Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/1555/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано для оприлюднення: 26.07.2022. Зареєстровано: 27.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 27.07.2022.
Дата набрання законної сили: 25.07.2022
Номер судового провадження: К/9901/23373/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		25 липня 2022 року 
		м. Київ
		справа №420/1555/20
		адміністративне провадження №К/9901/23373/20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційному порядку справу за позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» про тимчасову заборону діяльності та використання джерел викидів, за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду у складі судді Завальнюка І.В., від 30.04.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Танасогло Т.М., Димерлія О.О., Єщенка О.В. від 06.08.2020,
		УСТАНОВИВ:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          У лютому 2020 року Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі також Держекоінспекція, позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стікон» (далі також ТОВ «Стікон», Товариство, відповідач), у якому просила:
		-          про тимчасову заборону (зупинення) діяльності ТОВ «Стікон» в частині будівництва житлових будинків за адресами: м. Одеса, вул. Прохорівська, 40а; м. Одеса, пр. Шевченка, 31; м. Одеса, вул. Івана Франка, 40; м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/6; м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3 до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля; 
		-          про тимчасову заборону (зупинення) здійснення ТОВ «Стікон» робіт по реконструкції виробничої бази за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;
		-          заборонити (зупинення) використання ТОВ «Стікон» 61 джерела викидів, а саме: складу цементу, складу піску, котельні, цехи по виробництву метало пластикових виробів та інші на виробничій ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		2.          У позовній заяві наводились аргументи про те, що під час проведення Держекоінспекцією планового заходу державного контролю встановлено факт провадження ТОВ «Стікон» господарської діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та без одержання висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням порядку провадження господарської діяльності. 
		3.          Зокрема, позивач стверджував, що при здійсненні перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Стікон» виявлено 61 стаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: склад цементу, склади піску, котельна, цех по виробництву металопластикових виробів та інше за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4, що використовуються ТОВ «Стікон» при відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
		4.          Позивач також зазначав, що ТОВ «Стікон» здійснює свою діяльність на 6 земельних ділянках, проте висновки оцінки впливу на довкілля по будівельним майданчикам відсутні, що є порушенням статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». 
		5.          У зв`язку з виявленням за результатами перевірки фактів здійснення господарської діяльності ТОВ «Стікон» з порушенням норм законодавства України, зокрема, без висновку з оцінки впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря, Держекоінспекція у відповідності до статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», частини п`ятої статті 4, статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статей 10, 11, 12, 25 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статей 15, 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» просила заборонити відповідачу здійснювати діяльність щодо будівництва житлових будинків, робіт по реконструкції виробничої бази, 61 джерела викидів (складу цементу, складу піску, котельні, цеху по виробництву метало пластикових виробів та ін.) до отримання висновку з оцінку впливу на довкілля та дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		6.          Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2020, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020, у задоволенні позову відмовлено.
		7.          Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що єдиним доказом на підтвердження допущення ТОВ «Стікон» порушень вимог природоохоронного законодавства є матеріали перевірки, а саме - акт Державної екологічної інспекції в Одеській області №84/14, який, однак, будь-яких конкретизуючи даних щодо фактичного здійснення об`єктом перевірки викидів в атмосферне повітря, їх замірів, та характеристик тощо не містить.
		8.          Зважаючи на це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що окреслені в акті перевірки обставини не можуть безумовно свідчити про вчинення суб`єктом господарювання певних порушень на момент перевірки та відповідно про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо правопорушення у сфері природоохоронного законодавства.
		9.          Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження перелічених в акті перевірки порушень ТОВ «Стікон» вимог законодавства у природоохоронній сфері, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді заборони (зупинення) діяльності ТОВ «Стікон» в частині будівництва житлових будинків; робіт по реконструкції виробничої бази; використання 61 джерела викидів, а саме: складу цементу, складу піску, котельні, цехи по виробництву металопластикових виробів та ін., на виробничій ділянці.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		10.          Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та задовольнити позов у повному обсязі.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		11.          Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стікон» (ТОВ «Стікон»), ЄДРПОУ 19219876, зареєстроване 30.12.2003, здійснює наступні види економічної діяльності: Код КВЕД 22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас; Код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва; Код КВЕД 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; Код КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).
