Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 283/2957/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Домашнє насильство.
Надіслано для оприлюднення: 29.07.2022. Зареєстровано: 30.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 30.08.2022
Номер судового провадження: 1-кп/283/78/2022
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021060510000275

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 283/2957/21
		Провадження №1-кп/283/78/2022
		В И Р О К
		І м е н е м У к р а ї н и
		    29 липня 2022 року             м. Малин
		Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 09.11.2021 за № 12020060510000275 по обвинуваченню:
		ОСОБА_4 , уродженця с. Великий Яблунець Ємільчинського району та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працюючого, судимого вироками Малинського районного суду від 01 липня 2013 року за ч.2 ст.194КК України до 04 років позбавлення волі, від 27 травня 2020 року за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі,
		в вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 28 Конституції України, якою передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», безпричинно, умисно і систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , за їхнім спільним місцем проживання в АДРЕСА_1 , що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості життя потерпіло. Так, ОСОБА_4 , неодноразово перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи підґрунтя, вчиняв відносно матері  ОСОБА_5 , дії, виражені у словесних образах, погрозах, із застосуванням нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, чим викликав у потерпілої побоювання за свою безпеку, спричинивши їй емоційну невпевненість та нездатність себе захистити. 
		Зокрема, ОСОБА_4 систематично, а саме: 11 лютого 2021 року близько 19 години, 18 лютого 2021 року близько 19 години, 23 червня 2021 року о 21 годині 15 хвилин, 06 липня 2021 року близько 08 години, перебуваючи за місцем свого проживання, в стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашньою насильства, ображав словами нецензурної лайки свою матір, погрожував їй фізичною розправою, тим самим завдав шкоду її психічному здоров`ю. Під час вчинення домашнього насильства у вказані вище дні потерпіла викликала працівників поліції, які припиняли протиправні дії ОСОБА_4 та складали щодо нього протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вчинення вказаних адміністративних правопорушень постановами Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2021, 15.07.2021 та 28.07.2021 ОСОБА_4 визнано винуватим та накладено адміністративні стягнення.
		Також, 08 листопада 2021 року о 10 годині обвинувачений, перебуваючи за місцем свого проживання в стані алкогольного сп`яніння, маючи прямий умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, ображав словами нецензурної лайки свою матір, та провокував бійку, чим завдав шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_5 .
		Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, визнав повністю.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 надав показання про те, що ображав матір, бо перебував у стані сп`яніння, а вона йому робила зауваження, що не влаштовується на роботу. Наразі себе погано почуває, бо вживає алкоголь.
		Потерпіла в судові засідання неодноразово не прибувала, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась судовими повістками, про причини неявки та їх поважність суд не повідомляла, із заявами та клопотаннями до суду не зверталася. Суд, з огляду на те, що неявка потерпілої у судове засідання не становила перешкод для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, відповідно до ст. 325 КПК України, постановив проводити розгляд обвинувального акта за відсутності потерпілої.
		Судом було досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, а саме: 
		-Витяг з ЄРДР;
		-Рапорт про прийняття повідомлення про кримінальне правопорушення;
		-постанову Малинського районного суду Житомирської області від 09.03.2021 року, якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 204 грн;
		- постанову Малинського районного суду Житомирської області від 15.07.2021 року, якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн;
		- постанову Малинського районного суду Житомирської області від 28.07.2021 року, якою ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 діб.
		Досліджені письмові докази підтверджують встановлені судом обставини кримінального правопорушення, що в свою чергу, в цілому, відповідає показанням, наданим самим обвинуваченим. 
		Відповідно до ч.1 ст.1Закону України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
		Оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні домашнього насильства - умисних систематичних дій щодо психологічного насильства відносно матері  ОСОБА_5 , якими спричинено потерпілій систематичні психологічні страждання, повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України.
		Крім того, судом у судовому засіданні було досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме:
		- копію паспорта;
		- характеристику, видану Чоповицькою селищною радою, якою стверджується, що ОСОБА_4 проживає з матір`ю, притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, скарг від сусідів не надходило, на даний час не працює, повагою та авторитетом не користується;
		- вимогу про судимості та вирок Малинського районного суду Житомирської області від 27.05.2020, відповідно до яких ОСОБА_4 притягувався до кримінальної відповідальності вироками Малинського районного суду від 01 липня 2013 року за ч.2 ст.194КК України до 4 років позбавлення волі, від 27 травня 2020 року за ст. 126-1 КК України до 1 року обмеження волі; звільнений 10.02.2021 умовно-достроково на підставі ухвали Бердичівського міськрайонного суду від 02.02.2021, невідбутий строк  5 місяців 14 днів.
		При обраннівиду таміри покаранняобвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який законом віднесено до нетяжких злочинів, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
		Пом`якшуючих покарання обставин судом не встановлено. 
		Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обставини, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки такі обставини в даному злочині носить лише формальний характер та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. 
		Так, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. 
		Однак, як у матеріалах провадження відсутні дані, що обвинувачений намагався відшкодували збитки потерпілій, так і в ході розгляду провадження з поведінки обвинуваченого не встановлено його щирого розкаяння у вчиненому. 
		Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 є повторність, рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.
		Суд також вважає за необхідне виключити з обвинувачення таку обтяжуючу обставину, як вчинення злочину щодо особи з інвалідністю, оскільки стороною обвинувачення не доведено належними доказами вказану обставину.
		Суд враховує, що обвинувачений, будучи засудженим за вчинення домашнього насильства та звільнений умовно-достроково, не зробивши для себе належних висновків, після звільнення з місць відбування покарання протягом року систематично (3 рази) притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства відносно своєї матері, що свідчить про його стійку антисоціальну позицію, небажання виправлення та нездатність до стійкої правомірної поведінки.
		Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують, та наявність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі. 
		Суд враховує, що ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання за попереднім вироком умовно-достроково 10.02.2021, з невідбутою частиною покарання 5 місяців 14 днів, а вже 11.02.2021 вчинив домашнє насильство відносно матері; а до 24.07.2021 (закінчення строку невідбутої частини покарання) вже двічі був притягнутий до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.
		Таким чином, при призначенні остаточного покарання підлягає застосуванню ч. 4 ст. 81 КК України, якою визначено, що у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу. Невідбута частина покарання у виді обмеження волі підлягає переведенню за правилами ст.72 КК України у позбавлення волі.
		Підстав для застосування статті 75КК України суд не вбачає.
		Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 під час судового розгляду не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати та речові докази відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Малинського районного суду Житомирської області від 27.05.2020, переведеної за правилами ст. 72 КК України з обмеження волі у позбавлення волі, призначити  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.
		Початок строку відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання  моменту затримання.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		   Вирок може бути оскаржений протягом 30(тридцяти)днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги. 
		Суддя  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...