Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 735/588/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Службове підроблення.
Надіслано судом: 28.07.2022. Зареєстровано: 28.07.2022. Оприлюднено: 29.07.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4823/29/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018271070000069

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 735/588/19 Головуючий у І інстанції  ОСОБА_1  Провадження № 11-кп/4823/29/22   Категорія - ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України  Доповідач         ОСОБА_2  
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 липня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
		 
		Головуючого-суддіОСОБА_2  
		 
		 
		 суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		секретаря судового засідання - ОСОБА_5 
		 з участю: прокурорів  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		 захисників  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		 обвинувачених  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження 
		№ 42018271070000069 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року,
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		Цим вироком:
		 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_1 , одружений, освіта вища, працює начальником Коропської дільниці ПАТ «Облтеплокомуненерго», раніше не судимий, 
		визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та виправданий, у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, уродженець та житель АДРЕСА_2 , одружений, освіта вища, пенсіонер, раніше не судимий, 
		визнаний невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та виправданий, у зв`язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		Процесуальні витрати в розмірі 6594 грн. віднесено на рахунок держави.
		Питання про речові докази вирішено в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Як зазначив у вироку місцевий суд, органами досудового розслідування ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що він, перебуваючи на посаді заступника Коропського селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування, з 01.01.2017 року постійно обіймаючи в органах місцевого самоврядування посаду, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, з прямим умислом, достовірно знаючи, що розкидач піску РДС-3, вартістю 150000 грн., до Коропської селищної ради не був поставлений, 25.10.2018 року підписав видаткову Накладну №2 від 25.10.2018 року про доставку Коропській селищній раді розкидача піску РДС-3, вартістю 150000 грн., виконавши свій підпис в графі «Отримав». Внаслідок чого Накладна №2 від 25.10.2018 набула статусу офіційного документу, що підтверджував факт прийняття Коропською селищною радою у ФОП ОСОБА_14 розкидачу піску РДС-3, який останній зобов`язаний був поставити згідно з договором поставки №2 від 19.10.2018 року, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 . У подальшому Накладна №2 від 25.10.2018 року послугувала підставою для складення платіжного доручення №2405 від 26.10.2018 року та перерахування управлінням Державної казначейської служби в Коропському районі на рахунок № НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_14 , грошових коштів на суму 150000 грн., незважаючи на те, що розкидач піску РДС-3, вартістю 150000 грн., до Коропської селищної ради не був поставлений. Внаслідок незаконних дій з боку ОСОБА_11 державному бюджету в особі Коропської селищної ради завдані збитки на суму 150000 грн.
		Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що своїми умисними діями, що виразилися у службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України.
		 
		ОСОБА_10 органами досудового розслідування обвинувачується в тому, що він як заступник Коропського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів в селищній раді, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків голови Коропської селищної ради відповідно до розпорядження Коропської селищної ради №118 21.08.2017 року «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», в період з 22.10.2018 року по 20.11.2018 рік, будучи наділеним повноваженнями голови Коропської селищної ради, виконуючи організаційно-розпорядчі функції по здійсненню керівництва працівниками селищної ради та адміністративно-господарські функції по розпорядженню майном ради, перебуваючи в селищі Короп на робочому місці 26.10.2018 року неналежним чином виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме, будучи розпорядником бюджетних коштів, повинен використовувати їх лише за призначенням, визначеним селищною радою, відповідно до п.1.10 додатку 1 розпорядження Коропської селищної ради №118 від 21.08.2017 року «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», однак в порушення покладених на нього функціональних повноважень та п.13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо цільового використання бюджетних коштів, виділених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №200 «Деякі питання надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад» та розподілених відповідно до рішення Коропської селищної ради №1875 від 18.06.2018 року «Про затвердження переліку проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад» не перевірив фактичну наявність розкидача піску РДС-3, вартістю 150000 грн., який відповідно до договору поставки №2 від 19.10.2018 року, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 , повинен був поставлений Коропській селищній раді, маючи право підпису, відповідно до п.3.13 додатку 1 до розпорядження Коропської селищної ради №118 21.08.2017 року «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», підписав платіжне доручення №2405 від 26.10.2018 року про перерахування ФОП ОСОБА_14 бюджетних коштів державної субвенції на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад в сумі 150000 грн., які в подальшому були перераховані Коропською селищною радою на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк», зазначений в договорі №2 від 19.10.2018 року, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 . Разом з цим, розкидач піску РДС-3 поставлений не був, внаслідок чого Коропській селищній раді завдані збитки на суму 150000 грн.
		Таким чином, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
		 
		Виправдовуючи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України, місцевий суд вказав, що стороною обвинувачення не доведено, що у діянні ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є склад інкримінованих їм кримінальних правопорушень.
		 
		Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок місцевого суду та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк один рік. ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на один рік. В обґрунтування скарги послався на невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначив, що місцевий суд прийшов до помилкового висновку, що видаткова накладна №2 від 25.10.2018 року не є офіційним документом. Так, саме вказана накладна набула статусу офіційного документу, що підтверджував факт прийняття Коропською селищною радою у ФОП ОСОБА_14 розкидачу піску РДС-3, який останній зобов`язаний був поставити, згідно з договором поставки №2 від 19.10.2018, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 . Крім того, в подальшому накладна №2 від 25.10.2018 послугувала підставою для складення платіжного доручення № 2405 від 26.10.2018 та перерахування управлінням Державної казначейської служби у Коропському районі на рахунок ФОП ОСОБА_14 грошових коштів в сумі 150000 грн. Вказав, що зокрема рішенням сесії Коропської селищної ради № 1875 від 18.06.2018 та показаннями свідків ОСОБА_15 і ОСОБА_16 беззаперечно встановлено, що ОСОБА_11 на момент підписання накладної №2 від 25.10.2018 про поставку Коропській селищній раді розкидачу піску РДС-3 був службовою особою, яка мала право від імені Коропської селищної ради підтверджувати факт отримання товарно-матеріальних цінностей і вказаний факт засвідчувати своїм підписом. А тому вказані обставини спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_11 , що він не є службовою особою, яка мала право від імені селищної ради отримувати товарно-матеріальні цінності та засвідчувати вказаний факт своїм підписом і печаткою. Наведене свідчить про неоднозначне тлумачення судом доказів, наявних у матеріалах кримінального провадження, зокрема в частині того, що ОСОБА_11 не було відомо про відсутність поставки піскорозкидача при підписанні накладної №2 від 25.10.2018 про поставку техніки, так як він особисто домовлявся про розвантаження техніки шляхом залучення автомобільного крану в конкретний день, яке в свою чергу не відбувалося через непоставку техніки і про цей факт ОСОБА_11 було достовірно відомо. Також вина обвинуваченого ОСОБА_11 підтверджується актом службового розслідування від 20.12.2018 №239, за результатами якого за неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_11 було оголошено догану. Проте суд також не надав оцінки даній обставині. 
		Крім того, апелянт вказав на наявність у матеріалах справи доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України. Зокрема, його винуватість підтверджується показаннями свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також письмовими доказами. Послався на неоднозначне тлумачення судом положень ст.367 КК України. Так, відповідальність за вказаною нормою Закону настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входило у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи. Згідно пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення слідує, що неналежне виконання останнім своїх обов`язків під час перебування на посаді виконувача обов`язків голови Коропської селищної ради полягає у тому, що він в порушення покладених на нього функціональних повноважень (обов`язків), неналежно виконав наступні службові обов`язки, а саме: п.1.10 додатку 1 розпорядження Коропської селищної ради №118 від 21.08.2017 року «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», відповідно до якого селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх за призначенням, визначеним селищною радою та п.13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якого сільський, селищний, міський голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, не перевірив фактичну наявність розкидача піску РДС-3 та підписав платіжне доручення №2405 від 26.10.2018 року про перерахування ФОП ОСОБА_14 бюджетних коштів державної субвенції. 
		 
		Заслухавши доповідь судді; прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; обвинувачених та їх захисників, які просили залишити вирок суду без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
		 
		Відповідно до вимог ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок першої інстанції і ухвалює свій вирок, у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції.
		 
		Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права та згідно з конституційними засадами і принципами судочинства. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим, зрозумілим та чітким, і не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
		 
		Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 17 постанови Пленуму ВСУ від 29.06.1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Висновки суду щодо оцінки доказів слід викладати у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.
		 
		Проте, зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і постановлення виправдувального вироку щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10 місцевим судом не дотримано, а викладені у вироку висновки про недоведеність у діянні обвинувачених складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень не відповідають встановленим фактичним обставинам справи і зібраним доказам в їх сукупності.
		 
		Як встановлено апеляційним судом, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді заступника Коропського селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування, з 01.01.2017 постійно обіймаючи в органах місцевого самоврядування посаду, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, з прямим умислом, достовірно знаючи, що розкидач піску РДС-3, вартістю 150000 грн., до Коропської селищної ради не був поставлений, 25.10.2018 підписав видаткову Накладну №2 від 25.10.2018 про доставку Коропській селищній раді розкидача піску РДС-3, вартістю 150000 грн., виконавши свій підпис в графі «Отримав». Внаслідок чого Накладна №2 від 25.10.2018 набула статусу офіційного документу, що підтверджував факт прийняття Коропською селищною радою у ФОП ОСОБА_14 розкидачу піску РДС-3, який останній зобов`язаний був поставити згідно з договором поставки №2 від 19.10.2018, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 . В подальшому Накладна №2 від 25.10.2018 послугувала підставою для складення платіжного доручення №2405 від 26.10.2018 та перерахування управлінням Державної казначейської служби в Коропському районі на рахунок № НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк» ФОП ОСОБА_14 , грошових коштів на суму 150000 грн., не зважаючи на те, що розкидач піску РДС-3, вартістю 150000 грн., до Коропської селищної ради не був поставлений. Внаслідок незаконних дій з боку ОСОБА_11 державному бюджету в особі Коропської селищної ради завдані збитки на суму 150000 грн.
		 
