Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17552/22-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2022. Зареєстровано: 29.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.

Номер судового провадження: 1-кс-17823/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 62022080020000039

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/17552/22-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		18 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
		за участі сторін кримінального провадження:
		підозрюваного ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , процесуальних керівників у кримінальному провадженні  прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого слідчої групи  слідчого другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03 березня 2022 року ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		18.07.2022 слідчий другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернулась до слідчого судді, в межах кримінального провадження № 62022080020000039 від 03.03.2022, з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
		З клопотання слідує, що Другим відділом Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03.03.2022 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч. 1 ст.111 КК Україн (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014).
		Суть підозри сторона обвинувачення обгрунтовує наступним.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в органах Служби безпеки України на оперативних та керівних посадах з травня 1994 року по квітень 2001 року, з лютого 2002 року по жовтень 2005 року, з серпня 2006 року по жовтень 2006 року та з травня 2008 року по даний час. 
		Указом Президента України № 463/2020 від 21.10.2020 ОСОБА_3 призначено начальником Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим. 
		Указом Президента України № 91/2022 від 02.03.2022 ОСОБА_3 звільнено з посади начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим.
		Надалі наказом Голови Служби безпеки України від 05.03.2022 № 225-ОС/дск ОСОБА_3 призначено офіцером з особливих доручень І категорії групи помічників та консультантів керівництва Служби безпеки України.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України» Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України. 
		На Службу безпеки України згідно ст. 2 Закону України «Про Службу безпеки України» покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
		Згідно ст. 20 Закону України «Про Службу безпеки України» на співробітників Служби безпеки України поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - це органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		Таким чином, ОСОБА_3 є службовою особою та працівником правоохоронного органу.
		Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. 
		Відповідно до вимог Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» ОСОБА_3 присягнув Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю. ОСОБА_3 присягнув виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників, ніколи не зрадити Українському народові.
		Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
		Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
		Відповідно до вимог ст.ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, неухильно виконувати накази командирів, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Водночас ОСОБА_3 , будучи громадянином України, маючи вищу юридичну освіту та значний досвід роботи в органах СБ України, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу та фахівцем у правозастосовній діяльності, усвідомлюючи неприпустимість учинення злочинів проти громадської безпеки та проти основ національної безпеки України, в умовах, коли Український народ героїчно протистоїть російському агресору, у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи про те, що:
		- згідно частини 3 статті 255 Кримінального кодексу України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020) за участь у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища, передбачено кримінальну відповідальність;
		- згідно частини 1 статті 111 Кримінального кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014) за учинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі шпигунства та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, передбачено кримінальну відповідальність, діючи протиправно, зухвало, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх умисних дій і їх суспільно-небезпечні наслідки, паплюжачи режим законності, встановлений Конституцією України та Законами України, не рахуючись з узятими на себе зобов`язаннями Військової присяги на вірність народу України та високоморальними принципами офіцерської честі, зрадив Українській державі і всьому Українському народові та вирішив прийняти участь у злочинній організації, створеної з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності проти України, та зухвало вдався до вчинення злочинів проти громадської безпеки та проти основ національної безпеки України за наступних обставин.
		Починаючи з лютого - березня 2014 року представниками влади і збройних сил рф розпочато збройне вторгнення та окупація території АР Крим та м. Севастополя. У свою чергу, у населених пунктах Донецької і Луганської областей розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької і Луганської областей та порушення територіальної цілісності України.
		У подальшому, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф на територію України.
		На виконання наказу військово-політичного командування російської федерації, 24.02.2022, військовослужбовці збройних сил та військових формувань російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, Київській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		Так, за невстановлених слідством обставин начальником 9-го («українського») управління Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки рф ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , створено стійке ієрархічне об`єднання  злочинну організацію, до складу якої увійшли співробітник 1-го відділу 9-го управління Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки рф ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , кадрові співробітники Департаменту оперативної інформації 5-ої Служби федеральної служби безпеки рф ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , колишній заступник Секретаря РНБО України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , співробітник Служби безпеки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, у т.ч. з числа представників влади рф, спецслужб рф, а також з числа громадян України.
