Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 208/8229/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано судом: 29.07.2022. Зареєстровано: 30.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 15.08.2022
Номер судового провадження: 2/208/907/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 208/8229/21 
		№ провадження 2/208/907/22 
		 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		13 липня 2022 р. м. Кам`янське
		 
		Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в складі: Головуючого, судді  Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні Грищенко О.Л., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Стислий виклад позиції позивача та відповідача
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 20 січня 2020 року 24 вересня 2019 року установлено дві коронки вартістю 4500 грн. на імплант в області 1.4 та 1.5 зубів та стандартних абатментах. Коронки бути встановлені на абатмент та формуватель десни, що є порушенням технології з імплантації зубів яка складається з декількох етапів. Відповідно до акту виконаних робіт № 3 від 12.08.2020 року клініки Стоматологія Н-+ йому було виконано фіксацію 2 МК коронок на абатмент і формуватель десни, робота виконана в іншій клініці область 1.4 та 1.5 зубів на загальну суму 320 грн.; відповідно до акту виконаних робіт № 2 від 25.08.2021 року клініки Стоматологія Н+ йому було виконано фіксацію 2 МК коронок на абатмент і формуватель десни, робота виконана в іншій клініці область 1.4, 1.5 зубів на загальну суму 320 грн. За повторну фіксацію 2МК коронок в клініки Стоматологія Н+ він сплатив 640 грн. Для належного протезування в області 1.4, 1.5 зубів необхідно замінити коронок на цих імплантат що передбачає зняття МК коронок вартістю 2 х 250=500 грн., установка нових абатментов 2 х1700=7200 грн. Усього для переробки неякісних послуг з імплантації в область 1.4, 1.5 зубів потрібно витратити 11 100 грн., неякісні послуги з протезування в області 1.4, 1.5 зубів та їх фіксації потребують додаткових зусиль та витрат та становить витрати 11 740 грн. Окрім цього, вважає, що йому також спричинена й моральна шкода, яка виражена тривалим дискомфортом пацієнта, позбавлення привичного способу життя, постійної тривоги за втрати коронок, оцінює в 11 740 грн.
		Тому просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь кошти у розмірі 11 100 грн., що необхідно для переробки неякісних послуг по встановленню коронок на імплант в області 1.4, 1.5 зубів в клініці Стоматологія Н+, яку 24 вересня 2019 року виконала клініка стоматології Vitalis; стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь кошти у розмірі 640 грн., які були витрачено ним для фіксації 2МК коронок в області 1.4, 1.5 зубів в клініці Стоматологія Н+, яку 24 вересня 2019 року виконала клініка стоматології Vitalis; стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на його користь кошти у розмірі 11 740 грн. в рахунок погашення моральної шкоди. 
		Позивач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просить суд розглянути справу за його відсутність та вимоги підтримує просить їх задовольнити.
		 
		Відповідач у судове засідання не з`явився, надав суду заяву, у якій просить суд розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, в частині стягнення матеріальної шкоди не заперечує, але в частині стягнення моральної шкоди просить суд відмовити.
		 
		Процесуальні дії суду
		Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 жовтня 2021 року відкрито провадження по справі.
		 
		Обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин
		В судовому засіданні встановлено, що відповідно до акту виконаних робіт № 1 від 20 січня 2020 року позивачу ОСОБА_1 24 вересня 2019 року установлено дві коронки вартістю 4500 грн. на імплант в області 1.4 та 1.5 зубів та стандартних абатментах.
		Відповідно до акту виконаних робіт № 3 від 12.08.2020 року клініки Стоматологія Н-+ йому було виконано фіксацію 2 МК коронок на абатмент і формуватель десни, робота виконана в клініці область 1.4 та 1.5 зубів на загальну суму 320 грн.; відповідно до акту виконаних робіт № 2 від 25.08.2021 року клініки Стоматологія Н+ йому було виконано фіксацію 2 МК коронок на абатмент і формуватель десни, робота виконана в іншій клініці область 1.4, 1.5 зубів на загальну суму 320 грн.
		Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. 
		Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та предметом позову є стягнення матеріальної та моральної шкоди. 
		Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення Цивільного Кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів».
		Оцінка суду
		Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, в частині визнання відповідачем позову, в іншій частині позову щодо стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити з огляду на наступне.
		За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Відповідно до визначення термінів у статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» недолік - це будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
		гарантійний строк - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов`язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв`язку з введенням її в обіг;
		істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
		Відповідно до вимог статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
		У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
		Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
		За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
		Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.
		Зазначені вимоги можуть бути пред`явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.
		Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
		Так, як встановлено в судовому засіданні відповідачем на виконання вимог ст. 81 ЦПК України не надані підтвердження того, неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
		Окрім цього, відповідачем на адресу суду надана заява, в якій останній не заперечує щодо вимог позивача про відшкодування коштів у розмірі 11 100 грн. та 640 грн.
		Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
		Так, з урахуванням викладеного та того, що відповідач визнає вимоги позивача про відшкодування йому коштів у розмірі 11 100 грн. та 640 грн., вказані вимоги підлягають задоволенню.
		Щодо моральної шкоди суд зазначає наступне.
		Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом. Тобто законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
		Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
		Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
		Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Відповідно до пунктів 18, 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» термін «продукція» у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
		За змістом частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства
		Статті 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
		Отже, моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
		Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц.
		Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Згідно до вимог стаття 4 «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо) (стаття 22 ЦК України).
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
		1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
		2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
		3) в інших випадках, встановлених законом.
		Крім того, у пунктах 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
		Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. 
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. 
		Але, з вимог позивача не вбачається, що спричинення моральної шкоди виникло у зв`язку з неналежним виконання відповідачем своїх обов`язків, що також не доведено в судовому засіданні та чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, з чого позивач виходить, що саме в такій грошовій сумі оцінює заподіяну йому шкоду. Позивач також не довів умов для стягнення моральної шкоди, зокрема не надав належних доказів на підтвердження існування причинного зв`язку між завданою шкодою і протиправними діяннями заподіювача (відповідача) та його вини у її заподіянні.
		Ст.ст.76, 80 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		Ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
		Судовий збір.
		З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 992,40 грн.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 76, 80, 81, 141, 263, 264, 265, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП  НОМЕР_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 11 740 (одинадцять тисяч сімсот сорок) грн. 00 коп.
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, відмовити.
		 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду. 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		 
		 
		Відомості сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП  НОМЕР_2 .
		Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , Ідентифікаційний код НОМЕР_1  
		 
		 
		 
		Суддя                                              Похваліта С. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...