Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 164/106/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2022. Зареєстровано: 29.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 30.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/162/10/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020030160000454

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                           Справа № 164/106/21
		                           Провадження № 1-кп/162/10/2022
		 
		ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		28 липня 2022 року                  смт Любешів
		 
		Любешівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді                                 ОСОБА_1 
		за участю секретаря судових засідань                     ОСОБА_2 ,
		прокурора                                         ОСОБА_3 ,            
		потерпілої                                          ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого 
		адвоката                                     ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого                                      ОСОБА_6 ,
		розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження,внесене 17.12.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020030160000454,про обвинувачення
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прилісне, Маневицького району, Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, розлученого, інваліда ІІІ групи, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,:
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст.121 КК України, -
		В С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_6 13 грудня 2020 року близько 20.00 год, знаходячись в приміщенні літньої кухні, що в АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, що виник раптово на ґрунті особистих неприязних відносин із співмешканкою ОСОБА_4 , керуючись метою заподіяння шкоди здоров`ю останній, усвідомлюючи значення, суспільно-небезпечний характер власних дій та передбачаючи їх наслідки, діючи з прямим умислом, наніс удар правою ногою в ділянку передньої частини живота потерпілій, в результаті чого заподіяв їй, згідно висновку судово-медичної експертизи № 79 від 21.12.2020 року, тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: підшкірної гематоми передньої черевної стінки, внутрішньочеревного повного розриву стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту, які за ступенем тяжкості згідно пункту 2.1.3 пп.л., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ Управління України № 6 від 17.01.1995 р., належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1ст.121 КК України, визнав повністю та не оспорюючи обставин, місця і часу та наслідків його дій, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред`явленого йому обвинувачення показав, що він дійсно 13 грудня 2020 близько 20.00 год, знаходячись в приміщенні літньої кухні, що в АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, наніс удар правою ногою в ділянку передньої частини живота співмешканці ОСОБА_4 . У вчиненому щиро розкаявся, зазначив, що попросив вибачення у потерпілої, просив суд суворо не карати.
		Крім визнання своєї вини самим обвинуваченим, винуватість його в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_4 доведена дослідженими під час судового розгляду доказами: 
		-показаннями потерпілої ОСОБА_4 , яка в судовому засіданні показала, що не оспорює і визнає доведеними час, місце, спосіб, мотив вчинення обвинуваченим злочину та фактичні обставини обвинувачення, а його показання відповідають змісту обвинувального акту. Крім цього потерпіла вказала, що будь-яких претензій до обвинуваченого немає, з останнім вони щиро примирилися, просила призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Доповнила, що із заявою про нанесення їй легких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 вона до правоохоронних органів не зверталась;
		-показаннями свідка ОСОБА_7 , яка зазначила, що чула, але не бачила, як ОСОБА_6 зі своїм братом ОСОБА_8 разом притягнули потерпілу. Почувши крики та прохання про допомогу, вийшла на подвір`я та зайшла до літньої кухні, де в той час на ліжку перебувала потерпіла ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_6 . На обличчі в ОСОБА_4 була кров, синці, а також подерта спина;
		-показаннями свідка ОСОБА_9 , яка зазначила, що 16.12.2020 року, вона бачила потерпілу ОСОБА_4 в будинку сусідки ОСОБА_10 , зазначивши, що в потерпілої була обдерта спина та надутий живіт, не могла говорити;
		-показаннями свідка ОСОБА_10 , яка зазначила, що 16.12.2020 року потерпіла ОСОБА_4 прийшла до неї, стан її був тяжкий, мала сліди крові на обличчі, одяг був брудним, не могла розмовляти;
		-показаннями свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що бачила, як ОСОБА_6 13.12.2020 року тягнув за руки потерпілу по дорозі у напрямку дому, була темна пора доби. Свідок покликала його брата, аби той допоміг ОСОБА_6 донести потерпілу до дому. Вона супроводжувала їх до двору, після чого пішла в напрямку свого дому. Зауважила, що потерпіла була в стані алкогольного сп`яніння, а на її спині були наявні подряпини. 
