Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/2240/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 28.07.2022. Зареєстровано: 30.07.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.08.2022.
Дата набрання законної сили: 20.07.2022
Номер судового провадження: A/855/27987/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/2240/20                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  20 липня 2022 року                                                                                            м. Київ
		 
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		          головуючий суддя                    Грибан І.О.
		          судді:                                        Беспалов О.О.
		                                                  Ключкович В.Ю. 
		          
		за участі:
		          секретар с/з                              Піскунова О.Ю.
		          позивач                               ОСОБА_1 
		          пр-к відповідача                     ОСОБА_2 
		 
		          розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді, -
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		           ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів(далі - АРМА, відповідач), в якому просив суд скасувати наказ АРМА від 18 грудня 2019 року №431/9-03-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновити його на роботі.
		          Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
		          Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		          В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що в порушення вимог ст.12 КАС України судом першої інстанції розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження,  яке призначене для розгляду справ незначної складності. Разом з тим, в силу приписів п.1 ч.6 ст.12 КАС України, справи щодо  прийняття громадян на публічну службу , в яких  позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище не є справами незначної складності.
		          Крім того, вказує що звільнення позивача відбулося за результатами оцінювання, яке проведено у відповідності з вимогами  ст.44 Закону України «Про державну службу»( в редакції від 19.09.2019 року). Оцінювання позивача т.в.о. голови АРМА ОСОБА_5 відбулося в межах повноважень останнього, з дотриманням принципів об`єктивності, достовірності, доступності та прозорості, за відсутності конфлікту інтересів. Також апелянтом наголошено, що фактичне звільнення позивача відбулося на наступний день після закінчення терміну дії листа тимчасової непрацездатності - 02 січня 2020 року.
		          В свою чергу, суд першої інстанції всіх обставин справи не з`ясував, наявним в матеріалах справи доказам належної оцінки не надав, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Тому просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове , яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
		          Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
		          Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року задоволено клопотання апелянта про розгляд справи у відкритому судовому засіданні та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 лютого 2022 року.
		          Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.
		           16 лютого 2022 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 16 березня 2022 року та протокольною ухвалою продовжено строк розгляду справи на 15 днів.
		          Розгляд апеляційної скарги 16 березня 2022 року не здійснювався, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року і наказу голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2022 року № 16 «Про встановлення особливого режиму роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану».
		          У зв`язку з тим, що 16 березня 2022 року розгляд апеляційної скарги не відбувся, судом призначено судове засідання на 29 червня 2022 року.
		           29 червня 2022 року у судовому засіданні оголошено по справі перерву до 20 липня 2022 року .
		          У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
		          Позивач у судовому засіданні повністю заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
		          Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
		          Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з березня 2017 року проходив державну службу в Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів(АРМА) на посаді начальника юридичного управління, яка відносить до посад державних службовців категорії «Б», підпорядкований безпосередньо керівнику АРМА.
		          Наказом від 18 грудня 2019 року № 431/9-03-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 », виданого тимчасово виконуючим обов`язки Голови АРМА ОСОБА_5 , позивача звільнено з посади начальника Юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до частини 6 статті 44 та пункту 3 частини 1, частини 3 та 5 статті 87, статті 89 Закону України «Про державну службу».
		          Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		          Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оцінювання  позивача проведено в порушення Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності №393, під час відсторонення позивача від виконання обов`язків та в умовах наявного конфлікту інтересів між позивачем та керівництвом АРМА.
		Справа розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін,  при цьому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, з огляду на наступне.
		Відповідно до ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі -  КАС України)    адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
		Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
		Відповідно до п.1 ч.6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ , в яких позивачем є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
		Як убачається з позовних вимог та матеріалів справи, спір між сторонами виник з правовідносин проходження позивачем публічної служби, зокрема щодо звільнення позивача з посади начальника Юридичного управління АРМА, яка відноситься до посад державної служби категорії «Б».
		Отже, даний спір мав бути розглянутий, з урахуванням вимог ст.12 КАС України, за правилами загального позовного провадження.
		Однак, судом першої інстанції ухвалою від 24 лютого 2020 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, чим порушено вимоги ст.12 КАС України.
		Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно п.4 ч. 1, абз.2 ч. 2 ст. 317 КАС України  підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
		Відтак, зважаючи на вищевикладене, оскільки судом першої інстанції в порушення вимог ст.12 КАС України розглянуто даний спір в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для його скасування, слід скасувати та ухвалити нову постанову.
		Розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		          Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України «Про державну службу» (далі - Закон № 889, у редакції від 19.09.2019року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
		          Відповідно до частин 1 та 2 статті 44 Закону № 889 результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри, виявлення потреби у професійному навчанні. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
		          Частинами 3, 5-7, 11 статті 44 Закону № 889 визначено, що оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу.
		          За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
		          У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
		          Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
		          Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
		          Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок), який визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання).         
		          Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В». 
		          На підставі Типового порядку  наказом АРМА від 14.11.2017 року №130 затверджено Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА та керівників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА(Порядок №130)
		          Також, наказом Національного агентства України з питань державної служби від 27 листопада 2017 року № 237 затверджено Методичні рекомендації щодо визначення завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», моніторингу їх виконання та перегляду. 
		          Після внесення відповідних змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» від 19 вересня 2019 року до Закону України «Про державну службу», Типовий порядок застосовується у тій частині, яка не суперечить нормам Закону. 
		          В свою чергу, відповідно до зазначених вище законодавчих змін, Порядок №130 визнано таким, що втратив чинність наказом АРМА від 23.08.2019 №393, яким  затверджено новий Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА та керівників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА(далі- Порядок 393).
		          Відповідно до пункту 7 Типового порядку визначено, що оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
		          За правилами пункту 9 Типового порядку оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
		          Згідно п.11-13 Типового порядку державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
		          Відповідно до п.15 Типового порядку для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).
		          Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року (п.16 Типового порядку).
		          За пунктом 34 Типового порядку завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами, зокрема, державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій «Б» і «В», - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).
		          Відповідно до п.36 Типового порядку визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби категорії «А», «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
		          Абзацом 1 п.37 Типового порядку передбачено, що для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду.
		          Згідно п.41 Типового порядку висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
		          Відповідно до п.47-49 Типового порядку у разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем відповідно до ст.11 Закону України «Про державну службу». Висновок скасовується суб`єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності.
		          Отже, за наведеного правового регулювання порядку проходження державним службовцем оцінювання, наявність негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності та нескасованого у визначеному законодавством порядку Висновку у частині оцінювання -  є безумовною підставою для припинення державної служби (звільнення) державного службовця.
		          Як встановлено колегією суддів, відповідно до наказу №114 від 25.05.2018 року, начальнику Юридичного управління АРМА ОСОБА_1 головою АРМА ОСОБА_4. 25 грудня 2018 року погоджено ОСОБА_1 . Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».  Вказані Завдання були попередньо обговорені з ОСОБА_1 , його було ознайомлено з ними під підпис.
		          Тобто, на момент визначення позивачу завдань і ключових показників діяв Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, затверджений наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 14 листопада 2017 року № 130 (далі - Порядок № 130).
		          Відповідно до п.14 Порядку № 130 завдання погоджуються безпосереднім керівником державним службовцям центрального апарату АРМА після їх обговорення з державним службовцем.
		          Згідно п.15 Порядку № 130 завдання і ключові показники державним службовцям центрального апарату АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б» та обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів визначаються Головою АРМА.
		          Так, позивачу було визначено наступні завдання з ключовими показниками результативності, ефективності та якості службової діяльності, а також визначено строк їх виконання - протягом 2019 року:
		           1. Організація та контроль за розробкою та схваленням нормативно-правового акта, який встановлює механізм звернення до іноземних судів в цивільному проваджені з метою замороження майна, яке знаходиться закордоном і має ознаки незаконного походження з України.
		           2. Організація та контроль за прийняттям та державною реєстрацією в Міністерстві юстиції України наказу АРМА «Про затвердження Положення про міжрегіональні територіальні управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».
		           3. Юридичне супроводження розробки покрокового плану дій із початку роботи міжрегіональних територіальних управлінь АРМА».
		          Наказом Голови АРМА ОСОБА_4 від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» зобов`язано визначити результати виконання завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році згідно Плану-графіку та затверджено список державних службовців, які займають посади державної служби «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА, які підлягають оцінюванню у 2019 році.
