Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/3640/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2022. Зареєстровано: 29.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 30.08.2022
Номер судового провадження: 2/199/1739/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        
		                                   Справа № 199/3640/22
		                                   (2/199/1739/22) 
		 
		РІШЕННЯ
		іменем України
		 
		25.07.2022 
		 
		Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
		головуючого судді Спаї В.В., 
		секретар судового засідання Подварченко А.Ю., 
		за відсутності учасників справи, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження (при заочному розгляді справи) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Турбоенерго» простягнення заборгованостіпо заробітнійплаті,
		ВСТАНОВИВ: 
		Позивач звернулася до суду з даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що працював в ТОВ «ТУРБОЕНЕРГО» у період з 01.12.2020 р. по 16.05.2022 р. на посаді начальника зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції м. Сєвєродонецьк. Наказом №60-К від 16 травня 2022 р. був звільнений за угодою сторін у зв`язку з неможливістю працювати у військовий час згідно п.1 ст.36 КЗпП України. Виникнення трудових відносин під час роботи зумовляло виникнення взаємних прав і обов`язків у відповідності до норм Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, зокрема, щодо виплати заробітної плати та проведення розрахунків у разі звільнення. Претензій щодо виконання роботи у відповідача до позивача не було і немає, втім, відносно оплати виконаної роботи з боку відповідача у позивача наявні претензії. 
		Ще до початку розгортання військових дій в Україні відповідач порушував свій обов`язок з оплати праці. Так, починаючи з травня 2021 року, виплата заробітної плати здійснювалася із великим запізненнями. Наприклад, розрахунок за травень 2021 року здійснено 10.08.2021 року, за червень 2021 року  19.10.2021 року і так далі. 
		Виплата заробітної плати з жовтня 2021 року (частково) по день звільнення так і не здійснена, не зважаючи на звернення позивача у телефонному режимі та письмово. 
		Як зазначається позивачем при зверненні до суду, як відомо, м. Сєвєродонецьк, у якому було розміщене робоче місце, наразі є територією активних бойових дій, тому виконувати на ньому роботу наразі немає фізичної можливості, але позивач працював до 12 квітня 2022 року на місці та очікував розпоряджень щодо подальших переміщень. Відповідач має інші підрозділи на території України, які не охвачені бойовими діями, тому позивач був готовий відновити роботу у іншому структурному підрозділі, про що повідомляв роботодавця. Втім, таких робочих місць йому не запропонували, а ознайомили з наказом про призупинення трудового договору з 01.04.2022 року (з самим наказом позивач знайомився лише 28 травня під час отримання трудової книжки поштою). Враховуючи сукупність обставин, в тому числі й відмову у виплаті заборгованості із заробітної плати при об`єктивній можливості підприємства здійснити виплати, позивач прийняв рішення про звільнення. За період з жовтня 2021 року по 16 травня 2022 року відповідач із позивачем не розрахувався, а також не здійснив розрахунок при звільненні.
		Як зазначається позивачем при зверненні до суду, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що набув чинності 24.03.2022 р., не дає безапеляційних підстав не виплачувати заробітну плату працівникам. 
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
		Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
		Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
		Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.
		У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
		Як зазначається позивачем при зверненні до суду, підприємство діє в цілому, призупинена дія трудових договорів лише по певним структурним підрозділам.
		Розрахунок в день звільнення із позивачем не проведений. 
		Всього заборгованість по заробітній платі станом на 21.06.2022 р. становить 92018,68 грн. 
		При цьому відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості із заробітної плати на підставі довідки відповідача від 16.05.2022 р. №0000-000011 (а.с. 5, 21) розмір заборгованості за жовтень 2021 р. становить 8505,20 грн., листопад 2021 р.  15005,20 грн., грудень 2021 р.  15005,20 грн., січень 2022 р.  16130,52 грн., лютий 2022 р.  15222,89 грн., березень 2022 р.  3627,97 грн., травень 2022 р.  18521,70 грн. 
		Предмет позову становить вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 92018,68 грн. 
		Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив позов задовольнити повністю. 
		В силу ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. 
		Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76-80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, фактичне місце проживання/перебування позивача зареєстровано за наступною адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 21.04.2022 р. №1205-5001265366 про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи (а.с. 10). 
		Позивач перебував у трудових відносинах із відповідачем, працював начальником зміни Утилізаційної турбодетандерної електростанції м. Сєвєродонецьк, що підтверджується трудовою книжкою (а.с. 11-14). 
		Наказом від 16.05.2022 р. №60-К позивача звільнено за угодою сторін (а.с. 31, 32). 
		Звільненому працівнику відповідач не виплатив всіх сум, що належать йому від підприємства в день звільнення, що підтверджується відповідною довідкою відповідача від 16.05.2022 р. (а.с. 21). 
		Розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем за жовтень 2021 р. становить 8505,20 грн., листопад 2021 р.  15005,20 грн., грудень 2021 р.  15005,20 грн., січень 2022 р.  16130,52 грн., лютий 2022 р.  15222,89 грн., березень 2022 р.  3627,97 грн., травень 2022 р.  18521,70 грн. 
		Правовідносини між учасниками справи виникли із захисту прав позивача у трудових правовідносинах, які порушені через непроведення відповідачем із позивачем розрахунку при звільненні, та регулюються ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ст.ст. 4, 21, 25, 47, ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116 КЗпП України. 
		Дослідив докази в межах заявлених суду позовних вимог, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного. 
		За ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
		Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно з ч. 1ст. 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
		Статтею 4 КЗпП Українивизначено, що законодавство про працю складається зКодексу законів про працю Українита інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		За змістомст. 21 КЗпП Українитрудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
		Характерними ознаками трудових відносин є:
		- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);
		- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;
		- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 N 327;
		- обов`язок роботодавця надати робоче місце;
		- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.
		Згідно зі ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Як встановлено судом відповідачем порушувалися строки виплати заробітної плати. 
		Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
		Як встановлено судом на підставі доказів, наданих у порядку ст.ст. 76  81 ЦПК України, при звільненні позивача (16.05.2022 р.) відповідач не провів розрахунок при звільненні, та між сторонами не має спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні. 
		Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (ст. 10) встановлює, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
		Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
		Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку дотримання строку розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП України). 
		Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується із позивачем щодо порушення прав позивача з боку відповідача, та з тим, що для відновлення порушених прав позивач обрав передбачений законом спосіб захисту, тому позов підлягає задоволенню повністю. 
		Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до приписів ЦПК України (ч. 1 ст. 141 ЦПК України): стосовно позовної вимоги про стягнення заробітної плати, то позивач має пільги щодо сплати судового збору (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). 
		Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового розміру за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відтак, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992,40грн. (ч.6ст.141ЦПК України). 
		Керуючись ст.13, ч. 1 ст. 19, п. 2 ч. 2 ст. 19, ч. 4 ст. 19, ст. 23, ч. 6 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259,263,264,265,268,272,273, п. 2 ч. 1 ст. 274, ст.ст. 275, 279, 280-282 ЦПК України, суд 
		УХВАЛИВ: 
		 Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити повністю. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» (м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, ЄДРПОУ 42361574) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 92018 (дев`яносто дві тисячі вісімнадцять) грн. 68 коп. 
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Турбоенерго» (м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, кв. 13, ЄДРПОУ 42361574) в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. 
		Дата складення повного судового рішення 28.07.2022 р. 
		 
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
		Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
		Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя В.В.Спаї

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...