Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/8715/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2022. Зареєстровано: 30.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 27.07.2022
Номер судового провадження: 11-кп/4808/262/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021090010000232

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 344/8715/21 
		Провадження № 11-кп/4808/262/22 
		Категорія ч. 1 ст. 307 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач Повзло 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 липня 2022 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду
		в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12021090010000232 за апеляційною скаргою обвинуваченої на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2022 року яким
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Охтирка Сумської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянку України, з середньою освітою, непрацюючу, неодружену, згідно ст. 89 КК України раніше не судиму,
		визнано винуватою у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.302,ч.1ст.307КК України, із застосуваннямч.1ст.69КК України та підставі ч.1 ст. 70КК України призначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		Вирішено питання про речові докази відповідно до ст. 100 КПК України. 
		Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 2615 гривень витрат на проведення судових експертиз,
		з участю прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченої ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Обвинувачена ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просять змінити вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2022 року в частині призначеного покарання і змінити на більш м`яке покарання, а саме не пов`язане з триманням під вартою в Установі виконання покарань № 12. Зауважує, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що обвинувачена ОСОБА_6 на даний час перебуваєте у стані вагітності.
		Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_9 створила та утримувала місце розпусти з метою наживи, а також незаконно придбала, зберігала з метою збуту та незаконно збула психотропну речовину. Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
		ОСОБА_6 в листопаді 2020 року, під приводом проживання спеціально орендувала квартиру АДРЕСА_2 , де створила та утримувала місце розпусти. З даного періоду часу ОСОБА_6 будучи впевненою в безкарності своїх дій, надавала там сексуальні послуг за грошову винагороду особам, з якими домовлялася в телефонному режимі за номерами телефонів мобільних операторів ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_1 та ТОВ «Лайфселл» НОМЕР_2 , які були опубліковані нею за допомогою оголошень на інтернет сайті «www.ukrgo.соm» про надання сексуальних послуг за грошову винагороду.
		04 грудня 2020 року близько 15.00 год, ОСОБА_6 в ході розмови по мобільному телефону із ОСОБА_10 отримала прохання про надання послуги сексуального характеру за грошову винагороду раніше не знайомому їй чоловіку, яким виявився ОСОБА_11 , на що ОСОБА_6 погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру квартирі АДРЕСА_2 , за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень. ОСОБА_11 04 грудня 2020 року близько 16.20 год. прибув до помешкання за вище вказаною адресою, де ОСОБА_6 надала йому послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти в розмірі 1500 гривень, якими мала намір розпорядитись на власний розсуд. Крім того, 22 січня 2021 року близько 15.00 год. ОСОБА_6 в ході розмови по мобільному телефону із ОСОБА_10 отримала прохання про надання послуги сексуального характеру за грошову винагороду ОСОБА_11 , на що ОСОБА_6 погодилася та повідомила, що надає послуги сексуального характеру квартирі АДРЕСА_2 , за грошову винагороду в розмірі 1500 гривень. ОСОБА_11 22 січня 2021 близько 16.00 год. прибув до помешкання за вище вказаною адресою, де ОСОБА_6 надала йому послуги сексуального характеру, за що отримала від останнього грошові кошти в розмірі 1500 гривень, якими мала намір розпорядитись на власний розсуд.
		Окрім того, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах незаконно придбала паперовий згорток із порошкоподібною речовиною, яка містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігала у невстановленому місці з метою незаконного збуту. В подальшому, 04 грудня 2020 року приблизно о 17.00 год ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , під час надання сексуальних послуг ОСОБА_11 за грошову винагороду, діючи умисно усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, незаконно збула ОСОБА_12 паперовий згорток порошкоподібною речовиною, який згідно висновку експерта № СЕ-19/109/11/2-1196НЗ/20 від 15 грудня 2020 року містить психотропну речовину, обіг якого обмежено - амфетамін в кількості 0,0222 грама.
		 