		          Відповідно до зазначеного наказу від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» центрального апарату АРМА та керівника міжрегіонального територіального управління АРМА у 2019 році» ОСОБА_1 , начальника Юридичного управління, було визначено як державного службовця, який підлягає оцінюванню у 2019 році.
		          Відповідно до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос визначення результатів виконання завдань службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» центрального апарату АРМА та які за посадою перебувають у підпорядкуванні Голови АРМА, період проведення оціночної співбесіди та ознайомлення із результатами оцінювання було заплановано з 20 по 29 листопада 2019 року.
		          За рішенням керівника органу здійснення заходів щодо організації проведення оціночної співбесіди, заповнення форми та ознайомлення з результатами оцінювання державних службовців, які займають посади керівників самостійних структурних підрозділів перенесено:
		          наказом АРМА від 29 листопада 2019 року № 376/9-03-ос «Про внесення зміни до додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос визначено по 06 грудня 2019 року;
		          наказом АРМА від 06 грудня 2019 року № 390/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 29 листопада 2019 року № 376/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос визначено по 11 грудня 2019 року;
		          наказом АРМА від 10 грудня 2019 року № 400/9-03-ос «Про внесення змін до додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос та визнання таким, що втратив чинність наказу АРМА від 06 грудня 2019 року № 390/9-03-ос» строк виконання пункту 3 розділу III додатку до наказу АРМА від 01 жовтня 2019 року № 297/9-03-ос визначено по 13 грудня 2019 року.
		           11 грудня 2019 року Т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_5 на ім`я начальника Юридичного управління ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення про дату оціночної співбесіди (12.12.2019 о 11:00 год.), а також складено Акт від 12.12.2019 із зазначеного.
		          У подальшому складено Акт від 12.12.2019 про неявку ОСОБА_1 на оціночну співбесіду 12.12.2019 о 11:00.
		           12 грудня 2019 року Т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_5 на ім`я начальника Юридичного управління ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення про дату оціночної співбесіди (12.12.2019 о 16:00 год.), а також складено Акт від 12.12.2019 із зазначеного.
		          У подальшому складено Акт від 12.12.2019 про повторну неявку ОСОБА_1 на оціночну співбесіду 12.12.2019 о 16:00.
		          У зв`язку з неявкою ОСОБА_1 на оціночну співбесіду оцінювання результатів виконання завдань ОСОБА_1 за 2019 рік здійснено без оціночної співбесіди на підставі визначених завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В».
		          За результатами виконання завдань державним службовцем начальнику Юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів ОСОБА_1 була виставлена негативна оцінка згідно із висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» та який за посадою перебуває у підпорядкуванні Голови АРМА у 2019 році, затвердженого наказом АРМА від 16 грудня 2019 року № 418/9-03-ос.
		          На підставі вищевказаного висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності тимчасово виконуючим обов`язки Голови АРМА ОСОБА_5 було видано наказ від 18 грудня 2019 року № 431/9-03-ОС «Про звільнення ОСОБА_1 », згідно з яким ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Юридичного управління центрального апарату Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до частини 6 статті 44 та пункту 3 частини 1, частини 3 та 5 статті 87, статті 89 Закону України «Про державну службу».
		          Щодо доводів позивача про відсутність повноважень  у тимчасово виконуючого обов`язки керівника ОСОБА_5 відносно проведення оціночної співбесіди та визначення результатів оцінювання позивача, суд зазначає наступне.
		          На переконання позивача, ОСОБА_5 перевищив свої повноваження начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів Агентства, оскільки шляхом видання наказу № 379/9-03-ос від 03 грудня 2019 року про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1146-р умисно безпідставно присвоїв собі повноваження керівника.
		          На час проведення оцінювання результатів службової діяльності позивача діяв Порядок № 393, відповідно до пункту 21 якого, визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов`язків за посадою державної служби «Б» або «В», здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
		          Згідно пункту 24 Порядку № 393 оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця та його письмового звіту, що подається у довільній формі.
		          Колегія суддів звертає увагу, що 02 грудня 2019 року до АРМА надійшло розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1137-р, згідно з яким ОСОБА_4 було відсторонено від виконання повноважень за посадою Голови АРМА на час здійснення дисциплінарного провадження.