		-показаннями свідка ОСОБА_12 , який повідомив суду, що 16 грудня 2020 року до центру первинної медичної допомоги Прилісненської сільської ради надійшов виклик, про те, що ОСОБА_4 відчуває сильний біль в животі. Прибувши на місце виклику було встановлено, що стан у потерпілої був тяжкий, викликано швидку. Свідки, зазначили що дані тілесні ушкодження у потерпілої виникли у зв`язку із побиттям її обвинуваченим ОСОБА_6 . При первинному огляді потерпілої було виявлено напружений, здутий живіт, під час пальпації ОСОБА_4 відчувала сильні болі. Попередньо після огляду потерпілій було встановлено діагноз «гострий живіт»;
		-висновком СМЕ № 79 від 21.12.2020 року, додатковим висновком СМЕ № 81 від 31.12.2020 року. де вказано, що у ОСОБА_4 було виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма живота; підшкірні гематоми передньої черевної стінки, внутрішньоочеревинний повний розрив стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту, які утворилися від травмуючої дії тупих предметів (предмету), з обмеженою слідоутворюючою поверхнею. Дані тілесні ушкодження ОСОБА_4 у вигляді закритої тупої травма живота; підшкірні гематоми передньої черевної стінки, внутрішньоочеревинний повний розрив стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту по ступеню тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. 
		Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13 підтвердив, що потерпіла могла отримати тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота; підшкірної гематоми передньої черевної стінки, внутрішньоочеревинного повного розриву стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту від удару ногою в живіт на що вказує обвинувачений. Зауважив також, що потерпіла ОСОБА_4 могла певний час пересуватись після завданих їй тілесних ушкоджень, в силу того, що вона регулярно вживаючи алкогольні напої, які в даному випадку могли виступати як знеболюючий засіб, та індивідуальними особливостями організму потерпілої, а саме маючи високий больовий поріг, що зменшувало у ОСОБА_4 відчуття болю;
		-протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього, протоколом проведення слідчого експерименту та фототаблицею до нього, та іншими письмовими доказами. 
		Органом досудового розслідування в обвинувачення ОСОБА_6 вмінено окрім заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння у вигляді закритої тупої травми живота; підшкірної гематоми передньої черевної стінки, внутрішньоочеревинного повного розриву стінки сечового міхура з розвитком дифузного перитоніту, завдання ним потерпілій ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді поширеної поверхневої осадненої рани шкіри задньої поверхні ділянки тазу; поширеної поверхневої осадненої рани шкіри обох бокових поверхонь тазу, які були заподіяні шляхом волочіння потерпілої по асфальтній поверхні, та спричинення легких тілесних ушкоджень у вигляді саден лобно-скроневої ділянки; підшкірних крововиливів лівої параорбітальної ділянки обличчя і лівої половини підборіддя; субкон`юктивальних крововиливів обох очних яблук, шляхом нанесення потерпілій умисних ударів кулаками по обличчю. Про це вказано у висновку судово-медичної експертизи № 79 від 21.12.2020 року, а саме дані тілесні ушкодження, згідно їх морфологічних особливостей і записів представленої медичної документації, виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету) з переважаючою пласкою або близькою до такої слідоутворюючою поверхнею (не виключається, що внаслідок волочіння тіла потерпілої відповідними ділянками її тіла по подібній поверхні). Поверхневі поширені осаднені рани задньої і бокових поверхонь ділянки тазу, як кожне окремо, так й увесь їх перелік, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, решта вище вказаних тілесних ушкоджень, як кожне окремо, так й увесь їх перелік, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Під час судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я у вигляді поширеної поверхневої осадненої рани шкіри задньої поверхні ділянки тазу; поширеної поверхневої осадненої рани шкіри обох бокових поверхонь тазу, були заподіяні ОСОБА_6 під час волочіння потерпілої ОСОБА_4 по асфальтній дорозі в с. Прилісне, Камінь-Каширського району, Волинської області, які підпадають під ознаки злочину передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та легкі тілесні ушкодження у вигляді саден лобно-скроневої ділянки; підшкірних крововиливів лівої параорбітальної ділянки обличчя і лівої половини підборіддя; субкон`юктивальних крововиливів обох очних яблук, які були заподіяні обвинуваченим ОСОБА_6 потерпілій перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_2 , нанесеннями умисних ударів кулаками рук по обличчю потерпілої, які підпадають під ознаки злочину передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Разом з тим встановлено, що ОСОБА_4 із заявою до правоохоронних органів з приводу притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я не зверталась, в суді заявила, що не бажає притягнути ОСОБА_6 до відповідальності за спричинення їй легких тілесних ушкоджень, зауважила, що з обвинуваченим дійшли до примирення, просить останнього не карати. 
