Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 214/6453/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано для оприлюднення: 27.07.2022. Зареєстровано: 28.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 29.07.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/5203/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/5203/22 Справа № 214/6453/20   Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 липня 2022 року                                 м.Кривий Ріг
		справа № 214/6453/20
		Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		головуючого судді - Остапенко В.О.
		суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
		сторони:
		позивач  ОСОБА_1 
		відповідачі   ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «СК «Провідна»
		розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,безповідомлення учасниківсправи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року, яке ухвалено суддею Малаховською І.Б.. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять, -
		ВСТАНОВИВ:
		У вересні2020року ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом до ОСОБА_2 ,ПрАТ «СК«Провідна» провідшкодування матеріальноїта моральноїшкоди завданоїв результатідорожньо-транспортноїпригоди. 
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05 жовтня 2016 року, близько 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Саксаганського району, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки Subaru Forester, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темний час доби під`їжджав до вищезазначеного перехрестя на зелений сигнал світлофора. В цей час по вищезазначеній дорозі в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора рухався автомобіль марки CHERY А15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який в салоні автомобіля на передньому сидінні перевозив пасажира ОСОБА_4 .
		ОСОБА_2 , в свою чергу при виїзді на перехрестя, був неуважний та не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, на перехресті доріг не пропустив автомобіль марки CHERY А15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 який рухався в зустрічному напрямку на зелений сигнал світлофора та в безпосередній близькості маючи перешкоду з права, грубо порушив «Правила дорожнього руху» не зупиняючись став повертати наліво, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «CHERY А15 Amulet», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
		В результаті зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
		Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , № 168/20 від 24.11.2020 року вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу  автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 11.08.2020 року становить 106 326,40 грн. Вартість відновлювального ремонту згідно оцінки складає 123 186,60 грн.
		Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості транспортного засобу від 27.11.2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , ринкова вартість автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у аварійному стані на дату оцінки 11.08.2020 року становить 22 729,91 грн. 
		Згідно висновку експерта № 169/20 по визначенню матеріального збитку від 29.12.2020 року, сума матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 19.08.2020 року становить 105 430,70 грн.
		Позивач вважає, що на його користь з відповідача ОСОБА_2 має бути стягнута матеріальна шкода в розмірі 105 430,70 грн., витрати на проведення експертиз 5 491,20 грн. та 3 000 грн., та солідарно на його користь з відповідача ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до страхового полісу, 113 921,90 грн.
		Крім того, позивачу було завдано моральної шкоди, оскільки він, як власник автомобіля, пережив стрес внаслідок ДТП, дуже нервував, певний час не міг спокійно спати. Так, внаслідок ДТП тотально було пошкоджено належний позивачеві автомобіль, через що він не має можливості користуватись належним йому майном. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у 30 000 грн. і просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 . 
		Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційнійскарзі позивачта йогопредставник,посилаючись напорушення судомнорм процесуальногоправа,ставить питанняпро скасуваннярішення судупершої інстанціїта ухваленнянового рішенняпо справіпро задоволенняпозовних вимогпозивача посилаючисьна те,що вина відповідача у ДТП, що мало місце 05 жовтня 2016 року, близько 20 год. 30 хв., доведена постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року, яка набрала законної сили і в якій встановлено, що водій ОСОБА_2 діяв всупереч вимогам пунктів 10.1., 16.6 Правил, чим створив перешкоду для руху водію ОСОБА_1 , що потягнуло зіткнення та пошкодження автомобілів. Крім того, вказаною постановою встановлено, що ДТП, яке сталося за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходиться у причинному зв`язку з порушеннями, які допустив водій ОСОБА_2 , так як саме діями ОСОБА_2 була створена небезпечна дорожня обстановка (аварійна ситуація). При цьому, судом враховано, що ОСОБА_2 мав можливість пропустити автомобіль марки «Чері»,але не зробив цього. Також суд прийшов до переконання, що при виникненні створеної ОСОБА_2 небезпеки для руху, водій ОСОБА_1 вжив заходи для зменшення швидкості руху, але не мав можливості запобігти своїми діями ДТП. 
		Однак, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та дійшов необґрунтованого висновку про те, що оскільки відсутня постанова про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, відсутня і його вина у ДТП. 
		Крім того суд не звернув увагу на те, що відповідачем ПрАТ «СК «Провідна» фактично визнано позовні вимоги позивача, про що зазначено у відзивах на позовну заяву та зазначено суму належного позивачу страхового відшкодування. 
		Відзив на апеляційну скаргу не подано.
		Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
		Як встановленосудом та вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.16).
		05 жовтня 2016 року о 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Саксаганського району, сталася ДТП за участі автомобіля марки Subaru Forester, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки CHERY А15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .
		Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ«СК «Провідна», що сторонами не заперечувалось.
		07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ«СК «Провідна» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.35). 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. 
		Згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 168/20 від 24.11.2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу  автомобілю марки Chery Amulet 1.6, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 11.08.2020 року становить 106 326,40 грн. Вартість відновлювального ремонту згідно оцінки складає 123 186,60 грн. (а.с.36-49).
		Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості транспортного засобу від 27.11.2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , ринкова вартість автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у аварійному стані на дату оцінки 11.08.2020 року, становить 32623,38 грн. ( а.с.108-111).
		Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року провадження по адміністративні справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.19-21).
		Звертаючись до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач посилався на те, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася о 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Саксаганського району, сталася ДТП за участі автомобіля марки Subaru Forester, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та автомобіля марки CHERY А15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , сталася з вини відповідача ОСОБА_2 . 
		Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для покладення відповідальності за матеріальну та моральну шкоду, в тому числі витрат на проведення авто-товарознавчої експертизи, на відповідачів по справі, оскільки позивачем не представлені суду докази вини ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді.
		Колегія суддів не може погодитись із вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
		Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
		При цьому, підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.
		Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
		Частиною першою статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
		Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		Відповідно до пункту 32.1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
		Відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.
		За п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам надані такі роз`яснення про те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
		У постанові Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 739/1069/17, провадження № 61-6101св18, зроблено висновок про те, що у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, у такому разі така постанова суду є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.
		Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
		При цьому, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
		Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
		Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
		За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не представлені суду докази вини ОСОБА_2 в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 05 жовтня 2016 року о 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, оскільки адміністративна справа розглядалась судом за протоколом про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 а не відповідача ОСОБА_2 , тому суд не прийняв дану постанову в якості встановленого доказу вини водія ОСОБА_2 .
		Так, відповідно до висновків, зроблених в постанові Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 739/1069/17, провадження № 61-6101св18, постанові Верховного Суду 15 березня 2021 року у справі № 201/5993/18, провадження № 61-15859св19, у разі прийняття судом постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен звернути увагу на те, чи містить така постанова суду відповіді на питання про те, чи мала місце дорожньо-транспортна пригода та чи сталася вона з вини відповідача. Відсутність складу правопорушення не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому, у такому разі така постанова суду є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК України.
		Як вбачається із матеріалів справи, постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року провадження по адміністративні справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с.19-21).
		Отже, вказаною постановою встановлена відсутність вини позивача ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 05 жовтня 2016 року о 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області і в якій було пошкоджено автомобілі сторін по справі. 
		Натомість, з постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року вбачається, що судом було встановлено, що водій ОСОБА_2 , відповідач по справі, діяв всупереч вимогам пунктів 10.1., 16.6 Правил, чим створив перешкоду для руху водію ОСОБА_1 , що потягнуло зіткнення та пошкодження автомобілів. 
		Крім того, вказаною постановою встановлено, що ДТП, яке сталося за участю водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходиться у причинному зв`язку з порушеннями, які допустив водій ОСОБА_2 , так як саме діями ОСОБА_2 була створена небезпечна дорожня обстановка (аварійна ситуація). 
		При цьому, судом враховано, що ОСОБА_2 мав можливість пропустити автомобіль марки «Чері»,але не зробив цього. Також суд прийшов до переконання, що при виникненні створеної ОСОБА_2 небезпеки для руху, водій ОСОБА_1 вжив заходи для зменшення швидкості руху, але не мав можливості запобігти своїми діями ДТП. 
		Постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6ст. 82 ЦПК України).
		Вина, як суб`єктивна сторона і складова адміністративного правопорушення, що тягне адміністративну відповідальність є відмінною від винних дій особи, що призвели до завдання шкоди та передбачає настання цивільно-правової відповідальності за шкоду завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		На підставі наведеного вище колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача та його представника, та вважає належним та допустимим доказом того, що саме внаслідок порушення правил ПДР ОСОБА_2 сталася ДТП, встановлені в постанові Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 липня 2020 року, яка набрала законної сили, обставини.
		Вказане повністю узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 02 липня 2018 року у справі № 739/1069/17, провадження № 61-6101св18 та постанові Верховного Суду 15 березня 2021 року у справі № 201/5993/18, провадження № 61-15859св19.
		Вирішуючи заявлені позовні позивача, колегія суддів виходить з наступного.
		Згідно зі ст.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
		Відповідно до ч.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
		Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
		Як вбачається із матеріалів справи, згідно звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу № 168/20 від 24.11.2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу  автомобілю марки Chery Amulet 1.6, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на дату оцінки 11.08.2020 року становить 106 326,40 грн. Вартість відновлювального ремонту згідно оцінки складає 123 186,60 грн. (а.с.36-49).
		Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості транспортного засобу від 27.11.2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , ринкова вартість автомобіля марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у аварійному стані на дату оцінки 11.08.2020 року, становить 32623,38 грн. ( а.с.108-111).
