Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/6508/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 29.07.2022. Зареєстровано: 29.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 02.08.2022.
Дата набрання законної сили: 04.10.2023
Результат оскарження 30.05.2024 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено без змін ухвалу суду апеляційної інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/159/157/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030000000497

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/6508/21
		Провадження № 1-кп/159/157/22
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		29 липня 2022 року м. Ковель 
		 
		Ковельський міськрайоний суд Волинської області в складі:
		 
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		 
		за участю секретаря    судового засідання - ОСОБА_2 
		прокурора  ОСОБА_3 
		потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		представників потерпілих  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 
		обвинуваченого  ОСОБА_11 
		захисника  ОСОБА_12 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019030000000497 від 19.06.2019, про обвинувачення
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам`януха Камінь-Каширського (Маневицького) району Волинської області, громадянина України, одруженого, не працевлаштованого, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		обвинувачений ОСОБА_11 19 червня 2019 року, приблизно о 7 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автодорогою М-07 сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» на 410 км + 400 м в напрямку з смт. Маневичі Волинської області до м. Ковель Волинської області неподалік села Уховецьк Ковельського району Волинської області, порушуючи п.п.2.3 (б), 10.1, 11.3, 14.2(в) Правил дорожнього руху, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, не переконався, що рух керованого ним автомобіля та здійснення маневру буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не оцінив дорожню ситуацію та не переконався в тому, що зустрічна смуга вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, хоча мав об`єктивну можливість виявити зустрічний транспортний засіб, і розпочав здійснення маневру обгону автомобіля марки «Volvo PH 13.500», реєстраційний номер НОМЕР_2 , із спеціалізованим напівпричепом «Schwarzmuller SPA-3E», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_13 , який рухався у попутному напрямку, виїхав на зустрічну смугу руху, по якій рухався водій ОСОБА_14 на автомобілі «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та допустив з ним зіткнення.
		 
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди водiй автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: гематоми тім`яної ділянки голови, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва - 7-10 по середньоключичних лiнiях з двобічним гематораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки з гемоперитонеумом та з розвитком масивної крововтрати, саден підборіддя, шиї та обох колінних суглобів, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, та які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із настанням смертi потерпілого на місці події. Смерть потерпілого настала від масивної крововтрати внаслідок закритої тупоi травми тулуба - множинних переломів ребер справа та зліва з двобічним гемотораксом, множинних розривів печінки з гемоперитонеумом. 
		 
		Крiм того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів основ 3-го пальця правої кисті з незначним зміщенням та проксимальної фаланги 5-го пальця без зміщення, якi за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		 
		Також, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були травмовані пасажири автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував обвинувачений ОСОБА_11 :
		- ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої стегнової кістки, закритого перелому голівки лівої стегнової кістки зi зміщенням, підшкірних гематом лівої гомілки, забійної рани по передній поверхні правої гомілки, післятравматичної невропатії лівого малогомілкового нерва, якi відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкостi за ознакою тривалого розладу здоров`я;
		- ОСОБА_16 отримав тілесне ушкодження у вигляді перелому лівоi променевої кістки, яке за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, 
		- ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому основи першої плюснової кістки правої стопи із незначним зміщенням уламків та рiзано-рваних ран обох стоп, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, 
		- ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки у верхній третині без зміщення, яке за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
		 
		Дорожньо-транспортна пригода та її наслідки перебувають в прямому причинному зв`язку з порушенням водієм ОСОБА_11 вимог п.2.3 (б), 10.1, 11.3, 14.2(в) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України вiд 10.10.2001 року № 1306.
		 
		Так, відповідно до вимог п. 2.3 (б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її змiну; п. 10.1 - перед будь-якою зміною напрямку руху водiй повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 11.3 - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмiтки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу; п. 14.2 (в) - перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані. 
		 