		12.          Згідно акту перевірки № 84/14, інспектором встановлено, що ТОВ «Стікон» здійснює свою діяльність на 6 земельних ділянках за наступними адресами:
		1) м. Одеса, вул. Прохорівська, 40а - будівельний майданчик, а саме будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, об`єктами соціально-побутового призначення та реконструкцією нежитлових приміщень їдальні та клубу;
		2) м. Одеса, пр. Шевченко, 31 - будівельний майданчик, а саме реконструкція об`єкта незавершеного будівництвом літ. «Б» під спортивно-оздоровчі приміщення;
		3) м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 будівельний майданчик, а саме будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення;
		4) м. Одеса, вул. Івана Франко, 40 - будівельний майданчик, а саме Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-побудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного, адміністративного призначення та об`єктами соціальної інфраструктури;
		5) м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55/6 - будівельний майданчик житлового будинку
		6) м. Одеса, вул. Цегельна, 4 - виробнича база.
		13.          Під час перевірки ТОВ «Стікон» надано документи по об`єктах: 
		м. Одеса, вул. Прохорівська, 40а - наданий експертний звіт від 16.04.2018 №3-082-18-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, об`єктами соціально-побутового призначення та реконструкцією нежитлових приміщень їдальні та клубу без зміни зовнішніх геометричних параметрів фундаментів у плані під дитячий дошкільний заклад за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 40а». Розробник звіту - ТОВ «Українська будівельна експертиза», 2018 рік, м. Київ;
		м. Одеса, пр. Шевченко, 31- наданий експертний звіт від 14.07.2017р. №7-153-17-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництвом літ. «Б» під спортивно-оздоровчі приміщення (корегування) за адресою: м. Одеса, пр. Шевченко, 31». Розробник звіту - ТОВ «Українська будівельна експертиза», 2017 рік, м. Київ;
		м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 - наданий експертний звіт від 16.04.2018р. № 3-082-18-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3». Розробник звіту - ТОВ «Українська будівельна експертиза», 2018 рік, м. Київ;
		м. Одеса, вул. Івана Франка, 40 - наданий експертний звіт від 23.08.2018р. № 3-362-18-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-побудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного, адміністративного призначення та об`єктами соціальної інфраструктури за адресою м. Одеса, вул. Івана Франко, 40», Розробник звіту - ТОВ «Українська будівельна експертиза», 2018 рік, м. Київ;
		м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55/6 на час перевірки документи не надані.
		14.          Згідно акту перевірки №84/14, висновки оцінки впливу на довкілля по будівельним майданчикам відсутні, що є порушенням вимог статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		15.          По виробничій базі, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 наданий висновок від 16.02.2007 №350/03-06-09 «По проекту реконструкції виробничої бази ТОВ «Стікон» за адресою: м. Одеса, Цегельна, 4».
		16.          Висновок наданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області. При обстеженні території підприємства встановлено будівництво фарбувальної камери для металевих виробів при відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		17.          Згідно наданої довідки всього випущено продукції за 2018 рік: бетон - 63 500 м3; вироби з металопроката - 1 150 т; вироби з металопластика - 11 200 м3; за 2019 рік: бетон-60 050 м3; вироби з металопроката - 1 080 т; вироби з металопластика - 12 800 м3.
		18.          При здійсненні планового заходу на підприємстві, за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 виявлені стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, - дозвіл на викиди забруднюючих речовин №110137600-34 від 11.04.2013, відповідно до якого ТОВ «СТІКОН» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2 групи. Термін дії договору - з 11.04.2013 по 11.04.2018.
		19.          Тобто, за висновками Держекоінспекції, з 11.04.2018 по даний час ТОВ «Стікон» працює при відсутності дозволу на викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		20.          Згідно попереднього дозволу на ділянці виявлено 61 джерело викиду, з яких 26 організованих та 35 неорганізованих джерел викиду.
		21.          Зазначено, що підконтрольний суб`єкт - ТОВ «Стікон» заповнює статистичну звітність за формою 2-ТП (повітря). На час перевірки надана звітність за 2018 рік, згідно якої в атмосферне повітря викинуто - метал та їх сполуки - 0,519 т; залізо та його сполуки - 0,498 т; манган та його сполуки - 0,021 т; речовини у вигляді суспендованих твердих частин 1,359 т; сполуки азоту - 1,566 т; діоксид та інші сполуки сірки - 0,009 т; оксид вуглецю - 3,789 т; неметанові легкі органічні сполуки - ОД 05 т; метан - 0,025 т; фтор та його сполуки - 0,007 т; фтористий водень - 0,001 т; кремнію діоксид - 0,001. Всього за рік викинуто 7,379 забруднюючих речовин та діоксин вуглецю 382,092 т.
		22.          Згідно наявного експертного висновку ТОВ «Українська будівельна експертиза» від 21.12.2016 № 3-185-16-ЕП/КО щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво багатоповерхового 4-секційного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 55/6» у складі проекту розроблений розділ «Оцінка впливів на навколишнє середовище» (ОВНС), у якому зазначено, що будівництво та експлуатація запроектованого об`єкта не спричинить понаднормативного впливу на стан навколишнього середовища.