		Вказані особи за попередньою змовою зорганізувались для вчинення особливо тяжких злочинів на території України з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності проти України, а саме: шпигунства, тобто передачі та збирання з метою передачі іноземній державі та її представникам відомостей, що становлять державну таємницю, вчинених іноземцями  громадянами рф, які є членами злочинної організації; підбурювання громадян України до державної зради у формі шпигунства та надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		Учасники вказаної злочинної організації були об`єднані злочинним умислом та діяли відповідно до планів і завдань, визначених її керівниками, та виконували наступні функції, серед яких, ОСОБА_3 , будучи відповідальним за перекриття органів СБ України як службова особа вказаного правоохоронного органу, безпосередньо здійснював збір з метою передачі вищевказаних відомостей як особисто, так і через інших, невстановлених на даний час, громадян України, погоджуючи свої дії з ОСОБА_15 , звітуючи перед останнім та передаючи йому відповідні відомості.
		ОСОБА_11 як організатор, керівник злочинної організації, забезпечив спільну, погоджену діяльність членів злочинної організації, організувавши таким чином систему управління злочинною організацією. До управління злочинною організацією ОСОБА_11 залучив ОСОБА_12 , який здійснював загальну координацію дій членів злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_3 та інших. ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є працівником СБ України та має можливість отримувати відомості, які становлять державну таємницю, а також впливати на керівництво СБ України з метою прийняття потрібних для членів злочинної організації рішень, залучив останнього як учасника злочинної організації, який діяв за завданням ОСОБА_15 та передавав йому одержані відомості, які ОСОБА_3 отримував як особисто, так і через залучених ним та невстановлених на даний час осіб з числа громадян України. ОСОБА_13 і ОСОБА_14 забезпечували передачу ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відомостей, отриманих ОСОБА_3 , створюючи та забезпечуючи функціонування відповідних каналів зв`язку, а також безпосередньо планували та провадили розвідувально-підривну діяльність проти України.
		Так, ОСОБА_3 , не зумівши реалізувати себе на службі в органах державної безпеки, відчуваючи неповноцінність, меншовартість та керуючись мотивом використати свій потенціал в організованій злочинній діяльності, бажаючи таким чином самоствердитися, а також керуючись ідейними мотивами, за невстановлених слідством обставин, в невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, однак не пізніше 02.06.2019, надав згоду як на участь у злочинній організації під керівництвом ОСОБА_11 , так і на участь у злочинах, які члени вказаної організації планували і вчиняли, а також погодився з використанням службового становища збирати з метою передачі та передавати представникам рф відомості, що становлять державну таємницю та оперативний інтерес для спеслужб рф, та надавати представникам рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, сприяючи з використанням свого службового становища у прийнятті кадрових, управлінських та інших рішень у структурі органів СБ України, потрібних членам злочинної організації, у зміні зовнішньо-політичного курсу України, у приховуванні інформації від керівництва СБ України та керівництва держави про плани та наміри збройних сил російської федерації щодо нападу 24.02.2022 з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, тощо.
		За вказаних обставин протягом 2019-2022 рр. ОСОБА_3 будучи громадянином України, службовою особою, являючись військовослужбовцем та працівником правоохоронного органу, перебуваючи у м. Києві, усвідомлюючи, що з 2014 року відбувається збройна агресія російської федерації проти України, з використанням службового становища умисно прийняв участь у злочинній організації, створеної з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності проти України.
		Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 255 Кримінального кодексу України, в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020.
		Надалі, ОСОБА_3 , перебуваючи на службі в органах СБ України, будучи військовослужбовцем та працівником правоохоронного органу, повністю усвідомлюючи учинення державної зради, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України у формі шпигунства та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, передбачено кримінальну відповідальність, не рахуючись з узятими на себе зобов`язаннями Військової присяги на вірність народу України та високоморальними принципами офіцерської честі, діючи протиправно, зухвало, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи явно злочинний характер своїх умисних дій і їх суспільно-небезпечні наслідки, беручі участь у складі злочинної організації, створеної з метою забезпечення розвідувально-підривної діяльності проти України, вчинив державну зраду за наступних обставин.