		Відповідно до вимог ст. 477 КПК України: кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених: статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження). Так в судовому засіданні було встановлено, та підтверджено прокурором та потерпілою ОСОБА_4 , те, що остання із відповідною заявою до правоохоронних органів не зверталась. У зв`язку із чим суд приходить до висновку про виключення умисного нанесення ОСОБА_6 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я та легких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 з об`єму обвинувачення.
		Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження , небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд виходить із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.
		Відповідно до змісту статей 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
		При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч.5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.
		Обвинувачений ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак судимість погашена у встановленому законом порядку, посередньо характеризується за місцем проживання, як особа, яка зловживає спиртними напоями, не працюючий, є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи. Разом з тим, він повністю визнав свою винуватість у скоєному, щиро розкаявся. 
		Суд враховує і позицію потерпілої, яка в судовому засіданні, просила суворо не карати обвинуваченого.
		Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, та активне сприяння у розкритті даного злочину.
		Обставини, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах; вчинення кримінального правопорушення щодо особи, яка перебуває в безпорадному стані.
		Суд виключає з обвинувачення обтяжуючу покарання обставину - вчинення ОСОБА_6 злочину в стані алкогольного сп`яніння, оскільки під час судового розгляду не здобуто будь-яких належних та допустимих доказів тієї обставини, що під час нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп`яніння. 
		За таких обставин, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, та обставин, які його обтяжують, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, думки потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання, на пов`язане з позбавленням волі, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання відповідно до санкції ч.1ст.121 КК Україниу виді позбавлення волі на мінімальний строк, при цьому, на підставіст. 75 КК Українизвільнити його від відбування покарання з встановленням іспитового строку на строк 3 (три) роки для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, з покладенням обов`язків, у відповідності до ч. 1ст. 76 КК України.
		На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		Згідно ч. 1, 3ст. 1206 Цивільного кодексу Україниособа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
		Матеріалами, приєднаними до позовної заяви, показаннями потерпілої ОСОБА_4 та матеріалами кримінального провадження доведено, що потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні в реанімаційному та хірургічному відділеннях КП «Маневицька ЦРЛ»в період з 16 грудня 2020 року по 30 грудня 2020 року. На лікування потерпілої лікарнею були затрачено кошти на загальну суму 19697 гривень 10 копійок.
		Прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області заявлено клопотання від 29 квітня 2022 року, в якому він просить суд позовну заяву до ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Управління фінансів Маневицької райдержадміністрації про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 19697 гривень 10 копійок, на підставі ст. 257 КПК України залишити без розгляду.
		Суд вважає, що у зв`язку із поданим прокурором Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області клопотання, цивільний позов Маневицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі управління фінансів Маневицької райдержадміністрації, заявлений до обвинуваченого ОСОБА_6 , про відшкодування вартості лікування потерпілої ОСОБА_4 на загальну суму 19697 гривень 10 копійок, слід залишити без розгляду.
		Запобіжний захід відносно  ОСОБА_6 не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні  залишити без розгляду.
		Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 98-100, 110, 127-129, 257, 369-371, 373-374, 395 КПК України, суд,
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставіст. 75 КК Українизасудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставіст.76КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_6 повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
		Речові докази: електродріт, довжиною 8.25 м., наволочку зі слідами речовини бурого кольору, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказіввідділення поліції № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, - знищити. 
		Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги черезЛюбешівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скаргивирокякщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		 
		 
		 
		 
		 
		   Головуючий:                                 ОСОБА_14

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...