		23.          Зокрема, на атмосферне повітря будуть впливати викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів, що зберігаються на відкритих автостоянках і в паркінгу та викиди з димовими газами котлоагрегатів. У повітря будуть надходити: оксиди азоту, окис вуглецю, вуглеводні граничні С12-С19, метан, парникові гази, сажа, сірчистий ангідрид, аміак.
		24.          Загальна кількість викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел становить: 0,24761 г/с, 1,73015 т/рік, парникових газів 1377,83855 т/рік, їх концентрації в атмосферному повітрі не перевищують гранично допустимих рівнів.
		25.          Для зменшення негативного впливу на атмосферне повітря проектом передбачені такі заходи:
		-викиди забруднюючих речовин від витяжних вентиляційних систем і димових труб котельні виведені на висоту, яка забезпечує їх ефективне розсіювання;
		-передбачено екологічно-безпечне технологічне обладнання;
		-у системах холодопостачання передбачений озонобезпечний холодоагент;
		-впроваджено комплекс заходів з енергозабезпечення та забезпечення пожежної безпеки тощо.
		26.          Додатковим джерелом забруднення атмосферного повітря будуть тимчасові викиди забруднюючих речовин, що утворюються при проведенні будівельних робіт, які в цілому на стан повітряного середовища не впливають.
		27.          Вплив на геологічне середовище очікується в межах нормативів завдяки впровадженню комплексу протизсувних заходів та антисейсмічних виходів відповідно до вимог ДБН В.1.1-12:2014, ДБН В.1.1-5-2000, ДБН В.1.1-24:2009, ДБН В.1.1-3-97: відведення поверхневих стічних вод організованою мережею дощової каналізації, застосування пальової основи для будинку, гідроізоляції конструкцій підземного залягання, конструкції всіх водо несучих комунікацій запроектовані герметичними, що запобігає водонасиченню ґрунтів тощо.
		28.          Рослинний шар ґрунту з будівельного майданчика зрізується і виводиться у спеціальні місця складування з подальшим використанням при озелененні території.
		29.          Для запобігання забрудненню ґрунтів, підземних і поверхневих вод проектом буде передбачено:
		улаштування твердого водонепроникного покриття території та системи зливозбору дощових вод з очищенням забрудненої частини стоку на очисних спорудах до концентрацій, які не перевищують показників, встановлених СанПиН 4630-88;
		стоки від газових котлів і газоходів проходять попереднє очищення в нейтралізаторі DVA 031;
		роздільне збирання відходів з подальшою їх утилізацією згідно з укладеними договорами та інше.
		30.          Вплив на водне середовище та ґрунти очікується в межах нормативів.
		31.          На ділянці проектування зелені насадження відсутні. Проектом передбачено проведення додаткового висадження зелених насаджень.
		32.          На тваринний та рослинний світ, об`єкти природно-заповідного фонду вплив не здійснюється.
		33.          Аналогічного змісту висновки містять розділи експертних звітів щодо розгляду проектної документації від 23.08.2018 №3-362-18-ЕР/КО за проектом «Нове будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, торговельного, адміністративного призначення та об`єктами соціальної інфраструктури за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Івана Франка, 40»; від 11.04.2017 №3-033-17-ЕП/КО за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3», від 16.04.2018 №3-082-18-ЕП/КО за проектом «Будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, об`єктами соціально-побутового призначення та реконструкцією нежитлових приміщень їдальні та клубу без зміни зовнішніх геометричних параметрів фундаментів у плані під дитячий дошкільний навчальний заклад за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 40-а», від 14.07.2017 № 7-153-17-ЕП/КО за проектом «Реконструкція об`єкта незавершеного будівництвом літ. «Б» під спортивно-оздоровчі приміщення та апартаментами (коригування) за адресою: м. Одеса, Приморський район, проспект Шевченка, 31», копії яких наявні в матеріалах справи та які були у розпорядження інспектора під час здійснення контрольного заходу.
		34.          Також під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій ТОВ «Стікон» було надано до суду оцінку впливу на навколишнє середовище інв. №63118 ДАТ «БК «Укрбуд», об`єкт 3045/5 Реконструкцій виробничої бази по вул. Цегельна, 4 м. Одеса та дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №5110137600-34 від 28.12.2019, термін дії з 28.12.2019 по 28.12.2029, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 18.12.2019 №9748/04.1/22-19 по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		35.          У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 19.02.2019 у справі №826/2278/17; від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі №803/1130/17.