		Так, у невстановлені досудовим розслідуванням місце і час, однак не пізніше 02.06.2019, ОСОБА_15 поставив завдання ОСОБА_3 збирати та передавати узгодженими каналами зв`язку відомості з обмеженим доступом, які стали йому відомі у зв`язку з проходженням служби в органах СБ Україні та які становлять оперативний інтерес для учасників злочинної організації і спецслужб рф, а також поставив завдання ОСОБА_3 щодо необхідності надання допомоги представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України шляхом сприяння з його боку у прийнятті кадрових, управлінських та інших рішень в системі органів СБ України, потрібних членам злочинної організації, а також шляхом сприяння у вчиненні інших діянь на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
		За результатами проведення кожної із вказаних в матеріалах клопотання телефонних розмов (між ОСОБА_15 і ОСОБА_3 ) ОСОБА_13 було складено стенограми з метою їх надання керівникам злочинної організації для використання одержаних ОСОБА_3 відомостей у розвідувально-підривній діяльності проти України. Додатково невстановленими досудовим розслідуванням членами злочинної організації вказані розмови між ОСОБА_15 і ОСОБА_3 фіксувалися за допомогою засобів аудіозапису з метою надання отриманих записів розмов керівникам злочинної організації для використання одержаних ОСОБА_3 відомостей у розвідувально-підривній діяльності проти України.
		Окрім того, для реалізації свого злочинного умислу, направленого на збирання з метою передачі та передачу представникам іноземної держави  російської федерації відомостей, що становлять державну таємницю, ОСОБА_3 схилив невстановлених на даний час осіб з числа громадян України, яких використав з метою одержання відомостей стосовно діяльності вищих посадових осіб держави Україна, керівництва СБ України та оперативно-службової діяльності СБ України.
		Також, реалізуючи свій злочинний умисел та діючи за завданням ОСОБА_15 у складі злочинної організації, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_3 протягом 2019-2022 рр. чинив вплив на прийняття окремими особами з числа керівництва СБ України рішень щодо організаційно-штатних змін в структурі СБ України, чим надавав представникам рф допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. 
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи у складі злочинної організації, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи на посаді начальника Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та будучи відповідальним за своєчасне інформування керівництва СБ України про плани та наміри збройних сил російської федерації, ОСОБА_3 24.02.2022, переслідуючи злочинну мету щодо надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, умисно приховав інформацію про плани та наміри збройних сил рф щодо нападу з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, за наступних обставин. 
		Так, 24.02.2022, о 01 год. 03 хв. до відома ОСОБА_3 було доведено інформацію про плани та наміри нападу збройних сил рф з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України у вигляді текстового повідомлення у чаті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у додатку-месенджері «Element», який використовувався керівництвом та особовим складом ГУ СБУ в АР Крим для своєчасного обміну оперативною інформацією про загальну ситуацію на тимчасово окупованій території АР Крим, а також узагальнення відомостей, які надходять від оперативного складу ГУ СБУ в АР Крим за результатами проведення контррозвідувальних заходів на контрольних пунктах в`їзду-виїзду, розташованих на адмінмежі з тимчасово окупованою територією АР Крим.
		Повідомлення про плани та наміри нападу збройних сил рф з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України у чаті «Штаб» було опубліковане заступником начальника ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_16 за результатами радіоперехоплення УВ «Південь». У відповідності до змісту вказаного повідомлення, 24.02.2022 о 04 год. 00 хв. підрозділи збройних сил рф розпочнуть наступ з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України. У свою чергу, ОСОБА_3 , ознайомившись зі змістом вказаного повідомлення, о 01 год. 11 хв. надав вказівку вказаному працівнику ГУ СБУ в АР Крим, шляхом написання текстового повідомлення у чаті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у додатку-месенджері «Element», порахувати кількість техніки. Таким чином, ОСОБА_3 засвідчив факт ознайомлення зі змістом повідомлення про плани та наміри нападу збройних сил рф з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України.
		Надалі, з метою своєчасного інформування керівництва СБ України про отримані відомості розвідувального характеру на користь України, згідно встановленого Порядку поводження з шифрованою інформацією у Службі безпеки України, затвердженого наказом ЦУ СБУ № 1392/ДСК від 10.09.2018, консультантом-експертом інформаційно-аналітичного відділу ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_17 підготовлене шифроване інформаційне повідомлення із отриманими відомостями про ворожі плани та наміри зс рф проти України, яку, після підпису уповноваженою особою (начальником ГУ СБУ в АР Крим ОСОБА_3 ), було заплановано направити через захищені засоби зв`язку на адресу Центрального апарату СБ України, з метою подальшою доповіді керівництву держави для вжиття відповідних заходів реагування.
