Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/4746/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2022. Зареєстровано: 28.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2022.

Номер судового провадження: П/380/4769/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа №380/4746/22
		провадження № П/380/4769/22
		ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		26 липня 2022 рокум.Львів
		Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, зобов`язання Державну податкову службу України вчинити дії.
		В с т а н о в и в :
		В провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, зобов`язання Державну податкову службу України вчинити дії.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року позов задоволено повністю.
		21.07.2022 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» з відповідачів 43890,00 грн витрат на професійну правничу (правову) допомогу. В обґрунтування представник позивача зазначає, що відповідно до п. 3 Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022 та Акту наданих послуг від 12.07.2022 Вартість наданих Об`єднанням послуг складає гривневий еквівалент 1 500,00 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США. Гонорар Об`єднання визначений у фіксованому розмірі та не залежить від кількості робочих годин Об`єднання, пов`язаних із наданням послуг. Відповідно до пп. 4.3. Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022 оплата за надані послуги здійснюється в національній валюті України - гривні відповідно до офіційного курсу гривні щодо долара США за даними НБУ, що діє на момент підписання акта наданих послуг. Станом на момент підписання Акта наданих послуг (12.07.2022) офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 29,26 грн. Отже, Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 43 890,00 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень. Відповідно до пп. 4.2 Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022 та Акту наданих послуг від 12.07.2022 оплата гонорару здійснюється частинами: 50% вартості послуг сплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рішення суду у Справі №380/4746/22; 50% вартості послуг сплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №380/4746/22. Отже, станом на день подання цієї заяви позивач сплатив 21 945,00 грн - 50% розміру витрат на професійну правничу допомогу, та має сплатити 21 945,00 грн після набрання законної сили рішенням у справі №380/4746/22 (незалежно від результату).
		Представник відповідача подав заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №380/4746/22. Зазначає, що заявлена сума витрат завищена враховуючи незначну складність справи. Вважає, що варто керуватися критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт.
		Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.
		Згідно з частиною третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС України) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		У частині сьомій статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. 
		У частині четвертій статті 143 КАС України передбачено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		У випадку, передбаченому частиною третьою вказаної статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 вказаного Кодексу (частина п`ята статті 143 КАС України).
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
		Згідно з частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
		Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).
		Таким чином, вирішуючи питання стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.
		Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
		Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
		Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
		Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		Згідно з положеннями статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
		При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
		Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
		Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
		Суд при вирішенні вказаного питання враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.11.2019 у справі №810/1502/18.
		Суд також зазначає, що в пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
		Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
		Зазначені норми (статті 134, 139) були введені в КАС України з 15.12.2017, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів-суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції.
		Суд встановив, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, позивач надає наступні документи: договір про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022; додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022; акт наданих послуг від 12.07.2022; рахунок № 12/07/22-1 від 12.07.2022; платіжне доручення № 8120 від 13.07.2022.
		Згідного детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом в межах надання професійної правничої допомоги: 
		- Первинне консультування Клієнта (ТОВ «ТРАФІК МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП»)  1 год;
		- Юридична експертиза 12 господарських операцій ТОВ «ТРАФІК МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП», на підставі яких складені податкові накладні та аналіз оскаржуваних рішень  13 год;
		- Аналіз релевантної судової практики, формування правової позиції у справі  1 год;
		- Підготовка та подання до суду позовної заяви з додатками до неї (включаючи копіювання документів, засвідчення копій, формування томів з додатками до позову)  24 год;
		- Підготовка та подання до суду відповіді на відзив  3 год;
		- Підготовка та подання до суду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками до неї  2 год.
		Згідно із змістом акту наданих послуг від 12.07.2022 та відповідно до п. 3 Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022, вартість наданих Об`єднанням послуг складає гривневий еквівалент 1 500,00 (однієї тисячі п`ятисот) доларів США. Гонорар Об`єднання визначений у фіксованому розмірі та не залежить від кількості робочих годин Об`єднання, пов`язаних із наданням послуг. Відповідно до пп. 4.3. Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022 оплата за надані послуги здійснюється в національній валюті України - гривні відповідно до офіційного курсу гривні щодо долара США за даними НБУ, що діє на момент підписання акту наданих послуг. Станом на момент підписання Акту наданих послуг (12.07.2022) офіційний курс гривні щодо долара США за даними НБУ становив 29,26 грн. Загальна вартість витрат на професійну правничу допомогу складає 43 890,00 (сорок три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень. Відповідно до пп. 4.2 Додаткового договору №1 від 01.02.2022 до Договору про надання правової допомоги №01/02/22-1 від 01.02.2022 та Акту наданих послуг від 12.07.2022 оплата гонорару здійснюється частинами: 50% вартості послуг сплачується клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рішення суду у Справі №380/4746/22; 50% вартості послуг сплачується Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №380/4746/22. Отже, станом на день подання цієї заяви позивач сплатив 21 945,00 грн - 50% розміру витрат на професійну правничу допомогу, та має сплатити 21 945,00 грн після набрання законної сили рішенням у справі №380/4746/22.
		Відповідно до вказаного акту сторони взаємно погоджують, що розмір договірної плати за надання послуг за Договором (сума гонорару) становить - 43 890,00 грн.
		Відтак позивач сплатив кошти адвокату АО «ЕМЕЛ ПАРТНЕРС» відповідно до складеного рахунку №12/07/22-1 у сумі 21 945,00 грн, що також підтверджується платіжним дорученням №8120 від 13.07.2022.
		У частині шостій статті 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Суд вказує на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, слід керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
		На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених представником позивача доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити, що витрати пов`язані з консультуванням, підготовкою та поданням позову включаються до витрат пов`язаних з складанням позовної заяви. 
		Враховуючи незначну складність категорії справи, виходячи з усталеної правової позиції у таких справах, суд вважає, що підготовка і подання адміністративного позову, аналіз судової практики не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
		Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. 
		Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд враховує під час вирішення такого питання.
		Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
		Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/WestAllianceLimited проти України, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
		Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню на підставі заперечень відповідача та у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України.
		Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 43890,00 грн витрат на правничу допомогу за позовну заяву з вимогами немайнового характеру є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
		Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 7000,00 грн.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів по 3500, 00 грн.
		Керуючись статтями 132, 134, 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		постановив:
		заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області, зобов`язання Державну податкову службу України вчинити дії - задовольнити частково. 
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» (79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська 93; код ЄДРПОУ 39612538) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень, 0 копійок).
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трафік Менеджмент Груп» (79021, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська 93; код ЄДРПОУ 39612538) з ДПС України (пл. Львівська, 8, Київ 53, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень, 0 копійок).
		В іншій частині заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 36890,00 грн - відмовити.
		Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на додаткове судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
		Повний текст додаткового рішення складений 26.07.2022.
		СуддяКоморний О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...