		ОСОБА_10 , як заступник Коропського селищного голови з питань діяльності виконавчих органів в селищній раді, перебуваючи на посаді виконувача обов`язків голови Коропської селищної ради відповідно до розпорядження Коропської селищної ради №118 21.08.2017 «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», в період з 22.10.2018 по 20.11.2018, будучи наділеним повноваженнями голови Коропської селищної ради, виконуючи організаційно-розпорядчі функції по здійсненню керівництва працівниками селищної ради та адміністративно-господарські функції по розпорядженню майном ради, перебуваючи в селищі Короп на робочому місці 26.10.2018 неналежним чином виконав свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, а саме, будучи розпорядником бюджетних коштів, повинен використовувати їх лише за призначенням, визначеним селищною радою, відповідно до п.1.10 додатку 1 розпорядження Коропської селищної ради №118 від 21.08.2017 «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», однак в порушення покладених на нього функціональних повноважень та п.13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо цільового використання бюджетних коштів, виділених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №200 «Деякі питання надання субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад» та розподілених відповідно до рішення Коропської селищної ради №1875 від 18.06.2018 «Про затвердження переліку проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад» не перевірив фактичну наявність розкидача піску РДС-3, вартістю 150000 грн., який відповідно до договору поставки №2 від 19.10.2018, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 , повинен був поставлений Коропській селищній раді, маючи право підпису, відповідно до п.3.13 додатку 1 до розпорядження Коропської селищної ради №118 21.08.2017 року «Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування», підписав платіжне доручення №2405 від 26.10.2018 про перерахування ФОП ОСОБА_14 бюджетних коштів державної субвенції на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад в сумі 150000 грн., які в подальшому були перераховані Коропською селищною радою на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в КБ «Приватбанк», зазначений в договорі №2 від 19.10.2018, укладеного між Коропською селищною радою та ФОП ОСОБА_14 . Разом з цим, розкидач піску РДС-3 поставлений не був, внаслідок чого Коропській селищній раді завдані збитки на суму 150000 грн.
		 
		У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, не визнав та показав, що він працював заступником Коропського селищного голови з питань житлово-комунального господарства. У жовтні 2018 року його та юриста селищної ради ОСОБА_16 викликав до себе селищний голова ОСОБА_15 та сказав, що для потреб громади необхідно придбати тракторний причіп та розкидач піску. Через деякий час ОСОБА_16 знайшов продавця, а потім повідомив, що техніка вже в дорозі і необхідно домовитися про розвантаження. Коли ОСОБА_16 приніс йому накладну на розкидач піску, він був упевнений, що розкидач піску надійшов до селищної ради. Оскільки в ОСОБА_11 не було жодних сумнівів у тому, що розкидач піску надійшов, він підписав накладну, яку йому дав ОСОБА_16 06.11.2018 йому зателефонував ОСОБА_16 та повідомив, що розкидач піску не надійшов, а постачальник техніки не відповідає на дзвінки. ОСОБА_11 повідомив про це ОСОБА_10 і вони вирішили звернутися до поліції. Він підписав накладну, тому що в селищній раді склалася така практика, що він підписував накладні на техніку. Вважає, що саме ОСОБА_16 увів його в оману щодо поставки розкидача піску.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні апеляційного суду свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, не визнав та показав, що він обіймав посаду заступника Коропського селищного голови. З 22.10.2018 року він виконував обов`язки селищного голови, на час відпустки ОСОБА_15 . До нього звернувся ОСОБА_11 з приводу того, що на придбання розкидача піску, про купівлю якого вже було домовлено не вистачає 70000 грн. 24.10.2018 була проведена сесія селищної ради і були перекинуті гроші з одного рахунку на інший для закупівлі техніки. Бухгалтер ОСОБА_17 принесла йому пакет документів на придбання розкидача піску, а саме договір на придбання, специфікацію, документи на ФОП ОСОБА_19 , видаткову накладну. ОСОБА_17 повідомила, що пакет документів підготував ОСОБА_16 і що вони вже зареєстровані в казначействі. ОСОБА_10 підписав платіжне доручення про перерахування коштів за розкидач піску, на якому вже стояв підпис бухгалтера. Він був упевнений, що техніка вже надійшла до селищної ради. 08.11.2018 ОСОБА_11 повідомив йому, що розкидач піску не надійшов до селищної ради, після чого вони звернулися до правоохоронних органів. Питанням придбання техніки займався ОСОБА_16 . Якщо б ОСОБА_20 було відомо, що розкидача піску немає в наявності, він би ніколи не підписав платіжне доручення на перерахування коштів.
		 
