_10  скасувати в частині призначеного покарання. 
		Ухвалити новий вирок. ОСОБА_10 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого п.7 ч.2 ст.115 КК України і призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		Строк покарання рахувати з 06 серпня 2020 р.
		В іншій частині вирок Менського районного суду Чернігівської області від 06.09.2021 р. відносно ОСОБА_10  залишити без змін.
		Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржений до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який перебуває під вартою - у цей самий строк з моменту отримання його копії.  
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...