		Таким чином, ОСОБА_11 своїми необережними діями, які полягали у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження та смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину визнав повністю і пояснив, що того дня власним транспортним засобом марки «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , віз сина ОСОБА_17 та сусідів на відпочинок на озеро. Транспортний засіб був справним, ділянка дороги не завантажена, рухаючись зі швидкістю приблизно 90 км/год він розпочав обгін великогабаритного автомобіля марки «Volvo» з напівпричепом, що рухався попереду в попутному напрямку. Розпочинаючи обгін бачив на значній відстані автомобіль на зустрічній смузі, однак був переконаний у можливості здійснити обгін завчасно. Під час маневру обгону зрозумів, що не вдається завершити маневр, зустрічний автомобіль екстрено гальмував, попутній автомобіль намагався частково звільнити смугу руху, він в свою чергу максимально наблизився до великогабаритної машини, але уникнути зіткнення із зустрічним транспортним засобом не зміг. Від удару, його ноги були зажаті пошкодженим авто, вибравшись з автомобіля, він зміг лише відкрити дверцята свого авто, втратив рівновагу і був госпіталізований. Усвідомлює невідворотність наслідків, визнає свою вину, кається у вчиненому. При призначенні покарання та вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 просив врахувати те, що він все життя прожив в селі, вів господарство, за рахунок якого жила сім`я, виховував трьох дітей, найстарший син ОСОБА_18 є інвалідом з дитинства. Після дорожньо-транспортної пригоди отримав травму ноги, що зумовило визначення ІІІ групи інвалідності, та фактично позбавило можливості працювати фізично і проходити військову службу. Усі збереження були витрачені на лікування і допомогу пасажирам, які знаходились в його автомобілі. На даний час сім`я живе за рахунок пенсій по інвалідності та пенсії сина. Визначена потерпілою ОСОБА_4 сума компенсації моральної шкоди на рівні 3500000 гривень є для нього непосильною, запропонована відразу після події допомога потерпілою була відхилена, тому він покладається на розсуд суду і висловлює згоду сплачувати визначену судом суму відшкодування періодичними платежами.
		 
		Винуватість обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст.286 КК України, доводиться також показаннями потерпілих і письмовими доказами у справі.
		 
		Так, потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що останні два роки проживала з ОСОБА_19 однією сім`єю в Республіці Польща в квартирі, яку він винаймав. Влітку 2019 вони вирішили відвідати в Україні її родину, тому перетнувши кордон, рухались транспортним засобом «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , в напрямку м.Київ. За кермом знаходився ОСОБА_19 , вона сиділа поряд на пасажирському сидінні. Транспортний засіб рухався в межах дозволеної швидкості, по своїй смузі, раптово ОСОБА_19 почав гальмувати, піднявши очі вона побачила прямо перед собою світло фар, відбулось зіткнення, їх машину розвернуло і викинуло на узбіччя. Медична служба, яка приїхала на місце події не змогла врятувати її чоловіка. Сама вона теж отримала тілесні ушкодження. При призначені покарання просила суд не позбавляти ОСОБА_11 волі, проте наполягала на задоволенні заявленого нею цивільного позову в повному обсязі.
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила, що перебувала того дня в автомобілі обвинуваченого, сиділа на пасажирському сидінні позаду водія, тримала на руках малолітню дитину, бачила, як обвинувачений розпочав маневр обгону великогабаритного автомобіля, що рухався в попутному напрямку, виїхав на зустрічну смугу, після чого відчула удар і сильній біль в ногах. Момент зіткнення в деталях не бачила. При призначенні покарання обвинуваченому просила врахувати те, що останній повністю оплатив усі її витрати на лікування, додатково сплатив 5000 гривень, постійно надає матеріальну допомогу продуктами харчування з власного господарства, є доброзичливою, набожною, працьовитою людиною, яка не потребує ізоляції від суспільства.
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 показала, що перебувала в автомобілі обвинуваченого, за дорогою не слідкувала, після зіткнення транспортних засобів перебувала в стресовому стані, тому подробиць не пам`ятає. Вказала, що обвинувачений повністю відшкодував витрати на лікування, постійно цікавиться її життям і здоров`ям, надає посильну допомогу по господарству і на її думку заслуговує на не суворе покарання. 
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що є сином обвинуваченого, знаходився в автомобілі разом з батьком на передньому пасажирському сидінні, деталей ДТП не пам`ятає, оскільки в той час користувався мобільним телефоном. Отримав тілесні ушкодження і проходив лікування. Просив суд не позбавляти обвинуваченого волі.
		 