		Незважаючи на невизнання обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своєї вини, їх винуватість підтверджується показаннями свідків та іншими доказами. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_16 показав, що він працював в Коропській селищній раді юристом. В його обов`язки входило перевірка договорів на відповідність законодавству. В жовтні 2018 року його і ОСОБА_11 викликав селищний голова ОСОБА_15 та доручив знайти і придбати розкидач піску для потреб громади, при цьому була визначена гранична сума закупівлі. Коли він знайшов через Інтернет схоже оголошення про продаж, то доповів керівництву селищної ради. Потім він зателефонував продавцю та домовився про купівлю техніки. Подальше листування з продавцем було через електронну адресу селищної ради. Продавець надіслав поштою необхідний пакет документів, у тому числі і договір з його підписом. Дані документи ОСОБА_21 завізував та передав на виконання. Другий екземпляр документів він відправив поштою продавцю. Він особисто відносив пакет документів по розкидачу піску в бухгалтерію селищної ради. На цьому його участь у купівлі розкидача піску була закінчена. У подальшому він дізнався, що розкидач піску не був поставлений. Вказівок про перерахунок коштів він нікому не давав, бо це не входить до його повноважень. Кошти за техніку сплатили наперед, з відома керівництва селищної ради, хоча на той час розкидач піску поставлений не був. ОСОБА_11 пояснив йому це тим, що інакше з ними не будуть співпрацювати постачальники.
		 
		Свідок ОСОБА_15 в суді апеляційної інстанції показав, що він з листопада 2015 по грудень 2020 перебував на посаді голови Коропської селищної ради. В 2018 році виникла необхідність придбати розкидач піску для потреб громади, що було й вирішено на сесії селищної ради. Він особисто розмовляв з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 про необхідність купівлі розкидача піску. Відповідальним за проведення закупівлі був спеціаліст юридичного відділу, член тендерного комітету ОСОБА_16 , який готував необхідні документи та здійснював юридичний супровід. Контроль за проведенням закупівель здійснював заступник селищного голови ОСОБА_11 , згідно рішення сесії. У жовтні 2018 року до нього в кабінет зайшов ОСОБА_22 з підготовленим договором, сказав що проблем із закупівлею немає. ОСОБА_15 підписав договір на придбання розкидача піску, а потім пішов у відпустку. Жодних вказівок про перерахування коштів до отримання техніки він нікому не давав. 08.11.2018 йому зателефонував заступник селищного голови ОСОБА_10 та повідомив, що розкидач піску не був поставлений. По факту шахрайських дій ФОП ОСОБА_14 , який повинен був поставити розкидач піску, селищна рада звернулася до правоохоронних органів.
		 
		Свідок ОСОБА_18 в суді апеляційної інстанції показала, що вона працює в Управлінні Державного казначейства в Коропському районі. В казначействі затверджені наказом клієнти всіх розпорядників бюджетних коштів. Коропською селищною радою було надано договір, накладну і платіжне доручення на оплату за підписами, які є в зразках підписів поданих до казначейства. В разі неповноти наданих документів, вони повертаються. В накладній зазначається товар і сума. Вона не перевіряє, хто ставить підпис у накладній. Перевіряє тільки чи повноважні особи підписали платіжне доручення. Зразки підписів перевіряються на платіжному дорученні. Потім, коли виділяються кошти, клієнт надає платіжне доручення. На основі цих документів здійснюється оплата товару. Якщо б у наданих Коропською селищною радою була відсутня накладна, то казначейство не здійснило б проплату товару. 
		 
		Допитана в судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_17 показала, що вона працювала на посаді головного спеціаліста фінансово-господарського відділу Коропської селищної ради. В жовтні 2018 року вона виконувала обов`язки головного бухгалтера, так як останній перебував на лікарняному. Юрист селищної ради ОСОБА_16 приніс їй пакет документів про закупівлю розкидача піску, а саме: договір, специфікацію, накладну та витяг про реєстрацію ФОП. На накладній був підпис ОСОБА_11 , сам договір був підписаний селищним головою ОСОБА_23 та завізований юристом Пилипенком. Інші документи не візувались юристом, бо цього не вимагалось. До документів додавались рішення сесії, висновок Мінрегіонбуду. Потім всі ці документи надавались в казначейство. Коли в казначействі зареєстрували документи, ОСОБА_17 виготовила платіжне доручення, яке підписала сама і дала на підпис ОСОБА_10 , який на той час виконував обов`язки селищного голови. Останній підписав платіжне доручення. Вона була впевнена, що розкидач піску був поставлений в селищну раду, бо в накладній стояв підпис ОСОБА_11 про отримання товару. 
		 
		Крім показань свідків, вина обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_10  також підтверджується письмовими доказами. 
		 
		Так, відповідно до рішення сьомої сесії восьмого скликання Коропської селищної ради від 29.03.2017 №233 "Про затвердження ОСОБА_10 на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради", ОСОБА_10 було затверджено на посаді заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів селищної ради з 01.04.2017 (т.2, а.к.п.154).
		ОСОБА_11 затверджено на посаді заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування з 01.01.2017 року, згідно з рішенням другої сесії восьмого скликання Коропської селищної ради від 06.01.2017 року №29 "Про затвердження заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування та умови оплати праці" (т.2, а.к.п.155).
		 