		36.          Скаржник також вважає, що в порушення вимог статей 72, 94, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій не надано належну оцінку складеному за результатами перевірки акту №84/14, як носію доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, який за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №826/4278/14 та від 28.03.2018 у справі №808/1795/13-а, є обов`язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
		37.          Касаційна скарга містить доводи й про те, що судом апеляційної інстанції не надано належного нормативного обґрунтування та оцінки стосовно обов`язку отримання висновку з оцінки впливу на довкілля ТОВ «СТІКОН» на підставі статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		38.          Зокрема, Держекоінспекція наполягає на помилковості висновку судів попередніх інстанцій про те, що станом на момент набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», ТОВ «Стікон» отримало та мало рішення про провадження планової діяльності, зокрема, отримав дозвільні документи на діяльність, яку здійснює.
		39.          Такий висновок, викладений у оскаржуваних судових рішеннях, на переконання скаржника, не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». 
		40.          Держекоінспекція звертає увагу на те, що до прийняття Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяв Закон України «Про екологічну експертизу», який у спірних правовідносинах є спеціальним.
		41.          Позивач наголошує, що за приписами частин першої, другої статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону. Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
		42.          Тому, на думку позивача, проведення експертизи проектів будівництва за правилами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не скасовує обов`язку проведення державної екологічної експертизи у порядку, встановленому Законом України «Про екологічну експертизу».
		43.          При цьому, Держекоінспекція вказує, що нормами абзацу третього частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинні станом на момент проведення перевірки Товариства, передбачали, що до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.
		44.          Що ж до висновків суду апеляційної інстанції стосовно відсутності підстав для зупинення робіт по реконструкції виробничої бази за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, то позивач вважає ці висновки такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки така реконструкція передбачала будівництво фарбувальної камери для металевих виробів, що не охоплювалось наданим відповідачем висновком до проекту реконструкції, а отже й вимагало проведення оцінки впливу на довкілля цього об`єкта.
		45.          Помилковими, як вважає позивач, є й висновки судів попередніх інстанцій в частині відсутності підстав для задоволення вимог цього позову про заборону (зупинення) використання ТОВ «Стікон» 61 джерела викидів за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		46.          Обґрунтовуючи таку позицію, позивач зазначає, що відповідач вже отримував дозвіл на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря вищевказаними джерелами викидів, однак його дія закінчилась 11.04.2018. Діючого дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря вищевказаними джерелами викидів під час перевірки відповідачем надано не було, у зв`язку з чим наявні підстави вважати, що з вказаної дати ТОВ «Стікон» працює при відсутності дозволу на викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		47.          При цьому, посилаючись на норми підпункту 2.7.1 пункту 2.7 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639, а також на висновки Верховного Суду щодо їх застосування, викладені у постанові від 18.03.2019 у справі №910/23296/17, Держекоінспекція у касаційній скарзі констатувала, що нездійснення інспекторами інструментально лабораторних досліджень не спростовує факт встановленого перевіркою порушення, що полягає у відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		48.          Усе вищевикладене, на думку позивача, засвідчує про наявність у даному конкретному випадку підстав для застосування до Товариства заходів реагування, про які Держекоінспекція вказувала у позовній заяві.
		49.          У відзиві на касаційну скаргу Товариство вказує на законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень й наполягає на безпідставності доводів, вкладених Держекоінспекцією.
		50.          Товариство відзначає, що судами попередніх інстанцій надано належну оцінку усім обставинам, викладеним у акті перевірки, досліджено і проаналізовано цей документ під час розгляду справи, у зв`язку з чим переконане у помилковості викладеної у касаційній скарзі позиції стосовно ненадання судами належної оцінки акту перевірки як носію доказової бази, оскільки це не відповідає дійсності та спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень.
		51.          Вказує Товариство і на те, що правозастосовча практика Верховного Суду, на яку посилається позивач у своїй касаційній скарзі, не є релевантною відносно обставин справи і правовідносин, які виникли у справі, яка розглядається, а тому, на думку відповідача, засновані на ній доводи є необґрунтованими і не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень.
		52.          Переконаний відповідач і у тому, що у розумінні норм статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність, яка ним здійснювалася станом на момент проведення перевірки, не належить до видів планової діяльності, провадження якої забороняється без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, а об`єкти, які були предметом перевірки екологічною інспекцією (будівництво багатоповерхових будинків), не віднесені до таких, які становлять підвищену екологічну небезпеку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808.
		53.          Крім цього, відповідач наполягає, що ні у позовній заяві, ні в апеляційній чи касаційній скарзі, не обґрунтовано у чому ж саме полягає загроза життю та здоров`ю людей, не розкрито змісту того, що конкретно може статися в разі невжиття заходів зупинення роботи Товариства, пов`язаної з викидами в атмосферне повітря. Відповідних доказів на підтвердження того, що діяльність ТОВ «СТІКОН» створює загрозу життю та здоров`ю людей, також не було надано Держекоінспекцією й під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.