		Представник потерпілого Абаньшина Рената  ОСОБА_9 показав, що його дружина разом із малолітнім сином та із сім`єю обвинуваченого поїхала відпочивати на озеро, він залишився вдома. Через незначний проміжок часу йому повідомили про ДТП, прибувши на місце події він побачив пошкоджені транспортні засоби і травмованих людей. Засвідчив суду, що обвинувачений користується авторитетом у односельчан, характеризується виключно позитивно як людина і господар.
		 
		Представником потерпілої ОСОБА_20 (доньки ОСОБА_21 ) адвокатом ОСОБА_10 подано заяву про те, що потерпіла не заявляє до обвинуваченого вимог про стягнення моральної і матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а залишає за собою право пред`явити такі вимоги до страхової компанії, у якій застрахований автомобіль винуватця. 
		 
		Згідно з рапортом чергового Ковельського РУП ГУНП у Волинській області 19.06.2019 о 07.40 зі служби 102 надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду між містом Ковель та селом Поворськ, поблизу села Уховецьк, під час якого зіткнулись два транспортних засоби, одне авто перевернулось, інше в`їхало у вантажне авто, є постраждалі (а.с.166, т.1).
		 
		Того ж дня в період з 10.05 год. до 13.30 год. проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, результати якого додатково відображені у фото таблиці (а.с.171-189, т.1). Згідно протоколу огляду місця події місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на 410 км + 400 м дороги М-07 сполученням Київ  Ковель  Ягодин, покриття дороги асфальтобетонне, сухе, чисте, без пошкоджень, загальною шириною 7,0 м, призначене для руху в двох напрямках, з нанесеною горизонтальною дорожньою розміткою, що визначає потоки протилежних напрямків (п.1.5 ПДР) та межі смуг руху на дорогах (п. 1.1 ПДР), суцільна лінія дорожньої розмітки для розмежування зустрічного руху відсутня.
		 
		На проїзній частині в напрямку міста Ковель виявлено автомобіль марки «Volvo FН13.500», реєстраційний номер НОМЕР_2 із спеціалізованим напівпричепом «Schwarzmuller SPA-3E», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Наявні пошкодження задньої лівої частини напівпричепа «Schwarzmuller SPA-3E», реєстраційний номер НОМЕР_3 , а саме бампера, світлових вогнів.
		 
		На відстані 10,5 м від осі заднього лівого колеса напівпричепа в напрямку смт. Маневичі виявлено сліди гальмування автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , загальна довжина сліду гальмування правих коліс 46,3 м, лівих 31,9 м, а також сліди ковзання коліс  6,8 м.; наявні осип частин та уламки деталей автомобілів. На правому узбіччі знаходиться тіло трупа громадянина Республіки Польща ОСОБА_14 .
		 
		Автомобіль «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , передньою частиною направлений в сторону міста Ковель, містить пошкодження: розбите переднє вітрове скло, з лівої сторони деформовані передні капот, крило, двері, бампер, світлові прилади та дзеркала, розгерметизовано переднє ліве колесо, пошкоджене праве заднє колесо, деформовані колісні диски, містять нашарування фарби синього кольору. 
		 
		Автомобіль «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , знаходиться в правому кюветі у напрямку на смт. Маневичі, містить пошкодження передньої частини: розбите переднє вітрове скло, деформовані передній капот, решітка радіатора, моторний відсік, передні ліві двері, відсутні передній бампер, передні світлові прилади.
		 
		В результаті ДТП пасажири автомобіля, яким керував обвинувачений ОСОБА_11 , - ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , сам обвинувачений і його син ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження.
		 
		Потерпілий ОСОБА_16 згідно з медичними документами отримав тілесні ушкодження у вигляді косого перелому верхньої третини лівої променевої кістки зі зміщенням уламків, забійної гематоми лівої лобно-скроневої ділянки; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого предмета, можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, у вказаний в ухвалі суду час, за ступенем тяжкості забійна гематома лівої лобно-скроневої ділянки відноситься до легких тілесних ушкоджень, косий перелом верхньої третини лівої променевої кістки зі зміщенням уламків відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби (висновок судово-медичної експертизи від 25.10.2019 №750).
		 