		Разом з тим, ОСОБА_3 після ознайомлення зі змістом текстового повідомлення у чаті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_7 », у додатку-месенджері «Element», а також змістом вказаного шифрованого інформаційного повідомлення, будучи досвідченим співробітником Служби безпеки України, маючи достатній оперативний досвід у здійсненні контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, діючи всупереч вимогам Порядку поводження з шифрованою інформацією у Службі безпеки України, затвердженого наказом ЦУ СБУ № 1392/ДСК від 10.09.2018, продовжуючи переслідувати злочинну мету щодо надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, умисно не підписав підготовлене шифроване інформаційне повідомлення та не надав жодної вказівки підлеглим працівникам з приводу доведення змісту отриманої інформації розвідувального характеру керівництву СБ України, умисно приховавши таким чином від керівництва СБ України інформацію про плани та наміри збройних сил російської федерації щодо нападу з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, чим суттєво знизив обороноздатність України, позбавив можливості Збройні Сили України та інші військові формування своєчасно вжити відповідні заходи реагування щодо протидії збройній агресії російської федерації проти України, чим створив сприятливі умови для нападу збройних сил російської федерації 24.02.2022 з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, що окрім іншого стало підставою для окупації значної частини території України, чим завдано істотну шкоду громадянам України, суспільству та державі.
		За вказаних обставин протягом 2019-2022 рр. ОСОБА_3 будучи громадянином України, являючись військовослужбовцем та працівником правоохоронного органу, перебуваючи у м. Києві, усвідомлюючи, що з 2014 року відбувається збройна агресія російської федерації проти України, порушив Військову Присягу та умисно здійснив шпигунство, збираючи з метою передачі та передаючи представникам іноземної держави  російської федерації відомості, що становлять державну таємницю, а також надаючи вказаним представникам іноземної держави допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, сприяючи їм у зміні зовнішньо-політичного курсу України, прийнятті відповідних кадрових, управлінських та інших рішень в системі органів СБ України, приховуванні інформації від керівництва СБ України та керівництва держави про плани та наміри збройних сил російської федерації щодо нападу 24.02.2022 з тимчасово окупованої території АР Крим на материкову частину України, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.
		Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у державній зраді, тобто скоєнні діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом шпигунства та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України, в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014.
		Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
		1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду. 
		Злочини, що інкримінуються ОСОБА_3 є особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі.
		ОСОБА_3 , в силу займаної ним посади начальника ГУ СБ України в АР Крим розуміє тяжкість вчиненого ним злочину та невідворотність покарання за нього. Також ОСОБА_3 у зв`язку перебування на службі у правоохоронних органах обізнаний з формами і методами досудового розслідування та кримінальним процесом вцілому. Саме ці фактори спонукатимуть останнього у спробах переховуватись від органів досудового слідства та суду.
		Крім того, досудовим розслідуванням встановлено тісний зв`язок ОСОБА_3 з представниками спецслужб рф, за сприяння останніх в змозі покинути територію України через непідконтрольні та окуповані її частини.
		Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою.
		2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
		Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, а зважаючи на тяжкість та зухвалість інкримінованого підозрюваному діяння, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_3 перебуваючи без обраного запобіжного заходу, вчинятиме дії спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного. 
		3. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні. 
		Досить вірогідним є ризик можливого незаконного впливу на свідків, а саме колишніх колега по службі ОСОБА_3 , показання яких свідчать про їх значущість для доведення обставин, що підлягають доказуванню. Ризик незаконного впливу на інших осіб об`єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
		Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. У зв`язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний ОСОБА_3 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
		Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
		4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 
		ОСОБА_3 будучи на волі зможе координувати свої дії з невстановленими на даний час співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
		Крім того, ОСОБА_3 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання під страхом покарання.
		У випадку засудження ОСОБА_3 за вчинення особливо тяжкого злочину, до нього може бути застосовано виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна.
		Отже є підстави вважати, що ОСОБА_3 будучи за родом своєї професійної діяльності обізнаним із формами, методами, тактикою досудового розслідування, вжиття заходів щодо його забезпечення, перебуваючи на волі до вирішення питання про виявлення майна з метою його конфіскації та накладення на нього арешту, та використовуючи свої професійні знання, досвід, особисті та ділові зв`язки, швидко та ефективно вчинить активні дії щодо приховання такого майна, перешкоджаючи таким чином виконанню завдань кримінального провадження.
