Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/20401/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2022. Зареєстровано: 28.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Номер судового провадження: 854/4111/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		__________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		27 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/20401/21
		Головуючий І інстанції Кравченко М.М.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
		суддів - Димерлія О.О., Скрипченка В.О., 
		розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 31.05.2021р.) у справі за адміністративним позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гагарінське плато,5/2», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII» та третіх осіб Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради та Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про зобов`язання демонтувати самовільно улаштовані елементи благоустрою,- 
		В С Т А Н О В И В:
		27.10.2021р. Приморська районна адміністрація ОМР звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ОСББ «Гагарінське плато 5/2», Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Престиж VII», 3-х осіб - Департаменту з благоустрою міста ОМР та Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху ОМР, у якому просила суд зобов`язати відповідачів демонтувати самовільно улаштовані елементи благоустрою, розташовані за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2 (територія двору), а саме: металеві ворота - 2 одиниці, шлагбаум - 2 одинці, та не чинити перешкод у доступі до території, прилеглої до будинку, за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приморською РА ОМР, в процесі виконання делегованих повноважень, виявлено незаконне розміщення 2-х металевих воріт та 2-х шлагбаумів на території загального користування - проїзній частині дороги, за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2, які перекривають вільний проїзд автотранспорту дорогою громадського користування на ділянці, розташованій уздовж житлового комплексу за відповідною адресою. У зв`язку із неможливістю власними силами виконати демонтаж цих елементів благоустрою в межах адміністративно-розпорядчих повноважень органів місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду із даним позовом.
		Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 09.11.2021р. вказану вище позовну заяву Приморської районної адміністрації ОМР повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
		Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, позивач 24.11.2021р. оскаржив її в апеляційному порядку.
		Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2022р. апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації ОМР - задоволено, ухвалу судді від 09.11.2021р. - скасовано, а справу №420/20401/21 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		Ухвалою суду 1-ї інстанції від 28.03.2022р. позовну заяву Приморської районної адміністрації ОМР було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
		Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, у якому позовні вимоги категорично не визнав та мотивовано просив відмовити в їх задоволенні. 
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) у задоволенні позову Приморської районної адміністрації ОМР - відмовлено в повному обсязі.
		Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням суду 1-ї інстанції, позивач 29.06.2022р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про те, що судом при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
		12.07.2022р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
		Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом 2-ї інстанції можуть бути розглянуті в порядку письмового провадження.
		Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
		Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. 
		Багатоквартирний будинок, що розташований за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2, знаходився на балансі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII».
		19.12.2019р. Юридичним департаментом ОМР зареєстровано ОСББ «Гагарінське плато 5/2», що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2.
		Після вказаної реєстрації, даний багатоквартирний будинок перебуває в управлінні відповідача - ОСББ «Гагарінське плато 5/2».
		Відповідно до протоколу доручень 1-го заступника Одеського міського голови Кучука М.І. від 13.03.2021р., Приморською районною адміністрацією ОМР 11.03.2021р. було проведено нараду спільно з представниками УПП в Одеській області ДПП, Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху ОМР, Інспекції з благоустрою міста департаменту архітектури та містобудування ОМР, Управління земельним ресурсів департаменту комунальної власності ОМР, Управління дорожнього господарства ОМР з питання організації безперешкодного проїзду автотранспорту дорогою громадського користування на ділянці, розташованій уздовж житлового комплексу, розташованого на Гагарінському плато, 5/2. 
		За результатами зазначеної наради було встановлено необхідність проведення організації дорожнього руху після демонтажу засобів обмеження руху уздовж території ОСББ «Гагарінське плато 5/2».
		23.03.2021р. Приморською РА ОМР видано припис, яким повідомлено ОСББ «Гагарінське плато 5/2» з метою усунення порушень Правил благоустрою м.Одеси та обмеження вільного руху пішоходів і транспорту на території м.Одеси про необхідність в термін до 10 (десяти) календарних днів демонтувати самовільно розміщений елемент благоустрою: шлагбаум.