		Потерпіла ОСОБА_6 згідно з медичними документами отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому основи першої плюснової кістки правої стопи із незначним зміщенням уламків, різано-рваної рани обох стоп; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів, можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, у вказаний в ухвалі час, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для загоєння перелому необхідний час більше 21 доби (висновок судово-медичної експертизи від 30.10.2019 №758).
		 
		Потерпіла ОСОБА_5 згідно з медичними документами отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівої стегнової кістки зі зміщенням, підшкірні гематоми лівої гомілки, забійну рану по передній поверхні правої гомілки, після травматичну невропатію лівого малогомілкового нерва; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів, можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, у вказаний в ухвалі час, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я (висновок судово-медичної експертизи від 24.10.2019 №744).
		 
		Потерпілий ОСОБА_7 згідно з медичними документами отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки у верхній третині без зміщення; дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого предмета, можливо від удару об облаштування салону автомобіля при ДТП, за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби (висновок судово-медичної експертизи від 06.11.2019 №792).
		 
		Обвинувачений ОСОБА_11 згідно з медичними документами отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої вертлюжної впадини та голівки лівої стегнової кістки зі зміщенням та підвивихом стегнової кістки, закритий перелом п`ятої п`ясної кістки правої кисті із незначним зміщенням, забій м`яких тканин, осадження правої тім`яної ділянки, лівої гомілки; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, можливо від удару об облаштування салону автомобіля при ДТП, у вказаний в ухвалі час, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше 21 доби (висновок судово-медичної експертизи від 29.10.2019 №759).
		 
		Пасажирка зустрічного транспортного засобу «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , потерпіла ОСОБА_4 з урахуванням обставин справи та поданих медичних документів отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому основи третього пальця правої кисті з незначним зміщенням та проксимальної фаланги п`ятого пальця без зміщення; дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих предметів, можливо від удару об облаштування салону автомобіля при ДТП, у вказаний в ухвалі суду час, за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, оскільки для його загоєння необхідний час більше 21 доби. Встановлений діагноз «Забій грудної клітки зліва» не оцінено за ступенем тяжкості, оскільки не підтверджений об`єктивними відомостями (висновок судово-медичної експертизи від 06.11.2019 №793).
		 
		Водій зустрічного транспортного засобу «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_14 помер на місці ДТП. Згідно з висновком судово-медичної експертизи від 29.06.2019 року №108 на тілі трупа громадянина ОСОБА_14 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла: гематоми тім`яної ділянки голови, закритої тупої травми грудної клітки з множинними переломами ребер справа та зліва - 7-10 по середньоключичних лiнiях з двобічним гематораксом, закритої тупої травми живота з множинними розривами печінки з гемоперитонеумом та з розвитком масивної крововтрати, саден підборіддя, шиї та обох колінних суглобів, які утворилися від дії тупих твердих предметів, можливо від виступаючих частин салону автомобіля, у вказаний в ухвалі суду час, за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Смерть потерпілого настала від масивної крововтрати внаслідок закритої тупої травми тулуба - множинних переломів ребер справа та зліва з двобічним гемотораксом, множинних розривів печінки з гемоперитонеумом. У крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості 0,38 проміле, що відповідає незначному алкогольному сп`янінню. 
		 
		За повідомленням Служби автомобільних доріг у Волинській області від 23.03.2021 №513/2.5 надано акт обстеження, а також викопіювання з робочого проекту поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-07 Київ  Ковель  Ягодин на дільниці км 410+100 : км 412+000, згідно з якими на момент обстеження 23.03.2021 виявлено, що вказана ділянка автомобільної дороги відноситься до третьої технічної категорії, ширина проїзної частини 7,0 м, ширина лівої та правої смуги руху по 3,5 м кожна, ширина узбіччя по 4,0 м кожне, з них 1,0 м ширина укріпленого узбіччя, поперечні похили проїзної частини становлять по 20%, узбіччя 40%; покриття проїзної частини автодороги асфальтобетонне в хорошому стані; ділянка дороги 410+000 : км 412+000 є прямою в плані та поздовжньому профілі; в межах ділянки розташовані дві автобусні зупинки, один пішохідний перехід та заїзд в напрямку населеного пункту Поворськ (а.с.21, т.2).
		 
