Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/6220/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про виселення (вселення).
Надіслано судом: 29.07.2022. Зареєстровано: 30.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 28.07.2022
Номер судового провадження: 22-ц/803/4754/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/4754/22 Справа № 199/6220/21   Суддя у 1-й інстанції - Подорець О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Барильська  А. П.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 липня 2022 року                                м. Дніпро
		 
		   Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого  судді: Барильської А.П.,
		суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
		секретар судового засідання: Астатурян А.В.,
		 
		сторони:
		позивач: Публічне акціонерне товариство Дніпрометиз
		відповідач: ОСОБА_1 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпрометиз нарішення Амур-Нижньодніпровськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 04квітня 2022року,яке постановленосуддею ПодорецьО.Б.у містіДніпро,відомості щододати складанняповного текстурішення судуматеріали справине містять,-
		                                   
		                   В С Т А Н О В И В
		   
		   У серпні 2021 року ПрАТ Дніпрометиз звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , який в подальшому уточнили та просили суд розірвати договір найму житла № 82/20 від 01.08.2020 року, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 та виселити відповідача з кімнати АДРЕСА_1 , без надання іншого приміщення; стягнути з відповідача на користь позивача оплату за проживання у гуртожитку за договором найму житла № 82/20 від 01.08.2020 року у розмірі 12 095, 89 грн., стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
		   В обґрунтування позову посилалися на те, що на балансі ПрАТ «Дніпрометиз» перебуває гуртожиток, розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Проживання громадян у гуртожитку здійснюється на підставі договорів найму житла, укладених між позивачем, як балансоутримувачем гуртожитку, та громадянами, які виявили бажання вселитися до гуртожитку.
		   01.08.2020 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір найму житла № 82/20, відповідно до якого Наймодавець передає, а Наймач за встановлену цим Договором плату приймає під особисту і матеріальну відповідальність на період свого тимчасового проживання житло в гуртожитку і право користування усіма видами комунально-побутових послуг, допоміжними приміщеннями, конструктивними і архітектурними елементами будинку, інвентарем, майном, приладами та устаткуванням (п. 1.1. Договору).
		   Пунктами 1.2., 1.3. Договору визначено, що під житлом у цьому Договорі розуміється окрема кімната у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3 ; житло передається Наймачеві в платне користування на період з 01.08.2020 року до 01.08.2021 року.
		   Згідно з п.1.4. Договору, плата за користування житлом встановлюється Наймодавцем розрахунковим шляхом і доводиться до Наймача у рахунках-повідомленнях та сплачується Наймачем регулярно до 28 числа звітного місяця. До складу плати за користування житлом включаються витрати Наймодавця на обслуговування і ремонт будинку, в якому знаходиться житло, а також витрати на оплату комунальних та інших послуг (в т.ч. електроенергія, вивіз сміття тощо). Рахунок-повідомлення виставляється Наймодавцем Наймачеві на початку звітного місяця (до 10 числа) і містить інформацію щодо залишку коштів чи заборгованості по платежам за попередній період та розмір рекомендованого платежу за користування житлом у звітному місяці.
		   Розмір плати за користування житловими приміщеннями в гуртожитку позивач розраховує на підставі наказу генерального директора ПАТ «Дніпрометиз» № 155 від 31.07.2015, яким встановлено, що з 01.08.2015 року плата за проживання у гуртожитку визначається виходячи з: витрат на утримання 1 м2 (з урахуванням місць загального користування); вартості спожитих енергоресурсів (згідно виставлених рахунків); оплати послуг сторонніх організацій (згідно виставлених рахунків); оплати за вивіз сміття (згідно виставлених рахунків). Послуги сторонніх організацій нараховуються виходячи з їх місячної вартості та кількості людей, які проживають в гуртожитках.    Встановлено розмір плати за утримання 1 м2 у сумі 1,18 грн. з ПДВ за місяць для осіб, які проживають в гуртожитках.».
		   У зв`язку з неналежним виконанням вимог договору, заборгованість відповідача складала 12 095, 89 грн..    Всупереч вимогам договору, станом на теперішній час, відповідач продовжує проживати в гуртожитку. Тому просили задовольнити позовні вимоги.
		   Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 квітня 2022 року позовні вимоги ПрАТ «Дніпрометиз» задоволені частково.
		   Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Дніпрометиз» заборгованість за договором найму житла №82/20 від 01.08.2020 року в розмірі 12 095 (дванадцять тисяч дев`яносто п`ять) грн. 89 коп.
		   Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Дніпрометиз» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
		   В іншій частині позову  відмовлено.
		   В апеляційній скарзі позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору найму житла та виселення відповідача з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін.
		   Зазначає, що висновок суду першої інстанції про передчасність позовних вимог в частині розірвання Договору та виселення відповідача з гуртожитку через те, що позивач не надав суду доказів попередження відповідача про дострокове розірвання Договору та те, що позивач не ставив питання про припинення дії Договору, не відповідає дійсним обставинам справи.
		   Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
		   Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором найму житла №82/20 від 01.08.2020 року не оскаржується, тому відповідно до ст.367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. 
		   Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
		   Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що гуртожиток, розташований за адресою : АДРЕСА_2 , станом на 01.08.2021 року, перебуває на балансі ПрАТ Дніпрометіз, (а.с. 5).
		   01.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір найму житла №82/20. (а.с. 8).
		   Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інфоррмації про реєстрацію місця проживання террииторіального органу ДМС від 06.09.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.34)