		З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних діянь ОСОБА_3 , обґрунтованість повідомленої йому підозри, наявність указаних ризиків, слід прийти до висновку, що інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти спробам підозрюваного вчинити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, а тому необхідно 
		5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 до моменту його викриття здійснював свою незаконну діяльність з надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
		ОСОБА_3 перебуваючи на волі, керуючись зрадницькими мотивами щодо Українського народу, маючи зв`язки представниками спецслужб рф, використовуючи такі зв`язки та набутий досвід працівника спецслужби, а також відповідні зв`язки може надалі здійснювати діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України - шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України.
		Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку сторони обвинувачення, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, суспільний інтерес, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
		У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотання і на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра не обґрунтована у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотання і на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра та саме клопотання слідчого не обґрунтовані у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
		Захисник підозрюваного  адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотання і на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра не обґрунтована у зв`язку з чим просив в задоволенні клопотання відмовити та застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
		Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позиції своїх захисників, зазначивши, що не визнає себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинах та не знає тих осіб, які зазначені у підозрі як шпигуни з рф.
		Вивчивши клопотання, заслухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
		16 липня 2022 року об 17 год. 00 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано за підозрою у вчинені ним кримінальних правопорушень, передбачених _ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 255 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України, а саме у зв`язку з наявністю обґрунтованих підстав вважати, що можлива його втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності у вчиненні ним злочину, передбаченого статтею 255 КК України.
		17 липня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 671-IX від 04.06.2020), ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VII від 08.04.2014, № 1689-VII від 07.10.2014.).
		Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
		Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
		Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема: 
		- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст. 40 КПК України Службі безпеки України № 01/02/02-305-22 від 30.05.2022 на 1 арк.;
		- супровідний лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України щодо виконання доручення № 5/6/1/4-7016 від 07.06.2022 на 1 арк.;
		- рапорт реєстр. № 5/6/1/4-7015 на 1 арк.;
		- клопотання про проведення обшуку помешкання, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на 4 арк.;
		- ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.06.2022 у справі № 757/13918/22-к про надання дозволу на проведення обшуку помешкання, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на 1 арк.;
		- протокол обшуку від 20.06.2022 помешкання, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на 7 арк.;
		- додаток до протоколу обшуку від 20.06.2022  опис речей, предметів та документів, вилучених 20.06.2022 під час проведення обшуку помешкання, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на 1 арк.;
		- додаток до протоколу обшуку від 20.06.2022  флеш-носій із відеозаписом обшуку помешкання, яке знаходиться на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ;
		- супровідний лист до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 10-5-02-02-10085 від 22.06.2022 на 1 арк.;
		- постанова про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 21.06.2022 на 2 арк.;
		- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 16825/22-35 від 29.06.2022 на 1 арк.;
		- акт здачі-приймання висновку експертів № 16825/22-35 від 29.06.2022 на 1 арк.;
		- висновок експертів за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 62022000000000148 № 16825/22-35 від 29.06.2022 на 3 арк.;
		- постанова про визначення слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні (слідчої групи) та старшого слідчої групи від 29.06.2022 на 4 арк.
		- доручення про проведення слідчих (розшукових) дій від 30.06.2022 № 10-5-02-02-10890 на 2 арк.
		- супровідний лист першого заступника Голови Служби безпеки України від 06.07.2022 №5/6-9796 (вх. №13781-22 від 06.07.2022) на 1 арк.
		- протокол огляду від 06.07.2022 на 3 арк.;
		- додатки до протоколу огляду від 06.07.2022 на 61 арк.;
		- супровідний лист першого заступника Голови Служби безпеки України від 11.07.2022 №5/6/2-10051 (вх. №14082-22 від 11.07.2022) на 1 арк.
		- супровідний лист до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 22.06.2022 № 10-5-02-02-12155 на 1 арк.
		- постанова про призначення судової психолого-лінгвістичної експертизи від 14.07.2022 на 4 арк.
		- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 16.07.2022 № 18763/18764/22-61 (вх. 14901-22 від 16.07.2022) на 1 арк.
		- акт здачі-приймання висновку експертів № 18763/18764/22-61 від 16.07.2022 на 1 арк.
		- висновок експерта № 18763/18764/22-61 від 16.07.2022 на 13 арк.