		Як убачається з копії розпорядження голови Коропської селищної ради №201 від 20.12.2017 "Про порядок здійснення допорогових закупівель", відповідальним за здійснення допорогових закупівель призначено ОСОБА_16 , контроль за виконанням даного розпорядження покладено на заступника селищного голови ОСОБА_11 та затверджено Положення про здійснення допорогових закупівель та контроль за виконанням даного розпорядження покладений на заступника селищного голови ОСОБА_11 (т.2, а.к.п.144-148).
		Рішенням 23 сесії сьомого скликання Коропської селищної ради від 18.06.2018 №1875 "Про затвердження переліку проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад", із змінами внесеним рішенням 29 сесії сьомого скликання Коропської селищної ради від 24.10.2018 №2262 було затверджено проекти, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад у 2018 році, в тому числі і проект на суму 4730,657 тис. грн. на придбання низки спецтехніки та обладнання для КП «Благоустрій» Коропської селищної ради, в тому числі і придбання розкидача піску. Контроль за виконанням рішення було покладено на заступника селищного голови ОСОБА_11 (т.2, а.к.п.149-152).
		 
		Згідно з копією акта службового розслідування від 10 грудня 2018 року, стосовно перерахованих селищною радою грошових коштів у сумі 315000 грн. за не поставлені до селищної ради причепа та розкидача піску, селищному голові вирішено внести пропозицію про оголошення догани ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , за неналежне виконання посадових обов`язків (т.2, а.к.п.160-163).
		З наявної в матеріалах справи копії розпорядження Коропської селищної ради від 20.12.2018 №239 "Про результати проведення службового розслідування стосовно заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування ОСОБА_11 та головного спеціаліста з питань юридичного забезпечення відділу організаційної роботи ОСОБА_16 " убачається, що за неналежне виконання службових обов`язків ОСОБА_11 та ОСОБА_16 оголошено догану (т.2, а.к.п.158-159).
		 
		Як слідує з розпорядження Коропської селищної ради від 21 серпня 2017 року №118 "Про функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, заступника селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування" та копій додатку 1 та додатку 2, заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_10 має право підпису фінансових документів та договорів матеріально-технічного забезпечення діяльності селищної ради та виконавчого комітету. Безпосередньо спрямовує, координує і контролює діяльність структурних підрозділів селищної ради: сектору юридичного забезпечення; відділу фінансово-господарського забезпечення. Повноваження селищного голови ОСОБА_15 виконує заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів рад ОСОБА_10 (п.3.13,3.16). Заступник селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування ОСОБА_24 забезпечує реалізацію державної політики в галузі будівництва (п.4.2.,4.1) (т.2, а.к.п.175-183).
		 
		Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 12.02.2019, у приміщенні Управління ДКС, за адресою: смт. Короп, вул. Поштова, 6; на підставі ухвали слідчого судді Коропського районного суду Чернігівської області від 07.02.2019 (т.2, а.к.п.185), було вилучено: платіжне доручення від 12.10.2018 №2326, платіжне доручення від 26.10.2018 №2405, реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 26.10.2018 №560, реєстр бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 24.10.2018 №413, реєстру бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 12.10.2018 №532, реєстру бюджетних коштів фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 10.10.2018 №391 (т.2, а.к.п.186-187).
		 
		Як слідує з платіжного доручення №2405 від 26.10.2018, Коропською селищною радою були перераховані кошти ФОП ОСОБА_14 у сумі 150000 грн. з призначенням платежу - субвенція інф.ОТГ №200 за розсипач піску; згідно накладної №2 від 25.10.2018, договору №1 від 09.10.2018 (т.2, а.к.п.188).
		Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи №1312/1313/19-24 від 03.04.2019, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Коропського районного суду від 13.03.2019 року (т.3, а.к.п.82-83), підпис в графі «Підписи» (підпис перший) у платіжному дорученні №2405 від 26.10.2018, яке було вилучено в управлінні ДКС в Коропському районі, виконаний ОСОБА_10 (т.3, а.к.п.85-88).
		 
		Відповідно до видаткової накладної від 25.10.2018 №2, розкидач піску вартістю 150000 грн. - «отримав», про що свідчить підпис у відповідній графі скріплений печаткою Коропської селищної ради та відвантажив, про що свідчить підпис у відповідній графі скріплений печаткою ФОП ОСОБА_14 (т.2, а.к.п.200).
		Висновком судово-почеркознавчої експертизи №1314/1315/19-24 від 02.04.2019, проведеної на підставі ухвали слідчого судді Коропського районного суду від 13.03.2019, встановлено, що підпис в графі «Отримав» видаткової накладної №2 від 25.10.2018 «Розкидач піску РДС-3», яка вилучена в Коропській селищній раді, виконаний ОСОБА_11 (т.3, а.к.п.92-103).
		 
		З договору поставки від 19.10.2018 №2 та специфікації до договору слідує, що між Коропською селищною радою (покупець) в особі голови ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_14 (продавець) укладено договір поставки товару, а саме розкидача піску РДС-3 вартістю 150000 грн. Датою передачі товару є дата видаткової накладної (т.2, а.к.п.193-194).
		Відповідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точи зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		За таких підстав, вищезазначені докази в їх сукупності об`єктивно вказують на факт вчинення ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та ОСОБА_10 - кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.
		 
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Згідно з ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. 
		Згідно з ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. 
		Згідно зі ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. 
		Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит. 
		 