		Під час апеляційного розгляду: 
		- обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_8 просили задовольнити апеляційну скаргу;
		- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її необґрунтованою.
		Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
		Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Розгляд кримінального провадження проводився в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, відповідно, фактичні обставини скоєного  ОСОБА_6 діяння, доведеність її вини та кваліфікація дій за частинами статті КК України,за якими вона визнана винуватою, у поданій апеляційній скарзі не оспорюється і апеляційним судом не перевіряється.
		В апеляційній скарзі обвинувачена  ОСОБА_6 висловила незгоду з вироком суду в частині призначеного покарання.
		За приписами ч. 1 ст.370КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Суд першої інстанції, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винної та обставини, що пом`якшують покарання, а також позицію прокурора.
		Зокрема, суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України є за ч. 2 ст. 302 КК України є нетяжким злочином, за ч. 1 ст. 307 КК України - тяжким злочином; дані про особу винної, зокрема те, що обвинувачена згідно ст. 89 КК України раніше не судима, не працює, неодружена, на утриманні нікого немає, на обліку в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» не перебуває, амбулаторну допомогу не отримує; на обліку в КНП «ПНЦ ІФ ОР» не перебуває; щире каяття та відсутність негативних наслідків, що підтверджено також прокурором у судовому засіданні як обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Суд першої інстанції дійшов переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченої ОСОБА_6 можливе лише при ізоляції її від суспільства і їй необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі.
		У ст.17Закону від23лютого 2006року «Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
		У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		Частинами 1 та 2 ст. 65 КК України визначено, що суд призначає покарання:
		1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
		2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
		3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
		За приписами ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що суд першої інстанції дотримався вказаних вище вимог закону.
		Покарання обвинуваченій  ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 307 КК України призначено з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у межах, установленої у санкції частини статті.
		На думкусуду апеляційноїінстанції,виходячи ізконкретних обставинта тяжкостікримінальних правопорушень,даних проособу обвинуваченої ОСОБА_6 , обставин, що пом`якшують покарання, призначене обвинуваченій покарання за ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 307 КК України є законним та відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання згідно з ст. ст. 50, 65 КК України. 
		Призначене покарання обвинуваченій  ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає принципу індивідуалізації покарання, принципу співрозмірності конкретних злочинних діянь, вчинених ним, з покаранням, призначеним останньому, та справедливим.
		Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
		Застосування ст. 69 КК України можливе лише за наявності у кримінальному провадженні виняткових обставин, які дають підстави розраховувати на досягнення мети покарання. При цьому, наявні обставини, що пом`якшують покарання, мають істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого. Ці обставини надають специфічних особливостей, які свідчать, що вчинене діяння виходить за межі типових злочинів такого виду і ступінь його тяжкості порівняно з ними значно менший.
		Суд першої інстанції вмотивовано призначив обвинуваченій ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст. 69 КК України.
		Додана під час апеляційного розгляду Довідка начальника філії Державної Установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській та Тернопільській областях від 01 липня 2022 року № 1022/ЧН-22, дійсно підтверджує факт перебування на час апеляційного розгляду обвинуваченої ОСОБА_6 на 20 (двадцятому) тижні вагітності.
		Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 79 КК України у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.
		Разом з тим, застосування ст. 79 КК України є правом суду, а не обов`язком. 
		На переконання колегії суддів призначене судом першої інстанції покарання, з застосуванням ст. 69 КК України є таким, що відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, є справедливим та таким, що не підлягає до подальшого пом`якшення, оскільки таке не може забезпечити виконання завдань КК України, що передбачено ч. 1 ст. 1 КК України.
		Так, перевіряючи міру покарання обвинуваченій ОСОБА_6 суд апеляційної інстанції вважає, що стан вагітності не може бути підставою подальшого пом`якшення покарання.
		За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання обвинуваченій  ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим і підстави для його зміни призначеному судом першої інстанції відсутні.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Керуючись ст. ст. 405, 407 419 КПК України, колегія суддів,
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченої  ОСОБА_6 ,залишити без задоволення.
		Вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 квітня 2022 року щодо  ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 302, ч. 1 ст. 307 КК України, залишити без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
		 
		Судді ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...