		09.04.2021р. позивачем було видано припис, яким повідомлено відповідача про необхідність в термін до 10 (десяти) календарних днів демонтувати самовільно розміщені елементи благоустрою: шлагбауми - 2 одиниці, ворота - 2 одиниці, із метою усунення порушень Правил благоустрою м.Одеси та обмеження вільного руху пішоходів і транспорту на території м.Одеси.
		06.07.2021р. посадовими особами Приморської районної адміністрації ОМР, Департаменту архітектури та містобудування ОМР, Департаменту муніципальної безпеки ОМР, Департаменту комунальної власності ОМР, Управління державного архітектурно-будівельного контролю ОМР було проведено обстеження об`єкту (металеві ворота, шлагбаум), що знаходиться за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2, за результатами якого встановлено факт улаштування 2-х металевих воріт та 2-х шлагбаумів на території загального користування. При цьому, будь-які дозвільні документи на встановлення елементів благоустрою не надавались.
		19.07.2021р. Приморською районною адміністрацією ОМР прийнято розпорядження №316, за змістом п.1 якого, КП «Міські дороги» було доручено здійснити заходи відповідно до чинного законодавства з демонтажу елементів благоустрою (спеціального обладнання, а саме: воріт і шлагбаумів), самовільно розміщених на території Приморського району м.Одеси згідно з додатком №1.
		Пунктом 2 вказаного розпорядження, КУ «Муніципальна варта» доручено забезпечити здійснити заходи з охорони публічного порядку та майна територіальної громади при проведенні робіт з демонтажу елементів благоустрою.
		За додатком №1 до розпорядження Приморської районної адміністрації ОМР від 19.07.2021р. №316, демонтажу підлягають самовільно улаштовані елементи благоустрою, що розташовані за адресою: Гагарінське плато, 5/2 (територія двору), металеві ворота - 2 одиниці, шлагбаум - 2 одинці.
		04.08.2021р. посадовою особою Приморської РА ОМР було складено Акт обстеження об`єкту благоустрою території м.Одеси, в якому зафіксовано факт вчинення відповідачами та мешканцями будинку (у т.ч. за допомогою охоронної фірми «Самсон») перешкод в реалізації виконання запланованих заходів, а тому, задля недопущення силових протистоянь між мешканцями будинку, охоронною фірмою та КУ «Муніципальна варта», демонтаж зазначених елементів не виконано.
		Наведені вище обставини і стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
		Вирішуючи справу по суті та повністю відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ї інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог та, відповідно, відсутності належних і достатніх підстав для зобов`язання відповідачів демонтувати самовільно улаштовані елементи благоустрою, які розташовані за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/2 (територія двору), металеві ворота - 2 одиниці, шлагбаум - 2 одинці, та не чинити перешкод у доступі до території, прилеглої до будинку, за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5/2.
		Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.
		Так, спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, врегульовані Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997р. №280/97-ВР, Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015р. №417-VIII, Законом України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005р. №2807-IV, Законом України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005р. №2862-IV, «Положенням про Приморську районну адміністрацію ОМР» (затв. рішенням ОМР від 26.04.2017р. №1934-VII), а також «Правилами благоустрою території м.Одеси» (затв. рішенням ОМР від 23.12.2011р. №1631-VI).
		Частиною 2 ст.19 Конституції України та ст.24 Закону №280/97-ВР передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Так, до відання виконавчих органів міських рад, згідно з пп.1,7 п. «а» ст.30 Закону №280/97-ВР, належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня і якості послуг населенню, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, населення, а також здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
		Аналогічні за змістом положення закріплені та деталізовані і в Положенні №1934-VII.
		Так, як передбачено п.1.1 цього Положення, Приморська районна адміністрація ОМР є виконавчим органом міської ради та створюється нею з метою реалізації функцій місцевого самоврядування на території Приморського району м.Одеси згідно із Законом №280/97-ВР.