		   Відповідно до п.2.2.4 Договору найму житла №82/20 від 01.08.2020 року, відповідач зобов`язалась не пізніше 28 числа кожного місяця користування житлом вносити плату за його користування. У разі прострочення внесення плати за користування житлом наймач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день і за весь період такого прострочення. (а.с.8,9)
		   Згідно п.5.5 Договору, він підлягає розірванню достроково на вимогу наймодавця з попередженням наймача за два місяці у разі,лати за користування житлом більше ніж за два місяці.
		   Як вбачається із матеріалів справи, за період з серпня 2021 по січень 2022 року заборгованість складала 12 095, 89 грн..
		   Звертаючись до суду з позовом, позивач посилався на те, що відповідач протягом шести місяців не сплачує за користування кімнатою у гуртожитку, а тому, відповідно до ч.1 ст. 821 ЦК України, договір найму підлягає розірванню є виселенням відповідача та стягненням з неї на користь позивача заборгованості.
		   Відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору найма житла та виселення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач після закінчення строку дії договору найму, продовжувала проживати у гуртожитку та позивач не звертався до відповідача з пропозицією щодо припинення дії Договору, дія Договору пролонгована на новий строк, та позивачем не надано належних доказів попередження відповідача про дострокове розірвання Договору найму житла в строк, передбачений ст.822 ЦК України, а тому позовні вимоги в частині розірвання Договору найму житла №82/20 від 01.08.2020 року та виселення ОСОБА_1 з кімнати 18 гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , без надання іншого житлового приміщення, є передчасними. 
		   Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		   Відповідно до ст.47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
		   Згідно ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
		   Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на повагу до його приватного і сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		   Поняття житло не обмежується приміщенням, яке законно займано або створено. Чи є конкретне місце проживання житлом, яке підлягає захисту на підставі п.1 ст..8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла. Концепція житла має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві. Враховуючи, що виселення є серйозним втручанням у право особи на повагу до її житла, Суд надає особливої ваги процесуальним гарантіям, наданим особі в процесі прийняття рішення.     Зокрема, навіть якщо законне право на зайняття приміщення припинено, особа вправі мати можливість, щоб співмірність заходу була визначена незалежним судом у світлі відповідних принципів ст.8 Конвенції. Відсутність обґрунтування в судовому рішенні підстав застосування законодавства, навіть якщо формальні вимоги було дотримано, може серед інших факторів братися до уваги при вирішенні питання, чи встановлено справедливий баланс заходом, що оскаржується (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, 44, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).
		   Отже, житло є невід`ємною складовою особистого життя людини, яка має природне право жити так, як бажає, бути захищеною від оприлюднення фактів особистого життя. Але це неможливо без поваги до її житла, де значною частиною проходить це особисте життя, і тому людина має таке ж природне право не тільки на саме житло, а й на недоторканність його.
		   Статтею 810 ЦКУкраїни передбачено,що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
		   Згідно статті811ЦК України, договір найму житла укладається у письмовій формі.
		   Відповідно до ч.3ст.815ЦК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.
		   Статтею 820 ЦК України встановлено, що розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла.
		   Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за найм житла, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.
		   Одностороння зміна розміру плати за найм житла не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		   Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла.
		   Частиною 2 статті 825 ЦК України передбачено, що договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі, зокрема, невнесення наймачем плати за найм житла за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази;
		   Пред`являючи позов, позивач посилався на те, що відповідач протягом шести місяців не вносить оплату за користування житлом, що є підставою для дострокового розірвання договору і виселення відповідача з жилого приміщення.
		   Натомість, як вбачається з умов Договору найму житла №82/20 від 01.08.2020 року, 
		згідно п.5.5 Договору, одним із умов дострокового його розірвання є невнесення наймачем плати за користування житлом більше ніж за 2 місяці, адже дострокове розірвання договору, на вимогу наймодавця, можливе лише за умови попередження наймача за 2 місяці.
		   Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів попередження наймача про дострокове розірвання договору найму житла в строк, передбачений ст.822 ЦК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
		   З огляду на вищенаведене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що висновок суду першої інстанції про передчасність позовних вимог в частині розірвання Договору та виселення відповідача з гуртожитку через те, що позивач не надав суду доказів попередження відповідача про дострокове розірвання Договору та те, що позивач не ставив питання про припинення дії Договору, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено, що пунктом 5.5 Договору найму житла № 82/20 від01.08.2020 року передбачені умови дострокового розірвання Договору, зокрема, невнесення наймачем плати за користування житлом більше ніж за 2 місяці. При цьому наймодавець зобов`язаний за два місяці попередити про це наймача.
		   Однак, матеріали справи не містять відомостей щодо належного повідомлення відповідача про дострокове розірвання договору найму. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені позовні вимоги є передчасними.
		   На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. 
		   Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		   Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		   Апеляційну скаргуПриватного акціонерноготовариства Дніпрометиз  залишити без задоволення.
		   Рішення Амур-Нижньодніпровськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 04квітня 2022року- залишити без змін.
		   Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
		   Повний текст постанови складений 29 липня 2022 року.
		 
		Головуючий: А.П. Барильська
		 
		Судді:                                 Н.М. Деркач
		 
		                                    Т.Р. Куценко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...