		54.          Посилаючись на вищевикладені аргументи, Товариство просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		55.          Згідно з положеннями частин першої, четвертої статті 31 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній станом на момент проведення перевірки, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
		До проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.
		56.          Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 23.05.2017 №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		57.          Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		58.          За правилами частин четвертої, шостої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
		Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація об`єктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.
		59.          Частинами другою, третьою статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.
		Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.
		60.          Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені нормами статті 10 Закону України від 16.10.1992 №2707-XII «Про охорону атмосферного повітря», за змістом якої підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
		61.          Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (частина п`ята статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»).
		62.          За визначенням понять, наведених у абзаці другому, третьому статті 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
		заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		63.          За змістом частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити відомості, передбачені цією статтею.
		64.          На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
		65.          За приписами статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» діяльність суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути:
		1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання;
		2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
		У разі тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств забороняються всі викиди і скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів підприємства в цілому чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.
		Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у разі порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, зокрема у разі недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об`єктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі з видобуванням корисних копалин, використанням техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, - до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.
		Підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.
		Рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
		66.          Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		67.          Згідно з частинами першою, другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази
		68.          Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
		69.          Висновки щодо застосування норм права у подібних, до справи, що розглядається, категоріях спорів, неодноразово висловлювалися Верховним Судом.
		70.          Зокрема, у справі №160/7772/18 (постанова від 22.10.2021) Верховний Суд сформулював висновок щодо визначення суті, правового значення, основних ознак, умов і підстав застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які визначені як необхідні, оперативні та превентивні способи впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля. Водночас Верховний Суд зазначив, що застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
		71.          Такий захід реагування як зупинення в судовому порядку певного виду господарської діяльності, у тому числі часткове, за своєю природою є запобіжним заходом, який покликаний запобігти поширенню негативного впливу виробництва на навколишнє середовище та здоров`я громадян, а його застосування в найкоротші строки покликане мінімізувати такий вплив і шкоду (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.05.2019 у справі №826/3031/18).
		72.          Право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. На цьому наголошено у постанові Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 808/2993/17).
		73.          Окрім цього, Верховний Суд у постановах від 11.09.2019 у справі №807/1410/17 та від 31.03.2021 у справі №804/3983/18 звертав увагу на те, що захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
		74.          Повне або часткове зупинення виробництва є більш суворим заходом реагування за винесення припису. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування (висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №807/1410/17 та від 22.10.2019 у справі №816/1349/16).
		75.          Отже, до ключових питань, які належить з`ясувати для правильного вирішення цього спору, належать питання про те, чи мали місце виявлені Держекоінспекцією і зафіксовані у акті перевірки (у тому числі станом на момент її проведення) порушення Товариством законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, законодавства про охорону атмосферного повітря. Чи такі порушення усунуті Товариством станом на момент звернення до суду Держекоінспекції з цим позовом та на час вирішення і розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій.
		76.          В залежності від відповіді на вищезазначені питання, суди попередніх інстанцій мали з`ясувати, чи наявні у цьому конкретному випадку підстави для застосування до Товариства заходів реагування, про які просила Держекоінспекція у своїй позовній заяві.
		77.          Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права в частині висновків щодо отримання Товариством висновків державної екологічної експертизи/оцінки впливу на довкілля по будівельним майданчикам за адресами: 1) м. Одеса, вул. Прохорівська, 40а - будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземними паркінгами, об`єктами соціально-побутового призначення та реконструкцією нежитлових приміщень їдальні та клубу; 2) м. Одеса, пр. Шевченко, 31 - реконструкція об`єкта незавершеного будівництвом літ. «Б» під спортивно-оздоровчі приміщення; 3) м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3 - будівництво багатоповерхового житлового комплексу з підземним паркінгом та об`єктами соціально-побутового призначення; 4) м. Одеса, вул. Івана Франка, 40 - будівництво багатоповерхового житлового комплексу з вбудовано-побудованими приміщеннями соціально-побутового, торгівельного, адміністративного призначення та об`єктами соціальної інфраструктури; 5) м. Одеса, Люстдорфська дорога, 55/6 - будівельний майданчик житлового будинку, колегія суддів виходить з такого.
		78.          Так, до набрання чинності і введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», правовідносини в галузі екологічної експертизи регулювалися Законом України від 09.02.1995 №45/95-ВР «Про екологічну експертизу», відповідно до частин першої, другої статті 39 якого висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об`єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.
		Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.
		79.          Згідно із статтею 4 Закону України «Про екологічну експертизу» метою екологічної експертизи було запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об`єктах.