		У ході проведеного слідчого експерименту 14.01.2021 слідчим встановлено, що на ділянці автодороги, де відбулося ДТП, видимість транспорту, що рухається на зустріч автомобілю, що їде в напрямку міста Ковель при ввімкненому світлі ближніх фар становить 585 м, при вимкненому світлі ближніх фар  461,9 м ( а.с.16-19, т.2).
		 
		Зазначене у сукупності з наданою Службою автомобільних доріг інформацією про характеристику дороги свідчить про об`єктивну можливість обвинуваченого своєчасно виявити зустрічний транспортний засіб під керуванням потерпілого ОСОБА_22 .
		 
		Згідно з висновками судової інженерно-транспортної експертизи від 26.11.2019 №421, від 19.11.2019 №420 з технічної точки зору гальмова система, система рульового керування та ходова частина автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , і автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилася у справному стані. 
		 
		Механізм взаємодії транспортних засобів відображений у висновках судової інженерно-транспортної експертизи від 11.01.2020 №422, від 03.01.2020 №423, де зазначено, що в момент первинного контакту взаємодіяли передня ліва частина автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та передня ліва частина автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; під час первинного контакту поздовжня вісь автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , розташовувалася приблизно під кутом 180±5 градусів відносно поздовжньої вісі автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 ; зіткнення цих автомобілів відбулося на правій смузі руху в напрямку смт. Маневичі автодороги сполученням Київ  Ковель  Ягодин в місці закінчення лівого сліду гальмування та розташування подряпин. В момент первинного контакту взаємодіяли задня права частина автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_11 та задня ліва бічна частина спеціалізованого напівпричепа «Schwarzmuller SPA-3E», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_13 ; під час первинного контакту поздовжня вісь автомобіля розташовувалася приблизно під кутом 10±5 градусів відносно поздовжньої вісі напівпричепа проти напрямку годинникової стрілки. Тобто транспортний засіб під керуванням обвинуваченого проконтактував з попутнім транспортним засобом і зіткнувся із зустрічним.
		 
		Згідно з висновками судової інженерно-транспортної експертизи від 07.05.2020 №132, від 19.02.2021 №СЕ-19/103-21/543-ІТ, від 18.03.2021 №8239 з технічної точки зору обвинувачений ОСОБА_11 , як водій автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у заданій дорожній ситуації мав діяти відповідно до вимог пунктів 10.1, 11.3, 14.2в Правил дорожнього руху, а саме перед початком обгону повинен був переконатися, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані і він своїм маневром не створить небезпек для руху зустрічному автомобілю, який має перевагу у русі. З технічної точки зору дії водія автомобіля «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не відповідали вимогам пунктів 10.1, 11.3, 14.2в Правил дорожнього руху. 
		 
		Водій автомобіля «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_19 повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.6 (ґ), 12.3 Правил дорожнього руху, а саме, рухатися зі швидкістю не більше 90 км/год, а в момент виникнення небезпеки для руху негайно вжити заходи для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу.
		 
		З технічної точки зору невідповідність дій водія «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 вимогам Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. 
		 
		Досліджені судом докази є належними і допустими, взаємоузгоджуються між собою, відтворюють об`єктивні обставини справи і відповідають показанням обвинуваченого.
		 
		У суду немає об`єктивних сумнівів у доведеності винуватості ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
		 
		Стан алкогольного сп`яніння потерпілого ОСОБА_23 не виключає вини обвинуваченого, оскільки саме порушення обвинуваченим Правил дорожнього руху і виїзд на зустрічну смугу руху під час обгону призвели до наслідків. 
		 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_11 покарання суд керується наступним.
		 
		Відповідно до статей 50 і 65КК України, роз`яснень, що містяться у п. п. 20, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України N 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. 
		 
		Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. 
		 
		Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		 
		ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, яке за формою вини є необережним злочином, за кваліфікацією, наведеною у ст.12 КК України, належить до тяжких злочин, за наслідками - спричинило смерть потерпілого та призвело до завдання чотирьом особам середньої тяжкості тілесних ушкоджень. 
		 
		Обтяжуючі покарання обставини відсутні.
		 
		До пом`якшуючих покарання обставин суд відносить визнання вини і щире каяття, яке проявилось у критичному ставленні до вчиненого, висловленні глибокого жалю з приводу смерті ОСОБА_21 , вибаченні перед потерпілою ОСОБА_4 , відшкодуванні шкоди потерпілим ОСОБА_16 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , відшкодуванні витрат лікувального закладу на лікування потерпілих (а.с.58-60, т.1).
		 
		Враховуючи дані про обвинуваченого, який:
		- є особою з інвалідністю ІІІ групи,
		- виключно позитивно характеризується за місцем проживання, приймає активну участь у житті села під час військової агресії,
		- має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 
		- здійснював догляд і проживає із сином, який є особою з інвалідністю з дитинства,
		- вперше притягується до кримінальної відповідальності,
		- раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався,
		приймаючи до уваги час, який минув після дорожньо-транспортної пригоди, позицію усіх потерпілих, у тому числі і доньки померлого, які просять не призначати покарання пов`язане з реальним позбавленням волі, стан здоров`я обвинуваченого, який потребує оперативного втручання, його незадовільний майновий стан, оскільки після ДТП втратив можливість господарювати, що раніше було основним джерелом прибутку, поведінку обвинуваченого в судовому засіданні, яка засвідчила душевний біль з приводу смерті іншої особи, з огляду на реалії сьогодення, коли в умовах воєнного стану сім`я із неповнолітніми дітьми і особою з інвалідністю не може залишитись без підтримки батька і чоловіка, суд вважає необхідним призначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк наближений до мінімального і застосуванням звільнення від відбування основного покарання на підставі ст.75 КК України з випробуванням на максимальний строк  три роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
		 
		Одночасно, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_11 , який 13.08.1992 отримав посвідчення водія категорії В1,В,С1,С, додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. 
		 
		На переконання суду таке покарання буде справедливим, відповідатиме вимогам закону, принципам обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім.
		 
		Суд розуміє позицію прокурора, який вимагаючи призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі, вказує на кількість потерпілих, грубість порушення правил дорожнього руху і не визначальний характер думки потерпілих у зазначеній категорії справ. Проте, одним із загальнолюдських вимірів права і визначальним регулятором суспільних відносин є справедливість.
		 
		Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 №15-рп/2004 зазначив, що справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений склад злочину і рамки покарання відповідають один одному, а й те, що покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного.
		 
		Адекватність покарання оцінюється через призму мети покарання, яка згідно із ч.2 ст.50 КК України полягає не лише у карі, але й виправленні і запобіганні вчиненню подібних злочинів обвинуваченим та іншими особами.
		 
		ОСОБА_11 з огляду на його вік, сімейний стан, стан здоров`я, спосіб життя, рід занять, поведінку у суспільстві, поведінку в судовому засіданні, не потребує ізоляції від суспільства заради виправлення. Кара, як мета покарання, досягнута шляхом ухвалення обвинувального вироку, визначення максимального іспитового строку і застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк.
		 
		Заявлений потерпілою ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_8 , цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, з таких мотивів. 
		 
		У позові потерпіла просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 3500 000 гривень спричиненої злочином моральної шкоди.
		 
		Позов мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого вона втратила близьку особу ОСОБА_23 , з яким проживала без реєстрації шлюбу однією сім`єю близько двох років, крім того, внаслідок отриманих тілесних ушкоджень втратила можливість працювати швачкою, залишилась без джерела доходу, змушена була докладати значних зусиль для зміни звичного способу життя, проходила курс психологічної підтримки після пережитого нервового і душевного потрясіння. 
		 