		Таким чином сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті потерпілій особі в зв`язку з пошкодженням транспортного засобу складає 73709,02 грн., яка була перерахована на картковий рахунок позивача. (106 324,40 грн.  32623,38 грн. = 73709,02 грн., де 106 326, 40 грн. - вартість транспортного засобу до ДТП; 32623,38 грн. - вартість транспортного засобу після ДТП).
		При цьому представник відповідача ПрАТ «СК «Провідна» у своїх відзивах на позовну заяву не заперечував, що сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті позивачу в зв`язку з пошкодженням його транспортного засобу складає 73709,02 грн., при цьому заперечував проти заявлених позовних вимог з тих підстав, що Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачений солідарний обов`язок страховика відшкодовувати шкоду, завдану потерпілій особі та з того, що сума страхового відшкодування була перерахована на картковий рахунок позивача, однак доказів прийняття рішення про виплату позивачу страхового відшкодування чи перерахування вказаної суми суду не надано (а.с.31-58,118-120). 
		Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «Провідна» матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ПрАТ «СК «Провідна» на користь позивача підлягає стягненню 73 709 грн. 02 коп. матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП. 
		Оскільки пошкоджений у ДТП автомобіль марки Chery Amulet 1.6, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , вартість якого в аварійному стані становить 32623,38 грн., залишається у позивача та на його користь з відповідача ПрАТ «СК «Провідна» підлягає стягненню 73 709 грн. 02 коп. матеріальної шкоди, колегія суддів вважає, що у відповідача ОСОБА_2 не виникає обов`язку з відшкодування позивачу будь-якої матеріальної шкоди, оскільки збитки, заподіяні позивачу пошкодженням належного йому автомобіля марки Chery Amulet 1.6, держаний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 106 326,40 грн. відшкодовані за рахунок страхового відшкодування в розмірі 73 709 грн. 02 коп. та за рахунок залишеного в нього пошкодженого автомобіля.
		Разом з тим, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода, з огляду на наступне.
		Відповідно достатті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		У пунктах 3, 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Статтею 1167 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Колегія суддів вважає, що оскільки позивач, як власник пошкодженого автомобіля, внаслідок дій відповідача ОСОБА_2 пережив стрес, нервував, певний час не міг спокійно спати, він має право на моральне відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_2 . 
		При цьому, враховуючи, що внаслідок ДТП належний позивачеві автомобіль був фактично знищений, через що позивач не має можливості користуватись належним йому майном приходить, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачав частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 15000 грн., яку колегія суддів визначає виходячи іззасад розумності, виваженості та справедливості. 
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі колегія суддів виходить з наступного.
		Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України п ри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язаніці витратиз розглядомсправи; чиє розміртаких витратобґрунтованим тапропорційним допредмета споруз урахуваннямціни позову,значення справидля сторін,в томучислі чиміг результатїї вирішеннявплинути нарепутацію сторониабо чивикликала справапублічний інтерес; поведінкусторони підчас розглядусправи,що призвеладо затягуваннярозгляду справи,зокрема,подання стороноюявно необґрунтованихзаяв іклопотань,безпідставне твердженняабо запереченнястороною певнихобставин,які маютьзначення длясправи,безпідставне завищенняпозивачем позовнихвимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Вирішуючи питання судових витрат у відповідності достатті 141 ЦПК України, колегія суддів виходить із того, що позов задоволено частково, а тому з ПрАТ «СК «Провідна» слід стягнути судові витрати позивача, пов`язані з проведенням автотоварознавчої експертизи в сумі 3 000 грн. 
		При цьому вимога позивача щодо відшкодування йому вартості судово-технічної експертизи в сумі 5491,20 грн. в рамках розгляду даного цивільного спору задоволенню не підлягає, оскільки як вбачається із квитанції про оплату висновку судової автотоварознавчої експертизи № 4597-18, вказана експертиза проводилась по адміністративній справі № 214/397/16, в той час як вина відповідача ОСОБА_2 у ДТП, що мала місце 05 жовтня 2016 року о 20 год. 30 хв. на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Єсеніна в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, встановлена постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу дніпропетровської області від 27 липня 2020 року у справі № 214/5974/16-п та у вказаній постанові відсутні посилання на висновки автотоварознавчої експертизи № 4597-18. 
		Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з ПрАТ «СК «Провідна» та з ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 1650 грн., тобто по 825 грн., з кожного, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги.
		Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_3 задовольнити. 
		Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення по справі.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 73 709 грн. (сімдесят три тисячі сімсот дев`ять) грн. 02 коп. 
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 3000 (три тисячі) грн. витрат, пов`язаних з проведенням автотоварознавчої експертизи.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 825 вісімсот двадцять п`ять) грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 825 вісімсот двадцять п`ять) грн.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		Повне рішення суду складено 27 липня 2022 року. 
		 
		 
		 
		Головуючий:
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...