		          Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1146-р на час відсторонення Голови АРМА виконання посадових обов`язків Голови АРМА покладено на начальника Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів АРМА ОСОБА_5 .
		          На виконання вищезазначених розпоряджень Кабінету Міністрів України підписано накази АРМА від 03 грудня 2019 року № 378/9-03-ос та № 379/9-03-ос «Про відсторонення від виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_4 » та «Про виконання повноважень за посадою Голови АРМА ОСОБА_5 ».
		          Крім того, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1382-р покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, виконання обов`язків Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, на начальника відділу моніторингу ефективності менеджменту активів зазначеного Агентства ОСОБА_5 .
		          При цьому, зазначені розпорядження КМУ у судовому порядку ніким не оскаржувались, тому є чинними, що спростовує аргументи позивача з приводу повноважень ОСОБА_5 на час проведення з ним оціночної співбесіди.
		          Таким чином, оціночну співбесіду із начальником Юридичного управління центрального апарату АРМА ОСОБА_1 мав здійснювати тимчасово виконуючий обов`язки Голови АРМА ОСОБА_5 .
		          Щодо доводів позивача, що він вже проходив оціночну співбесіду із Головою АРМА ОСОБА_4 згідно із графіком, затвердженим наказом АРМА від 01 жовтня 2019 року №297/9-03-ос , колегія суддів звертає увагу на наступне. 
		          З матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2019 року відсторонений Голова АРМА ОСОБА_4 доповідною запискою повідомив про те, що оціночні співбесіди не були проведені з шістьма державними службовцями з незалежних від нього причин, зокрема, з ОСОБА_1 . 
		          Також у листі вказано, що оскільки виконання обов`язків Голови АРМА покладено на ОСОБА_5 , то просив розглянути можливість організації проведення відповідних співбесід із зазначеними працівниками з метою дотримання їх прав.
		          В той же час, позивачем на підтвердження своїх доводів, надано форму додатку 3 до Типового порядку «Результати виконання завдання …» (т.1, а.с.95-97) з заповненими рядками та стовбцями друкованим текстом, в тому числі і щодо виставлених балів та їх обґрунтування.           
		          Наразі, на цьому бланку відсутні дата його складання та підписи, як особи, що проводила співбесіду так і державного службовця.
		          Позивач природу вказаного доказу пояснює тим, що цей документ був наданий йому працівниками управління кадрів з його особової справи.
		          Вказані доводи позивача колегія суддів оцінює критично та до уваги не приймає враховуючи наступне.
		Відповідно до вимог пункту 38 Типового порядку, перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
		Відповідно до п.39 цього порядку оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
		Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік  у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів.
		Відповідно до пункту 40 Типового порядку, безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
		          Відповідно до вимог п.41Типового порядку, Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
		          Отже, з урахуванням викладеного, до служби управління персоналом не могла бути  передана не оформлена належним чином та не підписана Головою АРМА та позивачем  форма «Результатів виконання завдань…». Крім того, відсутні відповідний наказ, яким би затверджувався Висновок Голови АРМА ОСОБА_4 щодо оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 .. В свою чергу, позивач в своїх пояснення не зазначав, що з таким наказом його ознайомлювали. 
		          Таким чином, колегія суддів  дійшла висновку про необґрунтованість тверджень позивача, що співбесіда за результатами оцінювання з ним була проведена  ще Головою АРМА ОСОБА_4 .  
		          З матеріалів справи вбачається, що відповідачем вживалися всі  можливі заходи щодо повідомлення позивачу про час та місце проведення співбесіди з Т.в.о. Голови АРМА ОСОБА_5 .
		          Наразі, позивач на співбесіду неодноразово не з`являвся. 
		          Відповідно до пункту 22 Порядку № 393 у разі повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником без оціночної співбесіди в установлений строк.
		          З огляду на вказане, оцінювання результатів службової діяльності позивача відбулось без оціночної співбесіди на підставі визначених завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б», та на підставі письмового Звіту про виконання ним завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б», а також з урахуванням листа Голови АРМА ОСОБА_4 від 12 грудня 2019 року, якому прямо підпорядковувався ОСОБА_1 у 2019 році, як начальник Юридичного управління центрального апарату АРМА, із змісту якого вбачалося про часткове виконання ОСОБА_1 визначених йому завдань.