		У відповідності до п.2.4 цього ж Положення №1934-VII, у сфері житлово-комунального господарства райадміністрація виконує функції уповноваженого органу власника щодо управління житловим фондом на території району в порядку та на умовах, визначених законодавством, та вживає заходи щодо недопущення самочинного будівництва, псування жилих будинків та об`єктів благоустрою.
		За приписами п.2.5 Положення №1934-VII, у галузі благоустрою райадміністрація здійснює перевірки території району, об`єктів благоустрою району щодо стану їх благоустрою і додержання юридичними та фізичними особами законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території м.Одеси на території району, вживає необхідні заходи, у разі виявлення порушень.
		Пунктом 2.5 Положення №1934-VII регламентовано те, що у галузі управління комунальною власністю райадміністрація у межах повноважень, визначених радою та виконкомом, здійснює управління комунальною власністю (підприємствами, житловим фондом), розташованою на території району, виступає замовником на проведення робіт з демонтажу об`єктів самочинного будівництва, приведення території до первинного стану та її благоустрою, у разі невиконання відповідного розпорядження голови райадміністрації.
		У галузі будівництва райадміністрація здійснює заходи щодо виявлення на території району фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішує питання щодо знесення самочинно побудованих об`єктів або ж приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан (п.2.8 Положення №1934-VII).
		Разом з тим, як передбачено п.2.13 Положення №1934-VII, у галузі забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян райадміністрація звертається до суду із позовами до фізичних та юридичних осіб, які обмежують права та законні інтереси територіальної громади, та з інших питань в межах своїх повноважень.
		Надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, судова колегія насамперед виходить з того, що правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів безпосередньо визначають положення Закону №2807-IV, який спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
		Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1 ст.10 цього Закону, до повноважень міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів, а також затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.
		Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні ч.1 ст.12 Закону №2807-IV, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.
		Рішення ж місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають (ч.4 ст.20 Закону №2807-IV).
		Частиною 1 ст.40 Закону №2807-IV визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється, зокрема, міськими радами та їх виконавчими органами.
		Отже, Закон №2807-IV наділяє повноваженнями, зокрема, міські ради та їх виконавчі органи здійснювати самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів. За змістом вказаного Закону, дії з демонтажу елементів благоустрою є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - це роботи щодо відновлення об`єкту благоустрою території).
		З огляду на викладене вище, позивач наділений контролюючими повноваженнями та здійснює владні управлінські функції у сфері благоустрою міста, приймає рішення про демонтаж та вживає заходи із демонтажу елементів благоустрою.
		Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019р. у справі №914/1092/18 та постанові Верховного Суду від 04.03.2021р. у справі №1.380.2019.002437.
		Як передбачено ст.13 Закону №2807-IV, до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування, зокрема, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки, а також прибудинкові території.
		До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.
		Режим використання об`єктів благоустрою закріплено у ст.14 Закону №2807-IV, за якою такі об`єкти використовуються у відповідності до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
		У відповідності до ст.21 Закону №2807-IV, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: 1) покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон та доріжок відповідно до діючих норм; 2) зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; 3) будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; 4) засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; 5) технічні засоби регулювання дорожнього руху; 6) будівлі та споруди системи інженерного захисту території; 7) комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади; 8) обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків; 9) малі архітектурні форми; 10) інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
		При цьому, «малою архітектурною формою» вважається елемент декоративного або ж іншого оснащення об`єкта благоустрою. 
		До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові містки; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством. 
		Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.
		Утримання ж та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд, у силу вимог ч.1 ст.25 вказаного вище Закону, проводиться балансоутримувачем цього будинку або ж підприємством, установою, організацією, із якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
		Згідно з ч.1 ст.28-1 Закону №2807-IV, власники або балансоутримувачі об`єктів благоустрою вулично-дорожньої мережі населених пунктів забезпечують її утримання відповідно до Правил утримання вулично-дорожньої мережі населених пунктів та технічних засобів регулювання дорожнього руху, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
		У нормах ст.34 Закону №2807-IV закріплено, що «правила благоустрою території населеного пункту» - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги відносно благоустрою території населеного пункту. 
		Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. 
		Відповідно до ст.26 Закону №280/97-ВР та ст.ст.5,10,34 Закону №2807-IV, рішенням ОМР від 23.12.2011р. №1631-VI затверджено «Правила благоустрою території м.Одеси» (її текстову частину) у новій редакції.
		Так, згідно з п.3.1.3 Правил №1631-VI, до об`єктів благоустрою населеного пункту належать: 1) території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
		Як визначено п.3.1.6 вказаних Правил, які узгоджуються із положеннями ст.21 Закону №2807-IV, елементами благоустрою є, зокрема, покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення; технічні засоби регулювання дорожнього руху; малі архітектурні форми, до яких належать: альтанки, павільйони та навіси, палатки, намети, паркові арки, колони, вуличні вази, вазони і амфори, декоративні та ігрові скульптури, вуличні меблі, сходи, балюстради, паркові містки, огорожі, ворота, грати, інформаційні стенди, дошки, перголи, грибки, гардероби, декоративні скульптури, кабіни для роздягання, бювети, урни, паркани, контейнери для квітів, вивіски; технічні засоби примусового обмеження руху транспортних засобів, («юніпаркери», «лежачі поліцейські», інші стаціонарні та пересувні конструкції); інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.
		За правилами п.3.2.3 Правил №1631-VI, власники об`єктів благоустрою або ж уповноважені ними органи повинні здійснювати їх експлуатаційне утримання та мають право вимагати від користувачів дотримання чинних нормативно-правових актів щодо дорожнього руху, правил ремонту і утримання вказаних об`єктів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони. 
		Власники, користувачі дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі. 
		При цьому, власники, користувачі дорожніх об`єктів чи уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об`єктів та спеціалізовані служби організації дорожнього руху зобов`язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, сприяти збільшенню пропускної спроможності дорожніх об`єктів, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об`єктів, забрудненню навколишнього середовища, здійснювати інші заходи відповідно до вимог чинного законодавства.
		Згідно з пп.12,17 п.9.1 Правил №1631-VI, на об`єктах благоустрою забороняється, зокрема, встановлювати, демонтувати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з ДАІ МВС України та Департаментом транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху ОМР; вчиняти дії, що тягнуть порушення умов благоустрою, пошкодження (руйнування або псування) вулично-дорожньої мережі, інших об`єктів та елементів благоустрою, ускладнення умов руху пішоходів та транспорту та інші дії, заборонені цими Правилами, чинним законодавством України.
		Одночасно, варто звернути увагу й на те, що у розумінні п.1.9 Правил №1631-VI, «вулично-дорожньою мережею» вважається призначена для руху транспортних засобів та пішоходів мережа вулиць, доріг загального користування, внутрішньо-квартальних та інших проїздів, тротуарів, пішохідних і велосипедних доріжок, а також набережні, майдани, місця паркування автомобілів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.
		При цьому, правові, економічні, організаційні і соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг визначає Закон №2862-IV.
		За визначенням, наведеним у ст.1 цьому Законі, «автомобільна дорога» - це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безперервного, безпечного та зручного руху транспортних засобів; «проїзна частина» - це частина автомобільної дороги, безпосередньо призначена для руху транспортних засобів; «технічні засоби» - це спеціальні технічні засоби, призначені для організації та регулювання дорожнього руху (дорожні знаки, інформаційні табло, дорожня розмітка, сигнальні стовпчики, транспортні та пішохідні огородження різних типів, світлофорне обладнання тощо).
		Відповідно до ст.5 Закону №2862-IV, автомобільні дороги поділяються на автомобільні дороги загального користування, вулиці і дороги міст та інших населених пунктів, відомчі (технологічні) автомобільні дороги та автомобільні дороги на приватних територіях.
		Статтею 16 Закону №2862-IV визначено, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Вулиці і дороги міст та інших населених пунктів поділяються на магістральні дороги (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці загальноміського значення (безперервного руху та регульованого руху), магістральні вулиці районного значення, а також вулиці і дороги місцевого значення.
		Складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, серед іншого, є проїзна частина вулиць та доріг, трамвайне полотно, дорожнє покриття, штучні споруди, споруди дорожнього водовідводу, технічні засоби організації дорожнього руху, зупинки міського транспорту, стоянки таксі, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, зелені насадження, наземні та підземні мережі, майданчики для паркування (ст.18 Закону №2862-IV).
		Так, в ході апеляційного розгляду справи судовою колегією встановлено, що земельна ділянка площею 1,4854 га, розташована за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/1, надана рішенням ОМР від 29.09.2005р. за №4524-IV ТОВ «Добробуд ЛТД» для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового житлового комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом та благоустрою території з організацією вуличного проїзду (т.1, а.с.171).
		В подальшому, як свідчать матеріали справи, 01.12.2005р. між ОМР та ТОВ «Добробуд ЛТД» було укладено договір оренди землі (т.1 а.с.177), про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2005р. за №040550500405, за яким ТОВ «Добробуд ЛТД» надано в строкове, платне, володіння, користування земельну ділянку загальною площею - 14854 кв.м., що знаходиться в м.Одесі, Гагарінське плато, 5/1, згідно з планом земельних ділянок, який є невід`ємною частиною договору.
		Далі, 29.04.2011р. рішенням ОМР №746-VI внесено зміни до п.3 рішення ОМР від 29.09.2005р. за №4524-IV, шляхом зміни терміну оренди земельних ділянок (т.1, а.с.173).
		За заявою ТОВ «Добробуд ЛТД» від 13.06.2014р. (зареєстровано від 16.06.2014р. за вх.№01-13/911) Приморською районною адміністрацією ОМР прийнято розпорядження від 16.06.2014р. №343 (т.1, а.с.174-175), у відповідності до п.1 якого, багатоповерховому житловому комплексу з паркінгом, що розташований в м.Одесі по Гагарінському плато, 5/1, площею - 70088,5 кв.м., замовником якого є ТОВ «Добробуд ЛТД», присвоєно поштову адресу - м.Одеса, плато Гагарінське, 5/2.
		Як уже зазначалося колегією суддів, багатоквартирний будинок, розташований за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2, раніше знаходився на балансі Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII», а станом на теперішній час, фактично перебуває в управлінні ОСББ «Гагарінське плато 5/2».
		З матеріалів справи беззаперечно вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок (із прибудинковою територією) за адресою: м.Одеса, плато Гагарінське, 5/2, з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042, є сформованою земельною ділянкою в розумінні вимог ст.79-1 ЗК України та призначена для будівництва та обслуговування житлового комплексу (т.1, а.с.166).
		Як видно з матеріалів справи, на прибудинковій території в межах вказаної вище земельної ділянки з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042, було організовано покриття для заїзду та, відповідно, виїзду із паркінгу мешканцями житлового комплексу, про що і зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву.
		Колегія суддів зазначає про те, що формування земельної ділянки, відповідно до ч.1 ст.79-1 ЗК України, полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. 
		Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
		Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (ч.2 ст.79-1 ЗК України).
		За змістом ч.6 ст.79-1 ЗК України, формування земельних ділянок шляхом поділу і об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.
		Однак, обґрунтування ж апеляційної скарги позивача фактично зводиться виключно до того, що після спливу дії договору оренди землі від 01.12.2005р., що був укладений між забудовником - ТОВ «Добробуд ЛТД» та ОМР, ні Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII», ні ОСББ «Гагарінське плато 5/2», не отримали у власність або в постійне користування цю земельну ділянку, на якій розташовано багатоквартирний будинок.
		Так, у відповідності до інформації, наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно власником земельної ділянки, що надавалась ТОВ «Добробуд ЛТД», на якій розташовано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є територіальна громада м.Одеси в особі ОМР (т.1, а.с.166-169).
		Як визначено нормами п.4 ч.1 ст.1 Закону №417-VIII, «прибудинкова територія» - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
		До того ж, «спільним майном багатоквартирного будинку» вважаються приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п.6 ч.1 ст.1 Закону №417-VIII).