		Оцінивши усі надані стороною обвинувачення докази відповідно до положень ст.94 КПК України, кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте обвинувачення ОСОБА_11 за ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_10 за ч.1 ст.367 КК України, доведеним належними, допустимими та достатніми доказами. До такого висновку суд приходить з наступних міркувань.
		 
		Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.366 КК України предметом службового підроблення є офіційні документи, тобто такі, що складаються й видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, а також підприємств, установ та організацій будь-якої форми власності, які посвідчують конкретні факти й події, що мають юридичне значення, а також мають властивість породжувати певні правові наслідки у виді виникнення, зміни або припинення правовідносин.
		У примітці до ст. 358 КК визначено, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
		Передусім офіційний документ як предмет злочину має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.
		 
		З об`єктивної сторони службове підроблення може полягати в таких формах: а) складання неправдивого офіційного документа; б) видача неправдивого офіційного документа; в) внесення до офіційного документа неправдивих відомостей; г) інше підроблення офіційного документа.
		При цьому:
		 - складання неправдивих документів - це повне виготовлення документа, що містить інформацію, яка повністю або частково не відповідає дійсності. При цьому форма та реквізити документа відповідають необхідним вимогам;
		 - видача неправдивих документів означає надання (передачу) його фізичним або юридичним особам або випуск для використання такого документа, зміст якого повністю або частково не від¬повідає дійсності і який був складений або службовою особою, яка його видала, або іншою службовою особою;
		 - внесення до документів неправдивих відомостей означає внесення (включення) до дійсного (справжнього) офіційного документа, який зберігає належну форму та необхідні реквізити, інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності
		 - інше підроблення документів передбачає повну або часткову зміну змісту документа чи його форми або реквізитів, проте не за рахунок внесення до нього неправдивих відомостей, а шляхом їх виправлень, підчищень, дописок, витравлювань, зміни букв чи цифр тощо. У випадку іншого підроблення документів неправдиві відомості до документа не вносяться, а виправляються або знищуються такі, вже наявні у документі відомості, що відповідають дійсності.
		Об`єктивна сторона службового підроблення полягає у перекрученні істини в офіційному документі, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища. Такий злочин виявляється тільки в активній поведінці службової особи і може бути вчинений однією з декількох альтернативно передбачених у ч.1 ст.366 КК України дій, а саме: внесення до документів неправдивих відомостей; інше підроблення документів; складання неправдивих документів; видача неправдивих документів.
		Суб`єктивна сторона службового підроблення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, бо винний діє завідомо, тобто усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, що вносяться ним до офіційних документів, або усвідомлює, що документ, який він видає, повністю чи частково не відповідає дійсності (є неправдивим).
		 
		З матеріалів провадження вбачається, що видаткова накладна, у внесенні завідомо неправдивих відомостей до якої обвинувачується ОСОБА_11 як службова особа, відповідає ознакам офіційного документа, з огляду на таке.
		Видаткова накладна  це первинний документ, що підтверджує факт постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), як правило, від постачальника до покупця. Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Вимоги до видаткової накладної як і будь-якого первинного документа, передбачено ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та передбачає, зокрема,посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		 
		Як було встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді заступника Коропського селищного голови з питань житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури та містобудування, обіймаючи посаду в органах місцевого самоврядування, яка наділена адміністративно-господарськими функціями, на момент підписання накладної №2 від 25.10.2018 про поставку Коропській селищній раді розкидача піску РДС-3, був службовою особою, яка мала право від імені Коропської селищної ради підтверджувати факт отримання товарно-матеріальних цінностей і вказаний факт засвідчувати своїм підписом. 
		Зокрема, розпорядженням голови Коропської селищної ради №201 від 20.12.2017 "Про порядок здійснення допорогових закупівель" на ОСОБА_11 , як заступника селищного голови, покладено контроль за виконанням даного розпорядження, а також за виконання Положення про здійснення допорогових закупівель (т.2, а.к.п.144-148).
		Крім того, рішенням Коропської селищної ради від 18.06.2018 №1875 на ОСОБА_11 був покладений контроль за виконанням проектів, видатки на які здійснюватимуться за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об`єднаних територіальних громад у 2018 році, в тому числі і проект на суму 4730,657 тис. грн. на придбання низки спецтехніки та обладнання для КП «Благоустрій» Коропської селищної ради, в тому числі і придбання розкидача піску (т.2, а.к.п.149-152).
		 
		Також винуватість ОСОБА_11 підтверджується актом службового розслідування від 10 грудня 2018 року, щодо перерахованих селищною радою грошових коштів у сумі 315000 грн. за не поставлені до селищної ради причепа та розкидача піску, згідно якого за результатами проведеного службового розслідування селищному голові внесено пропозицію про оголошення догани ОСОБА_11 та ОСОБА_16 за неналежне виконання посадових обов`язків. (т.2, а.к.п.160-163).
		 
		Доводи ОСОБА_11 , що йому не було відомо про непоставку розкидача піску на момент підписання накладної, є необґрунтованими, оскільки у ході апеляційного розгляду беззаперечно встановлено, що він особисто домовлявся про розвантаження техніки шляхом залучення автомобільного крану в конкретний день, яке в свою чергу не відбулося через непоставку товару. 
		Однак, будучи обізнаним про факт непоставки розкидача піску, ОСОБА_11 власноручно поставив підпис в накладній №2 в графі «Отримав».
		 