		- супровідний лист до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 14.07.2022 № 10-5-02-02-12145 на 1 арк.
		- постанова про призначення судової експертизи звукозапису від 14.07.2022 на 3 арк.
		- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 14.07.2022 № 4427/18762/22-35/35 (вх. №14722-22 від 15.07.2022) на 1 арк.
		- клопотання експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 14.07.2022 на 1 арк.
		- запит слідчому Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі від 15.07.2022 № 10-5-02-02-12216 (з підтвердженням про надіслання електронною поштою) на 2 арк. 
		- відповідь на запит слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі (з підтвердженням про надіслання електронною поштою) від 15.07.2022 № 17-03-4848 (вх. №14774-22 від 15.07.2022) на 2 арк.
		- протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 08.07.2022 на 15 арк.;
		- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3489 на 1 арк.;
		- копія ордеру № 0019983 від 08.07.2022 на 1 арк.;
		- сейф-пакет ДБР № S2020011 з картою пам`яті  додатком до протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 08.07.2022;
		- протокол огляду від 08.07.2022 на 3 арк.;
		- додаток до протоколу огляду від 08.07.2022 у вигляді карти памяті Kingston micro SD TVHN003620075;
		- лист-відповідь на клопотання експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 15.07.2022 № 14722-22/10-5-02-02-6680/22 на 1 арк.
		- протокол огляду від 15.07.2022 на 2 арк.;
		- додаток до протоколу огляду у вигляді карти пам`яті TOSHIBA M203 16 GB micro SD 1743LH3881A, яка поміщена до білого паперового конверту;
		- лист-відповідь на клопотання експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 15.07.2022 № 14722-22/10-5-02-02-6698/22 на 1 арк.
		- супровідний лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮУ від 16.07.2022 № 18762/22-35 (вх. № 14907-22 від 16.07.2022) на 1 арк.;
		- акт здачі-приймання висновку експертів № 18762/22-35 від 16.07.2022 на 1 арк.
		- висновок експерта № 18762/22-35 від 16.07.2022 на 11 арк.;
		- запит у порядку ст.ст. 40, 93 КПК України від 15.07.2022 № 01/02/02-464-22 на 2 арк.
		- лист-відповідь на запит від 15.07.2022 № 354/10-8-01/22 на 1 арк.
		- копія листа старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України від 14.12.2013 № 17/1/2-33984-13 на 1 арк.
		- копія супровідного листа Ради національної безпеки і оборони України від 14.12.2013 № 1920/9-12-8 на 1 арк.
		- копія «трудовой книжки» БТ-1 № НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_18 » на 8 арк.
		- копія особової картки № 10 на ім`я ОСОБА_15 на 5 арк.
		- копія військового квитка серія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_15 на 3 арк.
		- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_15 від 19.06.1997 на 1 арк.
		- копія паспорта громадянина України на на ім`я ОСОБА_15 на 3 арк.
		- копія автобіографії ОСОБА_15 на 3 арк.
		- копія службової характеристики ОСОБА_15 на 2 арк.
		- копія біографічної довідки ОСОБА_15 станом на 14.12.2013 на 2 арк.
		- копія листа Апарата Ради національної безпеки і оборони України від 09.09.2021 № 3901/11-05/2-21 на 2 арк.
		- копія розпорядження секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.10.2013 № 64/2013 адмін на 1 арк.
		- копія розподілу обов`язків між Секретарем Ради, Першим заступником і заступниками Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.10.2013 № 64/2013 на 3 арк.
		- копія листа Служби безпеки України від 10.05.2022 № 5/6/3/12-4858 на 1 арк. 
		- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
		З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, а також з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. 
		Зокрема, слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
		У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
		Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.
		Так, вирішуючи питання про існування ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
		Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
		Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані, які характеризують особу останнього, його стан здоров`я, соціальні зв`язки, сімейний стан, характер діяння, високий рівень суспільної небезпечності інкримінованого кримінального правопорушення, а також суспільний інтерес викликаний інкримінованим ОСОБА_3 злочином.
		Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_3 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
		Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільний інтерес інкримінованого діяння, вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки інкримінований злочин вчинено із застосуванням насильства.
		Згідно з ч. 5 ст. 176 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, оскільки запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.
		Питання доведення винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
		Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13 вересня 2022 року включно, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022080020000039 від 03 березня 2022 року.
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...