		Згідно зі ст.42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або ж комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам та організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
		Отже, зважаючи на особливі властивості прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснення права користування нею має певні особливості порівняно із традиційними об`єктами права користування земельними ділянками.
		За такого правового регулювання спірних правовідносин та встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042, на якій розташовано будинок за адресою: АДРЕСА_1 , та яка фактично використовується як «прибудинкова територія», повинна бути передана безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в передбаченому Кабінетом Міністрів України порядку.
		При цьому, підприємство, яке здійснює управління цим багатоквартирним будинком, також має право на постійне користування цією земельною ділянкою, на якій розташовані багатоквартирний будинок та належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території.
		Також, колегія суддів звертає увагу, що факт не оформлення станом на час розгляду справи права власності або права користування земельною ділянкою (кадастровий номер: 5110137500:51:005:0042), на якій розташовано багатоквартирний будинок та належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території за адресою: АДРЕСА_1 , не дає беззаперечних підстав стверджувати, що ОСББ «Гагарінське плато 5/2» взагалі не має права користуватися цією земельною ділянкою, оскільки єдиними суб`єктом права власності на прибудинкову територію багатоквартирного будинку, як це прямо випливає зі змісту ст.42 ЗК України, є об`єднання співвласників такого будинку. 
		Більш того, як видно з матеріалів справи, ОСББ «Гагарінське плато 5/2» своїм листом від 20.04.2021р. (т.1, а.с.151) зверталося до Приморської районної адміністрації ОМР (зареєстровано 20.04.2021р. за вх.№01-07/42/10) із проханням посприяти забезпеченню використати право на оформлення земельної ділянки у власність або ж постійне користування співвласниками будинку, відповідно до ст.42 ЗК України. Цим же листом позивача також було повідомлено і про неналежне оформлення земельної ділянки Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Престиж VII» (попереднім балансоутримувачем) та несвоєчасну передачу належної документації ОСББ «Гагарінське плато 5/2».
		Так, як загально відомо, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право: користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів; брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів; отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту; брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об`єктів благоустрою; вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян; звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою (ч.1 ст.17 Закону №2807-IV).
		А відповідно до вимог ч.2 ст.17 Закону №2807-IV, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. 
		У свою чергу, згідно зі ст.18 Закону №2807-IV, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів мають право: брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій; брати участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів; вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням правил благоустрою території населених пунктів або призводять до її нецільового використання; вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров`ю громадян, їх майну та майну юридичної особи; вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.
		Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності чи користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; усувати на закріплених за ними об`єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку; проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; у процесі утримання об`єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи щодо запобігання передчасному зносу об`єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані; відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства із питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України; допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або ж користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		У відповідності до приписів ч.2 ст.32 Закону №2862-IV, користувачі автомобільних доріг зобов`язані: дотримуватися вимог правил дорожнього руху; використовувати транспортні засоби, конструкція та технічний стан яких відповідають вимогам установлених в Україні правил, норм; не забруднювати проїзну частину та смугу відведення доріг; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; повідомляти відповідні дорожньо-експлуатаційні організації або ж відповідний підрозділ Національної поліції про виявлення перешкоди дорожньому руху; не завдавати своїми діями шкоди автомобільним дорогам, їх складовим та користувачам цих доріг; нести відповідальність за шкоду, заподіяну автомобільним дорогам, згідно із законом.
		Водночас, належні та допустимі докази того, що на спірній земельній ділянці з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042 (на якій розташовано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ), знаходиться «вулиця» або «дорога загального користування» у матеріалах справи відсутні. Відповідач, у свою чергу, вказує, що на «прибудинковій території» в межах цієї земельної ділянки організовано покриття для заїзду та виїзду мешканцями житлового комплексу із паркінгу, а прибудинкова територія облаштована та обслуговується виключно за рахунок мешканців комплексу.