		Отже, на переконання колегії суддів, поза розумним сумнівом встановлено, що ОСОБА_11 , будучи службовою особою, яка має право від імені Коропської селищної ради підтверджувати факт отримання товарно-матеріальних цінностей, засвідчуючи своїм підписом та печаткою селищної ради, був зобов`язаний та мав повноваження перевірити факт надходження техніки, перш ніж підписувати видаткову накладну. 
		 
		Оцінюючи викладені у вироку суду висновки про невинуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, колегія судів вважає, що дані висновки не ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів та не відповідають фактичним обставинам справи.
		 
		Відповідальність за ст.367 КК України настає у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, тобто, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений до кола службових повноважень такої особи. При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісно ставиться до виконання своїх обовязків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином.
		 
		Суб`єктом службової недбалості може бути лише службова особа. Службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом (ч.3 ст.18 КК України).
		З об`єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності: 1) дія або бездіяльність службової особи; 2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб; 3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками. Службова недбалість може проявлятись у формі: 1) невиконання службових, обов`язків через несумлінне ставлення до них; 2) неналежного виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них. Невиконання службових обов`язків означає невиконання службовою особою дій, передбачених як безумовних для виконання нею по службі. Цей вид недбалості називають "чистою" бездіяльністю - службова особа повністю не виконує свої обов`язки. Неналежне виконання службових обов`язків - це такі дії службової особи в межах службових обов`язків, які виконані не так, як того вимагають інтереси служби. Такий вид службової недбалості "називають "змішаною" бездіяльністю, за якої службова особа виконує свої обов`язки неналежно, діє не до кінця, не вчиняє всіх очікуваних від неї дій. Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов`язків здійснюється за допомогою відповідних об`єктивних та суб`єктивних факторів. До об`єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб`єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо). При службовій недбалості за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
		 
		Під час апеляційного розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_10 на час вчинення інкримінованого йому злочинного діяння, перебував на посаді виконувача обов`язків голови Коропської селищної ради.
		Розпорядженням Коропської селищної ради від 21.08.2017 №118 визначені функціональні повноваження селищного голови, секретаря селищної ради, заступників селищного голови, згідно яких ОСОБА_10 , як заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, зокрема, має право підпису фінансових документів та договорів матеріально-технічного забезпечення діяльності селищної ради та виконавчого комітету. Безпосередньо спрямовує, координує і контролює діяльність структурних підрозділів селищної ради: сектору юридичного забезпечення; відділу фінансово-господарського забезпечення. За відсутності селищного голови ОСОБА_15 , його обов`язки виконує заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів рад ОСОБА_10 (т.2, а.к.п.175-183).
		 
		Отже, вищенаведеним підтверджується неналежне виконання ОСОБА_10 своїх обов`язків під час перебування на посаді виконувача обов`язків голови Коропської селищної ради, оскільки він, не перевіривши фактичне надходження (наявність) розкидача піску РДС-3, підписав платіжне доручення від 26.10.2018 про перерахування ФОП ОСОБА_14 бюджетних коштів державної субвенції.
		 
		На переконання колегії суддів, зібрані докази по справі є належними достовірними та допустимими, узгоджуються між собою та повністю відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
		 
		Висновки суду з приводу неконкретності пред`явленого ОСОБА_10 обвинувачення, його розпливчастості, відсутності чітких вказівок на конкретні посилання на те, які саме обов`язки неналежно виконував обвинувачений, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах закону і спростовуються вищенаведеним. 
		 
		Крім того, відповідно до ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.
		Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).
		Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складів злочинів, інкримінованих обвинуваченим, колегія суддів вважає, що сукупність встановлених під час апеляційного розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.
		 
		Враховуючи вимоги до вмотивованості судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого звертається увага на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		У рішеннях ЄСПЛ (наприклад, «Салов проти України», «Серявін та інші проти України» та ін.) склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		 
		Отже, колегія суддів, допитавши обвинувачених та свідків, дослідивши письмові докази, які надані стороною обвинувачення, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приймає їх до уваги та приходить до висновку, що вина обвинувачених доведена; дії ОСОБА_11 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; а дії ОСОБА_10 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
		 
		Невизнання обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_10 своєї вини в пред`явленому їм обвинуваченні колегія суддів розцінює як вибрану ними стратегію свого захисту.
		Проте, така позиція обвинувачених не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки вона суперечить показанням свідків, письмовим доказам, дослідженим у судовому засіданні, а тому апеляційний суд дає їм критичну оцінку.
		 
		Відповідно до ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. 
		Згідно з ч.1, 4 ст.5 КК України, зворотну дію у часі має Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
		Санкція ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014) передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 
		В редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 санкція цієї норми передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_11 порівняно з минулою редакцією цієї статті, тому застосування підлягає норма ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України №1261-VII від 13.05.2014).
		 