		80.          Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність на підставі пункту 4 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		81.          Згідно із пунктом 5 статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» у низці нормативних актів, у тому числі Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначення «екологічної експертизи» замінено або доповнено на «оцінка впливу на довкілля», а також виключено розділ VI цього ж Закону, яким було регламентовано обов`язковість проведення екологічної експертизи.
		82.          У пояснювальній записці до законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля» вказано, що його метою є встановлення правових та організаційних засад здійснення оцінки впливу на довкілля та забезпечення виконання Україною міжнародних зобов`язань у рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), стороною яких є Україна, а також імплементації у національне законодавство положень Директив 2003/4/ЄC та 2011/92/ЄС.
		83.          Отже, за змістом наведених норм Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» фактично замінив у цьому контексті Закон України «Про екологічну експертизу».
		84.          Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №580/1078/19 й відступу від нього колегія суддів не вбачає.
		85.          Верховним Судом також аналізувались й норми частини третьої статті 31 Закону України від «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», згідно з якими до проектної документації на будівництво об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також об`єктів, які підлягають оцінці впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті, додаються результати оцінки впливу на стан навколишнього природного середовища (матеріали оцінки та звіти про оцінку і громадське обговорення). Перелік таких об`єктів та порядок проведення оцінки визначаються Кабінетом Міністрів України.
		86.          Так, за висновками Верховного Суду щодо застосування норм права, висловленими у постановах від 19.02.2019 у справі №826/2278/17 та від 17.09.2019 у справі №826/13174/17, з аналізу вищенаведених правових норм слідує, що експертиза проектів будівництва в загальному порядку, дійсно, здійснюється в порядку, визначеному положеннями статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». В той же час, проведення державної екологічної експертизи є обов`язковим в усіх випадках, які стосуються видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
		87.          При цьому, вирішуючи питання про співвідношення положень Закону України «Про екологічну експертизу» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», колегія суддів касаційного суду зауважує, що поняття «державна екологічна експертиза» та поняття «експертиза проектів будівництва» не є тотожними, а тому випадки обов`язкового проведення державної екологічної експертизи, визначені частиною третьою статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу», а саме щодо видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, поширюються і на об`єкти будівництва. При цьому у спірних правовідносинах Закон України «Про екологічну експертизу» є спеціальним, тому положення частини п`ятої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не скасовують обов`язку проведення державної екологічної експертизи, встановленого частиною третьою статті 13 Закону України «Про екологічну експертизу».
		88.          Колегія суддів враховує, що станом на момент здійснення у спірних правовідносинах перевірки Товариства Держекоінспекцією, норми частини третьої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» були викладені у новій редакції згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», а Закон України «Про екологічну експертизу» втратив чинність з 18.12.2017.
		89.          За приписами ж частини третьої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній після 18.12.2017, до проектної документації на будівництво об`єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», додаються результати оцінки впливу на довкілля.
		90.          Водночас, колегія суддів не вбачає перешкод для застосування викладеного у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №826/2278/17 та від 17.09.2019 у справі №826/13174/17 підходу щодо співвідношення положень Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», який прийнято на зміну Закону України «Про екологічну експертизу», та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» й вважає, що поняття «оцінка впливу на довкілля» та поняття «експертиза проектів будівництва» не є тотожними, а тому випадки обов`язкового проведення оцінки впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» поширюються і на об`єкти будівництва. При цьому у спірних правовідносинах Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» є спеціальним, тому положення частини п`ятої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка змін не зазнавала, не скасовують обов`язку проведення оцінки впливу на довкілля, у випадках, встановлених статтею 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», а саме - щодо планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля.
		91.          Колегія суддів звертає вагу й на висновок Верховного Суду щодо застосування норм статті 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», викладений у постанові від 04.05.2022 у справі №520/8633/18, згідно з яким дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, тобто в порядку норм Закону України «Про екологічну експертизу», а саме - позитивні висновки державної екологічної експертизи».
		92.          Як вбачається з установлених судовим розглядом цієї справи обставин, експертиза деяких проектів будівництва щодо об`єктів, вказаних у акті перевірки Товариства, здійснювалася у період чинності норм Закону України «Про екологічну експертизу», а деяких об`єктів - після набрання чинності та введенням у дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», однак ані позитивних висновків державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», які за приписами норм статті 17 вказаного Закону зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, ані результатів оцінки впливу на довкілля, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій відповідачем представлено не було.
		93.          Наявні ж у матеріалах справи висновок державної екологічної експертизи від 16.02.2007 №350/03-06-09 «По проекту реконструкції виробничої бази ТОВ «Стікон» за адресою: м. Одеса, Цегельна, 4», та оцінка впливу на навколишнє середовище, проведена у 2006 році (інв. №63118) ДАТ «БК «Укрбуд» по цьому ж об`єкту, згідно з встановленими у цій справі обставинами не охоплюють будівництво фарбувальної камери для металевих виробів, яке було виявлено під час проведення перевірки.