		Як вірно зазначив суд першої інстанції, будь-яких рішень ОМР стосовно зміни конфігурації, розміру та цільового призначення земельної ділянки (з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042), у тому числі зміни на цільове призначення «землі транспорту» не приймалося. 
		Жодних проектів та схем організації дорожнього руху через прибудинкову територію цього житлового комплексу, погоджених із відповідними підрозділами НПУ, яке це передбачено нормах ст.ст.21,27 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-ХІІ, п.п.1.10,32.1 «Правил дорожнього руху» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306) відповідачем надано не було. 
		Докази того, що із місцевого бюджету ОМР виділялися кошти на організацію проектування та будівництва вулиці на відповідній території, на організацію та забезпечення безпеки дорожнього руху на цій території із застосуванням технічних засобів, а також на утримання та експлуатацію цієї території - вулиці, на підставі ст.ст.19,21 Закону №2862-IV, ст.ст.21,22,27 Закону №3353-ХІІ, відповідачем також надано не було. При цьому, будь-яких закупівель, робіт, матеріалів, послуг для забезпечення проектування, експертизи, будівництва для організації дорожнього руху за рахунок місцевого бюджету не зареєстровано. Будь-яких інженерних та геологічних досліджень відносно технічних та фізичних можливостей існуючого покриття прибудинкової території витримати навантаження інтенсивного руху транспорту не відбувалося.
		Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Добробуд ЛТД» в оренду було надано дві сформовані земельні ділянки: земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0042, площею - 0,9835 га для подальшого проектування та будівництва багатоповерхового житлового комплексу із вбудованими приміщеннями обслуговування й підземним паркінгом, та земельну ділянку з кадастровим номером: 5110137500:51:005:0043, площею - 0,5019 га для благоустрою території з організації вуличного проїзду, що підтверджується рішенням ОМР від 29.09.2005р. №4524-IV (т.1, а.с.171) та договором оренди землі від 01.12.2005 року (т.1 а.с.177).
		Втім, ані під час розгляду даної справи у суді першої інстанцій, ані під час апеляційного розгляду, Приморською районною адміністрацією ОМР (з посиланням на відповідні докази) не доведено розташування відповідачем воріт та шлагбаумів на земельній ділянці, наданій саме для організації вуличного проїзду.
		За таких обставин, посилання позивача про те, що розміщення відповідачем елементів благоустрою: металевих воріт та шлагбаумів на території загального користування - проїзній частині дороги за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2, є незаконним у зв`язку із відсутністю належного погодження на це від органів місцевого самоврядування (Департаменту транспорту, зв`язку та організації дорожнього руху ОМР) та органів НПУ, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, теж вважає необґрунтованими та безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, що здійснені з невірним тлумаченням норм законодавства.
		Зміст ч.2 ст.19 Конституції України у взаємозв`язку з ч.2 ст.2 КАС України дає змогу дійти висновку про те, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, окрім дозволеного законом, та дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
		Судова колегія наголошує, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура), яка є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади, встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади. Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи; спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.
		Окрім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» №37801/97 від 01.07.2003р., яке, відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Тобто, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або ж відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
		Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати та дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. 
		Разом із тим, суб`єкт владних повноважень має уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. 
		Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим, а висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватись лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
		Отже, застосування найнесприятливішого наслідку для сторони у вигляді демонтажу елементу благоустрою, повинно бути законним, а також прийнятим із урахуванням всіх важливих обставин справи та з дотриманням балансу інтересів суб`єкта владних повноважень із мірою застосованих наслідків.
		Беручи до уваги наведене, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що Приморською районною адміністрацією ОМР належним чином не доведено наявність достатніх підстав для зобов`язання відповідачів демонтувати елементи благоустрою, що розташовані за адресою: м.Одеса, Гагарінське плато, 5/2 (територія двору), та не чинити перешкод у доступі до території, прилеглої до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.
		Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. 
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. 
		Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено 27.07.2022р. 
		 
		 
		 
		Головуючий у справі
		суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
		 
		 
		 
		Судді: О.О. Димерлій 
		 
		 
		 
		В.О. Скрипченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...