		Обвинуваченим подано відзив на цивільний позов, в якому він, не заперечуючи права потерпілої на отримання справедливого відшкодування заподіяної моральної шкоди, вважає заявлений розмір відшкодування суттєво завищеним та необґрунтованим. 
		 
		Згідно із положеннями ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		 
		Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому (ч.1 ст.129 КПК України).
		 
		Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		 
		Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		 
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
		 
		За змістом поданої ОСОБА_4 позовної заяви спричинена їй моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку із :
		1) отриманою травмою кисті руки, що позбавило можливості надалі працювати швачкою,
		2) душевних стражданнях, нервових розладах у зв`язку з втратою ОСОБА_23 , з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах.
		 
		Згідно із ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		За правилами ч. 2ст. 1168 ЦКУкраїни моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		 
		В судовому засіданні на підставі наданих стороною обвинувачення доказів встановлено, що потерпіла внаслідок ДТП отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		Також на підставі поданих потерпілою ОСОБА_4 доказах встановлено, що вона проживала з ОСОБА_24 однією сім`єю з 2018 року.
		 
		Таким чином потерпіла має право на відшкодування моральної шкоди з обох підстав.
		 
		При визначенні конкретного розміру відшкодування суд керується таким.
		 
		Згідно полісу АМ/7519066 від 13.08.2018 (а.с.6 т.3) цивільно-правова відповідальність обвинуваченого ОСОБА_11 , як водія і заподіювача шкоди, була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА».
		 
		Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		 
		Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» належить до сфери обов`язкового страхування.
		 
		Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон №1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників.
		 
		Відповідно до ст.6 Закону №1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
		 
		Настання страхового випадку слугує в силу статті 979 ЦК підставою для виплати страхувальникові чи іншій, визначеній у договорі страхування особі, страховиком страхової виплати.
		 
		У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		 
		Згідно зістаттею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. 
		 
		Відповідно до п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим), при цьому загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку (4173 х12=50076 грн), і виплачується рівними частинами.
		 
		Відповідно до ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.
		 
		Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно ізЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
		 
		В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. 
		 
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
		 
		Наведене узгоджується з позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі N 755/18006/15-ц.
		 
		Враховуючи положення законодавства щодо суми регламентованої виплати, приймаючи до уваги страховий ліміт, оцінюючи глибину та характер пережитих потерпілою душевних страждань, пов`язаних з протиправними діями обвинуваченого, істотністю вимушених змін у її житті через втрату основної роботи, та смерть близької людини, суд вважає необхідним визначити розмір компенсації моральної шкоди на рівні 250000 грн. В решті позову слід відмовити.
		 
		Строк дії обраного щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання закінчився, в подальшому не продовжувався.
		 
		Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ст.124 КПК необхідно стягнути з обвинуваченого. 
		 
		Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		 
		Керуючись статтями 374,375 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Визнати  ОСОБА_11  винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
		 
		На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання.
		 
		Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.
		 
		Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_4 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень компенсації моральної шкоди.
		 
		Стягнути з ОСОБА_11 в доход держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз №27 від 20.05.2020 в розмірі 1307,60 грн., №94 від 10.10.2019 в розмірі 1570,10 грн., №132 від 07.05.2020 в розмірі 1961,40 грн., №8239 від 18.03.2021 в розмірі 2745,76 грн., №СЕ-19/103-21/543-ІТ від 19.02.2021 в розмірі 1307,60 грн., №422 від 11.01.2020 в розмірі 3768,24 грн., №423 від 03.01.2020 в розмірі 3768,24 грн., №420 від 19.11.2019 в розмірі 2512,16 грн.
		 
		Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 25.06.2019 на речові докази.
		 
		Речові докази :
		- напівпричіп «Schwarzmuller SPA-3E», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що зберігається на території ТОВ «ВО «Ковельсільмаш», повернути власнику - ТОВ «Негабарит  Сервіс».
		- автомобіль «Citroen C4 Grand Picasso», реєстраційний номер НОМЕР_4 , повернути потерпілій ОСОБА_25 (доньці ОСОБА_21 )
		- автомобіль «Fiat Ducato», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути обвинуваченому ОСОБА_11 .
		 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного судучерез Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...