		Санкція ч.1 ст.367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011) передбачала покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 
		В редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 санкція цієї норми передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_10 порівняно з минулою редакцією цієї статті, тому застосування підлягає норма ч.1 ст.367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011).
		 
		Призначаючи ОСОБА_11 та ОСОБА_10 покарання, колегія суддів, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Колегією суддів також враховуються положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинувачених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами.
		 
		Визначаючи ступінь тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень, колегія суддів зазначає наступне. 
		 
		Інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_10 кримінальні правопорушення станом на час його вчинення відповідно до ст.12 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011) відносилися до злочинів невеликої тяжкості, а станом на час ухвалення вироку вони відповідно до ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) є кримінальними проступками.
		 
		З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст.ст. 4, 5 КК України щодо чинності закону про кримінальну відповідальність в часі та щодо його зворотної дії у часі, суд під час визначення тяжкості цих кримінальних правопорушень вважає за необхідне застосувати положення ст.12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018), які поліпшують становище обвинувачених. Отже, вчинене обвинуваченим ОСОБА_11 кримінальне правопорушення за ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_10 кримінальне правопорушення за ч.1 ст.367 КК України є кримінальними проступками.
		 
		Призначаючи ОСОБА_11 міру покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання; колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014). 
		 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
		За змістом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення 25 жовтня 2018 року, тобто з дня його вчинення минуло три роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, а тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного судом основного і додаткового покарання за ч.1 ст.366 КК України.
		 
		Призначаючи ОСОБА_10 міру покарання, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, ставлення обвинуваченого до скоєного; дані про його особу, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, його вік та стан здоров`я та сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини; відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання; колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011).
		 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.
		За змістом ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст.49 цього Кодексу.
		 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення 26 жовтня 2018 року, тобто з дня його вчинення минуло три роки, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся та не переривався, а тому обвинуваченого слід звільнити від призначеного судом основного і додаткового покарання за ч.1 ст.367 КК України.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
		 
		Згідно ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз в сумі 6558,00 грн., підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в рівних частинах на користь держави. 
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів,
		У Х В А Л И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу прокурора  задовольнити частково.
		 
		Виправдувальний вирок Сосницького районного суду Чернігівської області від 22 квітня 2021 року щодо ОСОБА_11 та ОСОБА_10  скасувати, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. 
		 
		ОСОБА_11 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014), та призначити йому покарання у виді двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік. 
		 
		На підставі ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_11  від відбування призначеного основного та додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
		 
		ОСОБА_10 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України (в редакції Закону України № 3207-VI від 07.04.2011), та призначити йому покарання у виді двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн., з позбавленням права обіймати керівні посади, пов`язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на один рік. 
		На підставі ч.5 ст.74 КК України, звільнити ОСОБА_10  від відбування призначеного основного та додаткового покарання, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України.
		 
		Стягнути з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь держави процесуальні витрати - по 3279,00 грн. з кожного. 
		 
		Речові докази: договір поставки від 09.10.2018 №1 на 1 аркуші; специфікація до договору поставки на суму 165000 грн. на І аркуші; рахунок-фактура від 11.10.2018 на 1 аркуші; видаткова накладна від 11.10.2018 №1 на 1 аркуші; реєстр бюджетних фінансових зобов`язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 12.10.2018 №532 на 165000 грн. на 1 аркуші; реєстр бюджетних фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 10.10.2018 №391 на 1 аркуші; договір поставки від 19.10.2018 №2 на 1 аркуші; специфікація до договору поставки на суму 150000 грн. від 25.10.2018 на 1 аркуші; рахунок-фактура від 25.10.2018 №2 на 1 аркуші; видаткова накладна від 25.10.2018 №2 на 1 аркуші; реєстр бюджетних фінансових зобов`язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 26.10.2018 №560 на 1 аркуші; реєстр бюджетних зобов`язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 24.10.2018 №413 на 1 аркуші; платіжне доручення №2326 від 12.10.2018 на суму 165000 грн. на 1 аркуші ФА5; платіжне доручення №2405 від 26.10.2018 на суму 150000 грн. на 1 аркуші ФА5; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Ф0П ОСОБА_14 на 2 аркушах; витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_14 на 1 аркуші, які вилучені в Коропській селищній раді, та платіжне доручення №2326 від 12.10.2018 на 1 аркуші; платіжне доручення №2405 від 26.10.2018 на 1 аркуші; реєстр бюджетних фінансових зобов`язань, розпорядників(одержувачів) бюджетних коштів від 26.10.2018 №560 на 1 аркуші; реєстр бюджетних зобов`язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 24.10.2018 №413 на 1 аркуші; реєстр бюджетних фінансових зобов`язань, розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 12.10.2018 №532 на 1 аркуші; реєстр бюджетних; фінансових зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 10.10.2018 №391 на 1 аркуші, які були вилучені в Управлінні ДКС в Коропському районі 12.02.2019, та завірені належним чином їх копії - залишити в матеріалах кримінального провадження. 
		 
		Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців 
		 
		СУДДІ:
		 
		ОСОБА_3  ОСОБА_2  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...