		          Так, ОСОБА_5 було підготовлено результати виконання завдань державним службовцем ОСОБА_1 та визначено такі результати:
		          Завдання № 1 «Організація та контроль за розробкою та схваленням нормативно-правового акта, який встановлює механізм звернення до іноземних судів в цивільному проваджені з метою замороження майна, яке знаходиться закордоном і має ознаки незаконного походження з України» оцінено в 1 бал.
		          Завдання № 2 «Організація та контроль за прийняттям та державною реєстрацією в Міністерстві юстиції України наказу АРМА «Про затвердження Положення про міжрегіональні територіальні управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» оцінено в 3 бали.
		          Завдання № 3 «Юридичне супроводження розробки покрокового плану дій із початку роботи міжрегіональних територіальних управлінь АРМА» оцінено в 1 бал.
		          У зв`язку з цим ОСОБА_5 підписано наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 418/9-03-ос від 16 грудня 2019 року «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців центрального апарату АРМА у 2019 році», яким затверджено висновок щодо оцінювання ОСОБА_1 , начальника Юридичного управління, оцінка -негативна.
		          Вказаний наказ є чинним та позивачем не оскаржувався, як не оскаржувався і висновок щодо результатів оцінювання.
		          Наказ № 418/9-03-ос від 16 грудня 2019 року є єдиною підставою оскаржуваного позивачем наказу № 431/9-03-ос від 18.12.2019 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
		          Щодо доводів позивача, що оцінювання ОСОБА_1 здійснювалось в умовах конфлікту інтересів, колегія суддів зазначає наступне.
		          Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		          Отже, конфлікт інтересів випливає із ситуації, коли державний службовець має приватний інтерес, тобто переваги для нього або його родини, близьких родичів, друзів чи осіб та організацій, з якими він має або мав спільні ділові чи політичні інтереси, що впливає або може впливати на неупереджене та об`єктивне виконання службових обов`язків.
		          Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
		          Відтак, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оцінювання ОСОБА_1 відбулося за відсутності конфлікту інтересів.
		          Щодо доводів позивача про протиправність проведення співбесіди під час відсторонення його від виконання службових обов`язків, колегія суддів також вважає ці твердження безпідставними та необґрунтованими, оскільки, відповідно до пункту 14 Типового порядку, визначення результатів виконання завдань, затвердження висновку не проводиться, якщо на дату прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань державний службовець відсторонений від виконання посадових обов`язків (повноважень) у порядку, визначеному законом.
		          З матеріалів справи вбачається, що наказ №297/9-03-ос «Про визначення результатів виконання завдань...» виданий АРМА 01.10.2019 року, в той час як відсторонення позивача відбулося з  05.12.2019. 
		          Щодо доводів позивача, що його звільнення відбулося під час перебування на лікарняному, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 2 оскаржуваного наказу №431/9-030ос від 18.12.2019 зазначено, вважати днем звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.
		          Крім того, наказом АРМА №4/9-03-ос від 02.01.2020 року зазначено вважати днем звільнення ОСОБА_1 (…) - 02.01.2020 року, тобто перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.
		          Вказаний наказ позивачем не оскаржувався. 
		          Отже, доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
		          Враховуючи фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що  наказ Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними корупційних та інших злочинів № 431/9-03-ОС від 18 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 є такими, що прийнятий відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства та  в межах наданих повноважень. Позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
		          Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		          Згідно п. 4 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.          Перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції, в порушення ч. 1 статті 317 КАС України, оскаржуване рішення ухвалене на неповно встановлених обставинах справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням  норм матеріального права.
		          За таких обставин, колегія суддів вирішила згідно статті 317 КАС України апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі
		          Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		          Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - задовольнити.
		          Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді - відмовити.
		          Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
		 
		          Головуючий суддя                                                            І.О. Грибан
		 
		          Судді:                                                                                О.О. Беспалов
		 
		                                                                                          В.Ю. Ключкович
		 
		 
		          (повний текст постанови складено 28.07.2022р.)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...