		94.          За таких обставин, колегія суддів констатує, що на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який за загальним правилом зобов`язує здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті 3 цього Закону. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		95.          Так, пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» надає визначенню поняттю «планована діяльність», а саме - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
		96.          За правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду 04.05.2022 у справі №520/8633/18: «поняттям «планована діяльність» охоплюється планована господарська діяльність, що включає, зокрема, реконструкцію об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень».
		97.          Беручи до уваги вищезазначену правову позицію та зміст пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» поняттям «планована діяльність» охоплюється планова господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.
		98.          Аналогічна правова позиція висловлена й у постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі №420/6009/20.
		99.          Отже, визначальним для розгляду цієї справи і правильного вирішення спору, є встановлення того, чи належать вказані Держекоінспекцією у акті перевірки об`єкти і види діяльності Товариства до сфери застосування оцінки впливу на довкілля, визначеної статтею 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
		100.          За правилами частини першої, абзацу третього пункту 10, абзацу восьмого пункту 11 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
		Друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає: інфраструктурні проекти: будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення; будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами; будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць; інші види діяльності: установки для поверхневої обробки речовин, предметів або продуктів з використанням органічних розчинників, зокрема для оздоблення, друку, покриття, знежирювання, гідроізолювання, калібрування, фарбування, очищення або насичування з витратою понад 150 кілограмів на годину або понад 200 тон на рік.
		101.          Розглядаючи цю справу, суди попередніх інстанцій установили, що усі шість будівельних майданчиків, які були предметом перевірки екологічної інспекції, знаходяться в межах населеного пункту та мають підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, що підтверджується технічними умовами №2085-259/460 від 16.05.2018, №4777-29/3026 від 15.11.2016, №2481-29/414 від 30.05.2017, №3769-29/2797 від 03.08.2018, №5408-29/4474 від 20.12.2016. Також відповідно до розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №29 від 28.10.2009 із змінами, затвердженими розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №252 від 22.04.2009, затверджено акт від 26.12.2008 державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої реконструкції виробничої бази за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4.
		102.          Отже, ураховуючи вищевикладені положення законодавства та обставини справи, встановлені у оскаржуваних судових рішеннях, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за наявними у справі документами, всі будівельні майданчики знаходяться в межах населених пунктів та наявне їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, а тому у ТОВ «Стікон» відсутні підстави для застосування оцінки впливу на довкілля.
		103.          Обґрунтованими колегія суддів вважає й висновки судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність у даному конкретному випадку наявності підстав для оцінки впливу на довкілля щодо будівництва фарбувальної камери для металевих виробів, оскільки з матеріалів перевірки і відображених у акті обставин не вбачається, що витрата речовин або продуктів, при використанні цієї установки, перевищувала 150 кілограмів на годину або понад 200 тон на рік.
		104.          Колегія суддів акцентує увагу на тому, що як наголошено Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі №807/1410/17, від 22.10.2019 у справі №816/1349/16, від 11.09.2019 у справі №807/1410/17 та від 31.03.2021 у справі №804/3983/18 захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
		105.          Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
		106.          У акті перевірки вказувалось на те, що при здійсненні планового заходу на підприємстві, за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 виявлені стаціонарні джерела викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря (61 джерело викиду, з яких 26 організованих та 35 неорганізованих джерел викиду), на які було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин №110137600-34 від 11.04.2013, відповідно до якого ТОВ «СТІКОН» здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 2 групи. Термін дії дозволу - з 11.04.2013 по 11.04.2018.
		107.          Тобто, за висновками Держекоінспекції, з 11.04.2018 по час звернення до суду з цим позовом ТОВ «Стікон» здійснює свою діяльність за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 при відсутності дозволу на викиду забруднюючих речовин у атмосферне повітря, що є порушенням статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
		108.          Водночас, колегія суддів враховує, що під час розгляду цієї справи у суді першої інстанції відповідачем було надано, а судом долучено до матеріалів справи, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря усіма вищевказаними стаціонарними джерелами №5110137600-34 від 28.12.2019, термін дії з 28.12.2019 по 28.12.2029, рішення ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області від 18.12.2019 №9748/04.1/22-19 по об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4.
		109.          За наведених вище обставин, колегія суддів констатує, що відображені у акті висновки перевіряючих стосовно порушення Товариством вимог статей 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», якими передбачено можливість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами лише після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, не знайшли свого підтвердження під час розгляду і вирішення цієї справи.
		110.          У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування запропонованих Держекоінспекцією заходів реагування у вигляді тимчасової заборони (зупинення) діяльності ТОВ «Стікон» в частині будівництва житлових будинків та здійснення робіт по реконструкції виробничої бази за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, а також заборони (зупинення) використання Товариством 61 джерела викидів на виробничій ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Цегельна, 4 до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
		111.          Наведені ж у касаційній скарзі мотиви таких висновків не спростовують і не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б давали підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, свідчили про їх незаконність та необґрунтованість, дозволяли стверджувати про неправильне вирішення цього спору і порушення судами норм матеріального і процесуального права.
		112.          Колегія суддів критично оцінює доводи касаційної скарги й про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 06.02.2018 у справі №826/4278/14, від 20.02.2018 у справі №803/1130/17, від 28.03.2018 у справі №808/1795/13-а та від 19.02.2019 у справі №826/2278/17.
		113.          Так, колегія суддів підкреслює, що виникнення підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, на який у касаційній скарзі посилається позивач, обумовлюється наявністю саме подібних правовідносин, які виникли у справі, у якій ухвалені судові рішення, щодо оскарження яких порушується питання, та у справах, розглянутих Верховним Судом, на які здійснюється посилання на підтвердження застосування норми права без урахування висновку цього Суду.
		114.          Подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
		115.          Водночас, предмет спору у справі №826/4278/14 стосувався визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції в місті Києві щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, та складених за її результатами акту перевірки та акту обстеження засмічення земельної ділянки.
		116.          У вищевказаній справі Верховний Суд дійшов висновку про те, що акт перевірки та акт обстеження засмічення не породжують правових наслідків для суб`єкта господарювання, оскільки вони є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу. Тому їх оцінка, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо їх складання та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
		117.          Дії посадових осіб Держекоінспекції щодо проведення перевірки виступали предметом оскарження й у справі №803/1130/17, у якій, як вказано у прийнятій Верховним Судом постанові від 20.02.2018, позивач не оскаржував правомірності рішень відповідача, які випливають з перевірки, зокрема застосованих санкцій.
		118.          Розглядаючи справу №803/1130/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що акт перевірки є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта і не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.
		119.          У постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №808/1795/13-а касаційним судом аналізувались норми статей 2, 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у їх взаємозв`язку з положеннями статті 20 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 1991 року й за наслідками касаційного розгляду справи сформовано висновок про те, що законодавством не передбачено можливість оскарження прокурором в судовому порядку рішень органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		120.          Отже, викладені Верховним Судом у справах №826/4278/14 та №803/1130/17 висновки стосувались можливості оскарження у судовому прядку дій посадових осіб контролюючого органу щодо проведення перевірки та акту перевірки, як самостійного предмету спору, а у справі №808/1795/13-а досліджувалось питання можливості оскарження прокурором в судовому порядку рішень органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		121.          У постанові від 19.02.2019 у справі №826/2278/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо співвідношення положень Закону України «Про екологічну експертизу», який, однак, станом на час виникнення правовідносин у справі, яка розглядається, вже втратив чинність і на ці відносини не розповсюджувався, та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який також зазнав змін і по іншому регулював спірні правовідносини.
		122.          При цьому, предметом спору у вищевказаній справі виступав припис Держекоінспекції, а не питання про вжиття заходів реагування цим органом відносно суб`єкта господарювання у зв`язку з виявленням відповідних порушень законодавства.
		123.          У справі ж, яка розглядається, спір виник між органом контролю, уповноваженим на застосування передбачених законом заходів реагування до господарюючих суб`єктів, та суб`єктом господарювання, а предметом цього спору охоплюються питання щодо обґрунтованості вжиття до Товариства таких заходів, наявності для цього відповідних підстав, можливості та необхідності їх застосування у контексті встановлених у справі обставин.
		124.          Предмет спору у справі, яка розглядається, не стосувався оскарження дій посадових осіб контролюючого органу, складеного за її результатами акту, або рішень, прийнятих за наслідками проведених заходів державного контролю.
		125.          У зв`язку з цим, колегія суддів констатує, що постанови Верховного Суду, на які наявні посилання у касаційній скарзі, прийняті у справах, які не є релевантними по відношенню до справи, яка розглядається, а тому викладені у них висновки щодо застосування норм права не підлягають застосуванню під час вирішення цього спору.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		126.          За правилами частин першої, другої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
		127.          Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах доводів та вимог касаційної скарги, повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, не виявив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та/або порушень норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.
		128.          Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356, Кодексу адміністративного судочинства України, 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2020 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                      Н.В. Коваленко
		 
		Судді:                                                                                                    Т.Г. Стрелець
		 
		                                                                                          Я.О. Берназюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...